www.wikidata.uk-ua.nina.az

Засадничі міфи ізраїльської політики Засадни чі мі фи ізра їльської полі тики фр Les Mythes fondateurs de la politique i

Засадничі міфи ізраїльської політики

«Засадни́чі мі́фи ізра́їльської полі́тики» (фр. Les Mythes fondateurs de la politique israelienne) — опублікована в 1995 році книга французького письменника, філософа та політичного діяча Роже Гароді, в якій він під виглядом критики політики Ізраїлю пропагував заперечення Голокосту.

«Основоположні міфи ізраїльської політики»
Автор Роже Гароді
Назва мовою оригіналу The Founding Myths of Modern Israel
Країна  США
Мова англійська
Тема Дослідження історії та політики Ізраїлю,
Заперечення Голокосту
Жанр історичне розслідування
Видавництво Інститут перегляду історії
Видано Травень 2000
Тип носія друкована книга (м'яка обкладинка)
Сторінок 224
ISBN 0939484757

Автор ред.

Роже Гароді (фр. Roger Garaudy; народився 17 липня 1913 в Марселі) — французький письменник, публіцист, філософ і політичний діяч, один з теоретиків марксизму, літературний критик.

Жанр ред.

Роже Гароді стверджував, що це «не історичний твір, це політична книга. Моєю метою було показати, що ізраїльська політика — як інструмент американської політики — приводить до війни».

В книзі Роже Гароді ставить під сумнів факт Голокосту — тотального знищення євреїв в роки Другої світової війни. «Я поважаю юдаїзм … але нацистський Голокост — це міф, що став догмою, яка виправдовує політику Ізраїлю і США на Близькому Сході і у всьому світі…», — пише Гароді. На думку Р. Гароді, «історія без перебільшення сама може виконати роль звинувачувача краще, ніж міф. Перш за все, вона не зводить масштаби дійсних злочинів проти людяності, які коштували життя 50 мільйонам людей, до погрому лише однієї категорії невинних жертв, в той час як мільйони померли зі зброєю в руках, борючись проти цього варварства».

Струтура книги ред.

Книга складається із вступу, 3-х розділів та висновку.

Вступ
I. Теологічні міфи
1. Міф про «обітницю»: обітована земля або завойована земля?
2. Міф про «богообраний Народ»
3. Міф про Ісуса Навина: етнічне чищення
ІІ. Міфи двадцятого століття
1. Міф про сіоністський антифашизм
2. Міф про Нюрнберзьке правосуддя
3. Міф про «Голокост»
4. Міф про «землю без народу, для народу без землі»
III. Політичне використання міфу
1. Ізраїльсько-сіоністське лобі в США
2. Ізраїльсько-сіоністське лобі у Франції
3. Міф про «ізраїльське диво»: фінансування Ізраїлю ззовні
Висновок

Зміст ред.

Автор починає книгу словами

У першому розділі Роже Гароді розглядає наявні міфи, зокрема він пише:

Щоб дотримуватися теми «Основні міфи держави Ізраїль», Гароді досліджує більш уважно одну з тих, на його погляд, антиістин, які й сьогодні, через десятки років, учиняють найбільше спустошень у сучасному світі, а не тільки на Близькому Сході, на думку Гароді «міф про 6 мільйонів знищених євреїв став догмою, що виправдує і освячує будь-які дії держави Ізраїль у Палестині, на всьому Близькому Сході, в США, а з їхньою допомогою — у всій світовій політиці, ставлячи Ізраїль вище всіх міжнародних законів».

Стосовно поняття «остаточне вирішення» автор переконаний, що воно зводилося лише до очищення Європи від євреїв шляхом їхньої висилки до тих пір, поки війна (у якій передбачалося перемогти) не дозволить зібрати їх усіх в одному гетто поза Європою (першим варіантом був Мадагаскарський проект). Гароді зауважує, що у французькому перекладі, слова «витиснення євреїв з життєвого простору німецького народу» переведене як «усунення євреїв» з коментарем, що слово «усунення» означає «знищення» — тоді як насправді мова йде про «витиснення євреїв», той же «фокус» був пророблений в англійському та російському перекладах.

Щодо кількості загиблих в Освенцімі Роже Гароді робить наступне зауваження:

Проте він зауважує, що й після того, як офіційне число жертв в Освенцімі-Біркенау знижено із чотирьох до одного мільйона, продовжують повторювати ту ж саму загальну цифру: 6 мільйонів знищених євреїв і вважає арифметику: 6-3=6 «дивною». На його думку, догма про «шість мільйонів» уже ставиться під сумнів навіть самими завзятими захисниками теорії геноциду, такими як Рейтлінгер, що у своїй книзі «Остаточне вирішення» прийшов до цифри 41/2 мільйона, і більше не використовується в науковій літературі, хоча залишається темою пропаганди та нав'язується як і раніше громадській думці та школярам.

Він робить висновок, що для того, щоб дійсний мартиролог євреїв у Другій світовій війні не став «банальним», доводиться не лише відсувати на другий план всіх інших, включаючи 17 мільйонів загиблих радянських громадян і 9 мільйонів німців, але й надавати реальним стражданням сакральний характер (під назвою Голокост), відмовляючи в цьому всім іншим.

Роже Гароді зауважує, що дотепер стосовно тих, хто заперечує офіційну історію, єдиними аргументами залишаються відмови від обговорення, замахи і репресії.

Цитати ред.

  • «Кожний націоналізм потребує надання своїм претензіям священного характеру; після розпаду християнства всі держави-нації претендують на священну спадщину та на повноваження, отримані від Бога»
  • «Дотепер немає ніяких сторонніх джерел, які дозволили б перевірити історичність біблійних оповідей»
  • «Сіоністські керівники в епоху гітлерівського та муссолінівського фашизму вели двозначну політику — від саботажу антифашистської боротьби до спроб співробітництва»
  • «Головною метою сіоністів був не порятунок єврейських життів, а створення єврейської держави в Палестині»
  • «Гітлерівське керівництво прихильно поставилося до орієнтації сіоністських вождів, які, піклуючись лише створенням своєї держави в Палестині, допомагали здійснитися їхньому бажанню позбутися євреїв»
  • «Серед обвинувачуваних у Нюрнберзі не було ані Берії, ані Сталіна, які переклали на німців убивство декількох тисяч польських офіцерів у Катині»
  • «Історія, якщо вона хоче, щоб її поважали як науку, повинна перебувати в стані безперервного пошуку і ставити під сумнів навіть те, що, здавалося б, установлено остаточно, як постулат Евкліда або закони Ньютона»
  • «Показувати, що нацистські злочини не зводяться до великого погрому проти одних євреїв, що десятки мільйонів людей загинули в боротьбі проти фашизму, це, виявляється, „расизм“, що спонукує до дискримінації і расової ненависті»
  • «Немає майбутнього там, де нескінченно підтримується ненависть, що підживлюється брехнею»
  • «Критика історично перевірених свідчень і наукових досліджень дозволить дати громадській думці можливість поміркувати над учорашніми злочинами, щоб запобігти майбутнім»
  • «Держава Ізраїль зайняла місце колишніх колонізаторів і почала діяти такими ж методами»
  • «Політичний сіонізм запропонував єдине рішення, що випливає з його колоніалістської програми: здійснити колонізацію, вигнавши палестинців і стимулюючи жидівську імміграцію»
  • «Держава Ізраїль була прийнята в ООН завдяки безсоромному тиску лобі»
  • «Не бракує прикладів того, що ізраїльсько-сіоністському лобі вдається нав'язувати США поведінку, що суперечить американським інтересам, але є корисною для політики Ізраїлю»
  • «Майже всі ЗМІ діють як за командою, коли потрібно на догоду Ізраїлю спотворити зміст подій — вони називають «тероризмом» насильство з боку слабких і «боротьбою проти тероризму» насильство з боку сильних»
  • «Усякий колоніалізм і всякий окупаційний режим (ми це пережили у Франції при Гітлері) називає свої репресії „підтримкою порядку“, а опір — „тероризмом“»
  • «Нюрнберзький трибунал мав менший, за будь-який інший суд, стосунок до юриспруденції»
  • «Сіонізм постійно використовував жупел антисемітизму для того, щоб змусити повірити в постійну загрозу Ізраїлю і у необхідність прийти йому на допомогу»
  • «Примітною є схожість приводів і методів придушення євреїв у Німеччині і арабів у Палестині»
  • «Історія, як і інші науки, не може виходити з недоторканих апріорних даних»
  • «У Нюрнберзі були проголошені цифри, найважливіші з яких виявилися помилковими»
  • «Немає більш ефективної зброї проти гітлеризму, ніж установлення історичної істини»

Публікації ред.

