www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охоронні відділення назва місцевих органів департаменту поліції МВС Російської імперії які здійснювали політичний розшук

Охоронні відділення

Охоронні відділення — назва місцевих органів департаменту поліції МВС Російської імперії, які здійснювали політичний розшук.

Створення та діяльність Редагувати

Перші 3 охоронні відділення створені в столицях — у Санкт-Петербурзі (1866), після замаху Д. Каракозова на російського імператора Олександра II, у Москві (1880) та Варшаві (1900).

Функціонували на правовій основі схваленого російським імператором Олександром III 1882 положення про облаштування таємної поліції в імперії, 1903 його було замінено тимчасовим, а з 1907 діяли згідно із законодавчим актом «Положение об охранных отделениях». Засобами політичного розшуку були внутрішнє (агентурне) та зовнішнє стеження і перлюстрація кореспонденції, спрямовані на отримання оперативно-розшукової та доказової інформації. Методику їх діяльності напрацював військовий прокурор В.Стрельников, звівши її до провокацій та дезорганізації шляхом створення конфліктних ситуацій в революційному русі, поширення неправдивих свідчень про його учасників, дискредитації та компрометації активних діячів, а також визвольних ідей. Її було значно вдосконалено полковником Окремого корпусу жандармів С. Зубатовим, який для організації розшуку використовував західноєвропейські зразки, зокрема запровадив реєстрацію, фотографування, конспірацію внутрішньої агентури. З 1902 створюється широка мережа розшукових відділень (27), які з 1903 отримали назву «отделения по охранению общественной безопасности и порядка».

Охоронні відділення в українських губерніях Редагувати

В українських губерніях діяло кілька з них, які засновувалися в районах з розвинутим революційним рухом: у Катеринославі (нині м. Дніпро), Києві, Одесі, Харкові, Сімферополі. 1906 міністр внутрішніх справ П.Столипін схвалив положення про районні охоронні відділення Російської імперії, яких спочатку діяло 8, а потім їхня кількість зросла до 15. Завданням було об'єднати штаби всіх органів кількох губерній для боротьби з революційними рухами, терористичними актами, аграрними виступами, із пропагандою у військах і на флоті. Губернські жандармські управління зобов'язувалися забезпечувати їх необхідною для розшуку інформацією. Обшуки та арешти здійснювалися лише з відома начальників охоронні відділення.

Сфера їх діяльності збігалася з районами дій революційних партій і організацій. На території, що входила до районного охоронного відділення, всі органи, що займалися політичним розшуком, зокрема губернські жандармські, жандармські поліцейські управління, охоронні відділення, міська і повітова поліція, керувалися вказівками начальника районного охоронного відділення. Кілька районних охоронних відділень функціонували в українських губерніях: Південно-Східне поширювало дії на Харківську, Катеринославську, Воронезьку, Тамбовську губернії та Область Війська Донського; Південно-Західне (1907—14) — на Чернігівську, Полтавську, Подільську і Волинську губернії; Київське (1902—17) існувало паралельно з Південно-Західним охоронним відділенням. Південне (Одеське) охоронне відділення (1902—17) поширювало свою діяльність на Одесу, Херсонську, Таврійську та Бессарабську губернії. Миколаївський розшуковий пункт, заснований 1904, став охоронним відділенням 1907 з підпорядкуванням Херсонському губернському жандармському управлінню. Контролював політичну ситуацію в м. Миколаїв, 1907—14 входив до Південного охоронного відділення. Розшуковий пункт Полтавського губернського жандармського управління засновано 1903, з 1914 перебував у його складі. Під час революції 1905—1907 створювалися реєстраційні бюро, співробітники яких забезпечували особисту безпеку осіб імператорської фамілії, здійснюючи перевірку жителів шляхом з'ясування їхньої благонадійності.

