www.wikidata.uk-ua.nina.az

Оґата Гекко яп 尾形月耕 1859 1 жовтня 1920 японський художник періоду Мейдзі 尾形月耕Ім я при народженні Накаґамі МасаносукеНаро

Оґата Гекко

Оґата Гекко (яп. 尾形月耕, 1859 — 1 жовтня 1920) — японський художник періоду Мейдзі.

Оґата Гекко
尾形月耕
Ім'я при народженні Накаґамі Масаносуке
Народився 1859(1859)
Едо
Помер 1 жовтня 1920
Токіо
Поховання Zōshigaya Cemeteryd
Підданство Японія
Діяльність художник, художник укійо-е, ксилограф
Відомий завдяки художник
Відомі учні Yamamura Kōkad, Kosui Kakutanid і Kōgyō Chishinad
Рід Накаґамі
Батько Накаґамі Сьоносуке
Див. також: Гекко

Життєпис ред.

Походив з родини торгівців, яка мала ліцензію на вивіз усього сміття з Едо. Син Накаґамі Сьоносуке, власника агенції з трудоустрою. Народився 1859 року в м. Едо (столиці сьогунату Токугава). Отримав ім'я Масаносуке. 1876 році після смерті батька родина втратила фірму та право на вивіз сміття. Було відкрито крамничку зз продажу паперових ліхтарів, де. Водночас захопився малюванням, але через брак не коштів не мав вчителів. Тому спочатку був самоуком, розписував порцеляну та двоколісних візків-рикш.

Його маленькі твори навіть демонструвалися на виставці промислового дизайну як зразки сучасного майстерності. Після цієї виставки і безлічі малюнків і скетчів Масаносуке познайомився з художником Каванабе Кьосеєм, а невдовзі —Огата Койя, нащадкам відомого художника Огата Коріна, який взяв опіку над Масаносуке.

1881 року Масаносуке прізвище Оґата. Також змінює ім'я не Гекко («Місячне сяйво»). Невдовзі після цього став випускати гравюри й створювати ілістрації для книг. 1885 році бере участь у першій виставці Японської художньої асоціації, де знайомиться з Ернестом Феноллозою і Окакура Какудзо. 1888 року після одруження змінив прізвище на Тай.

1891 року сприяв заснуванню Японської молодіжної асоціації живопису, де став суддею. Під час першої японо-китайської війни 1894—1895 років Оґата Гекко служив військовим художником. Його завданням було інформування японської громадськості мовою мистецтва про хід бойових дій на суші і на морі. Багато його графічних аркушів стали пропагандистськими військовими плакатами, зокрема «Перша японська армія, що наступає на Мукден» і «Японські офіцери і солдати хоробро б'ються під Фенхуанченом». 1898 року імператор Японіїкупив картину Гекко «Нічний напад Соґа».

Роботи художника користувалися широкою популярністю не тільки в Японії, де йому протегував міністерство освіти і культури, а й за її межами. Оґата Гекко отримав низку національних і міжнародних призів. Він був одним з перших японських художників, які завоювали міжнародну увагу. Вони виставлялися на Всесвітній виставці в Чикаго в 1892 році 9приз за картину «Фестиваль Едо Санна»), на Всесвітній виставці в Парижі в 1900 році, Всесвітній виставці в Сан-Луїсі 1904 року (золотий приз за серію «Погляди на гору Фудзі»), на японо-британської виставці в Лондоні в 1910 році. 1912 року отримав третю премію на VI виставці міністерства освіти Японії.

Помер у 1920 році. Його учнем був Кьоґйо Цукіока.

Творчість ред.

Перші твори Гекко мають багато спільного з творчістю Кікуті Йосая. Великий вплив на нього мали роботи Кацусіка Хокусая. Пізніше створює свій особливий художній стиль, з елементами ніхонга. Цей стиль Стиль є своєрідною сумішшю тем і мотивів класичного укійо-е і запозиченої з європейського мистецтва техніки малювання. За рахунок особливої ​​манери штрихування нагадує роботу пензлем яка надавала гравюрам природність і мальовничість. Водночас був визнаним майстром військових малюнків, передаючи жахіття військоих подій.

Значними роботами є серія гравюр «Випадкові замальовки Гекко» («Гекко Дзюйхіцу», 1886 рік), серії «12 місяців укійо-е» й «Коні працюють всі дванадцять місяців», ілюстрації до видання «Повість про Гендзі», роботи для серії «47 ронінів», де кожна робота представляла того чи іншого уславленого воїна.

Джерела ред.

