www.wikidata.uk-ua.nina.az

Об єкт злочину Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії Ви можете допомогти пере

Об'єкт злочину

Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2020)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2020)

Об'єкт злочину — це суспільні відносини, які охороняються законом про кримінальну відповідальність. Об'єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. Об'єкт злочину це суспільні відносини, взяті під охорону нормами кримінального права, на які посягнув порушник.

Висновок про те, що об'єктом злочину є суспільні відносини, ґрунтується і на чинному законодавстві України. Однак у статтях Кримінального кодексу найчастіше містяться вказівки не на сам об'єкт злочину, а на окремі елементи охоронюваних законом суспільних відносин або на різні правові норми, що регулюють відповідні суспільні відносини.

Об'єктом злочинів є не будь-які суспільні відносини, а лише ті, які поставлені під охорону закону про кримінальну відповідальність. Тому не тільки безпосереднім і родовим, але й загальним об'єктом усіх злочинів є не вся сукупність суспільних відносин, а тільки ті із соціально схвалених відносин, які законодавець поставив під охорону кримінального законодавства.

Підходи до визначення об'єкту злочину Редагувати

У той же час, хоча зазначений підхід є найбільш популярним, він не є ані виключним, ані безспірним. П. С. Матишевський вказував, зокрема: «… суспільні відносини не є універсальною характеристикою об'єкта злочину. Цим поняттям не можуть охоплюватись особисті (природні) блага людини (життя, здоров'я, честь і гідність».

Історичний аспект Редагувати

Проаналізувавши ретроспективний стан підходів до визначення об'єкту злочину, В. К. Грищук визначив такі історичні моделі підходів до визначення об'єкту злочину:

1) захищений правом інтерес (Р. Ієрінг, Ф. Ліст, Б. С. Нікіфоров);

2) суб'єктивне право (Д. В. Спасович, А. Фейєрбах);

3) безпека і добробут громадян (О. Ф. Кістяківський);

4) блага та інтереси, що охороняються законом (правові блага) (Г. В. Колоколов, Є. Я. Немировський, А. Н. Круглевський);

5) а) правові норми і конкретні блага та інтереси (М. Д. Сергеєвський);

б) посередній об'єкт — порушуваний припис, норма, а безпосередній об'єкт — суспільне відношення, що є реальним виявом цього припису (І. Я. Фойницький);

в) з формальної сторони є блага та інтереси, що охороняються нормою (Л. С. Білогриць-Котляревський);

г) норма права в її реальному бутті (М. С. Таганцев);

6) окремі особи та групи осіб (П. Д. Калмиков);

7) охоронювані кримінальним законом суспільні відносини (А. А. Піонтковський, Є. А. Фролов, В. Я. Тацій). 

Сучасний стан Редагувати

Сьогодні квінтесенцію сучасних теоретичних підходів до визначення об'єкта злочину виділяють як:

1) охоронювані кримінальним законом суспільні відносини;

2) соціальні блага (цінності), що охороняються кримінальним законом;

3) окремі особи, або багато осіб;

4) охоронювані кримінальним законом соціально значущі цінності, інтереси, блага;

5) суспільні відносини, які є відповідним порядком, установленим приписами правових норм, а також соціальні блага;

6) соціальну оболонку, яка завжди є першим об'єктом, та всі інші об'єкти, які перебувають у середині цієї оболонки;

7) охоронюваний кримінальним законом порядок суспільних відносин ;

8) правовідносини;

9) правопорядок.


Класифікація об'єктів злочину Редагувати

Загальний Редагувати

Основний об'єкт — це сукупність всіх суспільних відносин, що охороняються законом про кримінальну відповідальність. Тобто — це система всіх об'єктів кримінально-правової охорони. Але це не постійна система суспільних відносин (раз і назавжди дана), а рухлива (змінювана), що залежить від закону про кримінальну відповідальність (наприклад, у зв'язку з криміналізацією чи декриміналізацією суспільне небезпечних діянь змінюється і вся система суспільних відносин, яка створює загальний об'єкт кримінально-правової охорони).

