www.wikidata.uk-ua.nina.az

Освітологія англ educology наукова дисципліна що інтегровано досліджує сферу освіти Як науковий феномен найбільш повно в

Освітологія

Освітологія (англ. educology) — наукова дисципліна, що інтегровано досліджує сферу освіти.

Як науковий феномен найбільш повно відображає всі знання про сферу освіти.

Поняття «освітологія» як наукове ліквідує плутанину між власне освітою та знанням про освіту незалежно від того, за допомогою яких наук воно отримане.

Історія Редагувати

Термін «едукологія» вперше був використаний керівником організації Асоціація дослідників едукології у державному університеті Штату Огайо Лорі В. Хардингом у 1951 році.

Остаточно до наукового обігу термін «едукологія» був введений Е. Стейнер у 1964 році у праці «Логіка навчання й едукатологія». Термін «едукатологія» самою Е. Стейнер було трансформовано в «едукологія». Дослідниця писала, що об'єктом едукології є «все про освіту». Вона розглядала едукологію як проміжний варіант між педагогікою — наукою про навчання й виховання молоді, об'єкт дослідження якої вважався достатньо вузьким, — і «ethology» — наукою про діяльність людини у світі, об'єкт дослідження якої вважався занадто широким.

У 70—80-ті рр. концепцію едукології почали розробляти науковці з багатьох країн світу: R. Elder, D. B. Hiatt (США), J. B. Biggs (Автралія), W. Brezinka (Німеччина), A. Monshouwer (Нідерланди) та ін.

У сучасному англомовному науковому просторі едукологію розглядають як науку, що інтегрує філософські, наукові та праксеологічні знання про освіту (N. Pastuovic) з метою здійснення комплексних досліджень.

На думку W. Brezinka, J. E. Fisher, J. E. Christensen, вона об'єднує:

  • фізіологію освіти;
  • соціологію освіти;
  • антропологію освіти;
  • економіку освіти;
  • освітню політику;
  • психологію освіти;
  • едукологію економічної системи;
  • едукологію культурних процесів;
  • едукологію релігійної освіти;
  • едукологію лідерства тощо.

Історія в Україні Редагувати

З кін. XX ст. в Україні були започатковані системні наукові дослідження у галузі освіти. Поняття «освітологія» та «загальне освітознавство» ввів В. І. Луговий у 1994 році.

У кін. 90-х рр. розвитком освітології почав займатися А. В. Фурман. Змістом діяльності його авторської наукової школи стала розробка освітології як нового синтетичного напряму міждисциплінарних досліджень на основі інтеграції педагогічних, психологічних та культурологічних наук.

У 1995 році В. О. Огнев'юк запропонував термін «освітологія» для позначення наукового напряму інтегрованого дослідження сфери освіти. Ним було обґрунтовано об'єкт, предмет і предметне поле освітології, закладено філософські підвалини розвитку цього наукового напряму.

У 2009 р. у складі Київського університету імені Бориса Грінченка за ініціативи В. О. Огневꞌюка було створено першу в Україні науково-дослідну лабораторію освітології (завідувач С. О. Сисоєва).

Освітологія як науковий феномен Редагувати

Освітологія виникла на стику філософії освіти й педагогіки, за рахунок виходу наукового знання за межі їх об'єкта й предмета.

Освітологія як науковий напрям досліджує освіту як сферу зі складною сегментарною структурою підсистем, які відображають різні напрями життєдіяльності освітньої галузі та її взаємодії з іншими сферами суспільства, що у сукупності забезпечує гармонізацію розвитку суспільства і кожної особистості (див. також Розвиток особистості)

Об'єктом дослідження освітології є сфера освіти у її сталому розвитку. Таке формулювання об'єкта вказує не тільки на його системний всеосяжний характер (освітніх процесів і явищ), а й підкреслює, що об'єктом дослідження освітології є відкрита система.

Предметом дослідження освітології є: наявні системи й підсистеми сфери освіти у їх сталому розвитку; умови й чинники, що впливають на цей розвиток; домінанти розвитку сучасної освіти (які визначають вектор розвитку освітніх систем). Такий предмет дослідження є динамічним і залежним від суспільних змін.