  • Donald Keene; Anne Nishimura Morse; Frederic A Sharf and Louise E Virgin. (2001). Japan at the Dawn of the Modern Age: Woodblock Prints from the Meiji Era, 1868—1912. Bosont: Museum of Fine Arts. ISBN 0878466193, ISBN 9780878466191; ISBN 0878466207, ISBN 9780878466207
  • Nussbaum, Louis Frédéric and Käthe Roth. (2005). «Ogata Gekkō» in Japan Encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ISBN 0-674-01753-6, ISBN 978-0-674-01753-5
  • Marks, Andreas (2012). Japanese Woodblock Prints: Artists, Publishers and Masterworks: 1680—1900. Tuttle Publishing. ISBN 978-1-4629-0599-7.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оґата Гекко
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка, скористайтеся підказкою та розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ogata Gekko yap 尾形月耕 1859 1 zhovtnya 1920 yaponskij hudozhnik periodu Mejdzi Ogata Gekko尾形月耕Im ya pri narodzhenni Nakagami MasanosukeNarodivsya 1859 1859 EdoPomer 1 zhovtnya 1920TokioPohovannya Zōshigaya CemeterydPiddanstvo YaponiyaDiyalnist hudozhnik hudozhnik ukijo e ksilografVidomij zavdyaki hudozhnikVidomi uchni Yamamura Kōkad Kosui Kakutanid i Kōgyō ChishinadRid NakagamiBatko Nakagami Sonosuke Mediafajli u VikishovishiDiv takozh GekkoZhittyepis red Pohodiv z rodini torgivciv yaka mala licenziyu na viviz usogo smittya z Edo Sin Nakagami Sonosuke vlasnika agenciyi z trudoustroyu Narodivsya 1859 roku v m Edo stolici sogunatu Tokugava Otrimav im ya Masanosuke 1876 roci pislya smerti batka rodina vtratila firmu ta pravo na viviz smittya Bulo vidkrito kramnichku zz prodazhu paperovih lihtariv de Vodnochas zahopivsya malyuvannyam ale cherez brak ne koshtiv ne mav vchiteliv Tomu spochatku buv samoukom rozpisuvav porcelyanu ta dvokolisnih vizkiv riksh Jogo malenki tvori navit demonstruvalisya na vistavci promislovogo dizajnu yak zrazki suchasnogo majsternosti Pislya ciyeyi vistavki i bezlichi malyunkiv i sketchiv Masanosuke poznajomivsya z hudozhnikom Kavanabe Koseyem a nevdovzi Ogata Kojya nashadkam vidomogo hudozhnika Ogata Korina yakij vzyav opiku nad Masanosuke 1881 roku Masanosuke prizvishe Ogata Takozh zminyuye im ya ne Gekko Misyachne syajvo Nevdovzi pislya cogo stav vipuskati gravyuri j stvoryuvati ilistraciyi dlya knig 1885 roci bere uchast u pershij vistavci Yaponskoyi hudozhnoyi asociaciyi de znajomitsya z Ernestom Fenollozoyu i Okakura Kakudzo 1888 roku pislya odruzhennya zminiv prizvishe na Taj 1891 roku spriyav zasnuvannyu Yaponskoyi molodizhnoyi asociaciyi zhivopisu de stav suddeyu Pid chas pershoyi yapono kitajskoyi vijni 1894 1895 rokiv Ogata Gekko sluzhiv vijskovim hudozhnikom Jogo zavdannyam bulo informuvannya yaponskoyi gromadskosti movoyu mistectva pro hid bojovih dij na sushi i na mori Bagato jogo grafichnih arkushiv stali propagandistskimi vijskovimi plakatami zokrema Persha yaponska armiya sho nastupaye na Mukden i Yaponski oficeri i soldati horobro b yutsya pid Fenhuanchenom 1898 roku imperator Yaponiyikupiv kartinu Gekko Nichnij napad Soga Roboti hudozhnika koristuvalisya shirokoyu populyarnistyu ne tilki v Yaponiyi de jomu proteguvav ministerstvo osviti i kulturi a j za yiyi mezhami Ogata Gekko otrimav nizku nacionalnih i mizhnarodnih priziv Vin buv odnim z pershih yaponskih hudozhnikiv yaki zavoyuvali mizhnarodnu uvagu Voni vistavlyalisya na Vsesvitnij vistavci v Chikago v 1892 roci 9priz za kartinu Festival Edo Sanna na Vsesvitnij vistavci v Parizhi v 1900 roci Vsesvitnij vistavci v San Luyisi 1904 roku zolotij priz za seriyu Poglyadi na goru Fudzi na yapono britanskoyi vistavci v Londoni v 1910 roci 1912 roku otrimav tretyu premiyu na VI vistavci ministerstva osviti Yaponiyi Pomer u 1920 roci Jogo uchnem buv Kogjo Cukioka Tvorchist red Pershi tvori Gekko mayut bagato spilnogo z tvorchistyu Kikuti Josaya Velikij vpliv na nogo mali roboti Kacusika Hokusaya Piznishe stvoryuye svij osoblivij hudozhnij stil z elementami nihonga Cej stil Stil ye svoyeridnoyu sumishshyu tem i motiviv klasichnogo ukijo e i zapozichenoyi z yevropejskogo mistectva tehniki malyuvannya Za rahunok osoblivoyi maneri shtrihuvannya nagaduye robotu penzlem yaka nadavala gravyuram prirodnist i malovnichist Vodnochas buv viznanim majstrom vijskovih malyunkiv peredayuchi zhahittya vijskoih podij Znachnimi robotami ye seriya gravyur Vipadkovi zamalovki Gekko Gekko Dzyujhicu 1886 rik seriyi 12 misyaciv ukijo e j Koni pracyuyut vsi dvanadcyat misyaciv ilyustraciyi do vidannya Povist pro Gendzi roboti dlya seriyi 47 roniniv de kozhna robota predstavlyala togo chi inshogo uslavlenogo voyina Dzherela red Donald Keene Anne Nishimura Morse Frederic A Sharf and Louise E Virgin 2001 Japan at the Dawn of the Modern Age Woodblock Prints from the Meiji Era 1868 1912 Bosont Museum of Fine Arts ISBN 0878466193 ISBN 9780878466191 ISBN 0878466207 ISBN 9780878466207 Nussbaum Louis Frederic and Kathe Roth 2005 Ogata Gekkō in Japan Encyclopedia Cambridge Harvard University Press ISBN 0 674 01753 6 ISBN 978 0 674 01753 5 Marks Andreas 2012 Japanese Woodblock Prints Artists Publishers and Masterworks 1680 1900 Tuttle Publishing ISBN 978 1 4629 0599 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ogata GekkoNa cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska skoristajtesya pidkazkoyu ta rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ogata Gekko amp oldid 26853625