www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наталія Гінзбург Наталія Леві в шлюбі Гінзбург Гінзберг відома як Ната Леві італ Natalia Ginzburg Nata Levi 14 липня 191

Наталія Гінзбург

Наталія Леві, в шлюбі Гінзбург (Гінзберг), відома як Ната Леві (італ. Natalia Ginzburg, Nata Levi, 14 липня 1916(19160714), Палермо, Італія — 7 жовтня 1991, Рим, Італія) — італійська письменниця, романістка, драматургиня, акторка, активістка та політична діяяка. Більшість її творів було перекладено англійською мовою та опубліковано у Великій Британії та США.

Наталія Гінзбург
Natalia Ginzburg
Сандро Пертіні та Наталія Гінзбург
Ім'я при народженні Ната Леві
Псевдонім Алессандра Торнімпарте
Народилася 14 липня 1916(1916-07-14)
Палермо, Італія
Померла 7 жовтня 1991(1991-10-07) (75 років)
Рим, Італія
Поховання Кампо Верано
Громадянство  Італія
Національність італійка
Діяльність письменниця, політична діячка, драматургиня
Alma mater Туринський університет
Мова творів італійська
Роки активності 1933—1991
Жанр роман і театр
Magnum opus «Діти» (1933)
Членство Американська академія мистецтв і наук
Партія Італійська комуністична партія
Конфесія юдаїзм
Батько Джузеппе Леві
Мати Лідія Танці
Родичі Lisa Ginzburgd
Брати, сестри Gino Levi Martinolid
У шлюбі з Леоне Гінзбург (1938—1944),
Габріеле Бальдіні (1950—1969)
Діти Карло Гінзбург (1939-),
Андреа Гінзбург (1940—2018),
Алессандра Гінзбург (1943-),
Сюзанна Бальдіні (1954—2002),
Антоніо Бальдіні (1959—1960)
Нагороди Премія Стрега (1963),
Премія Багутта (1984),
Премія Шарля Вейона в галузі італійської мови (1952),
член Американської академії мистецтв та наук (1991)
 Наталія Гінзбург у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Народилась 14 липня 1916 року в італійському місті Палермо в родині відомого гістолога єврейського походження Джузеппе Леві, родом з Трієсту, та італійки Лідії Танці з Мілану. Дитинство провела в Турині, де у Туринському університеті працював її батько. У родині Леві зростало двоє дочок та троє синів, яких виховували у атеїстичному дусі.

Леоне та Наталія Гінзбург

В 1938 році одружилася з літератором та видавцем родом з Одеси Леоне Гінзбургом. У шлюбі народила трьох дітей: Карло, який став відомим істориком та письменником, Андреа та Алессандру.

В 1940 році разом з чоловіком, який отримав внутрішнє заслання за політичні мотиви, переїхала в Абруццо, де залишилась до 1943 року. У лютому 1944 року після смерті чоловіка в тюрмі Реджина Козлі, повернулась до Турину.

У 1950 році Наталія Гінзбург одружилася з викладачем англійської мови Габріеле Бальдіні та переїхала до Риму. У другому шлюбі народила двох дітей: Сюзанну та Антоніо. У 1969 році чоловік помер.

Кар'єра ред.

Дебютувала Ната Леві в 1933 році розповіддю «Діти» (італ. I bambini), яка була опублікована у журналі «Solaria».

Перед початком Другої світової війни активно брала участь в антифашистському русі в Турині.

В 1942 році опублікувала під псевдонімом Алессандра Торнімпарте (італ. Alessandra Tornimparte) свій перший роман «Дорога до міста» (італ. La strada che va in città). В 1945 році роман був опублікований під справжнім ім'ям.

До закінчення війни працювала у видавництві «Ейнауді» (італ. Einaudi). У 1947 році її другий роман «Так усе й було» (італ. È stato così) був удостоєний літературної премії «Час» (італ. Tempo).

У 1952 році вийшов її найбільш відомий роман «Все наші учорашні дні» (італ. Tutti i nostri ieri). У 1957 році з'явився роман «Валентино» (італ. Valentino) та повість «Стрілець» (італ. Sagittario), а у 1961 році роман «Вечірні голоси» (італ. Le voci della sera). У 1964 році Наталія зіграла Марію з Віфанії у фільмі П'єра Паоло Пазоліні «Євангеліє від Матвія». У 1965 році вона написала комедійну п'єсу «Я вийшла за тебе заміж для радості» (італ. Ti ho sposato per allegria), яка мала великий успіх у глядачів. Потім були написані ще 9 комедій, серед яких «Полуниця з вершками» (італ. Fragola e panna), «Секретарка» (італ. La segretaria), «Інтерв'ю» (італ. L’intervista).