Перше видання книги Роже Гароді здійснив у 1995 році за власний рахунок і у вихідних даних позначив латинськими літерами «SAMIZDAT». Після того, як вона впродовж декількох місяців ходила в «самвидаві», в перший раз вона була офіційно опублікованою у Франції в березні 1996 року, там же її відразу заборонили до поширення.

Роже Гароді відмовився від авторських прав на книгу, запропонувавши всім зацікавленим видавцям світу опублікувати її, не претендуючи на гонорар.

Популярність ред.

Книга перекладена і видана італійською, іспанською, німецькою, російською та багатьма іншими мовами. Книга Гароді в арабському перекладі була продана тиражем у кілька мільйонів примірників.

Судові процеси ред.

За цю книгу автора було притягнуто до суду. Книгу відразу ж заборонили поширювати у Франції. Захист взяв на себе знаменитий адвокат Жак Вержес. Свою солідарність з Роже Гароді висловили політичні діячі, священики, серед них абат П'єр, глава католицької асоціації «Еммаус», якого, завдяки його благодійній діяльності на користь бідних, користується у франції великою повагою. Зокрема, в поширеному комюніке Асоціації журналістів Тунісу у зв'язку з судовим процесом в Парижі у справі 84-річного французького вченого, письменника і громадського діяча Роже Гароді, який звинувачується в «виправданні злочинів проти людства» заявляється: «Викриваючи прагнення сіоністських кіл Ізраїлю виправдовувати свою нелюдську антиарабських політику шляхом цинічного використання трагедії Другої світової війни, Роже Гароді діє суто в рамках визнаних демократії і свободи слова і не заслуговує засудження. Туніські журналісти серйозно стурбовані наполегливим жорстким тиском, який не перестає чинити сіоністське лобі на суддів і на весь хід в цілому цього більш ніж дивного процесу», — підкреслюється в документі. «Нез'ясовні також мовчання і байдужість, що запанували навколо судилища з боку прогресивних кіл західних держав, зокрема, Франції, які ставлять під пряму загрозу свободу совісті, думок і друку», — сказано далі в комюніке. Асоціація закликала світову спільноту надати всебічну підтримку Р. Гароді, в тому числі поширенню його «незручних для сіоністів ідей», щоб «показати їх невинність всьому світу і допомогти письменнику уникнути розправи».

Гароді заявив, що не вважає себе юдофобом, але різко засуджує антиарабську політику Ізраїлю. Французький суд заборонив подальшу публікацію книги Гароді і 27 лютого 1998 оштрафував його на 240 тисяч французьких франків (близько $40000) та засудив його до умовного тюремного ув'язнення на кілька років. Рішення суду викликало дебати про свободу слова у Франції і Європі, а деякі стверджували, що вирок носить політичний характер. Гароді оскаржив це рішення в Європейському суді з прав людини, проте його апеляція була відхилена як неприйнятна це сталося за десять днів до 90-річчя Гароді, 7 липня 2003 року. Суму в п'ятдесят тисяч доларів США передала для Роже Гароді дружина президента Об'єднаних Арабських Еміратів шейха Заїда бен султана Аль Нахайяна. За повідомленням туніського радіо, зазначені кошти вона подарувала на знак солідарності з ним і для його підтримки у зв'язку з судовим процесом по його справі, що проходить Франції.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque de l'Institut d'Histoire du Temps Présent[недоступне посилання з жовтня 2019] sur le site du CNRS
  2. Гароди, Роже. «Основополагающие мифы израильской политики» [ 1 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.) Наводиться з видання «Наш Современник» 1997, № 1-4
  3. . Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 26 червня 2012. 
  4. Роже Гароди: «ПУСТЬ ДОКАЖУТ, ЧТО Я НЕ ПРАВ» (Беседа с Люком МИШЕЛЕМ) (рос.)
  5. Лекции по холокосту [ 23 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ . Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  7. ↑ Procès Garaudy (фр.) Video 08/01/1998 — 02min07s 400 vues
  8. . Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  9. . Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  10. . Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  11. L'Abbé Pierre, Roger Garaudy et le révisionnisme [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (фр.) Video
  12. ↑ . Архів оригіналу за 1 грудня 2010. Процитовано 15 жовтня 2010. 
  13. Исследование холокоста, Глобальное видение. Материалы международной Тегеранской конференции 11-12 декабря 2006 года. Под ред. О. Платонова, / Сост, Ф. Брукнер. Пер. с ант,, фр., нем. Е. С. Бехтеревой, А. М. Иванова. — М.* Алгоритм, 2007. —272 с. (рос.)
  14. . Архів оригіналу за 20 березня 2005. Процитовано 15 жовтня 2010. 
  15. ↑ НЕТ — РАСПРАВЕ НАД УЧЕНЫМ!
  16. . Архів оригіналу за 16 грудня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010. 
  17. [[https://web.archive.org/web/20071224182029/http://www.humanite.fr/1998-02-28_Societe_Roger-Garaudy-condamne-a-120-000-F-d-amende Архівовано 24 грудня 2007 у Wayback Machine.] Roger Garaudy condamné à 120.000 °F d'amende — l'Humanite
  18. Inadmissibility Decision in the Case of Garaudy v. France [Архівовано 30 червня 2012 у Archive.is], European Court of Human Rights, July 7. 2003.
  19. Writer fined for Holocaust writings [ 17 грудня 2002 у Wayback Machine.], BBC News, February 27, 1998
  20. . Архів оригіналу за 4 січня 2010. Процитовано 16 жовтня 2010. 

