www.wikidata.uk-ua.nina.az

Особняк Клемюеля Рікетса Особняк Клемюеля Рікеттса також відомий як Кам яний будинок Будинок Вільяма Р Рікеттса та Ганог

Особняк Клемюеля Рікетса

Особняк Клемюеля Рікеттса (також відомий як «Кам'яний будинок», «Будинок Вільяма Р. Рікеттса» та «Ганога») — будинок у георгіанському стилі з пісковика, побудований у 1852 або 1855 роках на березі озера Ганога в містечку Коллі, округ Салліван, Пенсильванія в США. Тут проживало кілька поколінь родини Рікеттс, у тому числі Р. Брюс Рікеттс і Вільям Рейнольдс Рікеттс . Спочатку побудований як мисливський будиночок, він також був таверною та поштою, а ще був частиною готелю протягом більшої частини 19 століття.

Особняк Клемюеля Рікетса
Країна  США
Адміністративна одиниця Пенсільванія
Архітектурний стиль георгіанська архітектура
Статус спадщини об'єкт Національного Реєстру Історичних місць США[d]
 Особняк Клемюеля Рікетса у Вікісховищі

Координати: 41°21′07″ пн. ш. 76°19′14″ зх. д. / 41.352222000027772708° пн. ш. 76.32055600002777851° зх. д. / 41.352222000027772708; -76.32055600002777851

Після 1903 року сім'ї Рікеттс використовували його як літній будинок; вони зберегли його, навіть після продажу 65 тисяч акрів (26 тисяч гектарів) штату Пенсільванія у період з 1920 по 1950 рік. З 1936 року цей будинок включено до Огляду історичних будівель Америки (HABS), а з 1983 року — занесено до Національного реєстру історичних місць (NRHP). У 1957 році група інвесторів придбала озеро, землю навколо та будинок та приватно забудувала їх для житла та відпочинку. Будинок став клубом Асоціації озера Ганога та закритий для публіки.

Оригінальний особняк являє собою L-подібну споруду, два з половиною поверхи заввишки, з кам'яними стінами 2 feet (0,6 m) товстий. Побудований на галявині, оточеній віковим лісом, з видом на озеро на 900 feet (270 m) на схід. У 1913 році 2+1⁄2 -поверхове крило додали до північної сторони будинку, а оригінальну структуру відремонтовали. У будинку сім кімнат, чотири ґанки, оригінальна фурнітура та дерев'яна обробка. Під час ремонту додали мансардні вікна та ще деякі вікна, з того часу додали електропроводку та сучасну сантехніку. Згідно з описом номінації NRHP, особняк Клемюеля Рікеттса «є приголомшливим прикладом георгіанської народної архітектури».

Місцезнаходження ред.

Особняк Клемюеля Рікеттса розташований на південно-західному березі озера Ганога в містечку Коллі в південно-східній частині округу Салліван . Особняк і озеро знаходяться на частині плато Аллегейні, відомого як Північна гора; плато утворилося близько 300 р до 250 мільйонів років тому в аллегенському орогенезі . Гірські породи — сірий пісковик із конгломератами та деякою кількістю алевроліту — місіссіпської формації Поконо понад 340 мільйонів років, лежать в основі будинку й озера. Озеро знаходиться в неглибокій долині, 13 feet (4,0 m) глибиною, яка затоплена льодовиком до 30 feet (9,1 m) шириною на південно-східному кінці, де витік річки Кітчен-Крік .

Найдавнішими зареєстрованими мешканцями регіону були сасквеганноки, які покинули або вимерли до 1675 року. Потім земля опинилася під контролем ірокезів, які продали її британцям за договором Форт-Стенвікс у 1768 році. Земля, на якій пізніше був побудований будинок, спочатку входила до складу округу Нортумберленд, а потім у 1795 році стала частиною округу Лайкомінг . Між 1822 і 1827 роками була побудована магістраль Susquehanna and Tioga Turnpike, яка пролягала вздовж західного берега озера. Ця магістраль з'єднала громади Пенсільванії Бервік на півдні та Тованда на півночі. Озеро тоді було відоме як Довгий ставок, а таверна «Довгий ставок», на північ від місця, де пізніше побудовали будинок, була зупинкою для обіду для диліжанса на шлагбаумі. Округ Салліван утворили з округу Лайкомінг у 1847 році, а через два роки з містечка Черрі утворили містечко Коллі.

Історія ред.

Аерозйомка озера Ганога в 1938 році; особняк розташований на очищеній території ліворуч.

Будинок і шинок ред.

Брати Клемюель Рікеттс (1794—1858) та Елайджа Г. Рікеттс (1803—1877) були розчаровані тим, що їм довелося провести ніч у вітальні готелю під час полювання на Лоялсок-Крік на північ від озера Ганога в 1850 році, і хотіли мати власний мисливський заповідник. Вони купили озеро, таверну «Довгий ставок» і 5 000 acres (2 000 ha) землі навколо на початку 1850-х років і незабаром почали будувати кам'яний будинок між шлагбаумом і берегом озера замість дерев'яної таверни. Відповідно до історії будинку Вільяма Рейнольдса Рікеттса HABS, історії Петрілло регіону Міста-привиди Північної гори та опису номінації будинку NRHP, брати Рікеттс купили озеро та прилеглу землю в 1851 році, розпочавши будівництво кам'яного будинку в тому ж році і закінчивши в 1852 році. 1852 рік також висічений у камені на фасаді (західній стороні) будинку, що виходив на шосе. Однак, згідно з книгою Томасака «Життя та часи Роберта Брюса Рікеттса», брати придбали озеро, таверну та землю 13 квітня 1853 року за 550 доларів. (приблизно 18,000 доларів США у 2022 році), і будинок був побудований з 1854 по 1855 рік.

За сімейною традицією Рікеттс, особняк побудував Гед Сьюард. Хоча спочатку він був відомий як «Рікеттс Фоллі» через його ізольоване розташування в пустелі, офіційна назва була Кам'яний будинок. Будинок слугував братським житлом і шинком для мандрівників на шлагбаумі. 3 жовтня 1853 року Клемюель був призначений начальником нової пошти на озері, а 7 серпня 1854 року отримав ліцензію на таверну від округу Салліван. Коли Клемюель помер у 1858 році, Елайджа купив його частку будинку та землі. Пошту закрили 12 квітня 1860 р.

Син Елайджі Роберт Брюс Рікеттс (1839—1918), на честь якого названо сусідній державний парк Рікеттс-Глен, приєднався до армії Союзу як рядовий на початку Громадянської війни в США в 1861 році та дослужив до полковника артилерії. Після війни Р. Б. Рікеттс повернувся до Пенсільванії і 25 вересня 1869 року купив у свого батька кам'яний будинок, озеро та частину землі навколо нього за 3969,81 доларів США (приблизно $ 81,000 у 2022 році); зрештою він контролював або володів більш ніж 80 000 acres (32 000 ha), включаючи озеро, долини та водоспади парку.

З 1872 по 1875 рік Рікеттс і його партнери керували лісопилкою в 0,5 miles (0,8 km) на південному сході від його будинку. У 1872 році Рікеттс використав деревину з млина, щоб побудувати триповерхову дерев'яну прибудову приблизно на 100 feet (30 m) на північ від кам'яниці, з верандою, що з'єднує обидва. Доповнення коштувало 45 тисяч доларів (приблизно 1 1,018,000 000 доларів США у 2022 році) і був відомий як Ковчег через свою схожість з Ноєвим ковчегом . Того ж року Ricketts поклав нову білу березову підлогу в кам'яному будинку, яка у 2008 року все ще була там.

Готель ред.

Готель North Mountain House на початку 1870-х років; веранда з'єднувала дерев'яний Ковчег (ліворуч) і кам'яний будинок (праворуч).

Ковчег і кам'яний будинок разом утворили готель North Mountain House, який відкрився в 1873 році і ним керував брат Рікеттса Френк до 1898 року. Багато гостей, які прибули з Вілкс-Барре, Філадельфії, Нью-Йорка та інших місць, були друзями та родичами Рікеттса. Готель працював цілий рік; влітку гості часто прибували після закінчення школи в червні і залишалися до відновлення школи у вересні. У 1876 і 1877 роках Рікеттс керував першою літньою школою в Сполучених Штатах у своєму будинку та готелі; одним із викладачів був Джозеф Ротрок, пізніше відомий як «батько лісівництва» в Пенсільванії.

До 1874 року Рікеттс перейменував Лонг-Понд на Хайленд-Лейк, а до 1875 року назвав найвищий водоспад на Кітчен-Крік водоспадом Ганога. Того року готель North Mountain House був представлений у туристичному путівнику Джона Б. Бачелдера «Популярні курорти та як до них дістатися», де вихвалялося його розташування серед незайманого лісу, озеро та водоспади поблизу, а також можливості для полювання, риболовлі та піші прогулянки. У 1881 році Рікеттс перейменував озеро Хайленд на озеро Ганога. Сенатор від Пенсільванії Чарльз Р. Бакалев запропонував ім'я Ганога, ірокезське слово, яке, за його словами, означало «вода на горі» мовою Сенеки .

Гравюра на дереві 1875 року Джона Б. Бачелдера із зображенням гостей готелю в North Mountain House

Будинок і готель були на східній стороні старого шлагбаума; на 100-acre (40 ha) полі по інший бік дороги було невелике стадо дійних корів і город для задоволення потреб гостей. На полі також було стрільбище та поле для гольфу на дев'ять лунок. Гості могли насолоджуватися тенісом і крокетом, а галявина простягалася від будинку на схід до озера, де можна було кататися на човнах і купатися . На південному заході від будинку, 0,5 miles (0,8 km), була оглядова точка, а також Рікеттс побудував 40-foot (12 m) оглядову вежу на найвищій точці Північної гори, 3,5 miles (5,6 km) на південь. Після того як перша вежа впала, він побудував 100-foot (30 m) вежу їй на заміну, і назвав Grand View.

Рікеттс був лісорубом, який заробив свій статок, суцільно вирубуючи майже всю свою землю, але заборонялося вирубувати ліс в межах 0,5-mile (0,8 km) навколо озера, так долини та їхні водоспади в державному парку були «врятовані від сокири лісоруба завдяки передбачливості родини Рікеттс». Одне дерево болиголова, зрізане біля озера, щоб розчистити землю для будівництва в 1893 році, становило 6 feet (1,8 m) діаметром і віком 532 роки. У 1900 році готелю North Mountain House загрожувала лісова пожежа, а подальша втрата більшої частини навколишнього старого лісу призвела до зменшення кількості гостей готелю. Зміна смаків також могла зіграти свою роль у падінні популярності; у серпні 1878 року готель мав понад 150 гостей, але лише близько 70 гостей у серпні 1894 року.

Тильна частина будинку з двоповерховим ґанком з внутрішньої сторони L; крило, добудоване в 1913 році, знаходиться в крайньому правому куті.

У 1903 році ще одна велика пожежа на Північній горі загрожувала лісопилці в лісопромисловому містечку Рікеттс на північний схід від озера. Починаючи з 1893 року, 3,85-mile (6,20 km) гілка залізниці Lehigh Valley Railroad пролягала від Ricketts до станції на північному кінці озера; набережна та автобус доставляли гостей від вокзалу до готелю. Існували щоденні пасажирські перевезення до Вілкс-Барре та Тованди, а також лінія обслуговувала вантажні поїзди, що вивозили лід з озера для використання в холодильних установках з 1895 року.

Північний гірський будинок (North Mountain House) давно відомий своєю сільською чарівністю; його опалювали відкритими камінами, прикрашали звіриними шкурами та капелюхами з рогів, а на полі через дорогу від будинку на ланцюгах стояли два живі чорні ведмеді . У 1895 і 1900 роках кам'яний будинок було відремонтовано, додано телефонне обслуговування, ацетиленове освітлення та парове опалення . У 1900 році газета Sullivan Review згадала його колишній стан і написала про зміни: «Ми навряд чи називаємо це покращенням. . . . Коли Північний гірський будинок освітлюється газом, опалюється сучасною піччю тощо, його великий шарм зникає»

Будинок ред.

Дерев'яну прибудову до кам'яниці розібрали чи то в 1897, чи то в 1903 році, а землю перетворили на сад. [a] Готель закрився в листопаді 1903 року, і на той час припинилося курсування пасажирських поїздів. Лісопильні заводи в Рікеттсі закрилися, коли в 1913 році вичерпався запас деревини, а виробник льоду закрився в 1915 році. Кам'яний дім лишився літньою домівкою Рікеттів. Рікеттс запропонував перенести шосе зі свого двору в 1904 році; Генеральна Асамблея Пенсільванії схвалила це в 1908 році, після того, як він заплатив за будівництво нового шосе, 1,5 miles (2,4 km) на схід від будинку. Томас Генрі Атертон з Вілкс-Барре став архітектором нового крила, яке добудували до Кам'яного будинку в 1913 році, а також реконстрував оригінальної споруди. Ракеттс помер у 1918 році в Кам'яному будинку; його дружина померла через кілька днів, і їх поховали на маленькому сімейному цвинтарі Рікеттів біля північного краю озера. Відповідно до заповіту Рікеттса, Кам'яний будинок і його господарські будівлі були оцінені в 12 000 доларів у 1918 році (приблизно 216,000 доларів у 2022 році).

Вигляд флігеля з північного сходу (1913 р.) з кухонним ганком, що його огинає; оригінальний будинок ліворуч.