Агенти охоронних відділень Редагувати

Крім офіційного штату, із 2—3 співробітниками та начальником, призначеним директором департаменту поліції МВС, охоронні відділення організовували службу таємних агентів, яких засилали до політичних організацій, або вербували нестійких, слабохарактерних, невпевнених та зневірених у правоті своєї діяльності. Серед них були й ображені партійним керівництвом, без глибоких переконань та ті, що потребували матеріальної підтримки, особливо після втечі із заслання, а також ті, хто свідомо працював на охоронні відділення, отримуючи кошти за надані їм послуги. Вербування закінчувалося підписанням угоди про співпрацю, після чого таємний агент отримував псевдонім, оволодівав знаннями з історії революційних рухів, партійною підпільною літературою та набував професійних навичок розшуку. Його завдання полягало у збиранні потрібної інформації про становище в місцевому антисамодержавному русі та узгодженні її з департаментом поліції МВС. Чисельність таємних агентів 1907 була такою: у Катеринославі — 15 осіб, Києві — 25, Одесі та Харкові — по 15. До цієї категорії співробітників зараховувалися також жандарми, пристави, городові, урядники, стражники та квартальні. Окремо формувалася група філерів із непрофесіоналів, малограмотних, але фізично витривалих осіб, котрі за етнічним походженням не мусили бути поляками та євреями та які вели щоденники зовнішнього спостереження за революційними, громадськими і державними діячами. Напрями діяльності охоронного відділення вплинули на його структуру. Кожне мало 2 підрозділи: агентурного та зовнішнього спостереження. Канцелярські службовці на основі листування й донесень створювали алфавітні картотеки з прізвищами та кличками і фототеки на учасників радикальних рухів, які проходили в діловодних справах охоронних відділень Використовувалися інформація таємної агентури і зовнішнього спостереження.

Неефективність самодержавства Редагувати

На 1914 в Російській імперії існувало близько 50 охоронних відділень Припинили свою діяльність на основі циркуляру від 9 травня 1913, за винятком С.-Петербурга, Москви, Варшави. Охоронним відділенням вдалося ліквідувати низку терористичних груп, внести дезорганізацію в підпільні революційні партії. У цілому їм не вдалося захистити державу від революційної та антиурядової пропаганди, утримати її під контролем влади, що й стало однією з причин повалення самодержавства. Діяльність охоронних відділень засвідчила його кризу. З радикальними та опозиційними рухами уряд боровся деморалізуючими засобами, замість того, щоб зосередитися на соціально-економічних реформах, на вдосконаленні політичної системи влади, забезпеченні національно-культурного розвитку. Його методи боротьби зменшували авторитет держави та призводили до втрати довіри до неї в найширших суспільних колах.

Примітки Редагувати

  1. Зубатов Сергій Васильович — прототип Пожарського з роману Б. Акуніна «Статський радник»

