Ларс Олоф Юнатан Седерблюм (швед. Lars Olof Jonathan Söderblom, 15 січня 1866 — 12 липня 1931) — шведський священик і екуменіст, архієпископ Уппсали, лауреат Нобелівської премії миру 1930 року. Іменем Седерблума відзначений день 12 липня в лютеранському Календарі святих.
| Натан Седерблюм | |
|---|---|
| Народився | 15 січня 1866[…] Trönöd |
| Помер | 12 липня 1931[…] (65 років) Уппсала, Швеція |
| Поховання | Кафедральний собор Уппсали |
| Країна | Швеція |
| Діяльність | пастор, історик, богослов, клерик, викладач університету, автобіограф |
| Alma mater | Університет Уппсала |
| Знання мов | шведська |
| Заклад | Лейпцизький університет, Церква Швеції і Університет Уппсала |
| Членство | Шведська академія, Шведська королівська академія наук і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей |
| Посада | архієпископ Уппсалиd і seat 16 of the Swedish Academyd |
| Конфесія | лютеранство |
| Батько | Jonas Söderblomd |
| У шлюбі з | Anna Söderblomd |
| Діти | Helge Söderblomd, Sven Söderblomd, Staffan Söderblomd, Jon Olof Söderblomd і Brita Briliothd |
| Автограф | |
| Нагороди | Почесний доктор Тартуського університетуd почесний доктор Університету Ослоd почесний доктор Гумбольдського університету в Берлініd Почесний доктор Оксфордського університетуd почесний доктор Університету Сент-Ендрюсаd Почесний доктор Університету Умеоd Почесний доктор Женевського університетуd |
|
Біографія ред.
Натан Седерблум народився на фермі Трене, тепер комуна Седергамн лена Євлеборг, Швеція. Його батько був священиком і глибоко віруючим християнином.
Седерблум вступив до Упсальського університету в 1883 році. Він не знав, що конкретно збирається вивчати, але вирішив піти по стопах батька. Після повернення з США в 1892 році він отримав ступінь з теології і був висвячений в пастори лютеранської церкви. У тому ж році він опублікував свою першу книгу про теологію німецького реформатора Мартіна Лютера. У 1892 і 1893 роках Седерблум обіймав посаду першого віце-президента і президента студентського союзу Уппсали.
Деякий час він служив капеланом психіатричної лікарні в Упсалі, потім був призначений пастором шведської церкви в Парижі. У 1897 році одружився зі студенткою Уппсальского університету Ганні Форселл, в їхній родині народилося 10 дітей. У Парижі Седерблум провів сім років. Його прихід відвідували відомі скандинавські художники, дипломати і бізнесмени, серед яких був Альфред Нобель. Після смерті Нобеля 10 грудня 1896 року Седерблум провів заупокійну службу.
Він закінчив аспірантуру по теології, а також історії релігії в Паризькому університеті, і отримав ступінь доктора теології. Темою дисертації Седерблум вибрав поняття загробного життя в зороастризмі — перської релігії, яка поширилася в VI столітті до н. е. Він повернувся до Швеції в 1901 році, коли йому запропонували кафедру теології Уппсальского університету. У 1912 році він став професором релігієзнавства Лейпцігського університету.
20 травня 1914 року Седерблум був призначений архієпископом Церкви Швеції. Під час Першої світової війни Седерблума зробило відомим його християнський рух за мир. До цього часу він написав кілька великих робіт і в 1921 році був обраний в Шведську академію.
Седерблум був близько знайомий з англійським екуменістом Джорджем Беллом, і вважається одним із засновників екуменізму. У 1925 році в Стокгольмі він організував Загальну християнську конференцію, в якій брали участь майже всі світові церкви, крім Римсько-католицької. Результатом цієї зустрічі і подальшої роботи стало створення в 1948 році Всесвітньої ради церков.
В нагороду за заслуги в досягненні миру через релігійне об'єднання Седерблум в 1930 році отримав Нобелівську премію миру. Через рік після отримання Нобелівської премії він був запрошений читати лекції в Единбурзі, але після перших десяти лекцій повернувся до Швеції.
Седерблум помер від серцевого нападу в Упсалі 12 липня 1931 року.
Примітки ред.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- Nathan Söderblom
Посилання ред.
- Біографія на сайті Нобелівського комітету [ 16 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)