Р. Б. Рікеттс і його дружина мали трьох дітей; їхній син Вільям Рейнольдс Рікеттс (1869—1956) жив у будинку після смерті батьків. Починаючи з 1920 року, спадкоємці Рікеттів почали продавати землю штату Пенсільванія, але все ще володіли понад 12 000 acres (4 900 ha) навколо будинку, озера Ганога та долини з водоспадами. Кам'яний будинок був включений до Огляду історичних будівель Америки (HABS) у 1936 році як будинок Вільяма Р. Ріккетса. Атертон, архітектор надбудови 1913 року, допоміг підготувати архітектурні креслення HABS, які дали назву будинку «Ганога». Історія Вільяма Рейнольдса Рікеттса для HABS згадує його як Кам'яний будинок. Ця територія була затверджена як національний парк у 1930-х роках; У статті 1935 року в The New York Times повідомлялося, що федеральний уряд планує придбати 22 000 acres (8 900 ha) у цьому районі, згадуючи водоспади та маєток і будинок Рікеттса, який він назвав «найстарішим кам'яним готелем у Пенсільванії». Служба національних парків керувала табором Цивільного корпусу охорони природи в «Рікеттс-Глінн» (sic), але бюджетні проблеми та Друга світова війна поклали край національним планам розвитку.

У 1942 році Співдружність Пенсільванії почала викуповувати долини та їхні водоспади у спадкоємців за 82 000 доларів (приблизно 1 1,360,000 000 доларів у 2022 році) і відкрила державний парк Рікеттс Глен у 1944 році; з 1920 по 1950 рік держава купила понад 65 000 acres (26 000 ha) . від родини Рікеттс для парку та штату Пенсільванія . Вільям Рейнольдс Рікеттс помер у 1956 році, а озеро та прилеглі землі були продані в жовтні 1957 року за 109 000 доларів (приблизно 1 1,052,000 000 доларів у 2022 році). Департамент лісів і вод (попередник Департаменту охорони та природних ресурсів Пенсільванії) зробив ставку на 3 140 acres (1 270 ha), включаючи будинок і озеро, але група приватних інвесторів перевищила ставку. Вони «сформували Асоціацію озера Ганога у вересні 1959 року для регулювання та збереження рекреаційних і житлових об'єктів на озері Ганога». Асоціація проклала дорогу навколо озера, розчистила землю на його південній частині, а її члени побудували близько 50 будинків на березі озера. У 1983 році кам'яний будинок був внесений до Національного реєстру історичних місць як особняк Клемюеля Рікеттса; він служить штаб-квартирою асоціації та клубом, і використовується для зустрічей асоціації, весіль та пікніків. Як частина приватної забудови, будинок і озеро закриті для громадськості: «Для всіх сторонніх осіб, які не мають власності навколо озера, озеро та територія закриті».

Архітектура ред.

План першого поверху особняка Клемюеля Рікеттса з HABS

Клемюель Рікеттс, архітектор кам'яного будинку, дуже цікавився архітектурою колоніального періоду і багато подорожував. У 1840-х роках він опублікував книгу, в якій розглядав британські та європейські джерела колоніальної архітектури в Сполучених Штатах. Клемюель спроектував будинок у колоніальному або георгіанському стилі на початку 1850-х років; будівництво почалося або в 1851, або в 1854 році і закінчилося наступного року.

Особняк Клемюеля Рікеттса розташований 900 feet (270 m) західніше від озера Ганога, на карті HABS описано як 2,2-acre (0,89 ha) «галявина, повністю оточена пралісом», з видом на озеро. Спочатку будинок знаходився на східній стороні шлагбауму та виходив на нього, але коли в 1907 році побудували те, що стало Пенсільванської трасою 487, курс шосе змінили так, що тепер воно пролягає на іншій (східній) стороні озера. Відтоді будинок знаходиться на приватній дорозі 1,5 miles (2,4 km) від траси.

Оригінальний будинок, побудований у 1850-х роках, має L-подібну форму. Відповідно до архітектурних креслень, зроблених для HABS, нижня частина L становить 60 feet 4 inches (18,39 m) з півночі на південь на 35 feet 8 inches (10,87 m) схід–захід. У 1935 році на першому поверсі цієї частини будинку були головні двері та передпокій, вітальня, вітальня, бібліотека та сходи. Головний вхід із західного боку, який має ганок 60 feet 4 inches (18,39 m) завширшки на 12 feet (3,7 m) глибиною, спирається на пари квадратних стовпів зі сходами з північного, південного та західного боків. Верх L — 24 feet 2 inches (7,37 m) з півночі на південь на 40 feet 6 inches (12,34 m) схід–захід, а в 1935 р. на першому поверсі верху L була їдальня, збройна кімната, «вбиральня», туалет, сходи та перехід до прибудови 1913 р. Внутрішній кут L має двоповерховий критий ганок уздовж південної сторони та відкриту терасу на першому поверсі східної сторони. У 1935 році другий поверх оригінального будинку мав чотири спальні та ванну кімнату в нижній частині L та дві спальні та ванну у верхній частині, а також два сходи та коридори.

Головні двері у федеральному стилі з ліхтарями нагорі та з боків, стіни з піщанику

Кам'яні стіни особняка 2 feet (0,6 m) товщиною; окремі будівельні камені — «польовий піщаник близько 17 квадратних дюймів різної товщини» (17 дюймів становить 43 см). Під оригінальним будинком є підвал. Нижня частина L — п'ять травей на дві травеї; оригінальні подвійні стулкові вікна в кожній травеї будинку 1850-х років мають шість скляних панелей на стулку. Усі оригінальні вікна мають віконниці, на першому поверсі вони обшите панелями, а на другому — жалюзі. Головні двері у федеральному стилі з великим ліхтарем над дверима та бічними ліхтарями з обох боків. Мансарда в частині будинку 1850-х років не закінчена, а двосхилий дах має «коробчаті карнизи з відворотами».

У 1897 або 1903 роках північніше від кам'яного будинку, на місці зруйнованої дерев'яної споруди, де зупинилася більшість гостей готелю, додали офіційний сад. У 1913 році архітектор Томас Генрі Атертон добудував двоповерхове крило з північної сторони відремонтованого оригінального будинку . Нове крило 48 feet 3 inches (14,71 m) північ–південь і 20 feet 4 inches (6,20 m) схід-захід, з великим закритим одноярусним ґанком з північного та східного боків. У 1935 році у добудові розташовувалася кухня, комора, складські та холодильні кімнати та «їдальня для покоївки» на першому поверсі, дві спальні та ванна кімната на другому поверсі, а також дві кімнати для прислуги та ванна в мансарді.

У новому крилі нараховувалося шість мансардних вікон (по три збоку), та шість мансардних вікон додали до старого будинку під час ремонту 1913 року (чотири зі східного боку, два з західного). Вікна на першому поверсі нового крила збігалися зі старими вікнами, але вікна другого поверху прибудови мали дванадцять шибок у верхній стулці та вісім у нижній. У рамках ремонтних робіт у будинку 1850-х років було розміщено чотири нових вікна: два на захід від нового крила та два на східній стіні нижньої частини L. У кутку, де захід, було додано невеликий ґанок стіна нового крила стикається з північною стіною старого будинку, а всі старі ґанки були відновлені. У оригінальному будинку відреставрували два димарі, два замінені, а у вітальні, бібліотеці та їдальні встановили нові каміни. Всього в будинку нараховувалося 28 кімнат.

