Отто Руге норв Otto Ruge 9 січня 1882 Християнія Норвегія 15 серпня 1961 Осло Норвегія норвезький військовий діяч генера

Отто Руге (норв. Otto Ruge; 9 січня 1882, Християнія, Норвегія — 15 серпня 1961, Осло, Норвегія) — норвезький військовий діяч, генерал-лейтенант (1945). Під час Другої світової війни — головнокомандувач норвезької армії під час німецького вторгнення в Норвегію.

Отто Руге
Otto Ruge

Народження	9 січня 1882 Осло, Норвегія
Смерть	15 серпня 1961 Осло, Норвегія
Країна	Норвегія
Роки служби	1902–1946
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	Друга світова війна: Норвезька кампанія

Рання біографія Редагувати

Народився в Християнії (нині Осло) у родині військового. В юності вступив на військову службу, у двадцять років став офіцером. У 1905 році вступив до військового училища, яке успішно закінчив. Із 1906 року служив у Генеральному штабі Норвегії. У 1933 році у званні полковника був призначений начальником Генерального штабу і займав цю посаду протягом наступних п'ятьох років. У 1938 році призначений генеральним інспектором піхоти.

Друга світова війна Редагувати

9 квітня 1940 року нацистська Німеччина напала на Норвегію. Головнокомандувач норвезької армії генерал Крістіан Лааке хотів капітулювати німцям тому король звільнив Лааке з посади і 10 квітня 1940 року призначив новим головнокомандувачем Отто Руге, якому було присвоєне звання генерал-майора.

Через стрімкий німецький наступ в Норвегії не була проведена мобілізація. Норвезька армія уступала ворогу в чисельності та в озброєнні, норвезькі війська були дезорганізовані. В цих умовах Руге наказав своїм військам відходити на північ країни і чекати допомоги з боку Британії та Франції. Руге на чолі своїх військ брав участь у битві за Нарвік. Після евакуації британців і французів у червні 1940 року Руге капітулював. Після капітуляції Руге до 1945 року перебував у німецькому полоні. У травні 1945 року був звільнений з німецького табору для військовополонених Лукенвальде (Шталаг-III) радянськими військами.

Після війни Редагувати

Після війни Руге отримав звання генерал-лейтенанта і знову став головнокомандувачем. У 1946 році Руге вийшов у відставку та був нагороджений орденом Святого Олафа. Написав мемуари про кампанію 1940 року.

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

Tom Kristiansen: Also when it came. Otto Ruge, general staff and defense policy before 1940 (Norwegian Military Journal No. 4. 1990).
Nasjonalbiblioteket. www.nb.no. Процитовано 11 жовтня 2022.
Felttoget: general Otto Ruges erindringer fra kampene april-juni 1940. Redigert og med innledning av Olav Riste. Oslo 1989.
Nasjonalbiblioteket. www.nb.no. Процитовано 11 жовтня 2022.

Джерела Редагувати

Anker, Peter (1903-1977) (1971). Frihetens gisler: fra hjelpearbeidet for de norske fangene 1940-1945. Oslo: Gyldendal. ISBN 8205003254.
Tom Kristiansen Otto Ruge - Hærføreren [biografi] Aschehoug 2019 ISBN 9788203297366
Felttoget: general Otto Ruges erindringer fra kampene april-juni 1940. Redigert og med innledning av Olav Riste. Oslo 1989.

[1] Tom Kristiansen: Also when it came. Otto Ruge, general staff and defense policy before 1940 (Norwegian Military Journal No. 4. 1990).

[2] Nasjonalbiblioteket. www.nb.no. Процитовано 11 жовтня 2022.

[3] Felttoget: general Otto Ruges erindringer fra kampene april-juni 1940. Redigert og med innledning av Olav Riste. Oslo 1989.

[4] Nasjonalbiblioteket. www.nb.no. Процитовано 11 жовтня 2022.