Новицький Віктор Ізмайлович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новицький.

Ві́ктор Ізма́йлович Нови́цький (3(15) лютого 1884, м. Динабург, тепер м. Даугавпілс, Латвія — 14 жовтня 1938, Київ) — правознавець, історик, член Української Центральної Ради.

Новицький Віктор Ізмайлович
Народився	15 лютого 1884(1884-02-15) Даугавпілс, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер	14 жовтня 1938(1938-10-14) (54 роки) Київ, Українська РСР, СРСР
Діяльність	політик

Життєпис

Навчався на юридичному факультеті Київського університету. 1907 висланий з Києва за участь у студентському русі. У 1907–1917 рр. — член партії соціалістів-революціонерів (есерів).

У 1912–1915 рр. працював в архіві Міністерства юстиції (м. Москва). Згодом повернувся до Києва. Був членом УЦР від нацменшин. У січні-липні 1919 — секретар Комісії для виучування історії західноруського і українського права ВУАН.

З 1920 працював вченим-архівістом, завідувачем відділу Центрального архіву стародавніх актів у Києві. Досліджував на основі літописних та архівних джерел княжі з'їзди (снеми) у Київській Русі, а також місцеві сеймики на українських і білоруських землях XVI–XVII ст. Брав участь у розпочатій 1925 р. роботі по складанню словника української юридичної термінології.

У 20-х рр. входив до масонської ложі «Заря» в Києві.

У 2-й пол. 1932 року арештований органами ДПУ і 8 місяців перебував під вартою. Після звільнення деякий час працював у «Кредит-бюро». Повторно арештований 9 червня 1938.

За рішенням «трійки» при Київському обласному управлінні НКВС УРСР від 7 жовтня 1938 був розстріляний як учасник контрреволюційної монархічної організації. Реабілітований у 1989.

Основні праці

• «Снеми Руської Землі X–XII в.» (1926)
• «Летичівські фасцикули» (1929)
• «Давнє Лукомор'я» // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — 1929. — Книга 24.
• «Державне минуле України як предмет науки» (1929)
• «Історична праця О. Є. Преснякова і розмежування великоруської та української історіографії» (1930).

Джерела та література

• С. І. Білокінь. Новицький Віктор Ізмайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 452. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Література

• Наука и научные работники СССР. Часть VI: Без Москвы и Ленинграда. Ленинград, 1928. С. 284;
• Дзюба Олена. Новицький В. І. // Українські архівісти: Біобібліогр. довідник. Вип. 1. К., 1999. С. 241—242.

Посилання

• Новицький // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Юридична енциклопедія: Новицький^{[недоступне посилання з липня 2019]}