www.wikidata.uk-ua.nina.az

Олександра Гнатюк У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатюк Олександра Євгенівна Гнатюк пол Aleksandra Hn

Олександра Гнатюк

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гнатюк.

Олександра Євгенівна Гнатюк (пол. Aleksandra Hnatiuk; нар. 11 листопада 1961, Варшава) — польська дослідниця в галузі українознавства, перекладачка та популяризаторка української літератури, співробітниця Інституту славістики Польської Академії Наук, професор НаУКМА, голова Товариства промоції української культури в Польщі та польської в Україні. Часто підписується як Оля Гнатюк (Ola Hnatiuk).

Олександра Гнатюк
Народилася 11 листопада 1961(1961-11-11) (61 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Польща
Діяльність перекладачка
Alma mater Варшавський університет
Галузь літературознавство, українознавство
Заклад Інститут славістики Польської Академії Наук
Членство Польський PEN Clubd
Нагороди Кавалерський Хрест Ордена Відродження Польщі
Нагорода Pol-Cul Foundation
Нагорода «Przeglądu Wschodniego»
Орден «За інтелектуальну відвагу»
Премія фундації Антоновичів
Висловлювання у Вікіцитатах
 Олександра Гнатюк у Вікісховищі

Видала в Польщі збірки поезії Ігора Калинця, Василя Голобородька, есе та повісті Юрія Андруховича та «Історію України» Наталії Яковенко.

Біографія Редагувати

Народилася 11 листопада 1961 в м. Варшава.

Вивчала українську та російську філологію у Варшавському університеті, одержала магістра диплом з відзнакою в 1985 році. В 1992 році стала кандидатом філологічних наук[джерело?], захистивши дисертацію на тему «Українська барокова релігійна пісня».

В 1997—2006 роках була доцентом, згодом професором в Інституті Славістики Польської Академії Наук.

З вересня 2001 до березня 2002 стажувалася в Гарвардському університеті на стипендії Шкляра.

2004 — здобула ступінь доктора наук (габілітація) написавши монографію «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», яка отримала нагороду ім. Єжи Ґєдройця (2003) та нагороду Східного огляду (2004) і була перекладена на українську в 2005 році.

З 2006 до вересня 2010 працювала радником із питань культури й науки посольства Польщі в Україні.

Викладає у Варшавському університеті. З жовтня 2010 року керує спільною магістерською програмою Києво-Могилянській академії та Варшавського університету.

З 2010 — професор Інституту славістики Польської Академії Наук.

Є членом:

  • Міжнародного бюро Міжнародної асоціації україністів
  • наукової ради Інституту славістики ПАН
  • редакційної ради видавничої серії «Модерна українська література»
  • Польського ПЕН
  • з 2011 року член правління міжнародного фонду «Відродження»

Редактор видавничої серії Współczesna literatura ukraińska.

Книги Редагувати

  • Оля Гнатюк, Богуміла Бердиховська. Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами. — К.: Дух і Літера, 2004.
  • Оля Гнатюк. Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність. — К.: Критика, 2005.
  • Оля Гнатюк. Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Ґедройця // Університетські діалоги, № 1, 2007.
  • Оля Гнатюк. Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії. — К.: Дух і літера, 2012.
  • Оля Гнатюк. Відвага і страх. — К.: Дух і літера, 2015.

Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність Редагувати

У дослідженні прослідковано історію становлення української ідентичності за часів незалежності України. Авторка впорядковує та класифікує дебати українських інтелектуалів. Розвідка зосереджена не на політичних, а на культурних аспектах творення української ідентичності.

Відвага і страх Редагувати

Розвідка про львівську інтеліґенцію (українську, польську, єврейську), яка поставала перед викликами двох тоталітарних режимів протягом 1939—1945 років.

Авторка (варшав'янка за народженням) порушила цю тему передусім із дуже особистих мотивів, переказавши родинну історію (у Львові мешкали її бабуся й дідусь, народилася її мама).

Книжка здобула Grand Prix XXII Форуму Видавців у Львові (вересень 2015).

Переклади Редагувати

  • Юрій Андрухович «Rekreacje» (1994; 1996; 2005)
  • Юрій Андрухович «Erz-herz-perc» (1996)
  • Іздрик Юрій «Wozzeck» (1997; спільно з Л.Стефановською)
  • Наталія Яковенко «Historia Ukrainy» (2000; спільно з К.Котинською)
  • Юрій Андрухович «Perwerzja» (2003; спільно з Р.Руснак)
  • Юрій Андрухович «Ostatnie terytorium» (2002; спільно з К.Котинською та Л.Стефановською)
  • Микола Рябчук «Od Małorosji do Ukrainy» (2003; спільно з К.Котинською)

Редагування та упорядкування Редагувати

  • Ігор Калинець «Пробуджена Муза» (Варшава, 1991)
  • Rybo-wino-kur. Antologia ukraińskiej literatury ostatnich 20 lat (Варшава, 1994)
  • Українська барокова духовна пісня (Варшава-Київ, 1994)
  • Ігор Калинець «Podsumowując milczenie» (Варшава, 1995)
  • Василь Голобородько «Ikar na motylich skrzydłach» (Варшава, 1995)
  • Юрій Андрухович «Erz-herz-perc. Eseje» (Варшава, 1996)
  • Wiedźmy, czarty i święci Huculszczyzny. Mity i legendy (Варшава, 1997)
  • Барокові духовні пісні Лемківщини (Львів, 2000)
  • Stepowa legenda. Antologia ukraińskiej małej formy prozatorskiej 1890—1930 (Варшава, 2001)
  • 12 польських есеїв (Київ: Критика, 2001)
  • Prolog, nie epilog. Poezja ukraińska w polskich przekładach pierszej połowy XX wieku (Варшава, 2003)
  • Sny o Europie. Eseje (Краків, 2005)

Громадська позиція Редагувати

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.

Віце-президент Українського ПЕН.

Статті Редагувати

Нагороди Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Країна. — 2011. — № 66 (7 квітня).
  2. ↑ Сайт Ін-ту славістики ПАН
  3. . Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 4 лютого 2013. 
  4. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015. 
  5. . Архів оригіналу за 24 жовтня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015. 
  6. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia [ 22 червня 2018 у Wayback Machine.] Open Democracy, 06.06.2018