Родовий (груповий) Редагувати

Під родовим (груповим) об'єктом розуміють окрему групу однорідних або тотожних за своєю соціальною і економічною сутністю суспільних відносин, які через це повинні охоронятися єдиним комплексом взаємозалежних кримінально-правових норм.

Видовий об'єкт — це частина родового об'єкта, яка об'єднує в межах останнього групу близьких між собою суспільних відносин. Видовий об'єкт співвідноситься із родовим як частина і ціле (наприклад, злочини проти життя особи).

Безпосередній Редагувати

Найбільше значення як для правотворчої, так і для правозастосовної діяльності має безпосередній об'єкт злочину — це ті конкретні суспільні відносини, які поставлені законодавцем під охорону певної статті Особливої частини Кримінального кодексу і яким завдається шкоди злочином, що підпадає під ознаки конкретного складу злочину.

Родовий і безпосередній об'єкти найчастіше співвідносяться як ціле та частина.

У теорії кримінального права існує класифікація безпосередніх об'єктів злочинів «по горизонталі». Безпосередній об'єкт злочину буває основним і додатковим, в свою чергу, безпосередній додатковий поділяється на два види — додатковий обов'язковим і додатковий факультативний.

Основним безпосереднім об'єктом є ті суспільні відносини, які насамперед і головним чином прагнув поставити під охорону законодавець, приймаючи закон про кримінальну відповідальність. Звідси випливає, що основний безпосередній об'єкт відображає й основний зміст того чи іншого злочину, його антисоціальну спрямованість. Він більшого мірою, ніж інші об'єкти, визначає ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину і тяжкість наслідків, що настали або могли настати.

Додатковим безпосереднім об'єктом є тільки ті суспільні відносини, яким поряд із основним об'єктом завдається або виникає загроза заподіяння шкоди.

Додатковий безпосередній об'єкт може бути двох видів: обов'язковий (необхідний) і необов'язковий (факультативний).

Додатковий обов'язковий об'єкт — це суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину завжди спричиняється шкода. Це такий об'єкт, що в даному складі злочину страждає завжди, у будь-якому випадку вчинення певного злочину. Цьому об'єктові, як і основному, завжди заподіюється шкода внаслідок вчинення злочину. Так, у складі розбою основним безпосереднім об'єктом є власність, а додатковим — життя або здоров'я людини.

