Нікколо II д'Есте (італ. Niccolò II d'Este; 17 травня 1338 — 26 березня 1388) — маркіз Феррари у 1361—1388 роках. Першим з представників династії став займатися меценатством.
| Нікколо II д'Есте | |
|---|---|
| Народився | 17 травня 1338 Феррара, Феррарське герцогство |
| Помер | 26 березня 1388 (49 років) або 1388 Феррара, Феррарське герцогство |
| Діяльність | аристократ |
| Рід | Естенський дім |
| Батько | Obizzo III d'Este, Marquis of Ferrarad |
| Мати | Lippa Ariostid |
| Брати, сестри | Alda d'Ested, Alberto d'Ested і Aldobrandino III d'Este, Marquis of Ferrarad |
| У шлюбі з | Verde della Scalad |
| Діти | Taddea d'Ested |
|
Життєпис ред.
Походив з династії Есте. Другий син Обіццо III, маркіза Феррари, сеньйора Парими, та Ліппи делла Аріості. Народився 1338 року в Феррарі. 1361 року після смерті старшого брата Альбрандіно III успадкував владу над Феррарою і Моденою. Невдовзі вступив до союзу з Падуєю, Вероною та Мантуєю, який організував Папський престол, спрямований проти Бернабо Вісконті, сеньйора Мілана. 1362 року пошлюбив Верде делла Скала, дочку Мастіно II делла Скала з Верони. 1363 року разом з іншими союзниками замирився з Вісконті.
На зустрічі у Вітербо 1367 року він забезпечив захист папи римського Урбана V, після того, як попередньо поїхав до Авіньйону, щоб запросити папу повернутися до Риму. Потім місто Реджо було відібрано у Фелтріно Гонзаґо і продано Бернабо Вісконті. Фаенца, яку він купив незадовго до цього, перейшов до Асторре І Манфреді. В результаті йому вдалося зміцнити союзи з Папським престолом і Міланом.
Під час його правління Феррара почала набувати великої репутації і стала ставати чудовим містом. Маркіз допомагав прикрашати різні пам'ятники міста, наприклад, монастир Сан-Гульельмо. Для здійснення будівельних робіт взяв в Франческо I Гонзаґо, сеньйора Мантуї, взяв 25 тис. дукатів. Щедрий і зацікавлений культурою, Нікколо II приймав у Феррарі, принаймні, протягом 10 років Бенвенуто да Імола, вів дружбу з Петраркою.
1385 року відбулося потужне повстання містян Феррари, спрямоване проти підвищених податків. Під час придушення повстання загинув радник Нікколо II — Томазо да Тортоне. Переляканий цими подіями маркіз Феррари наказав спорудити масивний замок Кастелло Естенсе, зведення якого доручив архітектору Бартоліно да Новаро. Помер 1388 року. Йому спадкував брат Альберто.
Родина ред.
Дружина — Верде, донька Мастіно II делла Скала, сеньйора Верони
Діти:
- Таддеа (1365—1404), дружина Франческо II да Каррара, сеньйора Падуї
Примітки ред.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела ред.
- Graziano Gruppioni, LA NOSTRA STORIA Storie di storia ferrarese, in Documenti per la storia di Ferrara 2, Ferrara, 2G Editrice, 2010, ISBN 978-88-89248-19-5.
- Luciano Chiappini, Gli estensi. Storia di mille anni, Ferrara, Corbo Editore, 2001, ISBN 9788882690298.