Посилання ред.

Див. також ред.

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (грудень 2012)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zasadni chi mi fi izra yilskoyi poli tiki fr Les Mythes fondateurs de la politique israelienne opublikovana v 1995 roci kniga 1 2 francuzkogo pismennika filosofa ta politichnogo diyacha Rozhe Garodi v yakij vin pid viglyadom kritiki politiki Izrayilyu propaguvav zaperechennya Golokostu 3 Osnovopolozhni mifi izrayilskoyi politiki Avtor Rozhe Garodi 1 Nazva movoyu originalu The Founding Myths of Modern IsraelKrayina SShAMova anglijskaTema Doslidzhennya istoriyi ta politiki Izrayilyu Zaperechennya GolokostuZhanr istorichne rozsliduvannyaVidavnictvo Institut pereglyadu istoriyiVidano Traven 2000Tip nosiya drukovana kniga m yaka obkladinka Storinok 224ISBN 0939484757 Zmist 1 Avtor 2 Zhanr 3 Strutura knigi 4 Zmist 5 Citati 6 Publikaciyi 6 1 Populyarnist 7 Sudovi procesi 8 Primitki 9 Posilannya 10 Div takozhAvtor red Rozhe Garodi fr Roger Garaudy narodivsya 17 lipnya 1913 v Marseli francuzkij pismennik publicist filosof i politichnij diyach odin z teoretikiv marksizmu literaturnij kritik Zhanr red Rozhe Garodi stverdzhuvav 4 sho ce ne istorichnij tvir ce politichna kniga Moyeyu metoyu bulo pokazati sho izrayilska politika yak instrument amerikanskoyi politiki privodit do vijni V knizi Rozhe Garodi stavit pid sumniv fakt Golokostu totalnogo znishennya yevreyiv v roki Drugoyi svitovoyi vijni Yapovazhayu yudayizm ale nacistskij Golokost ce mif sho stav dogmoyu yaka vipravdovuye politiku Izrayilyu i SShA na Blizkomu Shodi i u vsomu sviti pishe Garodi Na dumku R Garodi istoriya bez perebilshennya sama mozhe vikonati rol zvinuvachuvacha krashe nizh mif Persh za vse vona ne zvodit masshtabi dijsnih zlochiniv proti lyudyanosti yaki koshtuvali zhittya 50 miljonam lyudej do pogromu lishe odniyeyi kategoriyi nevinnih zhertv v toj chas yak miljoni pomerli zi zbroyeyu v rukah boryuchis proti cogo varvarstva Strutura knigi red Kniga skladayetsya iz vstupu 3 h rozdiliv ta visnovku VstupI Teologichni mifi 1 Mif pro obitnicyu obitovana zemlya abo zavojovana zemlya 2 Mif pro bogoobranij Narod 3 Mif pro Isusa Navina etnichne chishennyaII Mifi dvadcyatogo stolittya 1 Mif pro sionistskij antifashizm 2 Mif pro Nyurnberzke pravosuddya 3 Mif pro Golokost 4 Mif pro zemlyu bez narodu dlya narodu bez zemli III Politichne vikoristannya mifu 1 Izrayilsko sionistske lobi v SShA 2 Izrayilsko sionistske lobi u Franciyi 3 Mif pro izrayilske divo finansuvannya Izrayilyu zzovniVisnovokZmist red Avtor pochinaye knigu slovami Cya kniga istoriya yeresi sho polyagaye v bukvalnomu ta vibirkovomu prochitanni tekstiv Svyashennogo Pisannya z metoyu zrobiti z religiyi znaryaddya politiki Ce smertelna hvoroba kincya nashogo stolittya sho ya vzhe viznachiv u moyih knigah spryamovanih proti riznih form fundamentalizmu U pershomu rozdili Rozhe Garodi rozglyadaye nayavni mifi zokrema vin pishe Mi doslidzhuyemo podibne skam yaninnya mifu v istoriyi ta pretenziyi na vikoristannya ciyeyi istorichnoyi halturi dlya vipravdannya politiki lishe v odnomu vipadku koli v znaryaddya peretvoryuyutsya biblijni rozpovidi