Форма номінації NRHP перераховує дві інші споруди на території особняку: господарську будівлю з цегли та вкриту штукатуркою на схід від будинку [b] та великий сарай на південний захід. Після ремонту будинку 1913 року єдиними змінами були встановлення електропроводки та модернізація сантехніки. Оригінальна фурнітура та вироби з дерева все ще присутні всередині будинку. Згідно з формою номінації NRHP, особняк Клемюеля Рікеттса «є приголомшливим прикладом георгіанської народної архітектури», який «представляє прояви архітектурної мрії однієї людини, що зберігалася в пустелі більше століття».

Фронтальна частина (західна сторона) особняка Клемюеля Рікеттса, якщо дивитися з колишнього шлагбаума на схід; колишній парадний сад із кам’яними стінами знаходиться далеко зліва (на півночі), а крило 1913 року – з лівого боку будинку.

Примітки ред.

 

Список літератури ред.

  1. ↑ McDonald, pp. 1–6.
  2. Braun, Inners, pp. 1–13.
  3. Braun, p. 12.
  4. Wallace, pp. 99–108, 159.
  5. Lycoming County 5th class. Pennsylvania Historical and Museum Commission. Процитовано 12 квітня 2010. 
  6. ↑ Ricketts, pp. 2–6.
  7. ↑ Petrillo, pp. 40–43.
  8. ↑ Wilson, Jr., Kenneth T. (Spring 1990). Sketches from the Susquehanna-Tioga Turnpike. Carver Magazine 8 (1). Процитовано 12 квітня 2010. 
  9. Sullivan County 7th class. Pennsylvania Historical and Museum Commission. Процитовано 12 квітня 2010. 
  10. See this photograph of the date 1852 carved on the front of the house.
  11. ↑ Tomasak, p. 38.
  12. ↑ . Federal Reserve Bank of Minneapolis. Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 8 березня 2010. 
  13. Tomasak, pp. 38–40.
  14. ↑ Ricketts Glen State Park. Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources. Процитовано 11 квітня 2010. 
  15. Ricketts Glen Project Sidetracked. Williamsport Gazette and Bulletin. 28 лютого 1936. Процитовано 1 липня 2010. 
  16. ↑ History of the Rothrock State Forest. Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources. Процитовано 11 квітня 2010. 
  17. Tomasak, pp. 83, 323.
  18. Tomasak, p. 98.
  19. Bachelder, pp. 186—189.
  20. Tomasak, p. 85.
  21. Bachelder, pp. 184—192.
  22. Tomasak, pp. 100, 323, 327.
  23. ↑ Petrillo, pp. 50–55.
  24. 50,000 will see Rickett's Glen Charms. Williamsport Sun. 4 вересня 1947. с. 12. 
  25. Tomasak, pp. 88, 323, 326, 328—329.
  26. Tomasak, pp. 324, 328—329.
  27. Tomasak, pp. 313—314, 324, 327—328.
  28. The Sullivan Review, November 1, 1900, quoted in Tomasak, p. 328.
  29. Petrillo, pp. 1, 50, 53, 55
  30. Tomasak, p. 313.
  31. Tomasak, p. 332.
  32. Plans Pennsylvania Park. The New York Times. 30 березня 1935. с. 17. 
  33. Camp Information for SP-9-PA. Pennsylvania CCC Archive. Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources. Процитовано 11 квітня 2010. 
  34. Paige, John C. (1985). Appendix C, Table C-1: Directory of CCC Camps Supervised by the NPS (updated to December 31, 1941).. The Civilian Conservation Corps and the National Park Service, 1933–1942: An Administrative History. National Park Service, Department of the Interior. OCLC 12072830. 
  35. Ricketts Glen Project Sidetracked. Williamsport Gazette and Bulletin. 28 лютого 1936. Процитовано 5 квітня 2010. 
  36. Petrillo, pp. 68–70.
  37. Tomasak, pp. 376—377.
  38. Lamey-Welshans, Jessica (26 жовтня 2008). Ghost town of Ricketts brought back to life by state park educator. Williamsport Sun-Gazette. Процитовано 5 травня 2010. 
  39. Tomasak, p. 376.

