«Ненадісланий лист» — радянський художній фільм-драма Михайла Калатозова за мотивами однойменного оповідання Валерія Осипова. Виробництво кіностудії «Мосфільм» 1959 року. Прем'єра відбулася 27 червня 1960 року.
| Ненадісланий лист | |
|---|---|
| рос. Неотправленное письмо | |
| | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Михайло Калатозов |
| Сценарист | Григорій Колтунов Валерій Осипов Віктор Розов |
| У головних ролях | Бертуліс Пізіч Астріда Кайріша |
| Оператор | Сергій Урусевський |
| Композитор | Микола Крюков |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 97 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | СРСР |
| Рік | 1959 |
| IMDb | ID 0053106 |
Сюжет ред.
У глухій тайзі, в районі Західно-Сибірської рівнини, висаджується геологічна партія. Керівник партії Костянтин Сабінін, провідник Сергій, геологи Таня і Андрій. Завдання партії знайти кімберлітову трубку в перспективному районі. Костянтин веде своєрідний монолог в невідправлених листах до своєї коханої дружини Віри, розповідаючи про історію пошуків, побут експедиції. Літо закінчується, слідів алмазів поки не помічено. Учасники експедиції поступово впадають у відчай. Між членами групи зростає напруга. Починається осінь, холоду і, нарешті, Таня виявляє ознаки алмазоносної породи. Всі святкують перемогу і викликають по рації транспорт для повернення додому. На ранок в тайзі починається пожежа, яка відрізає шлях до вертольота.
Прориваючись крізь вогонь, група втрачає в полум'ї Сергія. Виникають проблеми з рацією і потерпаючі від лиха не можуть передати свої координати. Пролетівший повз вертоліт не помічає їх. Дощ гасить пожежу, але людям доводиться рятуватися від води. Андрій отримує поранення, Костянтин і Таня змушені нести його на носилках. Не бажаючи бути тягарем, вночі поранений Андрій відповзає глибоко в тайгу, не залишаючи іншим шансів його врятувати. Члени експедиції, що залишилися в живих, продовжують йти через тайгу, намагаючись знайти поселення. Починається снігопад. В снігу пропадає Таня, Костянтин її знаходить, але, через деякий час, дівчина вмирає у нього на руках від переохолодження та виснаження, і йому доводиться її залишити під снігом. Костянтин, останній хто залишився в живих, доходить до берега великої річки та перебирається на невелику крижину. Потік несе його напівживого по річці, що замерзає. Костянтину ввижається, що на березі побудоване велике місто, порт, вогні. Йому в маренні здається, що він зустрівся з Вірою. Вертоліт з повітря помічає людину, що лежить на крижині. Льотчик і лікар спускаються вниз. Лікар намагається почути тони серця. Костянтин повільно відкриває очі.
У ролях ред.
- Інокентій Смоктуновський — Костянтин Федорович Сабінін
- Тетяна Самойлова — Таня
- Василь Ліванов — Андрій
- Євген Урбанський — провідник Сергій Степанович
- Галина Кожакіна — Віра, дружина Сабініна
- Борис Кожухов — епізод
Знімальна група ред.
- Сценарій — Григорій Колтунов, Валерій Осипов, Віктор Розов
- Постановка — Михайло Калатозов
- Головний оператор — Сергій Урусевський
- Режисер — Белла Фрідман
- Композитор — Микола Крюков
Посилання ред.
- Ненадісланий лист на сайті IMDb (англ.)