oskilki voni ne perestayut vidigravati virishalnu rol u rozvitku Zahodu prikrivayuchi jogo najkrivavishi diyi pochinayuchi vid peresliduvannya zhidiv rimlyanami i potim hristiyanami ta zakinchuyuchi hrestovimi pohodami inkviziciyeyu svyashennimi soyuzami kolonialnim panuvannyam bogoobranih narodiv azh do politiki derzhavi Izrayil sho mistit u sobi ne tilki ekspansiyu na Blizkomu Shodi ale j tisk jogo lobi najpotuzhnishe z yakih u najpotuzhnishij iz vsih derzhav SShA vidigraye pershoryadnu rol v amerikanskij politici svitovogo panuvannya ta vijskovoyi agresiyi Shob dotrimuvatisya temi Osnovni mifi derzhavi Izrayil Garodi doslidzhuye bilsh uvazhno odnu z tih na jogo poglyad antiistin yaki j sogodni cherez desyatki rokiv uchinyayut najbilshe spustoshen u suchasnomu sviti a ne tilki na Blizkomu Shodi na dumku Garodi mif pro 6 miljoniv znishenih yevreyiv stav dogmoyu sho vipravduye i osvyachuye bud yaki diyi derzhavi Izrayil u Palestini na vsomu Blizkomu Shodi v SShA a z yihnoyu dopomogoyu u vsij svitovij politici stavlyachi Izrayil vishe vsih mizhnarodnih zakoniv Stosovno ponyattya ostatochne virishennya avtor perekonanij sho vono zvodilosya lishe do ochishennya Yevropi vid yevreyiv shlyahom yihnoyi visilki do tih pir poki vijna u yakij peredbachalosya peremogti ne dozvolit zibrati yih usih v odnomu getto poza Yevropoyu pershim variantom buv Madagaskarskij proekt Garodi zauvazhuye sho u francuzkomu perekladi slova vitisnennya yevreyiv z zhittyevogo prostoru nimeckogo narodu perevedene yak usunennya yevreyiv z komentarem sho slovo usunennya oznachaye znishennya todi yak naspravdi mova jde pro vitisnennya yevreyiv toj zhe fokus buv proroblenij v anglijskomu ta rosijskomu perekladah Shodo kilkosti zagiblih v Osvencimi Rozhe Garodi robit nastupne zauvazhennya Istoriya yak i inshi nauki ne mozhe vihoditi z nedotorkanih apriornih danih U Nyurnberzi buli progolosheni cifri najvazhlivishi z yakih viyavilisya pomilkovimi 4 miljoni zagiblih v Osvencimi buli zamineni na trohi bilshe miljona i navit vlada bula zmushena pogoditisya iz cim pereglyadom i zaminiti memorialni doshki Prote vin zauvazhuye sho j pislya togo yak oficijne chislo zhertv v Osvencimi Birkenau znizheno iz chotiroh do odnogo miljona prodovzhuyut povtoryuvati tu zh samu zagalnu cifru 6 miljoniv znishenih yevreyiv i vvazhaye arifmetiku 6 3 6 divnoyu Na jogo dumku dogma pro shist miljoniv uzhe stavitsya pid sumniv navit samimi zavzyatimi zahisnikami teoriyi genocidu takimi yak Rejtlinger sho u svoyij knizi Ostatochne virishennya prijshov do cifri 41 2 miljona i bilshe ne vikoristovuyetsya v naukovij literaturi hocha zalishayetsya temoyu propagandi ta nav yazuyetsya yak i ranishe gromadskij dumci ta shkolyaram Vin robit visnovok sho dlya togo shob dijsnij martirolog yevreyiv u Drugij svitovij vijni ne stav banalnim dovoditsya ne lishe vidsuvati na drugij plan vsih inshih vklyuchayuchi 17 miljoniv zagiblih radyanskih gromadyan i 9 miljoniv nimciv ale j nadavati realnim strazhdannyam sakralnij harakter pid nazvoyu Golokost vidmovlyayuchi v comu vsim inshim Rozhe Garodi zauvazhuye sho doteper stosovno tih hto zaperechuye oficijnu istoriyu yedinimi argumentami