Перед освітологією як самостійним науковим напрямом стоять такі завдання:

  • цілісне дослідження сфери освіти у різних площинах, вимірах, співвідношеннях та взаємозв'язках з метою виявлення закономірностей і тенденцій її розвитку;
  • аналіз процесів, що відбувалися, відбуваються і будуть відбуватися в освіті з метою виявлення «точок біфуркації» та найважливіших чинників впливу на освіту для футурологічного прогнозування;
  • опис і зіставлення різних освітніх систем з метою виділення загальних характеристик та притаманних їм особливостей;
  • прогнозування розвитку освіти, аналіз і вироблення принципів освітньої політики;
  • окреслення категорій наукового апарату;
  • створення методологічної бази для прикладних досліджень у сфері освіти;
  • розроблення фундаментальних освітніх проблем.

Освітологія і синергетика Редагувати

Освітологія, яка вивчає відкриту систему — сферу освіти, є сама відкритою системою, що включає у себе вимогу, зумовленість та ресурс, привнесений в неї із зовнішнього наукового середовища.

Відповідно, суттєва відмінність освітології від інших гуманітарних наук, зокрема педагогіки, полягає у тому, що освітологія є своєрідною освітньою синергетикою для дослідження сфери освіти.

Освітологія, як і синергетика, вивчає системи зі зворотним зв'язком, досліджує не процеси стабілізації, а механізми розвитку, виникнення нових освітніх структур за рахунок руйнування старих, отже, синергетичний підхід є найбільш доцільним для дослідження освітологічних проблем.

Освітологічні дослідження завжди мають міждисциплінарний (мультидисциплінарний, трансдисциплінарний) характер, а науковий інструментарій дослідник добирає залежно від мети дослідження.

Розвиток освітології у Київському університеті імені Бориса Грінченка Редагувати

Наукова діяльність лабораторії освітології спрямована на дослідження сфери освіти як цілісного суспільного феномену, що сприяє духовному, культурному, соціально-економічному розвитку нашої держави, на розробку методологічного інструментарію здійснення таких досліджень на різних рівнях інтеграції:

  • міждисциплінарному;
  • мультидисциплінарному;
  • трансдисциплінарному.

У Київському університеті імені Бориса Грінченка на базі Інституту суспільства розпочато підготовку експертів у галузі освіти, методологічною базою якої стали освітологічні дослідження. Випускається журнал «Освітологія».

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Steiner Elizabeth. Educology of the Free / Elizabeth Steiner. — New York: Philosophical library, 1981. — 69 p.
  2. Pastuovic, Nikola. The Science(s) of Adult Education / N. Pastuovic // International Journal of Lifelong Education (Routledge Taylor & Francis Group). — 1995. — 14 (4). — pp. 273–291.
  3. Educology [Електронний ресурс] / Educology Partners community. — Режим доступу: https://sites.google.com/site/educologypartners/home/environment [ 2016-06-24 у Wayback Machine.]
  4. Christensen, James E. Curriculum, Education, and Educology / James E. Christensen. — Sydney: Educology Research Associates, 1981.]
  5. Christensen, James E. The Educology of Curriculum / James E. Christense // Collected Original Resources in Education (Taylor and Francis Group), 1982.
  6. Fisher, James E. Chapter 13: The Concept of Educology and the Classification System used in Educational Studies / In Christensen, James E. Perspectives on Education as Educology. — Washington, DC: University Press of America, 1981. — pp. 301—327
  7. Christensen, James E; Fisher, James E. Analytic Philosophy of Education as a Subdiscipline of Educology / James E. Christensen, James E. Fisher. — Washington, DC: University Press of America, 1979. — pp. 129—147.
  8. Луговий В. І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку / В. І. Луговий / За заг. ред. акад. О. Г. Мороза. — К.: МАУП, 1994. — 196 с. — С. 16.
  9. Огнев'юк В. О. Актуальні проблеми виховання дітей та молоді в сучасних умовах / В. О. Огнев'юк // Виховуємо громадянина. — К., 1995. — С. 10.
  10. Огнев'юк В. О. Філософія освіти в структурі наукових досліджень феномену освіти / В. О. Огнев'юк // Шлях освіти. — 2009. — № 4 (54). — С. 2—6.
  11. Сисоєва С. О. Освіта як об'єкт дослідження / С. О. Сисоєва // Шлях освіти: науково-методичний журнал. — К.: Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України, Асоціація працівників гімназій і ліцеїв України. — 2011. — № 2 — 48 с. — С. 5—11.
  12. OŚWIATOLOGIA/ОСВІТОЛОГІЯ