Цитовані ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Osobnyak Klemyuelya Rikettsa takozh vidomij yak Kam yanij budinok Budinok Vilyama R Rikettsa ta Ganoga budinok u georgianskomu stili z piskovika pobudovanij u 1852 abo 1855 rokah na berezi ozera Ganoga v mistechku Kolli okrug Sallivan Pensilvaniya v SShA Tut prozhivalo kilka pokolin rodini Riketts u tomu chisli R Bryus Riketts i Vilyam Rejnolds Riketts Spochatku pobudovanij yak mislivskij budinochok vin takozh buv tavernoyu ta poshtoyu a she buv chastinoyu gotelyu protyagom bilshoyi chastini 19 stolittya Osobnyak Klemyuelya RiketsaKrayina SShAAdministrativna odinicyaPensilvaniyaArhitekturnij stilgeorgianska arhitekturaStatus spadshiniob yekt Nacionalnogo Reyestru Istorichnih misc SShA d Osobnyak Klemyuelya Riketsa u VikishovishiKoordinati 41 21 07 pn sh 76 19 14 zh d 41 352222000027772708 pn sh 76 32055600002777851 zh d 41 352222000027772708 76 32055600002777851Pislya 1903 roku sim yi Riketts vikoristovuvali jogo yak litnij budinok voni zberegli jogo navit pislya prodazhu 65 tisyach akriv 26 tisyach gektariv shtatu Pensilvaniya u period z 1920 po 1950 rik Z 1936 roku cej budinok vklyucheno do Oglyadu istorichnih budivel Ameriki HABS a z 1983 roku zaneseno do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc NRHP U 1957 roci grupa investoriv pridbala ozero zemlyu navkolo ta budinok ta privatno zabuduvala yih dlya zhitla ta vidpochinku Budinok stav klubom Asociaciyi ozera Ganoga ta zakritij dlya publiki Originalnij osobnyak yavlyaye soboyu L podibnu sporudu dva z polovinoyu poverhi zavvishki z kam yanimi stinami 2 feet 0 6 m tovstij Pobudovanij na galyavini otochenij vikovim lisom z vidom na ozero na 900 feet 270 m na shid U 1913 roci 2 1 2 poverhove krilo dodali do pivnichnoyi storoni budinku a originalnu strukturu vidremontovali U budinku sim kimnat chotiri ganki originalna furnitura ta derev yana obrobka Pid chas remontu dodali mansardni vikna ta she deyaki vikna z togo chasu dodali elektroprovodku ta suchasnu santehniku Zgidno z opisom nominaciyi NRHP osobnyak Klemyuelya Rikettsa ye prigolomshlivim prikladom georgianskoyi narodnoyi arhitekturi 1 Zmist 1 Misceznahodzhennya 2 Istoriya 2 1 Budinok i shinok 2 2 Gotel 2 3 Budinok 3 Arhitektura 4 Primitki 5 Spisok literaturi 6 Citovani 7 PosilannyaMisceznahodzhennya red Osobnyak Klemyuelya Rikettsa roztashovanij na pivdenno zahidnomu berezi ozera Ganoga v mistechku Kolli v pivdenno shidnij chastini okrugu Sallivan Osobnyak i ozero znahodyatsya na chastini plato Allegejni vidomogo yak Pivnichna gora plato utvorilosya blizko 300 r do 250 miljoniv rokiv tomu v allegenskomu orogenezi Girski porodi sirij piskovik iz konglomeratami ta deyakoyu kilkistyu alevrolitu misissipskoyi formaciyi Pokono ponad 340 miljoniv rokiv lezhat v osnovi budinku j ozera 2 Ozero znahoditsya v neglibokij dolini 13 feet 4 0 m glibinoyu yaka zatoplena lodovikom do 30 feet 9 1 m shirinoyu na pivdenno shidnomu kinci de vitik richki Kitchen Krik 3 Najdavnishimi zareyestrovanimi meshkancyami regionu buli saskvegannoki yaki pokinuli abo vimerli do 1675 roku Potim zemlya opinilasya pid kontrolem irokeziv yaki prodali yiyi britancyam za dogovorom Fort Stenviks u 1768 roci 4 Zemlya na yakij piznishe buv pobudovanij budinok spochatku vhodila do skladu okrugu Nortumberlend a potim u 1795 roci stala chastinoyu okrugu Lajkoming 5 Mizh 1822 i 1827 rokami bula pobudovana magistral Susquehanna and Tioga Turnpike yaka prolyagala vzdovzh zahidnogo berega ozera Cya magistral z yednala gromadi Pensilvaniyi Bervik na pivdni ta Tovanda na pivnochi Ozero todi bulo vidome yak Dovgij stavok a taverna Dovgij stavok na pivnich vid miscya de piznishe pobudovali budinok bula zupinkoyu dlya obidu dlya dilizhansa na shlagbaumi 6 7 8 Okrug Sallivan utvorili z okrugu Lajkoming u 1847 roci a cherez dva roki z mistechka Cherri utvorili mistechko Kolli 9 Istoriya red nbsp Aerozjomka ozera Ganoga v 1938 roci osobnyak roztashovanij na ochishenij teritoriyi livoruch Budinok i shinok red Brati Klemyuel Riketts 1794 1858 ta Elajdzha G Riketts 1803 1877 buli rozcharovani tim sho yim dovelosya provesti nich u vitalni gotelyu pid chas polyuvannya na Loyalsok Krik na pivnich vid ozera Ganoga v 1850 roci i hotili mati vlasnij mislivskij zapovidnik Voni kupili ozero tavernu Dovgij stavok i 5 000 acres 2 000 ha zemli navkolo na pochatku 1850 h rokiv i nezabarom pochali buduvati kam yanij budinok mizh shlagbaumom i beregom ozera zamist derev yanoyi taverni Vidpovidno do istoriyi budinku Vilyama Rejnoldsa Rikettsa HABS 6 istoriyi Petrillo regionu Mista prividi Pivnichnoyi gori 7 ta opisu nominaciyi budinku NRHP 1 brati Riketts kupili ozero ta prileglu zemlyu v 1851 roci rozpochavshi budivnictvo kam yanogo budinku v tomu zh roci i zakinchivshi v 1852 roci 1852 rik takozh visichenij u kameni na fasadi zahidnij storoni budinku sho vihodiv na shose 10 Odnak zgidno z knigoyu Tomasaka Zhittya ta chasi Roberta Bryusa Rikettsa brati pridbali ozero tavernu ta zemlyu 13 kvitnya 1853 roku za 550 dolariv priblizno 18 000 dolariv SShA u 2022 roci i budinok buv pobudovanij z 1854 po 1855 rik 11 12 Za simejnoyu tradiciyeyu Riketts osobnyak pobuduvav Ged Syuard Hocha spochatku vin buv vidomij yak Riketts Folli cherez jogo izolovane roztashuvannya v pusteli oficijna nazva bula Kam yanij budinok Budinok sluguvav bratskim zhitlom i shinkom dlya mandrivnikiv na shlagbaumi 3 zhovtnya 1853 roku Klemyuel buv priznachenij nachalnikom novoyi poshti na ozeri a 7 serpnya 1854 roku otrimav licenziyu na tavernu vid okrugu Sallivan Koli Klemyuel pomer u 1858 roci Elajdzha kupiv jogo chastku budinku ta zemli Poshtu zakrili 12 kvitnya 1860 r 6 7 13 Sin Elajdzhi Robert Bryus Riketts 1839 1918 na chest yakogo nazvano susidnij derzhavnij park Riketts Glen priyednavsya do armiyi Soyuzu yak ryadovij na pochatku Gromadyanskoyi vijni v SShA v 1861 roci ta dosluzhiv do polkovnika artileriyi Pislya vijni R B Riketts povernuvsya do Pensilvaniyi i 25 veresnya 1869 roku kupiv u svogo batka kam yanij budinok ozero ta chastinu zemli navkolo nogo za 3969 81 dolariv SShA priblizno 81 000 u 2022 roci zreshtoyu vin kontrolyuvav abo volodiv bilsh nizh 80 000 acres 32 000 ha vklyuchayuchi ozero dolini ta vodospadi parku 6 12 14 15 Z 1872 po 