zalishayutsya vidmovi vid obgovorennya zamahi i represiyi Citati red Kozhnij nacionalizm potrebuye nadannya svoyim pretenziyam svyashennogo harakteru pislya rozpadu hristiyanstva vsi derzhavi naciyi pretenduyut na svyashennu spadshinu ta na povnovazhennya otrimani vid Boga Doteper nemaye niyakih storonnih dzherel yaki dozvolili b pereviriti istorichnist biblijnih opovidej Sionistski kerivniki v epohu gitlerivskogo ta mussolinivskogo fashizmu veli dvoznachnu politiku vid sabotazhu antifashistskoyi borotbi do sprob spivrobitnictva Golovnoyu metoyu sionistiv buv ne poryatunok yevrejskih zhittiv a stvorennya yevrejskoyi derzhavi v Palestini Gitlerivske kerivnictvo prihilno postavilosya do oriyentaciyi sionistskih vozhdiv yaki pikluyuchis lishe stvorennyam svoyeyi derzhavi v Palestini dopomagali zdijsnitisya yihnomu bazhannyu pozbutisya yevreyiv Sered obvinuvachuvanih u Nyurnberzi ne bulo ani Beriyi ani Stalina yaki pereklali na nimciv ubivstvo dekilkoh tisyach polskih oficeriv u Katini Istoriya yaksho vona hoche shob yiyi povazhali yak nauku povinna perebuvati v stani bezperervnogo poshuku i staviti pid sumniv navit te sho zdavalosya b ustanovleno ostatochno yak postulat Evklida abo zakoni Nyutona Pokazuvati sho nacistski zlochini ne zvodyatsya do velikogo pogromu proti odnih yevreyiv sho desyatki miljoniv lyudej zaginuli v borotbi proti fashizmu ce viyavlyayetsya rasizm sho sponukuye do diskriminaciyi i rasovoyi nenavisti Nemaye majbutnogo tam de neskinchenno pidtrimuyetsya nenavist sho pidzhivlyuyetsya brehneyu Kritika istorichno perevirenih svidchen i naukovih doslidzhen dozvolit dati gromadskij dumci mozhlivist pomirkuvati nad uchorashnimi zlochinami shob zapobigti majbutnim Derzhava Izrayil zajnyala misce kolishnih kolonizatoriv i pochala diyati takimi zh metodami Politichnij sionizm zaproponuvav yedine rishennya sho viplivaye z jogo kolonialistskoyi programi zdijsniti kolonizaciyu vignavshi palestinciv i stimulyuyuchi zhidivsku immigraciyu Derzhava Izrayil bula prijnyata v OON zavdyaki bezsoromnomu tisku lobi Ne brakuye prikladiv togo sho izrayilsko sionistskomu lobi vdayetsya nav yazuvati SShA povedinku sho superechit amerikanskim interesam ale ye korisnoyu dlya politiki Izrayilyu Majzhe vsi ZMI diyut yak za komandoyu koli potribno na dogodu Izrayilyu spotvoriti zmist podij voni nazivayut terorizmom nasilstvo z boku slabkih i borotboyu proti terorizmu nasilstvo z boku silnih Usyakij kolonializm i vsyakij okupacijnij rezhim mi ce perezhili u Franciyi pri Gitleri nazivaye svoyi represiyi pidtrimkoyu poryadku a opir terorizmom Nyurnberzkij tribunal mav menshij za bud yakij inshij sud stosunok do yurisprudenciyi Sionizm postijno vikoristovuvav zhupel antisemitizmu dlya togo shob zmusiti poviriti v postijnu zagrozu Izrayilyu i u neobhidnist prijti jomu na dopomogu Primitnoyu ye shozhist privodiv i metodiv pridushennya yevreyiv u Nimechchini i arabiv u Palestini Istoriya yak i inshi nauki ne mozhe vihoditi z nedotorkanih apriornih danih U Nyurnberzi buli progolosheni cifri najvazhlivishi z yakih viyavilisya pomilkovimi Nemaye bilsh efektivnoyi zbroyi proti gitlerizmu nizh ustanovlennya istorichnoyi istini