Нічни́ця (Myotis) — рід ссавців з родини лиликових (Vespertilionidae) ряду лиликоподібних (Vespertilioniformes), один із найбагатших за видовим складом рід світової фауни і найбагатший за видовим складом рід ссавців України.
| Нічниця | |
|---|---|
| Нічниця велика (Myotis myotis) — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Підродина: | Нічницеві (Myotinae) |
| Рід: | Нічниця (Myotis) Kaup, 1829 |
| Ареал | |
| Вікісховище: Myotis |
Поширення Редагувати
Цей рід є найбільш широко розповсюдженою групою рукокрилих. Він відсутній тільки в арктичних, субарктичних, антарктичних регіонах і багатьох океанічних островах. Відповідно так же широко варіюють і середовища проживання видів: різного типу ліси, рідколісся, чагарники, гірські місцевості, а види Myotis hasseltii та Myotis vivesi, за повідомленнями, ловлять здобич над поверхнею океану.
Поведінка Редагувати
Печери є звичайним місцем для спочинку видів роду Myotis, однак вони також використовують порожнисті дерева, щілини в каменях і структури, створені людиною. Усі види спочивають вдень і харчуються вночі. Myotis lucifugus досягають швидкості польоту 35 км/год., середня швидкість 20 км/год. Місця спочинку можуть змінюватись сезонно. Myotis lucifugus можуть мігрувати на 275 км від літніх до зимових сідал. Раціон складається переважно з комах. Харчуються переважно на висоті 2 метри над поверхнею землі чи води. відомо, що Myotis vivesi полює на рибу і малих ракоподібних. Myotis adversus також можуть споживати рибу. хоча основною їжею є комахи. Myotis lucifugus взимку можуть впадати в стан бездіяльності. У цього ж виду мабуть спостерігається найбільша різниця в температурах тіла, від 6.5 до 54 °C.
Морфологія Редагувати
Морфометрія Редагувати
Голова й тіла довжиною 35—100 мм, хвіст довжиною 28—65 мм, передпліччя довжиною 28—70 мм. Myotis siligorensis, найменший вид Старого Світу важить 2.3—2.6 грама, Myotis myotis, найбільший вид роду важить 18—45 грамів.
Опис Редагувати
Верх тіла димчасто-коричневий, низ блідіший. Деякі види мають світлі й темні фази. Myotis formosus виділяється своїм помаранчевим забарвленням. Myotis vivesi темно-бурого чи світло-брунатного забарвлення зверху, білуватого знизу.
Українські види Редагувати
Рід у обсязі світової фауни включає понад 140 сучасних видів, у фауні України відомо ≈ 10 видів.
- Нічниця гостровуха (Myotis blythii)
- Нічниця велика (Myotis myotis)
- Нічниця довговуха (Myotis bechsteinii), бехштейнова
- Нічниця війчаста (Myotis nattereri), наттерерова
- — Myotis tschuliensis (нічниця чулійська)
- Нічниця триколірна (Myotis emarginatus)
- Нічниця ставкова (Myotis dasycneme)
- Нічниця водяна (Myotis daubentonii), даубентонова
- Нічниця північна (брандтова)
- Нічниця вусата (фактично комплекс близьких видів):
- — нічниця вусата — Myotis mystacinus s. str.
