www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наслідки Другої світової війни для України розгляд історичних подій в Україні для України під проросійською владою СРСР

Наслідки Другої світової війни для України

Наслідки Другої світової війни для України — розгляд історичних подій в Україні для України під проросійською владою СРСР після подій Другої світової війни.

Політичні Редагувати

Одним із важливих наслідків перемоги було продовження об'єднання українських земель, що підтвердили Тегеранська (1943 р.), Кримська (1945 р.) та Потсдамська конференції глав держав антигітлерівської коаліції.

Україна увійшла до складу ООН як країна-засновниця у квітні 1945 року.

Економічні Редагувати

Друга світова війна завдала Україні масштабних економічних витрат. За підрахунками радянських вчених тільки прямі збитки склали 285 млрд. крб. у діючих на той час цінах. У 1945 році промисловість виробила лише чверть від довоєнних обсягів виробництва, а сільське господарство — лише 40 %.

Цілком чи частково було зруйновано понад 714 великих і малих міст, більше 28 тис. сіл, перетворено на руїни 200 тис. промислово-виробничих споруд, 40 % житлових будинків, внаслідок чого без житла залишилося близько 10 млн осіб. Оскільки війна завдала Україні більше руйнувань, ніж будь-якій іншій країні Європи, втрати в економіці сягали приголомшуючих масштабів. Цілковите чи часткове знищення понад 16 тис. промислових підприємств означало втрату великої частини того, що Україна здобула великою ціною у роки форсованої індустріалізації, суцільної колективізації та масових репресій. Було зруйновано 9 магістральних залізничних шляхів, 5600 залізничних мостів, 50 тис. км шосейних шляхів, 132 портових господарства. Підраховано, що загальні збитки економіці України сягали 40 %. Було порушено та пограбовано близько 30 тис. колгоспів та радгоспів, 1300 машино-тракторних станцій, вивезено до Німеччини 56 тис. тракторів, 24 тис. комбайнів, 7,6 млн голів крупної рогатої худоби, 9,3 млн свиней, 7,3 млн овець та кіз, 3,3 млн голів коней. Було зруйновано десятки тисяч лікувальних та освітніх закладів, бібліотек та ін..

З міст найбільше постраждали великі промислові міста та столиця країни. Загалом протягом воєнних років у Києві було зруйновано 940 будинків державних і громадських установ площею понад 1 млн м², 1742 комунальних будинків житловою площею понад 1 млн м², 3,6 тис. приватних будинків площею до півмільйона м²; знищені всі мости через р. Дніпро, виведені з ладу водогін, каналізація, транспортне господарство та ін. Нацистські загарбники зруйнували Голосіївське навчальне містечко столиці України, індустріальний, педагогічний та інші інститути. Збитки, завдані сільськогосподарським вузам Києва, перевищували 70 млн. руб., технологічному інституту харчової промисловості — 24 млн. карбованців.

Повністю була відсутня енергетична база через зруйнування Дніпрогесу, Штерівської, Курахівської, Зуївської, Сєвєродонецької та ін. електростанцій.

Демографічні Редагувати

Щонайменше 5,4 млн осіб, або один із шести мешканців України загинув у війні, 2,3 млн осіб було вивезено для примусової праці до Німеччини.

С. Кульчицький вважає, що про масштаб втрат свідчить зниження чисельності населення УРСР на 14 275 тис. осіб. Значна частина з них — безповоротні втрати. Фронтові втрати — понад 3 млн військовослужбовців; втрати радянських та антирадянських партизанів у боротьбі між собою й з окупантами; втрати цивільного населення під час бойових дій, через виснаження та хвороби, від терору окупантів.

У східні регіони СРСР було евакуйовано 3,5 млн осіб, вивезено до Німеччини — 2,4 млн осіб, з яких тільки частина повернулася на Батьківщину. За абсолютною й відносною кількістю втрат у цій війні Україна перебуває на другому місці: 8 млн осіб, 19,1 % до всього передвоєнного населення, або кожний п'ятий житель республіки. Україна поступається за абсолютною кількістю втрат Росії, а за відносною — Польщі (19,6 %). Третє місце за абсолютною кількістю втрат посідає Німеччина (6,5 млн осіб, 9,1 %).

У 1945 р. в країні нараховувалося 125 тис. сиріт, з яких 21 тис. були безпритульними. Більшість з них мешкала в підвалах будинків, на вокзалах або мандрувала з міста у місто.

За роки війни на визволеній території залишилося лише 17 % робітників порівняно з довоєнною чисельністю. Наприклад, коксохімічні і металургійні заводи Наркомату чорної металургії в лютому 1944 р. були забезпечені робочою силою лише на 38,3 % і 24,5 % відповідно. Подібна ситуація спостерігалася на всіх промислових об'єктах.