Додатковий факультативний об'єкт — це ті суспільні відносини, яким при вчиненні даного злочину в одному випадку заподіюється шкода, а в іншому — завдання шкоди цим відносинам не настає. Наприклад, здоров'я при вчиненні зґвалтування, відносини здоров'я чи власності при хуліганстві. Встановлення того, що внаслідок певного злочинного посягання заподіяно шкоди також і факультативному об'єктові, за всіх інших рівних умов, є свідченням більшої суспільної небезпеки скоєного діяння і повинне враховуватися при визначенні міри покарання винному.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві України: [навч. посібник] / Василь Якович Тацій. — Х.: УкрЮА, 1994. — 76 с.
  2. 1.    Матишевський П. С. Кримінальне право України: загальна частина: [підруч. для студ. юрид.вузів і фак.] / Павло Семенович Матишевський.- К.: А. С. К., 2001.- 352 с.
  3. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина: [навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.] / Віктор Климович Грищук. — К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2006. — 568 с.
  4. Никифоров Б.С. Избранное / Составитель канд. юрид. наук А.А. Гравина — М: Институт законодательства и сравнительного правоведения при Правительстве Российской Федерации, 2010.— 224 с.
  5. Грищук В. К. Кримінальне право України: Загальна частина: [навч. посіб. для студентів юрид. фак. вищ. навч. закл.] / Віктор Климович Грищук. — К.: Видавничий дім «ІнЮре», 2006. — 568 с.
  6. Лихова С. Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України): Монографія / Софія Яківна Лихова. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. — 573 с.
  7. Костенко О. М. Роль доктрини в кримінальному праві / Олександр Миколайович Костенко // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку.(Випуск 1): Матеріали міжвузівської наукової студентської конференції 30 січня — 2 лютого 2000 р.- Косів, 2000. — С. 26-28.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2020 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2020 Ob yekt zlochinu ce suspilni vidnosini yaki ohoronyayutsya zakonom pro kriminalnu vidpovidalnist Ob yektom zlochinu zavzhdi vistupaye te blago yakomu zlochinom zavdayetsya realna shkoda chi stvoryuyetsya zagroza zapodiyannya takoyi shkodi Ob yekt zlochinu ce suspilni vidnosini vzyati pid ohoronu normami kriminalnogo prava na yaki posyagnuv porushnik 1 Visnovok pro te sho ob yektom zlochinu ye suspilni vidnosini gruntuyetsya i na chinnomu zakonodavstvi Ukrayini Odnak u stattyah Kriminalnogo kodeksu najchastishe mistyatsya vkazivki ne na sam ob yekt zlochinu a na okremi elementi ohoronyuvanih zakonom suspilnih vidnosin abo na rizni pravovi normi sho regulyuyut vidpovidni suspilni vidnosini Ob yektom zlochiniv ye ne bud yaki suspilni vidnosini a lishe ti yaki postavleni pid ohoronu zakonu pro kriminalnu vidpovidalnist Tomu ne tilki bezposerednim i rodovim ale j zagalnim ob yektom usih zlochiniv ye ne vsya sukupnist suspilnih vidnosin a tilki ti iz socialno shvalenih vidnosin yaki zakonodavec postaviv pid ohoronu kriminalnogo zakonodavstva Zmist 1 Pidhodi do viznachennya ob yektu zlochinu 1 1 Istorichnij aspekt 1 2 Suchasnij stan 2 Klasifikaciya ob yektiv zlochinu 2 1 Zagalnij 2 2 Rodovij grupovij 2 3 Bezposerednij 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya Pidhodi do viznachennya ob yektu zlochinu Redaguvati U toj zhe chas hocha zaznachenij pidhid ye najbilsh populyarnim vin ne ye ani viklyuchnim ani bezspirnim P S Matishevskij vkazuvav zokrema suspilni vidnosini ne ye universalnoyu harakteristikoyu ob yekta zlochinu Cim ponyattyam ne mozhut