Література Редагувати

  1. Розвиток сучасної освіти: освітологічні наголоси: наук. пр. / за матер. Першої Всеукр. наук.-практ. конф. «Освітологія — науковий напрям інтегрованого пізнання освіти»; авт. кол.: В. Г. Кремень, О. В. Сухомлинська, І. Д. Бех, В. О. Огнев'юк, В. М. Ткаченко, П. Ю. Саух, Д. І. Дзвінчук, С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. — К.: Київ, ун-т ім. Б. Грінченка, 2011. — 152 с.
  2. Освітологія: витоки наукового напряму: Монографія / За ред. В. О. Огнев'юка; Авт. кол.: В. О. Огнев'юк, С. О. Сисоєва, Л. Л. Хоружа, І. В. Соколова, О. М. Кузьменко, О. О. Мороз. — К.: ВП «Едельвейс», 2012. — 336 с.
  3. Освітні реформи: місія, дійсність, рефлексія: монографія / за ред. Василя Кременя, Тадеуша Левовицького, Віктора Огнев'юка, Світлани Сисоєвої. — К.: ВП «Едельвейс», 2013. — 460 с. [1]
  4. Освітологія: хрестоматія: навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів / Укладачі Огнев'юк В. О., Сисоєва С. О. — К.: ВП «Едельвейс», 2013. — 744 с. [2]

