www.wikidata.uk-ua.nina.az

П янков Євген Гаврилович П янко в Євге н Гаври лович нар 13 грудня 1903 Камишлов Російська імперія пом 4 вересня 1985 Рі

П'янков Євген Гаврилович

П'янко́в Євге́н Гаври́лович (нар. 13 грудня 1903, Камишлов, Російська імперія — пом. 4 вересня 1985, Рівне, СРСР) — радянський військовик, полковник, начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії (1953–1957). Ветеран німецько-радянської та радянсько-японської воєн. Кавалер Ордена Леніна, двох Орденів Червоного Прапора, двох Орденів Червоної Зірки, двох Орденів Вітчизняної війни II ст.

П'янков Євген Гаврилович
 Полковник
Загальна інформація
Народження 13 грудня 1903(1903-12-13)
Камишлов, Російська імперія
Смерть 4 вересня 1985(1985-09-04) (81 рік)
Рівне, СРСР
Поховання Рівне
Військова служба
Роки служби 1925–1957
Приналежність  СРСР
Рід військ Війська зв'язку
Війни / битви Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна
Командування
1953 — 1957 Начальник військ зв'язку 13-ї загальновійськової армії
Нагороди та відзнаки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем П'янков.

Життєпис ред.

Євген П'янков народився у Камишлові Свердловської області в родині службовця поштового відомства. До лав збройних сил СРСР був викликаний Шадрінським військоматом у 1925 році, проходив службу в 4-му полку зв'язку Сибірського військового округу в Томську. З вересня 1926 по вересень 1927 року обіймав посаду командира відділення, після чого більше ніж рік був старшиною роти у цьому ж підрозділі.

З жовтня 1928 по червень 1930 року — курсант Ленінградської військової школи зв'язку. По закінченню отримав направлення до 3-го окремого батальйону зв'язку окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії, де служив на посадах командира взводу, помічника командира навчальної роти, командира полігонної роти та начальника школи молодшого командного складу. З листопада 1936 року по квітень 1938 року обіймав посаду начальника зв'язку 61-го стрілецького полку 21-ї стрілецької дивізії, нетривалий час був командиром телефонно-телеграфного дивізіону окремого полку зв'язку 2-ї окремої Червонопрапорної армії, а з листопада 1938 року призначений начальником зв'язку 69-ї стрілецької дивізії.

Під час німецько-радянської війни відбув до розташування 30-ї армії Західного фронту, де проходив службу на посаді начальника зв'язку 69-ї стрілецької дивізії, що під час битви за Москву було переформовано спочатку в 107-му танкову дивізію, а згодом у 107-му мотострілецьку дивізію та 2-гу гвардійську мотострілецьку дивізію. Отримав контузію. Після одужання був призначений на посаду помічника начальника телеграфно-телефонного вузла Резерву Головного Командування. З липня 1942 по травень 1943 року — начальник вузла зв'язку Управління зв'язку Воронезького фронту. З травня 1943 року по січень 1945 року — начальник 3-го відділення 1-го відділу Управління зв'язку Далекосхідного фронту.

У післявоєнний час продовжив службу в Далекосхідному військовому окрузі на посадах начальника зв'язку 87-го стрілецького корпусу та начальника 1-го відділу Управління зв'язку округу.

У вересні 1948 року був відряджений до Прикарпатського військового округу для проходження подальшої служби на посаді начальника зв'язку 3-го гірсько-стрілецького корпусу в Ужгороді. З травня 1951 року проходив службу в Управлінні зв'язку Прикарпатського військового округу на посадах начальника відділу дротового зв'язку та начальника відділу організації зв'язку.

З березня 1953 року по травень 1957 року — начальник зв'язку 13-ї загальновійськової армії Прикарпатського військового округу. Звільнений у запас в травні 1957 року, після чого тривалий час на громадських засадах працював інспектором військово-мисливського колективу.