У 1970 році з'явилась її книга «Ніколи у мене не питай» (італ. Mai devi domandarmi). У 1970-ті роки вийшов роман «Дорогий Мікеле» (італ. Caro Michele), збірка розповідей та статей «Уявлене життя» (італ. Vita immaginaria), збірка з двох повістей «Родина» (італ. Famiglia).

Двічі (в 1983 та 1987 рр.) Наталія Гінзбург збиралась до парламенту від Італійської комуністичної партії. Виступала за зниження цін на хліб, за допомогу палестинським дітям, за кримінальну відповідальність насилля та за реформу законодавства з питань усиновлення. Тоді була опублікована книга «Родина Мандзоні» (італ. La famiglia Manzoni), есе про творчість поета Сандро Пенні та епістолярний роман «Місто — це дім» (італ. La città è la casa), «Серена Крус, або справжня справедливість» (італ. Serena Cruz o la vera giustizia).

Письменниця померла 7 жовтня 1991 року у Римі, за декілька днів до смерті закінчила переклад роману Гі де Мопассана «Життя». В 1999 році була посмертно опублікована книга «Важко говорити про себе» (італ. È difficile parlare di sé), яка була складена з її радіо-інтерв'ю.

Нагороди та премії ред.

Творчість ред.

Романи та повісті ред.

  • La strada che va in città (1942)
  • È stato così (1947)
  • Tutti i nostri ieri (1952)
  • Valentino (1957)
  • Sagittario (1957)
  • Le voci della sera (1961)
  • Lessico famigliare (1963)
  • Caro Michele (1973)
  • Famiglia (1977)
  • La famiglia Manzoni (1983)
  • La città e la casa (1984)

Есе ред.

  • Le piccole virtù (1962)
  • Mai devi domandarmi (1970)
  • Vita immaginaria (1974)
  • Serena Cruz o la vera giustizia (1990)
  • È difficile parlare di sé (1999)

Драматичні твори ред.

  • Ti ho sposato per allegria (1966)
  • Fragola e panna (1966)
  • La segretaria (1967)
  • L'inserzione (1968)
  • Mai devi domandarmi (1970)
  • La porta sbagliata (1968)
  • Paese di mare (1968)
  • Dialogo (1970)
  • La parrucca (1973)
  • L'intervista (1988)

Література ред.

Примітки ред.