1875 rik Riketts i jogo partneri keruvali lisopilkoyu v 0 5 miles 0 8 km na pivdennomu shodi vid jogo budinku U 1872 roci Riketts vikoristav derevinu z mlina shob pobuduvati tripoverhovu derev yanu pribudovu priblizno na 100 feet 30 m na pivnich vid kam yanici z verandoyu sho z yednuye obidva Dopovnennya koshtuvalo 45 tisyach dolariv priblizno 1 1 018 000 000 dolariv SShA u 2022 roci i buv vidomij yak Kovcheg cherez svoyu shozhist z Noyevim kovchegom Togo zh roku Ricketts poklav novu bilu berezovu pidlogu v kam yanomu budinku yaka u 2008 roku vse she bula tam 6 7 16 17 Gotel red nbsp Gotel North Mountain House na pochatku 1870 h rokiv veranda z yednuvala derev yanij Kovcheg livoruch i kam yanij budinok pravoruch Kovcheg i kam yanij budinok razom utvorili gotel North Mountain House yakij vidkrivsya v 1873 roci i nim keruvav brat Rikettsa Frenk do 1898 roku Bagato gostej yaki pribuli z Vilks Barre Filadelfiyi Nyu Jorka ta inshih misc buli druzyami ta rodichami Rikettsa Gotel pracyuvav cilij rik vlitku gosti chasto pribuvali pislya zakinchennya shkoli v chervni i zalishalisya do vidnovlennya shkoli u veresni U 1876 i 1877 rokah Riketts keruvav pershoyu litnoyu shkoloyu v Spoluchenih Shtatah u svoyemu budinku ta goteli odnim iz vikladachiv buv Dzhozef Rotrok piznishe vidomij yak batko lisivnictva v Pensilvaniyi 6 7 16 Do 1874 roku Riketts perejmenuvav Long Pond na Hajlend Lejk 18 a do 1875 roku nazvav najvishij vodospad na Kitchen Krik vodospadom Ganoga 19 20 Togo roku gotel North Mountain House buv predstavlenij u turistichnomu putivniku Dzhona B Bacheldera Populyarni kurorti ta yak do nih distatisya de vihvalyalosya jogo roztashuvannya sered nezajmanogo lisu ozero ta vodospadi poblizu a takozh mozhlivosti dlya polyuvannya ribolovli ta pishi progulyanki 21 U 1881 roci Riketts perejmenuvav ozero Hajlend na ozero Ganoga Senator vid Pensilvaniyi Charlz R Bakalev zaproponuvav im ya Ganoga irokezske slovo yake za jogo slovami oznachalo voda na gori movoyu Seneki 6 7 nbsp Gravyura na derevi 1875 roku Dzhona B Bacheldera iz zobrazhennyam gostej gotelyu v North Mountain HouseBudinok i gotel buli na shidnij storoni starogo shlagbauma na 100 acre 40 ha poli po inshij bik dorogi bulo nevelike stado dijnih koriv i gorod dlya zadovolennya potreb gostej Na poli takozh bulo strilbishe ta pole dlya golfu na dev yat lunok Gosti mogli nasolodzhuvatisya tenisom i kroketom a galyavina prostyagalasya vid budinku na shid do ozera de mozhna bulo katatisya na chovnah i kupatisya Na pivdennomu zahodi vid budinku 0 5 miles 0 8 km bula oglyadova tochka a takozh Riketts pobuduvav 40 foot 12 m oglyadovu vezhu na najvishij tochci Pivnichnoyi gori 3 5 miles 5 6 km na pivden Pislya togo yak persha vezha vpala vin pobuduvav 100 foot 30 m vezhu yij na zaminu i nazvav Grand View 22 Riketts buv lisorubom yakij zarobiv svij statok sucilno virubuyuchi majzhe vsyu svoyu zemlyu ale zaboronyalosya virubuvati lis v mezhah 0 5 mile 0 8 km navkolo ozera 23 tak dolini ta yihni vodospadi v derzhavnomu parku buli vryatovani vid sokiri lisoruba zavdyaki peredbachlivosti rodini Riketts 24 Odne derevo boligolova zrizane bilya ozera shob rozchistiti zemlyu dlya budivnictva v 1893 roci stanovilo 6 feet 1 8 m diametrom i vikom 532 roki 23 U 1900 roci gotelyu North Mountain House zagrozhuvala lisova pozhezha a podalsha vtrata bilshoyi chastini navkolishnogo starogo lisu prizvela do zmenshennya kilkosti gostej gotelyu Zmina smakiv takozh mogla zigrati svoyu rol u padinni populyarnosti u serpni 1878 roku gotel mav ponad 150 gostej ale lishe blizko 70 gostej u serpni 1894 roku 25 nbsp Tilna chastina budinku z dvopoverhovim gankom z vnutrishnoyi storoni L krilo dobudovane v 1913 roci znahoditsya v krajnomu pravomu kuti U 1903 roci she odna velika pozhezha na Pivnichnij gori zagrozhuvala lisopilci v lisopromislovomu mistechku Riketts na pivnichnij shid vid ozera Pochinayuchi z 1893 roku 3 85 mile 6 20 km gilka zaliznici Lehigh Valley Railroad prolyagala vid Ricketts do stanciyi na pivnichnomu kinci ozera naberezhna ta avtobus dostavlyali gostej vid vokzalu do gotelyu Isnuvali shodenni pasazhirski perevezennya do Vilks Barre ta Tovandi a takozh liniya obslugovuvala vantazhni poyizdi sho vivozili lid z ozera dlya vikoristannya v holodilnih ustanovkah z 1895 roku 6 7 26 Pivnichnij girskij budinok North Mountain House davno vidomij svoyeyu silskoyu charivnistyu jogo opalyuvali vidkritimi kaminami prikrashali zvirinimi shkurami ta kapelyuhami z rogiv a na poli cherez dorogu vid budinku na lancyugah stoyali dva zhivi chorni vedmedi U 1895 i 1900 rokah kam yanij budinok bulo vidremontovano dodano telefonne obslugovuvannya acetilenove osvitlennya ta parove opalennya 27 U 1900 roci gazeta Sullivan Review zgadala jogo kolishnij stan i napisala pro zmini Mi navryad chi nazivayemo ce pokrashennyam Koli Pivnichnij girskij budinok osvitlyuyetsya gazom opalyuyetsya suchasnoyu pichchyu tosho jogo velikij sharm znikaye 28 Budinok red Derev yanu pribudovu do kam yanici rozibrali chi to v 1897 chi to v 1903 roci a zemlyu peretvorili na sad a Gotel zakrivsya v listopadi 1903 roku i na toj chas pripinilosya kursuvannya pasazhirskih poyizdiv Lisopilni zavodi v Rikettsi zakrilisya koli v 1913 roci vicherpavsya zapas derevini a virobnik lodu zakrivsya v 1915 roci 6 29 Kam yanij dim lishivsya litnoyu domivkoyu Rikettiv Riketts zaproponuvav perenesti shose zi svogo dvoru v 1904 roci Generalna Asambleya Pensilvaniyi shvalila ce v 1908 roci pislya togo yak vin zaplativ za budivnictvo novogo shose 1 5 miles 2 4 km na shid vid budinku Tomas Genri Aterton z Vilks Barre stav arhitektorom novogo krila yake dobuduvali do Kam yanogo budinku v 1913 roci a takozh rekonstruvav originalnoyi sporudi Raketts pomer u 1918 roci v Kam yanomu budinku jogo druzhina pomerla cherez kilka dniv i yih pohovali na malenkomu simejnomu cvintari Rikettiv bilya pivnichnogo krayu ozera 6 7 30 Vidpovidno do zapovitu Rikettsa Kam yanij budinok i jogo gospodarski budivli buli ocineni v 12 000 dolariv u 1918 roci priblizno 216 000 dolariv u 2022 roci 12 nbsp Viglyad fligelya z pivnichnogo shodu 1913 r z kuhonnim gankom sho jogo oginaye originalnij budinok livoruch R B Riketts i jogo druzhina mali troh ditej yihnij sin Vilyam Rejnolds Riketts 