Острови Д'Антркасто

Острови Д'Антркасто (англ. D'Entrecasteaux Islands) — архіпелаг у Соломоновому морі поблизу південно-східного краю Нової Гвінеї. Острови є частиною провінції Мілн-Бей в Папуа Новій Гвінеї. Від острова архіпелаг відділяє протока Гошен.

Острови Д'Антркасто
Географія
9°39′ пд. ш. 150°42′ сх. д. / 9.650° пд. ш. 150.700° сх. д. / -9.650; 150.700Координати: 9°39′ пд. ш. 150°42′ сх. д. / 9.650° пд. ш. 150.700° сх. д. / -9.650; 150.700
Акваторія	Соломонове море
Площа	3100 км²
Найвища точка	2566 м
Країна
ПНГ
Адм. одиниця	Мілн-Бей
Населення
Острови Д'Антркасто Острови Д'Антркасто (Папуа Нова Гвінея)
Острови Д'Антркасто у Вікісховищі

Архіпелаг складається з трьох великих островів: Гуденаф, Фергуссон і Норманбі, та безлічі дрібних. Загальна площа островів становить 3012 км².

Історія

Острови названі на честь французького мореплавця Антуана Раймонда Жозефа де Брюн Д'Антркасто, який на своєму кораблі «Есперанс» пройшов вздовж островів у 1792 році під час пошуку зниклої експедиції Жана-Франсуа Лаперуза. У 1874 році капітан Джон Морсбі на судні Василиск здійснив поточний огляд західного узбережжя островів і став першим європейцем, який зійшов на сушу.

У 1891 році методистська церква Австралії заснувала місію на острові Добу. Там тубільців вербували для роботи в золотих копальнях та на плантаціях копри. Ще одна місія була створена в 1898 році в місті Бвайдога на південному узбережжі острова Гуденаф.

Архіпелаг став центром військових під час Другої світової війни, коли японські війська ненадовго висадилися на острові Гуденаф у 1942 році, перш ніж їх витіснив звідси австралійський 2/12 батальйон. У 1943 році австралійці побудували аеродром з злітною смугою завдовжки 1829 м. Він використовувався союзними силами з червня 1943 року по серпень 1944 року як відправна точка проведення операцій на Новій Гвінеї та прилеглих окупованих островах.

Примітки

1. D. Jenness M.A. (Oxon) and Rev. A. Ballantyne. (1920) The Northern D'Entrecasteaux, Oxford University Press.