Олешко Віталій Ігорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олешко У Вікіпедії є статті про інші значення

Закінчив Артемівську ЗОШ, 1992-го — Республіканське училище олімпійського резерву. З 1999 року мешкав у Бердянську. 3 2000 року є приватним підприємцем. Брав активну участь в Помаранчевій революції.

Під час Революції Гідності вів активну громадську діяльність. Був активним членом Самооборони Бердянська. З травня 2014-го — доброволець, батальйону «Донбас». Є членом Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Громадський дозор» (2016 р.).

Перший бій прийняв на блокпосту біля міста Попасна у 2014 році. Блокпост зайняти не змогли, із 100 бійців четверо полягли та одинадцять отримали поранення. Із другої спроби через кілька днів терористів вибито з блокпосту. Штурмували Лисичанськ, 23 серпня опинилися в Іловайську.

Під час виходу з Іловайська російські війська обстрілювали колону впритул, військовики кинулися в лобову атаку. В ході семигодинного бою полонили дев'ять росіян-військових. Зайняли оборону в Красносільському, куди прибули з білим прапором на перемовини російські офіцери. 30 серпня потрапив до полону терористів, де пробув півроку. В другій половині лютого 2015-го звільнений з полону.

Повернувшись з полону почав активну громадську діяльність, спрямовану на покращення життя у місті, припинення корупції, «кумівства», та намагався змусити місцеву владу працювати на громаду. З моменту виборів почалася активна фаза протистояння з місцевим олігархом та народним депутатом Пономарьовим Олександром Сергійовичем, якій повністю підпорядкував всі ланки місцевої влади.

З 2016 року проти нього було відкрито 15 адміністративних проваджень за ст. 173 КУпАП (Дрібне хуліганство щодо працівників КП «Бердянськводоканал», Бердянського виконавчого комітету) та відкрите кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 (Умисне легке тілесне ушкодження), ч. 2 ст. 345-1 (Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім'ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності) КК України, потерпілі в справі: Дьомін Володимир Олександрович та міський голова Бердянська (з 2015 р.) Чепурний Володимир Павлович. Але остаточного рішення щодо обвинувачень суд поки що не виніс.

З кінця 2017 року був журналістом газети «Час справедливості». У ході своїх стрімів освітлював проблеми міста.^{[джерело?]}

31 липня 2018 двоє невідомих застрелили Віталія Олешка перед входом до готелю «Атмосфера» у Бердянську.

Нагороди Редагувати

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.3.2015).

Родина Редагувати

Син — Мирослав Олешко — блогер.

Примітки Редагувати

. Архів оригіналу за 20 вересня 2016.
. Архів оригіналу за 22 січня 2022.
Єдиний державний реєстр судових рішень. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
У Бердянську сьогодні вбили одіозного активіста Віталія «Сармата» Олешка (фото, відео) [ 2018-07-31 у Wayback Machine.](рос.)
https://vesti-ukr.com/strana/297728-izvestnyj-v-ukraine-bloher-okazalsja-synom-ubitoho-oleshko

Джерела Редагувати

Указ Президента України від 25 березня 2015 року року № 176/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 20 вересня 2016.

[2] . Архів оригіналу за 22 січня 2022.

[3] Єдиний державний реєстр судових рішень. ^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[4] У Бердянську сьогодні вбили одіозного активіста Віталія «Сармата» Олешка (фото, відео) [ 2018-07-31 у Wayback Machine.](рос.)

[5] ttps://vesti-ukr.com/strana/297728-izvestnyj-v-ukraine-bloher-okazalsja-synom-ubitoho-oleshko