1869 1956 zhiv u budinku pislya smerti batkiv Pochinayuchi z 1920 roku spadkoyemci Rikettiv pochali prodavati zemlyu shtatu Pensilvaniya ale vse she volodili ponad 12 000 acres 4 900 ha navkolo budinku ozera Ganoga ta dolini z vodospadami Kam yanij budinok buv vklyuchenij do Oglyadu istorichnih budivel Ameriki HABS u 1936 roci yak budinok Vilyama R Rikketsa Aterton arhitektor nadbudovi 1913 roku dopomig pidgotuvati arhitekturni kreslennya HABS yaki dali nazvu budinku Ganoga Istoriya Vilyama Rejnoldsa Rikettsa dlya HABS zgaduye jogo yak Kam yanij budinok 6 31 Cya teritoriya bula zatverdzhena yak nacionalnij park u 1930 h rokah U statti 1935 roku v The New York Times povidomlyalosya sho federalnij uryad planuye pridbati 22 000 acres 8 900 ha u comu rajoni zgaduyuchi vodospadi ta mayetok i budinok Rikettsa yakij vin nazvav najstarishim kam yanim gotelem u Pensilvaniyi 14 32 Sluzhba nacionalnih parkiv keruvala taborom Civilnogo korpusu ohoroni prirodi v Riketts Glinn sic 33 34 ale byudzhetni problemi ta Druga svitova vijna poklali kraj nacionalnim planam rozvitku 14 35 U 1942 roci Spivdruzhnist Pensilvaniyi pochala vikupovuvati dolini ta yihni vodospadi u spadkoyemciv za 82 000 dolariv priblizno 1 1 360 000 000 dolariv u 2022 roci 12 i vidkrila derzhavnij park Riketts Glen u 1944 roci z 1920 po 1950 rik derzhava kupila ponad 65 000 acres 26 000 ha vid rodini Riketts dlya parku ta shtatu Pensilvaniya 14 Vilyam Rejnolds Riketts pomer u 1956 roci a ozero ta prilegli zemli buli prodani v zhovtni 1957 roku za 109 000 dolariv priblizno 1 1 052 000 000 dolariv u 2022 roci 12 Departament lisiv i vod poperednik Departamentu ohoroni ta prirodnih resursiv Pensilvaniyi zrobiv stavku na 3 140 acres 1 270 ha vklyuchayuchi budinok i ozero ale grupa privatnih investoriv perevishila stavku Voni sformuvali Asociaciyu ozera Ganoga u veresni 1959 roku dlya regulyuvannya ta zberezhennya rekreacijnih i zhitlovih ob yektiv na ozeri Ganoga 36 Asociaciya proklala dorogu navkolo ozera rozchistila zemlyu na jogo pivdennij chastini a yiyi chleni pobuduvali blizko 50 budinkiv na berezi ozera U 1983 roci kam yanij budinok buv vnesenij do Nacionalnogo reyestru istorichnih misc yak osobnyak Klemyuelya Rikettsa 1 vin sluzhit shtab kvartiroyu asociaciyi ta klubom i vikoristovuyetsya dlya zustrichej asociaciyi vesil ta piknikiv 37 Yak chastina privatnoyi zabudovi budinok i ozero zakriti dlya gromadskosti 38 Dlya vsih storonnih osib yaki ne mayut vlasnosti navkolo ozera ozero ta teritoriya zakriti 39 Arhitektura red nbsp Plan pershogo poverhu osobnyaka Klemyuelya Rikettsa z HABSKlemyuel Riketts arhitektor kam yanogo budinku duzhe cikavivsya arhitekturoyu kolonialnogo periodu i bagato podorozhuvav U 1840 h rokah vin opublikuvav knigu v yakij rozglyadav britanski ta yevropejski dzherela kolonialnoyi arhitekturi v Spoluchenih Shtatah Klemyuel sproektuvav budinok u kolonialnomu abo georgianskomu stili na pochatku 1850 h rokiv budivnictvo pochalosya abo v 1851 abo v 1854 roci i zakinchilosya nastupnogo roku 1 6 11 Osobnyak Klemyuelya Rikettsa roztashovanij 900 feet 270 m zahidnishe vid ozera Ganoga na karti HABS opisano yak 2 2 acre 0 89 ha galyavina povnistyu otochena pralisom z vidom na ozero 6 Spochatku budinok znahodivsya na shidnij storoni shlagbaumu ta vihodiv na nogo ale koli v 1907 roci pobuduvali te sho stalo Pensilvanskoyi trasoyu 487 kurs shose zminili tak sho teper vono prolyagaye na inshij shidnij storoni ozera Vidtodi budinok znahoditsya na privatnij dorozi 1 5 miles 2 4 km vid trasi 1 6 8 Originalnij budinok pobudovanij u 1850 h rokah maye L podibnu formu Vidpovidno do arhitekturnih kreslen zroblenih dlya HABS nizhnya chastina L stanovit 60 feet 4 inches 18 39 m z pivnochi na pivden na 35 feet 8 inches 10 87 m shid zahid U 1935 roci na pershomu poversi ciyeyi chastini budinku buli golovni dveri ta peredpokij vitalnya vitalnya biblioteka ta shodi Golovnij vhid iz zahidnogo boku yakij maye ganok 60 feet 4 inches 18 39 m zavshirshki na 12 feet 3 7 m glibinoyu spirayetsya na pari kvadratnih stovpiv zi shodami z pivnichnogo pivdennogo ta zahidnogo bokiv Verh L 24 feet 2 inches 7 37 m z pivnochi na pivden na 40 feet 6 inches 12 34 m shid zahid a v 1935 r na pershomu poversi verhu L bula yidalnya zbrojna kimnata vbiralnya tualet shodi ta perehid do pribudovi 1913 r 6 Vnutrishnij kut L maye dvopoverhovij kritij ganok uzdovzh pivdennoyi storoni ta vidkritu terasu na pershomu poversi shidnoyi storoni U 1935 roci drugij poverh originalnogo budinku mav chotiri spalni ta vannu kimnatu v nizhnij chastini L ta dvi spalni ta vannu u verhnij chastini a takozh dva shodi ta koridori 1 6 nbsp Golovni dveri u federalnomu stili z lihtaryami nagori ta z bokiv stini z pishanikuKam yani stini osobnyaka 2 feet 0 6 m tovshinoyu okremi budivelni kameni polovij pishanik blizko 17 kvadratnih dyujmiv riznoyi tovshini 17 dyujmiv stanovit 43 sm 6 Pid originalnim budinkom ye pidval Nizhnya chastina L p yat travej na dvi traveyi originalni podvijni stulkovi vikna v kozhnij traveyi budinku 1850 h rokiv mayut shist sklyanih panelej na stulku Usi originalni vikna mayut vikonnici na pershomu poversi voni obshite panelyami a na drugomu zhalyuzi Golovni dveri u federalnomu stili z velikim lihtarem nad dverima ta bichnimi lihtaryami z oboh bokiv Mansarda v chastini budinku 1850 h rokiv ne zakinchena a dvoshilij dah maye korobchati karnizi z vidvorotami 1 6 U 1897 abo 1903 rokah pivnichnishe vid kam yanogo budinku na misci zrujnovanoyi derev yanoyi sporudi de zupinilasya bilshist gostej gotelyu dodali oficijnij sad 6 U 1913 roci arhitektor Tomas Genri Aterton dobuduvav dvopoverhove krilo z pivnichnoyi storoni vidremontovanogo originalnogo budinku Nove krilo 48 feet 3 inches 14 71 m pivnich pivden i 20 feet 4 inches 6 20 m shid zahid z velikim zakritim odnoyarusnim gankom z pivnichnogo ta shidnogo bokiv U 1935 roci u dobudovi roztashovuvalasya kuhnya komora skladski ta holodilni kimnati ta yidalnya dlya pokoyivki na pershomu poversi 6 dvi spalni ta vanna kimnata na drugomu poversi a takozh dvi kimnati dlya prislugi ta vanna v mansardi 1 6 U novomu krili narahovuvalosya shist mansardnih vikon po tri zboku ta shist mansardnih vikon dodali do starogo budinku pid chas remontu 1913 roku chotiri zi