Оле́г Бори́сович Фіа́лко (нар. 28 червня 1946, Дружківка, УРСР, СРСР) — радянський і український кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв України (1996). Член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2004).
| Фіалко Олег Борисович | |
|---|---|
| Дата народження | 28 червня 1946 (77 років) |
| Місце народження | Дружківка, Сталінська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР Україна |
| Професія | кінорежисер, сценарист |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| IMDb | ID 0275582 |
| Нагороди та премії | |
Біографія ред.
Навчався в ЗОШ № 6 м. Дружківки та Дружківському машинобудівному технікумі (закінчив у 1964 р.).
Закінчив кінознавчий (1969) та режисерський (1973, у М. П. Мащенка) факультети Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.
З 1973 р. — на Київській кіностудії ім. О. Довженка: асистент режисера, режисер, режисер-постановник.
Тривалий час, паралельно з посадою режисера-постановника, працював секретарем Спілки кінематографістів України, заступником начальника Головного управління культури Київської держадміністрації, постійним президентом кількох кінофондів. Учасник і лауреат всеукраїнських та міжнародних фестивалів..
З 2001 року — на творчій роботі.
З 2011 року — голова Українського Оскарівського Комітету.
P ???? року — Член Національної спілки кінематографістів України.
Фільмографія ред.
Режисерські роботи ред.
- 1971 — Іду до тебе...(асистент режисера)
- 1973 — Як гартувалась сталь (другий режисер)
- 1975 — Чоловічий хліб
- 1975 — Не віддавай королеву (т/ф, другий режисер)
- 1975 — Переходимо до любові (у спіавт. з О. Мішуріним)
- 1977 — Єралашний рейс
- 1979 — Пробивна людина (у спіавт. з О. Борисовим)
- 1982 — Повернення Батерфляй
- 1988 — Бич Божий
- 1990 — Імітатор
- 2004 — Казанова мимоволі (т/ф, )
- 2007 — Діви ночі (за повістю Юрія Винничука)
- 2008 — Садівник
та інші
Документальні фільми (режисер) ред.
- 2000 — Мала частина Батьківщини великої
- 2001 — Ігор Савченко. Інтонації (в документальному циклі «Обрані часом»)
- 2002 — І ніхто інший
Участь у документальному фільмі ред.
- 1984 — Tschechow in meinem Leben / Чехов у моєму житті (реж. Vadim Glowna[de])
Сценарист ред.
- Яма
- Апельсини для коня
- 1988 — Бич Божий (у спіавт. з В. Тодоровським)
- 1990 — Імітатор (у спіавт. з Ю. Маминим, В. Лейкіним, В. Копильцем)
- 2007 — Діви ночі (у співавт. з Г. Ховрахом)
та інші
Актор ред.
Нагороди ред.
- Заслужений діяч мистецтв України (1996)
- Нагороджений почесним знаком «За честь та гідність» Міжнародного дитячого кінофестивалю у дитячому оздоровчому центрі «Артек».
- Нагороджений Золотою медаллю фонду ім. Ханжонкова за вагомий внесок у розвиток кінематографа
Література ред.
- Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2011 рік [Текст] / Упр. культури і туризму Донец. облдержадмін., Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; від. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. – Донецьк : Сх. вид. дім, 2010. – 132 с.
Громадська позиція ред.
У 2018 підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова.
Примітки ред.
- Filmportal.de — 2005.
- Catalog of the German National Library
- ↑ Олег ФІАЛКО: «Українські анімаційні фільми — низької якості» - Урядовий Кур'єр, 3 листопада 2011
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 12 листопада 2012.
- Tschechow In Meinem Leben (1984) (www.hollywood.com) (англ.). Архів оригіналу за 25 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Посилання ред.
- Фіалко Олег Борисович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Олег Фіалко на сайті IMDb (англ.)
- Інтерв'ю в газеті «День», №180, 20 жовтня 2006