ohoplyuvatis osobisti prirodni blaga lyudini zhittya zdorov ya chest i gidnist 2 Istorichnij aspekt Redaguvati Proanalizuvavshi retrospektivnij stan pidhodiv do viznachennya ob yektu zlochinu V K Grishuk viznachiv 3 taki istorichni modeli pidhodiv do viznachennya ob yektu zlochinu 1 zahishenij pravom interes R Iyering F List B S Nikiforov 4 2 sub yektivne pravo D V Spasovich A Fejyerbah 3 bezpeka i dobrobut gromadyan O F Kistyakivskij 4 blaga ta interesi sho ohoronyayutsya zakonom pravovi blaga G V Kolokolov Ye Ya Nemirovskij A N Kruglevskij 5 a pravovi normi i konkretni blaga ta interesi M D Sergeyevskij b poserednij ob yekt porushuvanij pripis norma a bezposerednij ob yekt suspilne vidnoshennya sho ye realnim viyavom cogo pripisu I Ya Fojnickij v z formalnoyi storoni ye blaga ta interesi sho ohoronyayutsya normoyu L S Bilogric Kotlyarevskij g norma prava v yiyi realnomu butti M S Tagancev 6 okremi osobi ta grupi osib P D Kalmikov 7 ohoronyuvani kriminalnim zakonom suspilni vidnosini A A Piontkovskij Ye A Frolov V Ya Tacij Suchasnij stan Redaguvati Sogodni kvintesenciyu suchasnih teoretichnih pidhodiv do viznachennya ob yekta zlochinu vidilyayut 5 yak 1 ohoronyuvani kriminalnim zakonom suspilni vidnosini 2 socialni blaga cinnosti sho ohoronyayutsya kriminalnim zakonom 3 okremi osobi abo bagato osib 4 ohoronyuvani kriminalnim zakonom socialno znachushi cinnosti interesi blaga 5 suspilni vidnosini yaki ye vidpovidnim poryadkom ustanovlenim pripisami pravovih norm a takozh socialni blaga 6 socialnu obolonku yaka zavzhdi ye pershim ob yektom ta vsi inshi ob yekti yaki perebuvayut u seredini ciyeyi obolonki 7 ohoronyuvanij kriminalnim zakonom poryadok suspilnih vidnosin 8 pravovidnosini 6 9 pravoporyadok 7 Klasifikaciya ob yektiv zlochinu RedaguvatiZagalnij Redaguvati Osnovnij ob yekt ce sukupnist vsih suspilnih vidnosin sho ohoronyayutsya zakonom pro kriminalnu vidpovidalnist Tobto ce sistema vsih ob yektiv kriminalno pravovoyi ohoroni Ale ce ne postijna sistema suspilnih vidnosin raz i nazavzhdi dana a ruhliva zminyuvana sho zalezhit vid zakonu pro kriminalnu vidpovidalnist napriklad u zv yazku z kriminalizaciyeyu chi dekriminalizaciyeyu suspilne nebezpechnih diyan zminyuyetsya i vsya sistema suspilnih vidnosin yaka stvoryuye zagalnij ob yekt kriminalno pravovoyi ohoroni Rodovij grupovij Redaguvati Pid rodovim grupovim ob yektom rozumiyut okremu grupu odnoridnih abo totozhnih za svoyeyu socialnoyu i ekonomichnoyu sutnistyu suspilnih vidnosin yaki cherez ce povinni ohoronyatisya yedinim kompleksom vzayemozalezhnih kriminalno pravovih norm Vidovij ob yekt ce chastina rodovogo ob yekta yaka ob yednuye v mezhah ostannogo grupu blizkih mizh soboyu suspilnih vidnosin Vidovij ob yekt spivvidnositsya iz rodovim yak chastina i cile napriklad zlochini proti zhittya osobi Bezposerednij Redaguvati Najbilshe znachennya yak dlya pravotvorchoyi tak i dlya pravozastosovnoyi diyalnosti maye bezposerednij ob yekt zlochinu ce ti konkretni suspilni vidnosini yaki postavleni zakonodavcem pid ohoronu pevnoyi statti Osoblivoyi chastini Kriminalnogo kodeksu i yakim zavdayetsya shkodi zlochinom sho pidpadaye pid oznaki konkretnogo skladu zlochinu Rodovij i bezposerednij ob yekti najchastishe spivvidnosyatsya yak cile ta chastina U teoriyi kriminalnogo prava isnuye klasifikaciya bezposerednih ob yektiv zlochiniv po gorizontali Bezposerednij ob yekt zlochinu buvaye osnovnim i dodatkovim v svoyu chergu bezposerednij dodatkovij podilyayetsya na dva vidi dodatkovij obov yazkovim i dodatkovij fakultativnij Osnovnim bezposerednim ob yektom ye ti suspilni