shidnogo boku dva z zahidnogo Vikna na pershomu poversi novogo krila zbigalisya zi starimi viknami ale vikna drugogo poverhu pribudovi mali dvanadcyat shibok u verhnij stulci ta visim u nizhnij U ramkah remontnih robit u budinku 1850 h rokiv bulo rozmisheno chotiri novih vikna dva na zahid vid novogo krila ta dva na shidnij stini nizhnoyi chastini L U kutku de zahid bulo dodano nevelikij ganok stina novogo krila stikayetsya z pivnichnoyu stinoyu starogo budinku a vsi stari ganki buli vidnovleni U originalnomu budinku vidrestavruvali dva dimari dva zamineni a u vitalni biblioteci ta yidalni vstanovili novi kamini Vsogo v budinku narahovuvalosya 28 kimnat 1 6 Forma nominaciyi NRHP pererahovuye dvi inshi sporudi na teritoriyi osobnyaku gospodarsku budivlyu z cegli ta vkritu shtukaturkoyu na shid vid budinku b ta velikij saraj na pivdennij zahid Pislya remontu budinku 1913 roku yedinimi zminami buli vstanovlennya elektroprovodki ta modernizaciya santehniki Originalna furnitura ta virobi z dereva vse she prisutni vseredini budinku Zgidno z formoyu nominaciyi NRHP osobnyak Klemyuelya Rikettsa ye prigolomshlivim prikladom georgianskoyi narodnoyi arhitekturi yakij predstavlyaye proyavi arhitekturnoyi mriyi odniyeyi lyudini sho zberigalasya v pusteli bilshe stolittya 1 nbsp Frontalna chastina zahidna storona osobnyaka Klemyuelya Rikettsa yaksho divitisya z kolishnogo shlagbauma na shid kolishnij paradnij sad iz kam yanimi stinami znahoditsya daleko zliva na pivnochi a krilo 1913 roku z livogo boku budinku Primitki red Spisok literaturi red a b v g d e zh i k l McDonald pp 1 6 Braun Inners pp 1 13 Braun p 12 Wallace pp 99 108 159 Lycoming County 5th class Pennsylvania Historical and Museum Commission Procitovano 12 kvitnya 2010 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh Ricketts pp 2 6 a b v g d e zh i Petrillo pp 40 43 a b Wilson Jr Kenneth T Spring 1990 Sketches from the Susquehanna Tioga Turnpike Carver Magazine 8 1 Procitovano 12 kvitnya 2010 Sullivan County 7th class Pennsylvania Historical and Museum Commission Procitovano 12 kvitnya 2010 See this photograph of the date 1852 carved on the front of the house a b Tomasak p 38 a b v g d Consumer Price Index estimate 1800 2008 Federal Reserve Bank of Minneapolis Arhiv originalu za 20 grudnya 2014 Procitovano 8 bereznya 2010 Tomasak pp 38 40 a b v g Ricketts Glen State Park Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources Procitovano 11 kvitnya 2010 Ricketts Glen Project Sidetracked Williamsport Gazette and Bulletin 28 lyutogo 1936 Procitovano 1 lipnya 2010 a b History of the Rothrock State Forest Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources Procitovano 11 kvitnya 2010 Tomasak pp 83 323 Tomasak p 98 Bachelder pp 186 189 Tomasak p 85 Bachelder pp 184 192 Tomasak pp 100 323 327 a b Petrillo pp 50 55 50 000 will see Rickett s Glen Charms Williamsport Sun 4 veresnya 1947 s 12 Tomasak pp 88 323 326 328 329 Tomasak pp 324 328 329 Tomasak pp 313 314 324 327 328 The Sullivan Review November 1 1900 quoted in Tomasak p 328 Petrillo pp 1 50 53 55 Tomasak p 313 Tomasak p 332 Plans Pennsylvania Park The New York Times 30 bereznya 1935 s 17 Camp Information for SP 9 PA Pennsylvania CCC Archive Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources Procitovano 11 kvitnya 2010 Paige John C 1985 Appendix C Table C 1 Directory of CCC Camps Supervised by the NPS updated to December 31 1941 The Civilian Conservation Corps and the National Park Service 1933 1942 An Administrative History National Park Service Department of the Interior OCLC 12072830 Ricketts Glen Project Sidetracked Williamsport Gazette and Bulletin 28 lyutogo 1936 Procitovano 5 kvitnya 2010 Petrillo pp 68 70 Tomasak pp 376 377 Lamey Welshans Jessica 26 zhovtnya 2008 Ghost town of Ricketts brought back to life by state park educator Williamsport Sun Gazette Procitovano 5 travnya 2010 Tomasak p 376 Citovani red Bachelder John B 1875 Popular resorts and how to reach them Combining a Brief Description of the Principal Summer Retreats in the United States and the Routes of travel Leading to Them Boston Massachusetts J B Bachelder Publishing OCLC 317328980 bachelder popular resorts and how to reach them Braun Duane D 2007 Surficial geology of the Red Rock 7 5 minute quadrangle Luzerne Sullivan and Columbia Counties Pennsylvania Pennsylvania Geological Survey 4th series Open File Report OFSM 07 10 0 Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources Arhiv originalu za 24 veresnya 2012 Procitovano 15 travnya 2010 Braun Duane D Inners Jon D Pennsylvania Trail of Geology Ricketts Glen State Park Luzerne Sullivan and Columbia Counties The Rocks the Glens and the Falls Park Guide 13 Pennsylvania Department of Conservation and Natural Resources Procitovano 13 kvitnya 2010 McDonald Teresa B Ganoga Lake Association 1980 Shablon NRHP PA National Register of Historic Places Inventory Nomination Form Clemuel Ricketts Mansion PDF Procitovano 11 kvitnya 2010 Petrillo F Charles 1991 Ghost Towns of North Mountain Ricketts Mountain Springs Stull Wilkes Barre Pennsylvania Wyoming Historical amp Geological Society ISBN 978 0 937537 00 8 OCLC 25080093 Arhiv originalu za 27 listopada 2009 Procitovano 11 kvitnya 2010 Ricketts William Reynolds 1936 William R Ricketts House North Mountain Colley Ganoga Lake Sullivan County PA Historic American Buildings Survey Historic American Engineering Record Library of Congress Procitovano 11 kvitnya 2010 Note The map and architectural drawings included are also used as references in this article Tomasak Peter 2008 In Command of Time Elapsed The Life and Times of Robert Bruce Ricketts Kyttle Pennsylvania North Mountain Publishing Company Wallace Paul A W revised by William A Hunter 2005 Indians in Pennsylvania vid Second Harrisburg Pennsylvania Pennsylvania Historical and Museum Commission ISBN 9781422314937 OCLC 1744740 Procitovano 11 kvitnya 2010 Note OCLC refers to the 1961 First Edition Posilannya red Budinok Vilyama R Rikettsa Nort Mauntin Koli Kolli okrug Sallivan Pensilvaniya 3 fotografiyi 6 kreslen iz rozmirami ta 6 storinok danih na sajti Historic American Buildings Survey Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osobnyak Klemyuelya Riketsa amp oldid 38505901