Видобувний гірничий комбайн (рос. комбайн горный добычной, англ. miner, header, heading machine, cutter-loader, нім. Kohlenschrämlader m, Kohlenabbaukombine f) — комбінована гірнича машина, яка одночасно виконує операції руйнування пласта корисної копалини та навантаження відбитої маси на конвеєр.
Історія Редагувати
Серед здобутків вітчизняного гірництва слід відзначити розроблені на Луганщині та успішно випробувані на шахтах Донбасу (30-і роки XX ст.) перші у світі очисні комбайни (О. І. Бахмутський, В. Г. Яцкіх, Г. І. Роменський).
Сучасні видобувні комбайни Редагувати
- широкозахопний (ширина робочого органу 1,0-1,8 м),
- вузькозахопний (ширина робочого органу до 1,0 м),
- фланговий,
- фронтальний,
- з однобічною та двобічною та човниковою схемою роботи,
- з канатною та ланцюговою системою переміщення,
- з безланцюговою системою переміщення,
- з переміщенням по підошві пласта,
- комбайн, який працює з рами конвеєра,
- з баровим, барабанним, дисковим, корончастим, буровим, шнековим та комбінованим робочим органом.
Основні складові частини К.в.: механізм подачі комбайна, тяговий орган, різальний робочий орган, привод, бар, розштибовувач, система пилепридушення. Основні схеми роботи очисних комбайнів наведені на рис.
Країнами-лідерами у проектуванні і виготовленні К.г.в. є Україна, Англія, Росія, Польща, ФРН. На шахтах ФРН, Англії і США використовують в основному двошнекові комбайни із симетрично розміщеними по кінцях корпуса шнеками. У цих країнах широко застосовують комбайни фірм «Eickhoff», «Bucyrus». У Франції застосовують комбайн «Сиріус», у США — комбайн 4LS. Зростає енергооснащеність комбайнів — до 2568 кВт. В Англії, США та ін. країнах для тонких пластів застосовують комбайн АМ420, «Електра-550», «Електра-1000» і комбайн «Трепаннер» із приводом до 1000 кВт фірми «Андерсон Стресклайд». Фірми «Бритіш Джефрі Даймонд», «ACE» і ін. підвищили потужність двигунів комбайнів. В Росії К.г.в. виготовляють на Юргенському та Копейському машинобудівних заводах. Останні розробки: комбайни КДК500, КДК700.
В останні роки в Україні одержали поширення видобувні комбайни РКУ, ГШ, К103М. Основні вітчизняні виготівники К.г.в. — Горлівський машинобудівний завод та НКМЗ. Горлівський машинобудівний завод випускає комбайни 1К101УД, 2ГШ68Б, РКУ10/13/16, ГШ500; КПВ та КСП. Комбайн КПВ не має аналогів, застосовується для крутих пластів потужністю 0,55-1,0 м з кутом падіння 35-90°. КСП використовується для пластів великої потужності, загальна встановлена потужність електрообладнання 685 кВт. Для ГШ-500 сумарна встановлена потужність електрообладнання 564 кВт, пласти товщиною 1,27-2,70 м. Новокраматорський машинобудівний завод випускає комбайни УКД3 та УКД200 для високопродуктивних лав (розробки «Донецькдіпровуглемаша»).
Галерея Редагувати
Шнековий виконавчий орган гірничого комбайну Редагувати
Забезпечує в складі очисних комбайнів функції відділення вугілля від масиву й навантаження відділеної гірничої маси на вибійний конвеєр. Складається (рис. 1) з корпусу 1 з лобовиною 3 і спіральними лопатями 2, що переміщують гірничу масу в осьовому напрямку на конвеєр. До лопатей і лобовини к р і п л я т ь с я тримачі 4 різців, несучі різці. З боку вибою шнек з а к р и в а є т ь с я знімною кришкою 5. Самозарубні шнеки на торці лобовини несуть різці, що розміщуються в гніздах 6. Вони з а б е з п е ч уют ь впровадження виконавчого органу в масив при самозарубці. Для евакуації гірничої маси при виконанні самозарубки на лобовині є вікна 7. На рис. 2 представлена можлива схема обробки вибою з вийманою потужністю Нр комбайном із двома шнеками номінального діаметра Ді. Тут також позначені: Vп — швидкість подачі, nоб — частота обертання шнеків, Н1 і Н2 — висоти пачок вугілля, що виймаються Ш.в.о. Для поліпшення якості навантаження відбитого вугілля застосовують вантажні щити.
Шнекові органи прості конструктивно, мають високий ККД, забезпечують човникову схему роботи й можливість самозарубки, добре пристосовані до відробки границі «вугілля — вмісні породи». Вони є найбільш поширеними виконавчими органами для очисних комбайнів, призначених для виїмки вугільних пластів із кутами падіння 0-35°.
Література Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Walzenlader |
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Горбатов П. А., Петрушкин Г. В., Лысенко Н. М., Павленко С. В., Косарев В. В. Горные машины для подземной добычи угля. // Учеб. пособие для вузов. Под общ. ред. Горбатова П. А. — 2-е изд. перераб. и доп. — Донецк: Норд Компьютер, 2006. — 669 с.