Новоторе́цьке (до 1919 року Олено-Катеринівка, у 1919—1965 роках — Червоне) — село Шахівської сільської громаді Покровського району Донецької області, в Україні. Розташоване на березі річки Казенний Торець, за 20 км від залізничної станції Мерцалове. Дворів — 234. Населення — 587 осіб.
| село Новоторецьке | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Шахівська сільська громада |
| Облікова картка | Новоторецьке |
| Основні дані | |
| Населення | 520 осіб |
| Поштовий індекс | 85052 |
| Телефонний код | +380 6277 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°24′12″ пн. ш. 37°19′33″ сх. д. / 48.40333° пн. ш. 37.32583° сх. д.Координати: 48°24′12″ пн. ш. 37°19′33″ сх. д. / 48.40333° пн. ш. 37.32583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 136 м |
| Водойми | р. Казенний Торець |
| Відстань до обласного центру | 42,7 км |
| Відстань до районного центру | 30,6 км |
| Найближча залізнична станція | Мерцалове |
| Відстань до залізничної станції | 20 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85052, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Новоторецьке, вул. Гагаріна, 18 |
| Карта | |
Новоторецьке | |
Новоторецьке | |
| Мапа | |
| Новоторецьке у Вікісховищі |
Історія ред.
Заснування ред.
За переказами, на початку ХYІІ стоhszzя тут був козацький хутір. Запорізькі козаки заснували його як сторожовий пост, з якого вони слідкували за переміщенням татар. Хутір розкинувся на березі річки Казенний Торець, а сторожовий пост на пагорбі протилежного берега річки.
Російська імперія ред.
З часом поселення отримало назву Олено-Катеринівка. На початку ХХ сторіччя в документах ще згадуються два окремих поселення Оленівка і Катеринівка.
Через село проходив Бахмутський шлях яким чумаки возили сіль. Донині не забуті імена чумаків, які загинули і поховані біля села. Про це свідчать назви могил: «Грицькова могила», «Микишкин яр», «Дурний яр», який був дуже поганий до переїзду.
Після ліквідації Запорізької Січі частина козаків покинули село. А село було подаровано поміщику Олесію Коптєву і отримала назву Коптєве. У 1911 році в селі збудована земська школа.
Революція 1917—1922 ред.
Радянська влада встановлена в грудні 1917 року. У 1919 році організований комнезам, першим головою якого був Н. І. Кордюков (згодом по звірячому замучений білогвардійцями). У 1919 році село перейменоване на село Красне.
Біля Новоторецького відбувся бій загонів Криворіжжя, Сергіївки та Св'ятогорівки.
УРСР ред.
У роки колективізації багато хазяйновитих селян було розкуркулено. Відлучених від господарств уже не висилали до Сибіру, бо й тут потрібні були робочі руки.
Голодомор ред.
Ситник Віра Олексіївна 1931 року народження село Новоторецьке Які були причини голоду? Ой, дитино, воно одне к одному! Хто забирав зерно? А хто його знає? Прийшли й забрали. Коли почали помирати? Як виснажились так і пухли й помирали. Чи можно було щось купити? Мама в село Чапліне ходила там краще було. Де хоронили померлих від голоду? Хто і де незнаю. Та й ховати ні в чому було. Так ото кидали і все. Чи відомі місця захороннення померлих від голоду в селі? Ну на кладовищі! Мабуть там, воно у нас старе.
У 1930 в селі Красне проведена колективізація.
Друга світова війна ред.
У 1941 році селяни зібрали багатий урожай. Але до приходу окупаційних військ майже все зерно за наказом керівництва було знищене.
У боротьбі проти німецько-нацистських загарбників у роки німецько-радянської війни брали участь 285 жителів села, з них 138 відзначені орденами і медалями, 124 віддали життя за радянську Батьківщину.
Післявоєнна доба ред.
У 1948 році воїнам, загиблим при звільненні села Новоторецьке від гітлерівців, встановлено пам'ятник.
У 1962 році після ліквідації Добропільського району, село Красне перейменували в село Новоторецьке. У 60-80 роки ХХ сторіччя на території села була розташована центральна садиба колгоспу «Зоря».
Незалежна Україна ред.
17 липня 2016 року в селі пройшли перші вибори старости села Новоторецьке, який повинен був представляти жителів колишнього Новоторецької ради, у виконкомі Шаховської територіальної громади, село Новоторецьке (дільниця № 140235, села Новоторецьке, Коптєве, Бойківка) — з 2 кандидатів перемогу отримав Махниборода Андрій Сергійович.
27 липня 2015 року в село ввійшло до складу новоствореної Шахівської сільської громади.
Новоторецька ЗОШ І—ІІІ ступенів ред.
У 1911 році школа прийняла перших учнів Краснянська (Новоторецька) школа, яку відкрило земство. Першим учителем був А. Г. Галкін. У 1917 році школа була закрита і відновила свою роботу тільки 1925 році як початкова. В 1930 році вона реорганізована в семирічну. У 1957 році школа стала середньою. Школа закрита у 2007 році.
Відомі люди ред.
- Коптєв Іван — поміщик, перший власник села.
- Ферапонт Кордюков і Григорій Новиков — жителі села, за часів царської Росії повні кавалери «Георгієвського хреста»
- А. П. Царьов — академік Московської сільськогосподарської академії.
Жертви сталінських репресій ред.
- Данченко (Донченко) Марія Кузьмівна, 1920 року народження, село Селидівка Селидівського району Донецької області, українка, освіта вища, безпартійна. Проживала в селі Красне
- Курдюков Володимир Юхимович, 1900 року народження, село Красне Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав у місті Постишеве Донецької області, селище Чубаря, вулиця Жовтнева, будинок № 50. Юрисконсульт «Доннархарчу». Заарештований 29 липня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведено до виконання 2 лютого 1938 року у місті Сталіне (місто Донецьк). Реабілітований у 1957 році.
Примітки ред.
- «Голодомор в Донбасі», «Народний біль» м. Добропілля, Добропільський район
- http://decentralization.gov.ua/news/item/id/2862
Джерела ред.
- http://ukrssr.ru/Donezkaja.obl/Dobropolxskij.rajon/Novotoreckoe.html
- Слава і воля Доброго Поля: Історія та сьогодення. — Донецьк: Каштан, 2010.- 160с., 16 іл. Книга підготована працівниками райдержадміністрації та журналістами міськрайонної газети «Новий шлях».
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
| Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |