Нуклеоморф — невелике ядро, знайдене в пластидах деяких організмів. Зараз[коли?] відомі лише дві групи організмів, що містять нуклеоморфи: криптомонади і хлорарахніофіти.
Наявність нуклеоморфу підтверджує ендосимбіотичну теорію походження еукаріотів та є свідченням того, що пластиди цих організмів утворилися в результаті вторинного ендосимбіозу. Дослідження генетичної організації і молекулярної філогенії показали, що нуклеоморф криптомонад колись був ядром червоних водоростей, а нуклеоморф хлорарахніофітів — зелених водоростей. В обох випадках пластиди були захоплені як вільноживучі фотосинтезуючі еукаріоти. Після захоплення, ядро пластиди зменшилося, а значна кількість генів була перенесена до ядра клітини-хазяїна (нуклеоморфи у пластидах обох груп організмів містять лише по 3 хромосоми).
В результаті клітини таких організмів мають по чотири геноми: два бактеріальних (мітохондрій і пластид зелених/червоних водоростей) і два еукаріотичних (ядерний геном та геном нуклеоморфу).
Джерела Редагувати
- Сергей Ястребов (30.07.2019). Открыт хищный родственник красных водорослей. Новости науки на «Элементах». Процитовано 5 листопада 2020. «У криптомонад и у хлорарахниофит между второй и третьей мембранами хлоропласта сохраняется нуклеоморф — маленькое, но функционирующее ядро красной (у криптомонад) или зеленой (у хлорарахниофит) поглощенной водоросли.»(рос.)
Посилання Редагувати
- Insight into the Diversity and Evolution of the Cryptomonad Nucleomorph Genome
- Cryptophyta at NCBI taxbrowser
- Cercozoa at NCBI taxbrowser
| Це незавершена стаття з біології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |