Німецький реквієм (нім. Ein deutsches Requiem) — твір для солістів, хору та оркестру Йоганнеса Брамса.
Історія створення Редагувати
Біограф Брамса Макс Кальбек вважав, що ідея створення заупокійної меси виникла у композитора ще 1856 року у зв'язку зі смертю Роберта Шумана. Музика майбутньої 2-ї частини Реквієму була написана в 1857—1859 роках, хоча спочатку призначалася для іншого твору.
Безпосереднім поштовхом для створення Німецького реквієму послужила смерть матері 1865 року, і влітку 1866 року твір було переважно закінчено, в авторському рукописі стоїть позначка: «Баден-Баден, літо 1866 року») .
1 грудня 1867 року в Відні були виконані 3 перші частини Німецького реквієму. Виконання виявилося невдалим, Брамс вніс у твір деякі зміни, і на Страсний тиждень 10 квітня 1868 року в кафедральному соборі в Бремені відбулася справжня прем'єра Реквієму, в той час ще 6-частинного, під орудою Карла Рейнталера. Цей концерт став першим тріумфом композитора.
Незважаючи на успіх, Брамс продовжував роботу над Реквіємом і в травні 1868 року доповнив твір ще однією частиною, яка в остаточній редакції стала 5-й. Реквієм із семи частин було вперше виконано 18 лютого 1869 року в Лейпцизі під орудою Карла Рейнеке.
Характеристика Редагувати
Німецький реквієм складається із семи частин, в цілому твір у різних виконаннях триває від 65 до 80 хвилин, — це найтриваліша композиція Брамса.
При створенні Реквієму Брамс відмовився як від канонічного латинського тексту заупокійної меси, так і від його німецького аналога: композитор сам склав текст, використовуючи псалми та цитати з різних частин Біблії в німецькому перекладі Мартіна Лютера — переважно з Нового заповіту, однак у тексті жодного разу не згадано ім'я Христа.
Хоча Реквієм Брамса за низкою ознак є протестантським (включаючи використання протестантського хоралу в музиці), сам композитор адресував свій твір усім християнам, незалежно від конфесійної приналежності».
Структура Реквієму Редагувати
Частина 1 — Selig sind, die da Leid tragen («Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені»)
Частина 2 — Denn alles Fleisch, es ist wie Gras («Бо кожне тіло — як трава»)
Частина 3 — Herr, lehre doch mich, dass ein Ende mit mir haben muss («Господи, навчи мене...»)
Частина 4 — Wie lieblich sind Deine Wohnungen, Herr Zebaoth! («Які любі оселі Твої, Господи сил!»)
Частина 5 — Ihr habt nun Traurigkeit («Так і ви тепер маєте печаль»)
Частина 6 — Denn wir haben hie keine bleibende Statt («Бо не маємо тут постійного міста»)
Частина 7 — Selig sind die Toten, die in dem Herrn sterben («Блаженні мертві, що померли в Господі»)
Склад виконавців Редагувати
Реквієм написаний для двох солістів — сопрано (в 5-й частині) та баритона (у 3-й і 6-й частинах), змішаного хору і симфонічного оркестру; за бажанням використовується також орган.
Український переклад Редагувати
21 квітня 2011 року в Києві відбулась прем'єра «Німецького реквієму» Брамса українською мовою. Твір виконував Київський симфонічний оркестр та хор під керівництвом диригента Роджера Макмерріна, а переклад з німецької здійснила Тетяна Островська.
Примітки Редагувати
- ↑ Кёнигсберг А. Иоганнес Брамс. Немецкий реквием, Op. 45
- ↑ Michael Maeckelmann. Johannes Brahms: Ein deusches Requem. Deutsche Grammophon, 1988
- Чистий четвер: подарунок від київського симфонічного оркестру[недоступне посилання з червня 2019] // Українське слово, 21 квітня 2011. Перевірено 15 березня 2012.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ein deutsches Requiem |