Нереєстрові козаки — частина українського козацтва, яке не потрапили до реєстру і тому втрачали привілеї, визнані за козацтвом урядом Речі Посполитої.
У зв'язку зі збільшенням чисельності козацтва в часи воєнних дій кількість нереєстровців постійно зростала. Окремо від реєстрових вони обирають на Січі свого гетьмана й старшину, беруть участь у народних повстаннях 20—30-х років XVII століття.
Під час Хмельниччини реєстрові та нереєстрові козаки злилися в єдине військо. Відновлення останніх спостерігається в Лівобережній Україні після 1660 року, коли знову почали складати козацькі списки — компути. Всі, хто не потрапив до компутів, прагнули повернути козацькі права й привілеї.
Див. також Редагувати
Джерела та література Редагувати
- В. О. Щербак. Нереєстрові козаки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 377. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Література Редагувати
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.