Посилання Редагувати

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Олександра Гнатюк
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnatyuk Oleksandra Yevgenivna Gnatyuk pol Aleksandra Hnatiuk nar 11 listopada 1961 Varshava 1 polska doslidnicya v galuzi ukrayinoznavstva perekladachka ta populyarizatorka ukrayinskoyi literaturi spivrobitnicya Institutu slavistiki Polskoyi Akademiyi Nauk profesor NaUKMA golova Tovaristva promociyi ukrayinskoyi kulturi v Polshi ta polskoyi v Ukrayini 2 Chasto pidpisuyetsya yak Olya Gnatyuk Ola Hnatiuk Oleksandra GnatyukNarodilasya 11 listopada 1961 1961 11 11 61 rik Varshava Polska Narodna RespublikaKrayina PolshaDiyalnist perekladachkaAlma mater Varshavskij universitetGaluz literaturoznavstvo ukrayinoznavstvoZaklad Institut slavistiki Polskoyi Akademiyi NaukChlenstvo Polskij PEN ClubdNagorodi Kavalerskij Hrest Ordena Vidrodzhennya Polshi Nagoroda Pol Cul Foundation Nagoroda Przegladu Wschodniego Orden Za intelektualnu vidvagu Premiya fundaciyi AntonovichivVislovlyuvannya u Vikicitatah Oleksandra Gnatyuk u VikishovishiVidala v Polshi zbirki poeziyi Igora Kalincya Vasilya Goloborodka ese ta povisti Yuriya Andruhovicha ta Istoriyu Ukrayini Nataliyi Yakovenko Zmist 1 Biografiya 2 Knigi 2 1 Proshannya z imperiyeyu Ukrayinski diskusiyi pro identichnist 2 2 Vidvaga i strah 3 Perekladi 4 Redaguvannya ta uporyadkuvannya 5 Gromadska poziciya 6 Statti 7 Nagorodi 8 Primitki 9 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodilasya 11 listopada 1961 v m Varshava Vivchala ukrayinsku ta rosijsku filologiyu u Varshavskomu universiteti oderzhala magistra diplom z vidznakoyu v 1985 roci V 1992 roci stala kandidatom filologichnih nauk dzherelo zahistivshi disertaciyu na temu Ukrayinska barokova religijna pisnya V 1997 2006 rokah bula docentom zgodom profesorom v Instituti Slavistiki Polskoyi Akademiyi Nauk Z veresnya 2001 do bereznya 2002 stazhuvalasya v Garvardskomu universiteti na stipendiyi Shklyara 2004 zdobula stupin doktora nauk gabilitaciya napisavshi monografiyu Proshannya z imperiyeyu Ukrayinski diskusiyi pro identichnist yaka otrimala nagorodu im Yezhi Gyedrojcya 2003 ta nagorodu Shidnogo oglyadu 2004 i bula perekladena na ukrayinsku v 2005 roci Z 2006 do veresnya 2010 pracyuvala radnikom iz pitan kulturi j nauki posolstva Polshi v Ukrayini Vikladaye u Varshavskomu universiteti Z zhovtnya 2010 roku keruye spilnoyu magisterskoyu programoyu Kiyevo Mogilyanskij akademiyi ta Varshavskogo universitetu 3 Z 2010 profesor Institutu slavistiki Polskoyi Akademiyi Nauk 1 Ye chlenom Mizhnarodnogo byuro Mizhnarodnoyi asociaciyi ukrayinistiv naukovoyi radi Institutu slavistiki PAN redakcijnoyi radi vidavnichoyi seriyi Moderna ukrayinska literatura Polskogo PEN z 2011 roku chlen pravlinnya mizhnarodnogo fondu Vidrodzhennya Redaktor vidavnichoyi seriyi Wspolczesna literatura ukrainska 2 Knigi RedaguvatiOlya Gnatyuk Bogumila Berdihovska Bunt pokolinnya Rozmovi z ukrayinskimi intelektualami K Duh i Litera 2004 Olya Gnatyuk Proshannya z imperiyeyu Ukrayinski diskusiyi pro identichnist K Kritika 2005 Olya Gnatyuk Polsko ukrayinskij dialog chasopis KULTURA ta jogo spadshina Do storichchya Yezhi Gedrojcya Universitetski dialogi 1 2007 Olya Gnatyuk Mizh literaturoyu i politikoyu Eseyi ta intermediyi K Duh i litera 2012 Olya Gnatyuk Vidvaga i strah K Duh i litera 2015 Proshannya z imperiyeyu Ukrayinski diskusiyi pro identichnist Redaguvati U doslidzhenni proslidkovano istoriyu stanovlennya ukrayinskoyi identichnosti za chasiv nezalezhnosti Ukrayini Avtorka vporyadkovuye ta klasifikuye debati ukrayinskih intelektualiv Rozvidka