Помер Євген П'янков 4 вересня 1985 року. Похований в Рівному.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Картка особи (рос.). «Подвиг народа». Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 12 листопада 2014. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
P yanko v Yevge n Gavri lovich nar 13 grudnya 1903 Kamishlov Rosijska imperiya pom 4 veresnya 1985 Rivne SRSR radyanskij vijskovik polkovnik nachalnik vijsk zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyi 1953 1957 Veteran nimecko radyanskoyi ta radyansko yaponskoyi voyen Kavaler Ordena Lenina dvoh Ordeniv Chervonogo Prapora dvoh Ordeniv Chervonoyi Zirki dvoh Ordeniv Vitchiznyanoyi vijni II st P yankov Yevgen Gavrilovich PolkovnikZagalna informaciyaNarodzhennya 13 grudnya 1903 1903 12 13 Kamishlov Rosijska imperiyaSmert 4 veresnya 1985 1985 09 04 81 rik Rivne SRSRPohovannya RivneVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1925 1957Prinalezhnist SRSRRid vijsk Vijska zv yazkuVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaRadyansko yaponska vijnaKomanduvannya1953 1957 Nachalnik vijsk zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyiNagorodi ta vidznakiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem P yankov Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 Primitki 4 PosilannyaZhittyepis red Yevgen P yankov narodivsya u Kamishlovi Sverdlovskoyi oblasti v rodini sluzhbovcya poshtovogo vidomstva Do lav zbrojnih sil SRSR buv viklikanij Shadrinskim vijskomatom u 1925 roci prohodiv sluzhbu v 4 mu polku zv yazku Sibirskogo vijskovogo okrugu v Tomsku Z veresnya 1926 po veresen 1927 roku obijmav posadu komandira viddilennya pislya chogo bilshe nizh rik buv starshinoyu roti u comu zh pidrozdili Z zhovtnya 1928 po cherven 1930 roku kursant Leningradskoyi vijskovoyi shkoli zv yazku Po zakinchennyu otrimav napravlennya do 3 go okremogo bataljonu zv yazku okremoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi de sluzhiv na posadah komandira vzvodu pomichnika komandira navchalnoyi roti komandira poligonnoyi roti ta nachalnika shkoli molodshogo komandnogo skladu Z listopada 1936 roku po kviten 1938 roku obijmav posadu nachalnika zv yazku 61 go strileckogo polku 21 yi strileckoyi diviziyi netrivalij chas buv komandirom telefonno telegrafnogo divizionu okremogo polku zv yazku 2 yi okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi a z listopada 1938 roku priznachenij nachalnikom zv yazku 69 yi strileckoyi diviziyi Pid chas nimecko radyanskoyi vijni vidbuv do roztashuvannya 30 yi armiyi Zahidnogo frontu de prohodiv sluzhbu na posadi nachalnika zv yazku 69 yi strileckoyi diviziyi sho pid chas bitvi za Moskvu bulo pereformovano spochatku v 107 mu tankovu diviziyu a zgodom u 107 mu motostrilecku diviziyu ta 2 gu gvardijsku motostrilecku diviziyu Otrimav kontuziyu Pislya oduzhannya buv priznachenij na posadu pomichnika nachalnika telegrafno telefonnogo vuzla Rezervu Golovnogo Komanduvannya Z lipnya 1942 po traven 1943 roku nachalnik vuzla zv yazku Upravlinnya zv yazku Voronezkogo frontu Z travnya 1943 roku po sichen 1945 roku nachalnik 3 go viddilennya 1 go viddilu Upravlinnya zv yazku Dalekoshidnogo frontu U pislyavoyennij chas prodovzhiv sluzhbu v Dalekoshidnomu vijskovomu okruzi na posadah nachalnika zv yazku 87 go strileckogo korpusu ta nachalnika 1 go viddilu Upravlinnya zv yazku okrugu U veresni 1948 roku buv vidryadzhenij do Prikarpatskogo vijskovogo okrugu dlya prohodzhennya podalshoyi sluzhbi na posadi nachalnika zv yazku 3 go girsko strileckogo korpusu v Uzhgorodi Z travnya 1951 roku prohodiv sluzhbu v Upravlinni zv yazku Prikarpatskogo vijskovogo okrugu na posadah nachalnika viddilu drotovogo zv yazku ta nachalnika viddilu organizaciyi zv yazku Z bereznya 1953 roku po traven 1957 roku nachalnik zv yazku 13 yi zagalnovijskovoyi armiyi Prikarpatskogo vijskovogo okrugu Zvilnenij u zapas v travni 1957 roku pislya chogo trivalij chas na gromadskih zasadah pracyuvav inspektorom vijskovo mislivskogo kolektivu Pomer Yevgen P yankov 4 veresnya 1985 roku Pohovanij v Rivnomu Nagorodi red Orden Lenina Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki 2 listopada 1944 Orden Chervonoyi Zirki 13 sichnya 1942 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist 1 Orden Vitchiznyanoyi vijni II st 23 serpnya 1945 za zrazkove vikonannya bojovih zadach komanduvannya na fronti borotbi z yaponcyami na Dalekomu Shodi ta proyavleni pri comu zvityagu ta muzhnist 1 Orden Vitchiznyanoyi vijni II st Medal V oznamenuvannya 100 richchya z dnya narodzhennya Volodimira Illicha Lenina Medal Za oboronu Moskvi Medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal 20 rokiv peremogi u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Medal Za peremogu nad Yaponiyeyu Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Primitki red a b Kartka osobi ros Podvig naroda Arhiv originalu za 13 bereznya 2012 Procitovano 12 listopada 2014 Posilannya red Nachalniki vijsk zv yazku armiyi Neoficijnij sajt 13 yi armiyi Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2014 Procitovano 12 listopada 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title P 27yankov Yevgen Gavrilovich amp oldid 33890552