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Scarpa D. Dizionario Biografico degli Italiani — 2005. — Vol. 64.
    d:Track:Q1128537
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. BeWeB
    d:Track:Q77541206
  5. "Natalia Ginzburg [ 26 грудня 2017 у Wayback Machine.], JWA Encyclopedia
  6. "Natalia Ginzburg [ 4 квітня 2020 у Wayback Machine.], E-Notes
  7. Liukkonen, Petri. . Books and Writers (kirjasto.sci.fi). Finland: Kuusankoski Public Library. Архів оригіналу за 1 September 2006. 
  8. Griliches, Zvi (2010). У Max Michelson. The Griliches Family History. 
  9. Castronuovo, Nadia (2010). . Troubador Publishing UK. ISBN 978-1-84876-396-8. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 15 вересня 2019. 
  10. Ginzburg, Natalia. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 15 вересня 2019. 
  11. Ginzburg, Natalia. . Архів оригіналу за 19 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019. 
  12. . American Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 18 червня 2006. Процитовано 15 вересня 2019. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nataliya Levi v shlyubi Ginzburg Ginzberg vidoma yak Nata Levi ital Natalia Ginzburg Nata Levi 14 lipnya 1916 19160714 Palermo Italiya 7 zhovtnya 1991 Rim Italiya italijska pismennicya romanistka dramaturginya aktorka aktivistka ta politichna diyayaka Bilshist yiyi tvoriv bulo perekladeno anglijskoyu movoyu ta opublikovano u Velikij Britaniyi ta SShA Nataliya GinzburgNatalia GinzburgSandro Pertini ta Nataliya GinzburgIm ya pri narodzhenni Nata LeviPsevdonim Alessandra TornimparteNarodilasya 14 lipnya 1916 1916 07 14 Palermo ItaliyaPomerla 7 zhovtnya 1991 1991 10 07 75 rokiv Rim ItaliyaPohovannya Kampo Verano 1 Gromadyanstvo ItaliyaNacionalnist italijkaDiyalnist pismennicya politichna diyachka dramaturginyaAlma mater Turinskij universitetMova tvoriv italijskaRoki aktivnosti 1933 1991Zhanr roman i teatrMagnum opus Diti 1933 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i naukPartiya Italijska komunistichna partiyaKonfesiya yudayizm 2 Batko Dzhuzeppe LeviMati Lidiya TanciRodichi Lisa GinzburgdBrati sestri Gino Levi MartinolidU shlyubi z Leone Ginzburg 1938 1944 Gabriele Baldini 1950 1969 Diti Karlo Ginzburg 1939 Andrea Ginzburg 1940 2018 Alessandra Ginzburg 1943 Syuzanna Baldini 1954 2002 Antonio Baldini 1959 1960 Nagorodi Premiya Strega 1963 Premiya Bagutta 1984 Premiya Sharlya Vejona v galuzi italijskoyi movi 1952 chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta nauk 1991 Nataliya Ginzburg u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zmist 1 Zhittyepis 2 Kar yera 3 Nagorodi ta premiyi 4 Tvorchist 4 1 Romani ta povisti 4 2 Ese 4 3 Dramatichni tvori 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaZhittyepis red Narodilas 14 lipnya 1916 roku v italijskomu misti Palermo v rodini vidomogo gistologa yevrejskogo pohodzhennya Dzhuzeppe Levi rodom z Triyestu ta italijki Lidiyi Tanci z Milanu 5 6 Ditinstvo provela v Turini de u Turinskomu universiteti pracyuvav yiyi batko U rodini Levi zrostalo dvoye dochok ta troye siniv yakih vihovuvali u ateyistichnomu dusi 7 nbsp Leone ta Nataliya GinzburgV 1938 roci odruzhilasya z literatorom ta vidavcem rodom z Odesi Leone Ginzburgom U shlyubi narodila troh ditej Karlo yakij stav vidomim istorikom ta pismennikom Andrea ta Alessandru 8 V 1940 roci razom z cholovikom yakij otrimav vnutrishnye zaslannya za politichni motivi pereyihala v Abrucco de zalishilas do 1943 roku U lyutomu 1944 roku pislya smerti cholovika v tyurmi Redzhina Kozli povernulas do Turinu 9 U 1950 roci Nataliya Ginzburg odruzhilasya z vikladachem anglijskoyi movi Gabriele Baldini ta pereyihala do Rimu U drugomu shlyubi narodila dvoh ditej Syuzannu ta Antonio U 1969 roci cholovik pomer Kar yera red Debyutuvala Nata Levi v 1933 roci rozpoviddyu Diti ital I bambini yaka bula opublikovana u zhurnali Solaria Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni aktivno brala uchast v antifashistskomu rusi v Turini V 1942 roci opublikuvala pid psevdonimom Alessandra Tornimparte ital Alessandra Tornimparte svij pershij roman Doroga do mista ital La strada che va in citta V 1945 roci roman buv opublikovanij pid spravzhnim im yam Do zakinchennya vijni pracyuvala u vidavnictvi Ejnaudi ital Einaudi U 1947 roci yiyi