Огіг

Огіг (Ὤγυγος) - перший міфологічний правитель у Стародавній Греції, в Беотії , а також існує версія, що він був першим королем Аттики .

Етимологія

Хоча первісна етимологія і зміст невизначені, назва Огіг може бути пов'язана з грецьким Океаном (Ὠκεανός), Титаном, який представляв великий світовий океан. Слово Ogygios в перекладі з грецької означає "первісний" або "з найдавніших віків", а також "гігантський".

Стародавні джерела

Огіг відомий також як цар Ектенів, які, за словами Павсанія, були першими мешканцями Беотії, де згодом було засноване місто Фіви . Він став першим правителем цього міста, яке після його правління почало називатися Огігія. Згодом поети назвали фіванців Огігідами. Павсаній, описавши свої подорожі по Беотії у ІІ столітті нашої ери, сказав: "Першими, хто захопив землю Фів, були Ектени, царем яких був Огіг, абориген. Від його імені походить слово "Огігіан", яке є терміном до слова "Фіви", яким користується більшість поетів ».

У іншій версії історії, традиції Беотії поєднується з традиціями іншої частини Греції: Огіг був королем Ектенів, які були першими людьми, що захопили Беотію, а пізніше він і його люди оселили територію, відому як Афон. Згодом ця земля була названа Огігією на його честь, яка пізніше була перейменована на Афон.

Огіг є одним із аборигенів Беотії, тож існують розповіді, які вважають його сином Посейдона, Беота або навіть Кадмуса. Теофіл у ІІ столітті ( Apologia ad Autolycum ) вважає, що він був одним із титанів .

Він був чоловіком Фіви, на честь якої було названо місто в Греції. Його дітьми вважають двох синів: Елевсін (на честь якого було назване місто в Греції) і Кадмус; і трьох доньок: Ауліс, Алкоменія і Тельвінія.

В Старому Завіті Огіга описували як гіганта, який допомагав Ною в будівництві Ковчега.

Потоп Огіга

Карта стародавньої Беотії. Територія навколо озера Копаїда.

Перша світова повінь у грецькій міфології - потоп Огіга, що стався під час його правління і має таку назву, хоча деякі джерела вважають це місцевим потопом, наприклад, розлив озера Копаїда, яке колись знаходилось в центрі Беотії. Інші джерела розглядають це як повінь, пов'язану з Аттикою. Ця версія була прийнята Африканом, який вважає, що великий і перший потоп стався в Аттиці.

Коли цей потоп було визнано глобальним, була помічена схожість з потопом Ноя в Біблії . На ці події були призначені різні дати, включаючи 9500 р. до н.е. ( Платон ), 2136 р. до н.е. ( Варро ) та 1793 р. До н.е. (Африкан).

Хоч і багато людей під час потопу загинуло, Огігу вдалося врятувався. Згодом після його смерті, спустошена Аттика була без царів протягом 189 років до часу Кекропса. Африкан каже: "Але після Огіга, через велике руйнування, спричинене потопом, те, що зараз називається Аттика, залишилося без царя сто вісімдесят дев'ять років до часу Кекропса".

Потоп Девкаліона є грецькою версією старої легенди. Девкаліон та Пірра були єдиними хто лишився живий після великого потопу. Їх син Геллен, який став правителем Ффії на півдні Фессалії, був пророком еллінів.

Примітки

1. Hammond and Scullard, "OGYGUS" p. 748; Pausanias, 9.5.1.
2. Hammond and Scullard, "OGYGUS", p. 748.
3. Fontenrose, p. 236.
4. Liddell & Scott, "Ὠγύγιος".
5. Entry "Ogyges" in Oskar Seyffert, A Dictionary of Classical Antiquities, Revised and edited by Henry Nettleship and J.E. Sandys, New York: Meridian Books, 1956.
6. Entry "Ogyges" in E. H. Blakeney, Smith's Smaller Classical Dictionary, Everyman's Library, London: J. M. Dent and Sons Ltd., 1937.
7. Pausanias, 9.5.1.
8. See Timaeus (22), Critias (111-112), and The Laws Book III.
9. Africanus, Chronography, quoted in Eusebius, Praeparatio Evangelica, 10.10.