П'єр Байєн (фр. Pierre Bayen; 7 лютого 1725, Шалон-сюр-Марн — 15 лютого 1798, Париж) — французький хімік і фармацевт.
| П'єр Байєн | |
|---|---|
| фр. Pierre Bayen | |
| Народився | 7 лютого 1725 Шалон-ан-Шампань |
| Помер | 15 лютого 1798 (73 роки) Париж, Франція |
| Країна | Франція |
| Діяльність | хімік, фармацевт |
| Знання мов | французька |
| Членство | Французька академія наук |
|
Біографія Редагувати
У Парижі навчався з 1749 року у Руеля; потім деякий час працював в лабораторії Шамуссе, де виявив здібність до хімії. У 1796 році стає головним служби здоров'я. У 1798 р. йому доручено було дослідити всі мінеральні води Франції; крім того, Байєн досліджував різні мінерали і гірські породи. 1765 року Байєн опублікував результати своїх аналізів вод Баньєр де Люшон. Інші роботи Байєна опубліковані в «Збірнику іноземних вчених» («Recueil des savants étrangers»). Байєн довів присутність магнію в сланцях і знайшов спосіб добування її на фабриках солі Епсома і Зедлітца. У 1781 році опублікував велику роботу про олово; знайшовши, що олово при перетворенні в своє «вапно» (окис) збільшується у вазі, Байен вперше (до Лавуазьє) похитнув теорію флогістона, припустивши, що всі «вапна» відрізняються від відповідних металів змістом поглиненої з повітря складової його частини. Байєн повторив знаменитий досвід Лавуазьє з відновлення оксиду свинцю вугіллям — над оксидом ртуті. Таким чином Байєн отримав металеву ртуть і знайшов, що вага речовини, яка виділилась, разом з виділеною ртуттю точно відповідає взятій кількістю оксиду. Байєн опублікував ці відкриття в 1784 р. в «Журналі Фізики» абата Розьє під заголовком «Essais chimiques ou expériences faites sur quelques précipites de mercure dans la vue d'en découvrir la vraie nature».
Посилання Редагувати
- Байен Петр // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ GeneaStar
- ↑ Base biographique