zoseredzhena ne na politichnih a na kulturnih aspektah tvorennya ukrayinskoyi identichnosti Vidvaga i strah Redaguvati Rozvidka pro lvivsku inteligenciyu ukrayinsku polsku yevrejsku yaka postavala pered viklikami dvoh totalitarnih rezhimiv protyagom 1939 1945 rokiv Avtorka varshav yanka za narodzhennyam porushila cyu temu peredusim iz duzhe osobistih motiviv perekazavshi rodinnu istoriyu u Lvovi meshkali yiyi babusya j didus narodilasya yiyi mama 4 Knizhka zdobula Grand Prix XXII Forumu Vidavciv u Lvovi veresen 2015 5 Perekladi RedaguvatiYurij Andruhovich Rekreacje 1994 1996 2005 Yurij Andruhovich Erz herz perc 1996 Izdrik Yurij Wozzeck 1997 spilno z L Stefanovskoyu Nataliya Yakovenko Historia Ukrainy 2000 spilno z K Kotinskoyu Yurij Andruhovich Perwerzja 2003 spilno z R Rusnak Yurij Andruhovich Ostatnie terytorium 2002 spilno z K Kotinskoyu ta L Stefanovskoyu Mikola Ryabchuk Od Malorosji do Ukrainy 2003 spilno z K Kotinskoyu 2 Redaguvannya ta uporyadkuvannya RedaguvatiIgor Kalinec Probudzhena Muza Varshava 1991 Rybo wino kur Antologia ukrainskiej literatury ostatnich 20 lat Varshava 1994 Ukrayinska barokova duhovna pisnya Varshava Kiyiv 1994 Igor Kalinec Podsumowujac milczenie Varshava 1995 Vasil Goloborodko Ikar na motylich skrzydlach Varshava 1995 Yurij Andruhovich Erz herz perc Eseje Varshava 1996 Wiedzmy czarty i swieci Huculszczyzny Mity i legendy Varshava 1997 Barokovi duhovni pisni Lemkivshini Lviv 2000 Stepowa legenda Antologia ukrainskiej malej formy prozatorskiej 1890 1930 Varshava 2001 12 polskih eseyiv Kiyiv Kritika 2001 Prolog nie epilog Poezja ukrainska w polskich przekladach pierszej polowy XX wieku Varshava 2003 Sny o Europie Eseje Krakiv 2005 Gromadska poziciya RedaguvatiU chervni 2018 pidtrimala vidkritij list diyachiv kulturi politikiv i pravozahisnikiv iz zaklikom do svitovih lideriv vistupiti na zahist uv yaznenogo u Rosiyi ukrayinskogo rezhisera Olega Sencova j inshih politv yazniv 6 Vice prezident Ukrayinskogo PEN Statti RedaguvatiSto rokiv samotnosti U lipni minaye sto rokiv vid dnya narodzhennya Yezhi Gyedrojcya Dzerkalo tizhnya 8 14 lipnya 2006 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kordon cherez podruzhnye lozhe zaxid net 28 bereznya 2008Nagorodi RedaguvatiNagorodzhena Kavalerskim Hrestom Ordena Vidrodzhennya Polshi 2012 Nagroda im Ksawerego i Mieczyslawa Pruszynskich Polskogo PEN 2018 Primitki Redaguvati a b Krayina 2011 66 7 kvitnya a b v Sajt In tu slavistiki PAN Fakultet gumanitarnih nauk MP Istoriya Arhiv originalu za 4 lyutogo 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 Olya Gnatyuk Vidvaga i strah Zbruch 08 09 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 16 zhovtnya 2015 Pro vidvagu i strah Zbruch 15 10 2015 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2015 An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Arhivovano 22 chervnya 2018 u Wayback Machine Open Democracy 06 06 2018Posilannya RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Oleksandra GnatyukStorinka Oli Gnatyuk na sajti kafedri istoriyi NaUKMA nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Dr hab Aleksandra Hnatiuk Sajt In tu slavistiki PAN pol Olya Gnatyuk Ya nikoli ne bula kabinetnim vchenim sklad dushi ne takij Arhivovano 25 veresnya 2017 u Wayback Machine Ukrayina Moderna V Ukrayini nemaye tochok peretinu intelektualnoyi ta politichnoyi elit Krayina 66 7 04 2011 Olya Gnatyuk Vidvaga i strah Zbruch 08 09 2015 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Pro vidvagu i strah Zbruch 15 10 2015 Arhivovano 24 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oleksandra Gnatyuk amp oldid 40370631