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Osvitologiya angl educology naukova disciplina sho integrovano doslidzhuye sferu osviti Yak naukovij fenomen najbilsh povno vidobrazhaye vsi znannya pro sferu osviti Ponyattya osvitologiya yak naukove likviduye plutaninu mizh vlasne osvitoyu ta znannyam pro osvitu nezalezhno vid togo za dopomogoyu yakih nauk vono otrimane Zmist 1 Istoriya 2 Istoriya v Ukrayini 3 Osvitologiya yak naukovij fenomen 4 Osvitologiya i sinergetika 5 Rozvitok osvitologiyi u Kiyivskomu universiteti imeni Borisa Grinchenka 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya RedaguvatiTermin edukologiya vpershe buv vikoristanij kerivnikom organizaciyi Asociaciya doslidnikiv edukologiyi u derzhavnomu universiteti Shtatu Ogajo Lori V Hardingom u 1951 roci Ostatochno do naukovogo obigu termin edukologiya buv vvedenij E Stejner u 1964 roci u praci Logika navchannya j edukatologiya Termin edukatologiya samoyu E Stejner bulo transformovano v edukologiya Doslidnicya pisala sho ob yektom edukologiyi ye vse pro osvitu Vona rozglyadala edukologiyu yak promizhnij variant mizh pedagogikoyu naukoyu pro navchannya j vihovannya molodi ob yekt doslidzhennya yakoyi vvazhavsya dostatno vuzkim i ethology naukoyu pro diyalnist lyudini u sviti ob yekt doslidzhennya yakoyi vvazhavsya zanadto shirokim 1 U 70 80 ti rr koncepciyu edukologiyi pochali rozroblyati naukovci z bagatoh krayin svitu R Elder D B Hiatt SShA J B Biggs Avtraliya W Brezinka Nimechchina A Monshouwer Niderlandi ta in U suchasnomu anglomovnomu naukovomu prostori edukologiyu rozglyadayut yak nauku sho integruye filosofski naukovi ta prakseologichni znannya pro osvitu N Pastuovic 2 z metoyu zdijsnennya kompleksnih doslidzhen 3 Na dumku W Brezinka J E Fisher J E Christensen vona ob yednuye fiziologiyu osviti sociologiyu osviti antropologiyu osviti ekonomiku osviti osvitnyu politiku psihologiyu osviti edukologiyu ekonomichnoyi sistemi edukologiyu kulturnih procesiv edukologiyu religijnoyi osviti edukologiyu liderstva tosho 4 5 6 7 Istoriya v Ukrayini RedaguvatiZ kin XX st v Ukrayini buli zapochatkovani sistemni naukovi doslidzhennya u galuzi osviti Ponyattya osvitologiya ta zagalne osvitoznavstvo vviv V I Lugovij u 1994 roci 8 U kin 90 h rr rozvitkom osvitologiyi pochav zajmatisya A V Furman Zmistom diyalnosti jogo avtorskoyi naukovoyi shkoli stala rozrobka osvitologiyi yak novogo sintetichnogo napryamu mizhdisciplinarnih doslidzhen na osnovi integraciyi pedagogichnih psihologichnih ta kulturologichnih nauk U 1995 roci V O Ognev yuk zaproponuvav termin osvitologiya dlya poznachennya naukovogo napryamu integrovanogo doslidzhennya sferi osviti 9 Nim bulo obgruntovano ob yekt predmet i predmetne pole osvitologiyi zakladeno filosofski pidvalini rozvitku cogo naukovogo napryamu U 2009 r u skladi Kiyivskogo universitetu imeni Borisa Grinchenka za iniciativi V O Ognevꞌyuka bulo stvoreno pershu v Ukrayini naukovo doslidnu laboratoriyu osvitologiyi zaviduvach S O Sisoyeva Osvitologiya yak naukovij fenomen RedaguvatiOsvitologiya vinikla na stiku filosofiyi osviti j pedagogiki za rahunok vihodu naukovogo znannya za mezhi yih ob yekta j predmeta Osvitologiya yak naukovij napryam doslidzhuye osvitu yak sferu zi skladnoyu segmentarnoyu strukturoyu pidsistem yaki vidobrazhayut rizni napryami zhittyediyalnosti osvitnoyi galuzi ta yiyi vzayemodiyi z inshimi sferami suspilstva sho u sukupnosti zabezpechuye garmonizaciyu rozvitku suspilstva i kozhnoyi osobistosti div takozh Rozvitok osobistosti Ob yektom doslidzhennya osvitologiyi ye sfera osviti u yiyi stalomu rozvitku Take formulyuvannya ob yekta vkazuye ne tilki na jogo sistemnij vseosyazhnij harakter osvitnih procesiv i yavish a j pidkreslyuye sho ob yektom doslidzhennya osvitologiyi ye vidkrita sistema Predmetom doslidzhennya osvitologiyi ye nayavni sistemi j pidsistemi sferi osviti u yih stalomu rozvitku umovi j chinniki sho vplivayut na cej rozvitok dominanti rozvitku suchasnoyi osviti yaki viznachayut vektor rozvitku osvitnih sistem Takij predmet doslidzhennya ye dinamichnim i zalezhnim vid suspilnih zmin Pered osvitologiyeyu yak samostijnim naukovim napryamom stoyat taki zavdannya cilisne doslidzhennya sferi osviti u riznih ploshinah vimirah spivvidnoshennyah ta vzayemozv yazkah z metoyu viyavlennya zakonomirnostej i tendencij yiyi rozvitku analiz procesiv sho vidbuvalisya vidbuvayutsya i budut vidbuvatisya v osviti z metoyu viyavlennya tochok bifurkaciyi ta najvazhlivishih chinnikiv vplivu na osvitu dlya futurologichnogo prognozuvannya opis i zistavlennya riznih osvitnih sistem z metoyu vidilennya zagalnih harakteristik ta pritamannih yim osoblivostej prognozuvannya rozvitku osviti analiz i viroblennya principiv osvitnoyi politiki okreslennya kategorij naukovogo aparatu stvorennya metodologichnoyi bazi dlya prikladnih doslidzhen u