Густаф Оскар Августин Монтеліус (швед. Gustaf Oscar Augustin Montelius, 9 вересня 1843 — 4 листопада 1921) — шведський археолог та історик культури, один з основоположників сучасної наукової археології. Член Шведської академії (1917). Автор типологічного методу в археології, який розробляв починаючи зі своєї першої праці «Залізна доба» (1869).
| Оскар Монтеліус | |
|---|---|
| Народився | 9 вересня 1843[…] Maria Magdalena parishd, Швеція |
| Помер | 4 листопада 1921[…] (78 років) Maria Magdalena parishd, Швеція ·пневмонія |
| Поховання | |
| Країна | Швеція |
| Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Посада | Director-General of the National Heritage Boardd і seat 18 of the Swedish Academyd |
| Членство | Шведська академія Шведська королівська академія наук Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Рід | Q31884970? |
| Брати, сестри | Henning Monteliusd |
| У шлюбі з | Агда Монтеліус |
| Нагороди | |
Оскар Монтеліус у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Монтеліус намагався простежити еволюцію предметів; в ході своїх досліджень, він розділив знайдені предмети на типи й збудував із типів еволюційні ряди у міру зміни предметів. У результаті він створив хронологічну систему, розділивши скандинавський неоліт — на чотири, а бронзову добу — на шість пронумерованих періодів (періоди I—IV і I—VI) та встановив абсолютні дати цих періодів шляхом перехресного зіставлення предметів з синхронними їм єгипетськими знахідками, абсолютна дата яких була відома. Так, північноєвропейська бронзова доба в класифікації Монтеліуса набув такого вигляду:
- Стародавня бронзова доба — I період (1800-1500 до н. е.) II період (1500-1300 до н. е.), III період (1300-1100 до н. е.);
- Нова бронзова доба — IV період (1100-950/920 до н. е.), V період (950/920 -730/720 до н. е.);
- Пізня бронзова доба (перехід до залізної доби) — VI період (730/720 — 550/530 до н. е.)
Хронологічна система Монтеліуса, як і попередня система Габріеля Мортільє, виходила з перенесення в археологію методів природничих наук (якщо Мортільє виходив із геологічних, то Монтеліус — із біологічних еволюціоністських аналогій) і передбачала загальність і закономірну послідовність зміни одних типів іншими. У XX столітті була витіснена концепцією культурних груп (археологічних культур); проте його типологія зберігає значення до нашого часу. Крім того, Монтеліус шляхом порівняння зображень сокир з археологічними знахідками встановив, що шведські наскельні петрогліфи належать до бронзової доби.
Родина Редагувати
Був одружений з Агдою Монтеліус, обидва були поховані на стокгольмському Північному кладовищі Норра бегравнінгсплатсен.
Посилання Редагувати
- Форстен Г. В. Монтелиус, Густав-Оскар-Августин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Примітки Редагувати
- ↑ G Oscar A Montelius — 1917.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Maria Magdalena kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, huvudserie, SE/SSA/0012/C I a/13 (1834-1854), bildid: C0055206_00205, sida 385
- ↑ Maria Magdalena kyrkoarkiv, Död- och begravningsböcker, huvudserie, SE/SSA/0012/F I/23 (1921-1924), bildid: 00015113_00107, sida 63
- http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/ — Norra begravningsplatsen.se.
- Montelius, GUSTAF OSCAR AUGUSTIN — Svenskagravar.se.
- Sten nr 360 – Oscar Montelius — Norra begravningsplatsen.se.
- Riksantikvarieämbetets historia — RAÄ.