П'єтро Джованні Гварнері (італ. Pietro Giovanni Guarneri), відомий ще як П'єтро да Мантова (італ. Pietro da Mantova; 18 лютого 1655, Кремона — 26 березня 1720, Мантуя) — італійський скрипник, старший син Андреа Гварнері, можливо, також учень Ніколо Аматі.
| П'єтро Джованні Гварнері | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | італ. Pietro Giovanni Guarneri |
| Псевдо | італ. Pietro da Mantova |
| Народився | 18 лютого 1655 Кремона |
| Помер | 26 березня 1720 (65 років) Мантуя |
| Національність | італієць |
| Діяльність | скрипковий майстер, виробник музичних інструментів |
| Вчителі | Андреа Гварнері |
| Батько | Андреа Гварнері |
|
Біографія ред.
Працював в майстерні батька від 1670 року до свого одруження в 1677 році. В 1679 році переїхав до Мантуї, (через що й відомий як П'єтро з Мантуї (італ. Pietro da Mantova)), де працював скрипковим майстром та скрипалем в придворному оркестрі герцога Мантуї Фердінандо Карло Гонзага (італ. Ferdinando Carlo Gonzaga).
З 1685 року починає виготовляти скрипки, підписані своїм ім'ям.
Інструменти ред.
При виготовлення музичних інструментів відійшов від форм батька. Його інструменти характеризуються багатством обертонів, характерним завитком, якістю лаку, різноманітністю кольорів, красою деревини та звуку.
Можливо те, що П'єтро Джованні Гварнері працював як скрипковим майстром, так і музикантом, пояснює відносно невелику кількість виготовлених скрипок. На даний час залишилось близько 50 скрипок і 1 віолончель.
Джерела ред.
- «Dizionario di musica», di A.Della Corte e G.M.Gatti, Paravia, 1956, p.278