Див. також Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ohoronni viddilennya nazva miscevih organiv departamentu policiyi MVS Rosijskoyi imperiyi yaki zdijsnyuvali politichnij rozshuk Zmist 1 Stvorennya ta diyalnist 2 Ohoronni viddilennya v ukrayinskih guberniyah 3 Agenti ohoronnih viddilen 4 Neefektivnist samoderzhavstva 5 Primitki 6 Div takozh 7 Dzherela ta literatura 8 PosilannyaStvorennya ta diyalnist RedaguvatiPershi 3 ohoronni viddilennya stvoreni v stolicyah u Sankt Peterburzi 1866 pislya zamahu D Karakozova na rosijskogo imperatora Oleksandra II u Moskvi 1880 ta Varshavi 1900 Funkcionuvali na pravovij osnovi shvalenogo rosijskim imperatorom Oleksandrom III 1882 polozhennya pro oblashtuvannya tayemnoyi policiyi v imperiyi 1903 jogo bulo zamineno timchasovim a z 1907 diyali zgidno iz zakonodavchim aktom Polozhenie ob ohrannyh otdeleniyah Zasobami politichnogo rozshuku buli vnutrishnye agenturne ta zovnishnye stezhennya i perlyustraciya korespondenciyi spryamovani na otrimannya operativno rozshukovoyi ta dokazovoyi informaciyi Metodiku yih diyalnosti napracyuvav vijskovij prokuror V Strelnikov zvivshi yiyi do provokacij ta dezorganizaciyi shlyahom stvorennya konfliktnih situacij v revolyucijnomu rusi poshirennya nepravdivih svidchen pro jogo uchasnikiv diskreditaciyi ta komprometaciyi aktivnih diyachiv a takozh vizvolnih idej Yiyi bulo znachno vdoskonaleno polkovnikom Okremogo korpusu zhandarmiv S Zubatovim 1 yakij dlya organizaciyi rozshuku vikoristovuvav zahidnoyevropejski zrazki zokrema zaprovadiv reyestraciyu fotografuvannya konspiraciyu vnutrishnoyi agenturi Z 1902 stvoryuyetsya shiroka merezha rozshukovih viddilen 27 yaki z 1903 otrimali nazvu otdeleniya po ohraneniyu obshestvennoj bezopasnosti i poryadka Ohoronni viddilennya v ukrayinskih guberniyah RedaguvatiV ukrayinskih guberniyah diyalo kilka z nih yaki zasnovuvalisya v rajonah z rozvinutim revolyucijnim ruhom u Katerinoslavi nini m Dnipro Kiyevi Odesi Harkovi Simferopoli 1906 ministr vnutrishnih sprav P Stolipin shvaliv polozhennya pro rajonni ohoronni viddilennya Rosijskoyi imperiyi yakih spochatku diyalo 8 a potim yihnya kilkist zrosla do 15 Zavdannyam bulo ob yednati shtabi vsih organiv kilkoh gubernij dlya borotbi z revolyucijnimi ruhami teroristichnimi aktami agrarnimi vistupami iz propagandoyu u vijskah i na floti Gubernski zhandarmski upravlinnya zobov yazuvalisya zabezpechuvati yih neobhidnoyu dlya rozshuku informaciyeyu Obshuki ta areshti zdijsnyuvalisya lishe z vidoma nachalnikiv ohoronni viddilennya Sfera yih diyalnosti zbigalasya z rajonami dij revolyucijnih partij i organizacij Na teritoriyi sho vhodila do rajonnogo ohoronnogo viddilennya vsi organi sho zajmalisya politichnim rozshukom zokrema gubernski zhandarmski zhandarmski policejski upravlinnya ohoronni viddilennya miska i povitova policiya keruvalisya vkazivkami nachalnika rajonnogo ohoronnogo viddilennya Kilka rajonnih ohoronnih viddilen funkcionuvali v ukrayinskih guberniyah Pivdenno Shidne poshiryuvalo diyi na Harkivsku Katerinoslavsku Voronezku Tambovsku guberniyi ta Oblast Vijska Donskogo Pivdenno Zahidne 1907 14 na Chernigivsku Poltavsku Podilsku i Volinsku guberniyi Kiyivske 1902 17 isnuvalo paralelno z Pivdenno Zahidnim ohoronnim viddilennyam Pivdenne Odeske ohoronne viddilennya 1902 17 poshiryuvalo svoyu diyalnist na Odesu Hersonsku Tavrijsku ta Bessarabsku guberniyi Mikolayivskij rozshukovij punkt zasnovanij 1904 stav ohoronnim viddilennyam 1907 z pidporyadkuvannyam Hersonskomu gubernskomu zhandarmskomu upravlinnyu Kontrolyuvav politichnu situaciyu v m Mikolayiv 1907 14 vhodiv do Pivdennogo ohoronnogo viddilennya Rozshukovij punkt Poltavskogo gubernskogo zhandarmskogo upravlinnya