vidnosini yaki nasampered i golovnim chinom pragnuv postaviti pid ohoronu zakonodavec prijmayuchi zakon pro kriminalnu vidpovidalnist Zvidsi viplivaye sho osnovnij bezposerednij ob yekt vidobrazhaye j osnovnij zmist togo chi inshogo zlochinu jogo antisocialnu spryamovanist Vin bilshogo miroyu nizh inshi ob yekti viznachaye stupin suspilnoyi nebezpechnosti vchinenogo zlochinu i tyazhkist naslidkiv sho nastali abo mogli nastati Dodatkovim bezposerednim ob yektom ye tilki ti suspilni vidnosini yakim poryad iz osnovnim ob yektom zavdayetsya abo vinikaye zagroza zapodiyannya shkodi Dodatkovij bezposerednij ob yekt mozhe buti dvoh vidiv obov yazkovij neobhidnij i neobov yazkovij fakultativnij Dodatkovij obov yazkovij ob yekt ce suspilni vidnosini yakim pri vchinenni danogo zlochinu zavzhdi sprichinyayetsya shkoda Ce takij ob yekt sho v danomu skladi zlochinu strazhdaye zavzhdi u bud yakomu vipadku vchinennya pevnogo zlochinu Comu ob yektovi yak i osnovnomu zavzhdi zapodiyuyetsya shkoda vnaslidok vchinennya zlochinu Tak u skladi rozboyu osnovnim bezposerednim ob yektom ye vlasnist a dodatkovim zhittya abo zdorov ya lyudini Dodatkovij fakultativnij ob yekt ce ti suspilni vidnosini yakim pri vchinenni danogo zlochinu v odnomu vipadku zapodiyuyetsya shkoda a v inshomu zavdannya shkodi cim vidnosinam ne nastaye Napriklad zdorov ya pri vchinenni zgvaltuvannya vidnosini zdorov ya chi vlasnosti pri huliganstvi Vstanovlennya togo sho vnaslidok pevnogo zlochinnogo posyagannya zapodiyano shkodi takozh i fakultativnomu ob yektovi za vsih inshih rivnih umov ye svidchennyam bilshoyi suspilnoyi nebezpeki skoyenogo diyannya i povinne vrahovuvatisya pri viznachenni miri pokarannya vinnomu Div takozh RedaguvatiPredmet zlochinuPrimitki Redaguvati Tacij V Ya Ob yekt i predmet zlochinu v kriminalnomu pravi Ukrayini navch posibnik Vasil Yakovich Tacij H UkrYuA 1994 76 s 1 Matishevskij P S Kriminalne pravo Ukrayini zagalna chastina pidruch dlya stud yurid vuziv i fak Pavlo Semenovich Matishevskij K A S K 2001 352 s Grishuk V K Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina navch posib dlya studentiv yurid fak vish navch zakl Viktor Klimovich Grishuk K Vidavnichij dim In Yure 2006 568 s Nikiforov B S Izbrannoe Sostavitel kand yurid nauk A A Gravina M Institut zakonodatelstva i sravnitelnogo pravovedeniya pri Pravitelstve Rossijskoj Federacii 2010 224 s Grishuk V K Kriminalne pravo Ukrayini Zagalna chastina navch posib dlya studentiv yurid fak vish navch zakl Viktor Klimovich Grishuk K Vidavnichij dim InYure 2006 568 s Lihova S Ya Zlochini u sferi realizaciyi gromadyanskih politichnih ta socialnih prav i svobod lyudini i gromadyanina rozdil V Osoblivoyi chastini KK Ukrayini Monografiya Sofiya Yakivna Lihova K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2006 573 s Kostenko O M Rol doktrini v kriminalnomu pravi Oleksandr Mikolajovich Kostenko Zakonodavstvo Ukrayini problemi ta perspektivi rozvitku Vipusk 1 Materiali mizhvuzivskoyi naukovoyi studentskoyi konferenciyi 30 sichnya 2 lyutogo 2000 r Kosiv 2000 S 26 28 Posilannya RedaguvatiOb yekt zlochinu Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Pavlenko T A Ob yekt zlochinu v doktrini kriminalnogo prava Visnik Luganskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav imeni E O Didorenka 2018 3 83 S 92 102 Obekt prestupleniya uchebnoe posobie A N Popov L S Aistova Sankt Peterburg Sankt Peterburgskij yuridicheskij institut filial Akademii Generalnoj prokuratury Rossijskoj Federacii 2014 40 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ob 27yekt zlochinu amp oldid 40694810