- — нічниця степова, або кавказька — Myotis aurascens
- — нічниця мала — Myotis alcathoe
Види Редагувати
- Myotis adversus (Horsfield, 1824)
- Myotis aelleni Baud, 1979
- Myotis albescens (E. Geoffroy, 1806)
- Myotis alcathoe von Helversen and Heller, 2001
- Myotis altarium Thomas, 1911
- Myotis alticraniatus Osgood, 1932
- Myotis ancricola Kruskop, Borisenko, Dudorova, & Artyushin, 2018
- Myotis anjouanensis Dorst, 1960
- Myotis annamiticus Kruskop and Tsytsulina, 2001
- Myotis annatessae Kruskop & Borisenko, 2013
- Myotis annectans (Dobson, 1871)
- Myotis arescens Osgood, 1943
- Myotis armiensis Carrión-Bonilla & Cook, 2020
- Myotis atacamensis (Lataste, 1892)
- Myotis ater (Peters, 1866)
- Myotis attenboroughi Moratelli et al., 2017
- Myotis auriculus Baker and Stains, 1955
- Myotis australis (Dobson, 1878)
- Myotis austroriparius (Rhoads, 1897)
- Myotis badius Tiunov, Kruskop & Feng, 2011
- Myotis bakeri Moratelli et al., 2019
- Myotis barquezi Novaes et al., 2022
- Myotis bartelsii (Jentink, 1910)
- Myotis bechsteinii (Kuhl, 1817)
- Myotis blythii (Tomes, 1857)
- Myotis bocagii (Peters, 1870)
- Myotis bombinus Thomas, 1906
- Myotis borneoensis J. Edwards Hill & Francis, 1984
- Myotis brandtii (Eversmann, 1845)
- Myotis browni E. H. Taylor, 1934
- Myotis bucharensis Kuzyakin, 1950
- Myotis californicus (Audubon and Bachman, 1842)
- Myotis capaccinii (Bonaparte, 1837)
- Myotis caucensis J. A. Allen, 1914
- Myotis chiloensis (Waterhouse, 1840)
- Myotis chinensis (Tomes, 1857)
- Myotis ciliolabrum (Merriam, 1886)
- Myotis clydejonesi Moratelli, D. E. Wilson, A. L. Gardner, Fisher, & Gutierrez, 2016
- Myotis cobanensis Goodwin, 1955
- Myotis crypticus Ruedi, Ibáñez, Salicini, Juste & Puechmaille, 2019
- Myotis csorbai Topál, 1997
- Myotis dasycneme (Boie, 1825)
- Myotis daubentonii (Kuhl, 1817)
- Myotis davidii (Peters, 1869)
- Myotis dieteri Happold, 2005
- Myotis diminutus Moratelli & Wilson, 2011
- Myotis dinellii O. Thomas, 1902
- Myotis dominicensis Miller, 1902
- Myotis elegans Hall, 1962
- Myotis emarginatus (E. Geoffroy, 1806)
- Myotis escalerai Cabrera, 1904
- Myotis evotis (H. Allen, 1864)
- Myotis federatus O. Thomas, 1916
- Myotis fimbriatus (Peters, 1871)
- Myotis findleyi Bogan, 1978
- Myotis flavus Shamel, 1944
- Myotis formosus (Hodgson, 1835)
- Myotis fortidens Miller and Allen, 1928
- Myotis frater G.M. Allen, 1923
- Myotis gomantongensis Francis and Hill, 1998
- Myotis goudoti (A. Smith, 1834)
- Myotis grisescens A.H. Howell, 1909
- Myotis hajastanicus Argyropulo, 1939
- Myotis handleyi Moratelli, Gardner, de Oliveira & Wilson, 2013
- Myotis hasseltii (Temminck, 1840)
- Myotis hayesi Csorba & Furey, 2022
- Myotis hermani Thomas, 1923
- Myotis horsfieldii (Temminck, 1840)
- Myotis hoveli D. L. Harrison, 1964
- Myotis hyrcanicus Benda, Reiter, & Vallo in Benda, Faizolâhi, Andreas, Obuch, Reiter, Ševčík, Uhrin, Vallo, & Ashrafi, 2012
- Myotis ikonnikovi Ognev, 1912
- Myotis indochinensis Nguyen Truong Son, Görföl, Francis, Motokawa, Estók, Endo, Thong Dinh Vu, Nguyen Xuan Dang, Oshida, & Csorba, 2013
- Myotis insularum (Dobson, 1878)
- Myotis izecksohni Moratelli, Peracchi, Dias & de Oliveira, 2011
- Myotis keaysi (J.A. Allen, 1914)
- Myotis keenii (Merriam, 1895)
- Myotis laniger Peters, 1871
- Myotis larensis LaVal, 1973