Publikaciyi red Pershe vidannya knigi Rozhe Garodi zdijsniv u 1995 roci za vlasnij rahunok i u vihidnih danih poznachiv latinskimi literami SAMIZDAT 1 Pislya togo yak vona vprodovzh dekilkoh misyaciv hodila v samvidavi v pershij raz vona bula oficijno opublikovanoyu u Franciyi v berezni 1996 roku tam zhe yiyi vidrazu zaboronili do poshirennya Rozhe Garodi vidmovivsya vid avtorskih prav na knigu zaproponuvavshi vsim zacikavlenim vidavcyam svitu opublikuvati yiyi ne pretenduyuchi na gonorar Populyarnist red Kniga perekladena i vidana italijskoyu ispanskoyu nimeckoyu rosijskoyu ta bagatma inshimi movami Kniga Garodi v arabskomu perekladi bula prodana tirazhem u kilka miljoniv primirnikiv 5 Sudovi procesi red Za cyu knigu avtora bulo prityagnuto do sudu 6 7 Knigu vidrazu zh zaboronili poshiryuvati u Franciyi Zahist vzyav na sebe znamenitij advokat 8 9 Zhak Verzhes 10 Svoyu solidarnist z Rozhe Garodi vislovili 11 politichni diyachi 7 12 svyasheniki sered nih abat P yer 6 13 glava katolickoyi asociaciyi Emmaus yakogo zavdyaki jogo blagodijnij diyalnosti na korist bidnih koristuyetsya u franciyi velikoyu povagoyu 12 14 Zokrema v poshirenomu komyunike Asociaciyi zhurnalistiv Tunisu u zv yazku z sudovim procesom v Parizhi u spravi 84 richnogo francuzkogo vchenogo pismennika i gromadskogo diyacha Rozhe Garodi yakij zvinuvachuyetsya v vipravdanni zlochiniv proti lyudstva zayavlyayetsya 15 Vikrivayuchi pragnennya sionistskih kil Izrayilyu vipravdovuvati svoyu nelyudsku antiarabskih politiku shlyahom cinichnogo vikoristannya tragediyi Drugoyi svitovoyi vijni Rozhe Garodi diye suto v ramkah viznanih demokratiyi i svobodi slova i ne zaslugovuye zasudzhennya Tuniski zhurnalisti serjozno sturbovani napoleglivim zhorstkim tiskom yakij ne perestaye chiniti sionistske lobi na suddiv i na ves hid v cilomu cogo bilsh nizh divnogo procesu pidkreslyuyetsya v dokumenti Nez yasovni takozh movchannya i bajduzhist sho zapanuvali navkolo sudilisha z boku progresivnih kil zahidnih derzhav zokrema Franciyi yaki stavlyat pid pryamu zagrozu svobodu sovisti dumok i druku skazano dali v komyunike 15 Asociaciya zaklikala svitovu spilnotu nadati vsebichnu pidtrimku R Garodi v tomu chisli poshirennyu jogo nezruchnih dlya sionistiv idej shob pokazati yih nevinnist vsomu svitu i dopomogti pismenniku uniknuti rozpravi 15 Garodi zayaviv sho ne vvazhaye sebe yudofobom ale rizko zasudzhuye antiarabsku politiku Izrayilyu Francuzkij sud zaboroniv podalshu publikaciyu knigi Garodi i 27 lyutogo 1998 oshtrafuvav jogo 16 na 240 tisyach francuzkih frankiv blizko 40000 ta zasudiv jogo do umovnogo tyuremnogo uv yaznennya na kilka rokiv Rishennya sudu viklikalo debati pro svobodu slova u Franciyi i Yevropi a deyaki stverdzhuvali sho virok nosit politichnij harakter 17 6 Garodi oskarzhiv ce rishennya v Yevropejskomu sudi z prav lyudini prote jogo apelyaciya bula vidhilena yak neprijnyatna 18 19 ce stalosya za desyat dniv do 90 richchya Garodi 7 lipnya 2003 roku 20 Sumu v p yatdesyat tisyach dolariv SShA peredala dlya Rozhe Garodi druzhina prezidenta Ob yednanih Arabskih Emirativ shejha Zayida ben sultana Al Nahajyana 15 Za povidomlennyam tuniskogo radio