drugij roman Tak use j bulo ital E stato cosi buv udostoyenij literaturnoyi premiyi Chas ital Tempo U 1952 roci vijshov yiyi najbilsh vidomij roman Vse nashi uchorashni dni ital Tutti i nostri ieri U 1957 roci z yavivsya roman Valentino ital Valentino ta povist Strilec ital Sagittario a u 1961 roci roman Vechirni golosi ital Le voci della sera U 1964 roci Nataliya zigrala Mariyu z Vifaniyi u filmi P yera Paolo Pazolini Yevangeliye vid Matviya U 1965 roci vona napisala komedijnu p yesu Ya vijshla za tebe zamizh dlya radosti ital Ti ho sposato per allegria yaka mala velikij uspih u glyadachiv Potim buli napisani she 9 komedij sered yakih Polunicya z vershkami ital Fragola e panna Sekretarka ital La segretaria Interv yu ital L intervista U 1970 roci z yavilas yiyi kniga Nikoli u mene ne pitaj ital Mai devi domandarmi U 1970 ti roki vijshov roman Dorogij Mikele ital Caro Michele zbirka rozpovidej ta statej Uyavlene zhittya ital Vita immaginaria zbirka z dvoh povistej Rodina ital Famiglia Dvichi v 1983 ta 1987 rr Nataliya Ginzburg zbiralas do parlamentu vid Italijskoyi komunistichnoyi partiyi Vistupala za znizhennya cin na hlib za dopomogu palestinskim dityam za kriminalnu vidpovidalnist nasillya ta za reformu zakonodavstva z pitan usinovlennya Todi bula opublikovana kniga Rodina Mandzoni ital La famiglia Manzoni ese pro tvorchist poeta Sandro Penni ta epistolyarnij roman Misto ce dim ital La citta e la casa Serena Krus abo spravzhnya spravedlivist ital Serena Cruz o la vera giustizia Pismennicya pomerla 7 zhovtnya 1991 roku u Rimi za dekilka dniv do smerti zakinchila pereklad romanu Gi de Mopassana Zhittya V 1999 roci bula posmertno opublikovana kniga Vazhko govoriti pro sebe ital E difficile parlare di se yaka bula skladena z yiyi radio interv yu Nagorodi ta premiyi red 1952 Premiya Sharlya Vejona v galuzi italijskoyi movi za Tutti i nostri ieri 10 11 1963 Premiya Strega za Lessico famigliare 1984 Premiya Bagutta za La famiglia Manzoni 1991 chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv ta nauki 12 Tvorchist red Romani ta povisti red La strada che va in citta 1942 E stato cosi 1947 Tutti i nostri ieri 1952 Valentino 1957 Sagittario 1957 Le voci della sera 1961 Lessico famigliare 1963 Caro Michele 1973 Famiglia 1977 La famiglia Manzoni 1983 La citta e la casa 1984 Ese red Le piccole virtu 1962 Mai devi domandarmi 1970 Vita immaginaria 1974 Serena Cruz o la vera giustizia 1990 E difficile parlare di se 1999 Dramatichni tvori red Ti ho sposato per allegria 1966 Fragola e panna 1966 La segretaria 1967 L inserzione 1968 Mai devi domandarmi 1970 La porta sbagliata 1968 Paese di mare 1968 Dialogo 1970 La parrucca 1973 L intervista 1988 Literatura red Giffuni Cathe June 1993 A Bibliography of the Writings of Natalia Ginzburg Bulletin of Bibliography 50 2 s 139 144 Primitki red Find a Grave 1996 d Track Q63056 Scarpa D Dizionario Biografico degli Italiani 2005 Vol 64 d Track Q1128537 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Natalia Ginzburg Arhivovano 26 grudnya 2017 u Wayback Machine JWA Encyclopedia Natalia Ginzburg Arhivovano 4 kvitnya 2020 u Wayback Machine E Notes Liukkonen Petri Natalia Ginzburg Books and Writers kirjasto sci fi Finland Kuusankoski Public Library Arhiv originalu za 1 September 2006 Griliches Zvi 2010 U Max Michelson The Griliches Family History Castronuovo Nadia 2010 Natalia Ginzburg Jewishness as Moral Identity Troubador Publishing UK ISBN 978 1 84876 396 8 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 15 veresnya 2019 Ginzburg Natalia Biography Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 15 veresnya 2019 Ginzburg Natalia Biography Arhiv originalu za 19 veresnya 2019 Procitovano 15 veresnya 2019 Book of Members 1780 2010 Chapter G American Academy of Arts and Sciences Arhiv originalu za 18 chervnya 2006 Procitovano 15 veresnya 2019 Posilannya red Biografiya Nataliyi Ginzburg Arhivovano 21 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ital Simejni besidi Akshay Ahuja Review of The Little Virtues Arhivovano 26 veresnya 2019 u Wayback Machine The Occasional Review blog Acobas Patrizia Natalia Ginzburg Jewish Women A Comprehensive Historical Encyclopedia Arhivovano 26 grudnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nataliya Ginzburg amp oldid 39729395