zasnovano 1903 z 1914 perebuvav u jogo skladi Pid chas revolyuciyi 1905 1907 stvoryuvalisya reyestracijni byuro spivrobitniki yakih zabezpechuvali osobistu bezpeku osib imperatorskoyi familiyi zdijsnyuyuchi perevirku zhiteliv shlyahom z yasuvannya yihnoyi blagonadijnosti Agenti ohoronnih viddilen RedaguvatiKrim oficijnogo shtatu iz 2 3 spivrobitnikami ta nachalnikom priznachenim direktorom departamentu policiyi MVS ohoronni viddilennya organizovuvali sluzhbu tayemnih agentiv yakih zasilali do politichnih organizacij abo verbuvali nestijkih slaboharakternih nevpevnenih ta znevirenih u pravoti svoyeyi diyalnosti Sered nih buli j obrazheni partijnim kerivnictvom bez glibokih perekonan ta ti sho potrebuvali materialnoyi pidtrimki osoblivo pislya vtechi iz zaslannya a takozh ti hto svidomo pracyuvav na ohoronni viddilennya otrimuyuchi koshti za nadani yim poslugi Verbuvannya zakinchuvalosya pidpisannyam ugodi pro spivpracyu pislya chogo tayemnij agent otrimuvav psevdonim ovolodivav znannyami z istoriyi revolyucijnih ruhiv partijnoyu pidpilnoyu literaturoyu ta nabuvav profesijnih navichok rozshuku Jogo zavdannya polyagalo u zbiranni potribnoyi informaciyi pro stanovishe v miscevomu antisamoderzhavnomu rusi ta uzgodzhenni yiyi z departamentom policiyi MVS Chiselnist tayemnih agentiv 1907 bula takoyu u Katerinoslavi 15 osib Kiyevi 25 Odesi ta Harkovi po 15 Do ciyeyi kategoriyi spivrobitnikiv zarahovuvalisya takozh zhandarmi pristavi gorodovi uryadniki strazhniki ta kvartalni Okremo formuvalasya grupa fileriv iz neprofesionaliv malogramotnih ale fizichno vitrivalih osib kotri za etnichnim pohodzhennyam ne musili buti polyakami ta yevreyami ta yaki veli shodenniki zovnishnogo sposterezhennya za revolyucijnimi gromadskimi i derzhavnimi diyachami Napryami diyalnosti ohoronnogo viddilennya vplinuli na jogo strukturu Kozhne malo 2 pidrozdili agenturnogo ta zovnishnogo sposterezhennya Kancelyarski sluzhbovci na osnovi listuvannya j donesen stvoryuvali alfavitni kartoteki z prizvishami ta klichkami i fototeki na uchasnikiv radikalnih ruhiv yaki prohodili v dilovodnih spravah ohoronnih viddilen Vikoristovuvalisya informaciya tayemnoyi agenturi i zovnishnogo sposterezhennya Neefektivnist samoderzhavstva RedaguvatiNa 1914 v Rosijskij imperiyi isnuvalo blizko 50 ohoronnih viddilen Pripinili svoyu diyalnist na osnovi cirkulyaru vid 9 travnya 1913 za vinyatkom S Peterburga Moskvi Varshavi Ohoronnim viddilennyam vdalosya likviduvati nizku teroristichnih grup vnesti dezorganizaciyu v pidpilni revolyucijni partiyi U cilomu yim ne vdalosya zahistiti derzhavu vid revolyucijnoyi ta antiuryadovoyi propagandi utrimati yiyi pid kontrolem vladi sho j stalo odniyeyu z prichin povalennya samoderzhavstva Diyalnist ohoronnih viddilen zasvidchila jogo krizu Z radikalnimi ta opozicijnimi ruhami uryad borovsya demoralizuyuchimi zasobami zamist togo shob zosereditisya na socialno ekonomichnih reformah na vdoskonalenni politichnoyi sistemi vladi zabezpechenni nacionalno kulturnogo rozvitku Jogo metodi borotbi zmenshuvali avtoritet derzhavi ta prizvodili do vtrati doviri do neyi v najshirshih suspilnih kolah Primitki Redaguvati Zubatov Sergij Vasilovich prototip Pozharskogo z romanu B Akunina Statskij radnik Div takozh RedaguvatiNarodna volya Rozshukove viddilennyaDzherela ta literatura RedaguvatiV S Shandra Ohoronni viddilennya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 706 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Ohoronni viddilennya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Ohranka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1264 1265 1000 ekz Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ohoronni viddilennya amp oldid 39098292