sferi osviti rozroblennya fundamentalnih osvitnih problem 10 Osvitologiya i sinergetika RedaguvatiOsvitologiya yaka vivchaye vidkritu sistemu sferu osviti ye sama vidkritoyu sistemoyu sho vklyuchaye u sebe vimogu zumovlenist ta resurs privnesenij v neyi iz zovnishnogo naukovogo seredovisha 11 Vidpovidno suttyeva vidminnist osvitologiyi vid inshih gumanitarnih nauk zokrema pedagogiki polyagaye u tomu sho osvitologiya ye svoyeridnoyu osvitnoyu sinergetikoyu dlya doslidzhennya sferi osviti Osvitologiya yak i sinergetika vivchaye sistemi zi zvorotnim zv yazkom doslidzhuye ne procesi stabilizaciyi a mehanizmi rozvitku viniknennya novih osvitnih struktur za rahunok rujnuvannya starih otzhe sinergetichnij pidhid ye najbilsh docilnim dlya doslidzhennya osvitologichnih problem Osvitologichni doslidzhennya zavzhdi mayut mizhdisciplinarnij multidisciplinarnij transdisciplinarnij harakter a naukovij instrumentarij doslidnik dobiraye zalezhno vid meti doslidzhennya Rozvitok osvitologiyi u Kiyivskomu universiteti imeni Borisa Grinchenka RedaguvatiNaukova diyalnist laboratoriyi osvitologiyi spryamovana na doslidzhennya sferi osviti yak cilisnogo suspilnogo fenomenu sho spriyaye duhovnomu kulturnomu socialno ekonomichnomu rozvitku nashoyi derzhavi na rozrobku metodologichnogo instrumentariyu zdijsnennya takih doslidzhen na riznih rivnyah integraciyi mizhdisciplinarnomu multidisciplinarnomu transdisciplinarnomu U Kiyivskomu universiteti imeni Borisa Grinchenka na bazi Institutu suspilstva rozpochato pidgotovku ekspertiv u galuzi osviti metodologichnoyu bazoyu yakoyi stali osvitologichni doslidzhennya Vipuskayetsya zhurnal Osvitologiya 12 Div takozh RedaguvatiOsvita Navchannya Osvita v Ukrayini Osvitni zhurnali Naukovij zhurnal Filosofiya osviti Pedagogika Didaktika Teoriyi navchannya Osvitni tehnologiyi Stalij rozvitok SamoosvitaSamonavchannyaPrimitki Redaguvati Steiner Elizabeth Educology of the Free Elizabeth Steiner New York Philosophical library 1981 69 p Pastuovic Nikola The Science s of Adult Education N Pastuovic International Journal of Lifelong Education Routledge Taylor amp Francis Group 1995 14 4 pp 273 291 Educology Elektronnij resurs Educology Partners community Rezhim dostupu https sites google com site educologypartners home environment Arhivovano 2016 06 24 u Wayback Machine Christensen James E Curriculum Education and Educology James E Christensen Sydney Educology Research Associates 1981 Christensen James E The Educology of Curriculum James E Christense Collected Original Resources in Education Taylor and Francis Group 1982 Fisher James E Chapter 13 The Concept of Educology and the Classification System used in Educational Studies In Christensen James E Perspectives on Education as Educology Washington DC University Press of America 1981 pp 301 327 Christensen James E Fisher James E Analytic Philosophy of Education as a Subdiscipline of Educology James E Christensen James E Fisher Washington DC University Press of America 1979 pp 129 147 Lugovij V I Pedagogichna osvita v Ukrayini struktura funkcionuvannya tendenciyi rozvitku V I Lugovij Za zag red akad O G Moroza K MAUP 1994 196 s S 16 Ognev yuk V O Aktualni problemi vihovannya ditej ta molodi v suchasnih umovah V O Ognev yuk Vihovuyemo gromadyanina K 1995 S 10 Ognev yuk V O Filosofiya osviti v strukturi naukovih doslidzhen fenomenu osviti V O Ognev yuk Shlyah osviti 2009 4 54 S 2 6 Sisoyeva S O Osvita yak ob yekt doslidzhennya S O Sisoyeva Shlyah osviti naukovo metodichnij zhurnal K Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini Nacionalna akademiya pedagogichnih nauk Ukrayini Asociaciya pracivnikiv gimnazij i liceyiv Ukrayini 2011 2 48 s S 5 11 OSWIATOLOGIA OSVITOLOGIYaLiteratura RedaguvatiRozvitok suchasnoyi osviti osvitologichni nagolosi nauk pr za mater Pershoyi Vseukr nauk prakt konf Osvitologiya naukovij napryam integrovanogo piznannya osviti avt kol V G Kremen O V Suhomlinska I D Beh V O Ognev yuk V M Tkachenko P Yu Sauh D I Dzvinchuk S O Sisoyeva I V Sokolova K Kiyiv un t im B Grinchenka 2011 152 s Osvitologiya vitoki naukovogo napryamu Monografiya Za red V O Ognev yuka Avt kol V O Ognev yuk S O Sisoyeva L L Horuzha I V Sokolova O M Kuzmenko O O Moroz K VP Edelvejs 2012 336 s Osvitni reformi misiya dijsnist refleksiya monografiya za red Vasilya Kremenya Tadeusha Levovickogo Viktora Ognev yuka Svitlani Sisoyevoyi K VP Edelvejs 2013 460 s 1 Osvitologiya hrestomatiya navch posibnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Ukladachi Ognev yuk V O Sisoyeva S O K VP Edelvejs 2013 744 s 2 Posilannya RedaguvatiNaukovo doslidna laboratoriya osvitologiyi Kiyivskogo universitetu imeni Borisa Grinchenka Educational Governance Research seriya knig Springer Shvejcariya Education Sciences zhurnal Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Osvitologiya amp oldid 40219543