Норбергіт (рос. норбергит; англ. norbergite; нім. Norbergit m) — мінерал, флуоргідроксилсилікат магнію групи гуміту (ортосилікат магнію острівної будови).
| Норбергіт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d] |
| Абревіатура | Nrb |
| Хімічна формула | Mg₃SiO₄F₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AF.40 |
| Ідентифікація | |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Нурберґ |
| Норбергіт у Вікісховищі |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Mg3[SiO4](F, OH)2. Mg частково заміщується Fe2+. Містить (%): MgO — 59,6; SiO2 — 29,6; F — 18,7; H2O –7,9.
Сингонія ромбічна.
Утворює таблитчасті кристали, суцільні маси.
Густина 3,1-3,2.
Твердість 6,5-6,75.
Колір білий, рудий, коричневий.
Блиск скляний, смоляний.
Зустрічається разом з іншими мінералами в породах, які зазнали метасоматозу.
Розповсюдження: Франклін (штат Нью-Джерсі, США), Паргас (Фінляндія), Піткяранта (Карелія, РФ).
Вперше знайдений в р-ні Норберґа (Швеція), що дало назву мінералу (P.Geijer, 1926).
Синоніми: пролектит.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Норбергіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Норбергіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.