zaznacheni koshti vona podaruvala na znak solidarnosti z nim i dlya jogo pidtrimki u zv yazku z sudovim procesom po jogo spravi sho prohodit Franciyi 15 Primitki red a b v Bibliotheque de l Institut d Histoire du Temps Present nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 sur le site du CNRS Garodi Rozhe Osnovopolagayushie mify izrailskoj politiki Arhivovano 1 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Navoditsya z vidannya Nash Sovremennik 1997 1 4 Informations Arhiv originalu za 3 serpnya 2018 Procitovano 26 chervnya 2012 Rozhe Garodi PUST DOKAZhUT ChTO Ya NE PRAV Beseda s Lyukom MIShELEM ros Lekcii po holokostu Arhivovano 23 lipnya 2010 u Wayback Machine ros a b v A REPORT ON THE GARAUDY TRIAL Arhiv originalu za 1 grudnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 a b Proces Garaudy fr Video 08 01 1998 02min07s 400 vues Jacques Verges The Devil s advocate Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Terror s Advocate 2007 Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2010 French Investigate Garaudy for Holocaust Revisionism Arhiv originalu za 26 listopada 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 L Abbe Pierre Roger Garaudy et le revisionnisme Arhivovano 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine fr Video a b L Annee revisionniste 1998 Arhiv originalu za 1 grudnya 2010 Procitovano 15 zhovtnya 2010 Issledovanie holokosta Globalnoe videnie Materialy mezhdunarodnoj Tegeranskoj konferencii 11 12 dekabrya 2006 goda Pod red O Platonova Sost F Brukner Per s ant fr nem E S Behterevoj A M Ivanova M Algoritm 2007 272 s ros Vosstanie dobroty Abbat Per vnov priznan samym znamenitym chelovekom Francii Arhiv originalu za 20 bereznya 2005 Procitovano 15 zhovtnya 2010 a b v g d NET RASPRAVE NAD UChENYM French Courts Punish Holocaust Apostasy Arhiv originalu za 16 grudnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 https web archive org web 20071224182029 http www humanite fr 1998 02 28 Societe Roger Garaudy condamne a 120 000 F d amende Arhivovano24 grudnya 2007 u Wayback Machine Roger Garaudy condamne a 120 000 F d amende l Humanite Inadmissibility Decision in the Case of Garaudy v France Arhivovano 30 chervnya 2012 u Archive is European Court of Human Rights July 7 2003 Writer fined for Holocaust writings Arhivovano 17 grudnya 2002 u Wayback Machine BBC News February 27 1998 Gasan Gusejnov Rozhe Garodi mezhdu molotom krestom i minaretom Arhiv originalu za 4 sichnya 2010 Procitovano 16 zhovtnya 2010 Posilannya red Rozhe Garodi Osnovopolozhni mifi izrayilskoyi politiki Arhivovano 8 veresnya 2011 u Wayback Machine Foreword to the Arabic Edition of Garaudy s The Founding Myths of Modern Israel Arhivovano 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine angl Div takozh red Zvinuvachennya Izrayilyu v aparteyidi Obman dvadcyatogo stolittya Shist miljoniv vtracheni i znajdeni Zaperechennya Golokostu Aushvic kincevij rahunok Yevreyi na Ukrayini kniga Indeks zaboronenih knigCyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti gruden 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zasadnichi mifi izrayilskoyi politiki amp oldid 40426662