- Myotis lavali Moratelli, Peracchi, Dias, & J. A. Oliveira, 2011
- Myotis leibii (Audubon and Bachman, 1842)
- Myotis levis (I. Geoffroy, 1824)
- Myotis longicaudatus Ognev, 1927
- Myotis longipes (Dobson, 1873)
- Myotis lucifugus (Le Conte, 1831)
- Myotis macrodactylus (Temminck, 1840)
- Myotis macropus (Gould, 1854)
- Myotis macrotarsus (Waterhouse, 1845)
- Myotis martiniquensis LaVal, 1973
- Myotis melanorhinus (Merriam, 1890)
- Myotis midastactus Moratelli & Wilson, 2014
- Myotis moluccarum Thomas, 1915
- Myotis montivagus (Dobson, 1874)
- Myotis moratellii Novaes, Cláudio, Carrión-Bonilla, Abreu, Wilson, Maldonado & Weksler, 2021
- Myotis morrisi Hill, 1971
- Myotis muricola (Gray, 1846)
- Myotis myotis (Borkhausen, 1797)
- Myotis mystacinus (Kuhl, 1817)
- Myotis nattereri (Kuhl, 1817)
- Myotis nesopolus (Miller, 1900)
- Myotis nigricans (Schinz, 1821)
- Myotis nimbaensis Simmons, Flanders, Fils, Parker, Suter, Bamba, Douno, Keita, Morales & Frick, 2021
- Myotis nipalensis (Dobson, 1871)
- Myotis nyctor LaVal & A. Schwartz, 1974
- Myotis occultus Hollister, 1909
- Myotis oxyotus (Peters, 1867)
- Myotis pampa Novaes, Wilson, Moratelli, 2021
- Myotis peninsularis (Miller, 1898)
- Myotis pequinius Thomas, 1908
- Myotis petax Hollister, 1912
- Myotis peytoni Wroughton & Ryley, 1913
- Myotis phanluongi Borisenko, Kruskop and Ivanova, 2008
- Myotis pilosatibialis LaVal, 1973
- Myotis pilosus (W. Peters, 1869)
- Myotis planiceps Baker, 1955
- Myotis pruinosus Yoshiyuki, 1971
- Myotis punicus Felten, Spitzenberger and Storch, 1977
- Myotis ridleyi (Thomas, 1898)
- Myotis riparius Handley, 1960
- Myotis rosseti Oey, 1951
- Myotis ruber (E. Geoffroy, 1806)
- Myotis rufoniger (Tomes, 1858)
- Myotis rufopictus (Waterhouse, 1845)
- Myotis schaubi Kormos, 1934
- Myotis scotti Thomas, 1927
- Myotis secundus Ruedi, Csorba, Lin & Chou, 2015
- Myotis septentrionalis (Trouessart, 1897)
- Myotis sibiricus (Kastschenko, 1905)
- Myotis sicarius Thomas, 1915
- Myotis siligorensis (Horsfield, 1855)
- Myotis simus Thomas, 1901
- Myotis sodalis Miller and Allen, 1928
- Myotis soror Ruedi, Csorba, Lin & Chou, 2015
- Myotis sowerbyi A. B. Howell, 1926
- Myotis stalkeri Thomas, 1910
- Myotis taiwanensis Ärnbäck-Christie-Linde, 1908
- Myotis thysanodes (Miller, 1897)
- Myotis tricolor (Temminck, 1832)
- Myotis tschuliensis Kuzyakin, 1935
- Myotis velifer (J.A. Allen, 1890)
- Myotis vivesi Menegaux, 1901
- Myotis volans (H. Allen, 1866)
- Myotis weberi (Jentink, 1890)
- Myotis welwitschii (Gray, 1866)
- Myotis yanbarensis Maeda and Matsumara, 1998
- Myotis yumanensis (H. Allen, 1864)
- Myotis zenatius Ibáñez, Juste, Salicini, Puechmaille & Ruedi, 2019
Джерела Редагувати
- Нічниці у Червоній книзі України
- Загороднюк І. Контрольний список родів і видів кажанів України // Міграційний статус кажанів в Україні. — Київ: Українське теріологічне товариство, 2001. — С. 42–46. — (Novitates Theriologicae. Pars 6).
- Види нашої фауни / Український центр охорони кажанів
- Кажани України та суміжних країн: керівництво для польових досліджень / Загороднюк І., Годлевська Л., Тищенко В., Петрушенко Я. — Київ, 2002. — 108 с. (Серія: Праці Теріологічної школи, випуск 3).
- Ronald M. Nowak. Walker's Bats of the World. — JHU Press, 1994. — С. 188. — ISBN 0801849861.
| Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |