Орібазій (дав.-гр. Оρειβάσιος; близько 325 — 403) — давньогрецький лікар часів пізньої Римської імперії.
| Орібазій | |
|---|---|
| Народився | близько 325 Пергам |
| Помер | 403 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | лікар |
| Вчителі | Zeno of Cyprusd |
| Знання мов | давньогрецька |
| Magnum opus | Hypomnemad |
| Посада | Квестор священного палацу |
| Конфесія | поганство |
| Діти | Eustathiosd |
Життєпис Редагувати
Походив із заможної родини Пергаму. Здобув класичну освіту. Потім навчався в Александрії Єгипетській у Зенона Кіпрського. По поверненню до рідного міста розпочав практику лікаря, здобувши гарну репутацію. У 355 році тоді ще цезар Юліан призначив Орібазія особистим лікарем. Під час перебування лікаря біля Юліана в Галлії та Германії, став довіреною особою цезаря.
У 361 році, коли Юліан став імператором Римської імперії, переїхав разом з останнім до Константинополя.
У 363 році супроводжував імператора у перському поході. За імператорів Валентиніана I й Валента зазнав переслідувань за свою прихильність поганству. Проте, зважаючи на медичний авторитет Орібазія у 378 році (після смерті Валента) його повернуто до імператорського двору. Користувався довірою усіх наступних імператорів. Помер у 403 році.
Медичний доробок Редагувати
У 361—363 роках зібрав найзначущі відомості з творів найвідоміших лікарів і включив їх до ґрунтовної праці «Збірка медичних знань» (інший переклад — «Лікарські правила») у 70 книгах, складених за предметним принципом (книги I—VI — про дієту і реабілітацію; VII—IX — про кровопускання; IX—X — про лікування і лікарські засоби; далі йшов виклад фізіології і патології). Збереглося 25 книг (I—X, XIV—XVI, XXI—XXII, XXIV—XXV, XLVI-LI) і витяги з інших книг.
Орібазій також склав для свого сина Євстафія популярний варіант вищеназваного твору «Синопсіс для Євстафія» у 9 книгах (він зберігся в латинському перекладі). Обидва твори є цінними джерелами з історії античної медицини.
Також для початківців Орібазій написав книгу рецептів «Домашні ліки» у 4 книгах. Орібазій був хорошим стилістом і майстерним компілятором. Ревний прихильник вчення Галена, він мимоволі в усьому слідував за ним, чим заслужив невтішне прізвисько «галенової мавпи».
Примітки Редагувати
Джерела Редагувати
(англ.)
- Browning, Robert and Nutton, Vivian, «Oribasius», from The Oxford Classical Dictionary, Simon Hornblower and Antony Spawforth, ed. (Oxford University Press, 2003) ISBN 0-19-866172-X
- W.F. Bynun e Helen Bynum, «Oribasius of Pergamum», Dictionary of Medical biography, Greenwood Press editore, Westport, Connecticut 2007, vol. 4 M-R, pp. 944—945