Примітки Редагувати

  1. Плохій, Сергій (2016). Брама Європи (укр.; пер. з англ. Р. Клочка). Харків: Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля". с. 496. ISBN 978-617-12-1056-1. 

Джерела Редагувати

  • Алфьоров М. А. // «Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр»: Монографія/ М. А. Алфьоров — м. Донецьк: Донецьке відділення НТШ, вид. ТОВ «Східний видавничий дім», 2012 р. — 552 с.
  • «Дзеркало тижня». — 2004 р. — № 39 (514). — 2 — 8 жовтня.
  • «Народное хозяйство Украины за 70 Юбилейный статистический сборник» — Киев: изд. «Техника», 1987 г.– с.9. (рос.)

Посилання Редагувати


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Naslidki Drugoyi svitovoyi vijni dlya Ukrayini rozglyad istorichnih podij v Ukrayini dlya Ukrayini pid prorosijskoyu vladoyu SRSR pislya podij Drugoyi svitovoyi vijni Zmist 1 Politichni 2 Ekonomichni 3 Demografichni 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaPolitichni RedaguvatiOdnim iz vazhlivih naslidkiv peremogi bulo prodovzhennya ob yednannya ukrayinskih zemel sho pidtverdili Tegeranska 1943 r Krimska 1945 r ta Potsdamska konferenciyi glav derzhav antigitlerivskoyi koaliciyi Ukrayina uvijshla do skladu OON yak krayina zasnovnicya u kvitni 1945 roku Ekonomichni RedaguvatiDruga svitova vijna zavdala Ukrayini masshtabnih ekonomichnih vitrat Za pidrahunkami radyanskih vchenih tilki pryami zbitki sklali 285 mlrd krb u diyuchih na toj chas cinah U 1945 roci promislovist virobila lishe chvert vid dovoyennih obsyagiv virobnictva a silske gospodarstvo lishe 40 1 Cilkom chi chastkovo bulo zrujnovano ponad 714 velikih i malih mist bilshe 28 tis sil peretvoreno na ruyini 200 tis promislovo virobnichih sporud 40 zhitlovih budinkiv vnaslidok chogo bez zhitla zalishilosya blizko 10 mln osib Oskilki vijna zavdala Ukrayini bilshe rujnuvan nizh bud yakij inshij krayini Yevropi vtrati v ekonomici syagali prigolomshuyuchih masshtabiv Cilkovite chi chastkove znishennya ponad 16 tis promislovih pidpriyemstv oznachalo vtratu velikoyi chastini togo sho Ukrayina zdobula velikoyu cinoyu u roki forsovanoyi industrializaciyi sucilnoyi kolektivizaciyi ta masovih represij Bulo zrujnovano 9 magistralnih zaliznichnih shlyahiv 5600 zaliznichnih mostiv 50 tis km shosejnih shlyahiv 132 portovih gospodarstva Pidrahovano sho zagalni zbitki ekonomici Ukrayini syagali 40 Bulo porusheno ta pograbovano blizko 30 tis kolgospiv ta radgospiv 1300 mashino traktornih stancij vivezeno do Nimechchini 56 tis traktoriv 24 tis kombajniv 7 6 mln goliv krupnoyi rogatoyi hudobi 9 3 mln svinej 7 3 mln ovec ta kiz 3 3 mln goliv konej Bulo zrujnovano desyatki tisyach likuvalnih ta osvitnih zakladiv bibliotek ta in Z mist najbilshe postrazhdali veliki promislovi mista ta stolicya krayini Zagalom protyagom voyennih rokiv u Kiyevi bulo zrujnovano 940 budinkiv derzhavnih i gromadskih ustanov plosheyu ponad 1 mln m 1742 komunalnih budinkiv zhitlovoyu plosheyu ponad 1 mln m 3 6 tis privatnih budinkiv plosheyu do pivmiljona m znisheni vsi mosti cherez r Dnipro vivedeni z ladu vodogin kanalizaciya transportne gospodarstvo ta in Nacistski zagarbniki zrujnuvali Golosiyivske navchalne mistechko stolici Ukrayini industrialnij pedagogichnij ta inshi instituti Zbitki zavdani silskogospodarskim vuzam Kiyeva perevishuvali 70 mln rub tehnologichnomu institutu harchovoyi promislovosti 24 mln karbovanciv Povnistyu bula vidsutnya energetichna baza cherez zrujnuvannya Dniprogesu Shterivskoyi Kurahivskoyi Zuyivskoyi Syevyerodoneckoyi ta in elektrostancij Demografichni RedaguvatiShonajmenshe 5 4 mln osib abo odin iz shesti meshkanciv Ukrayini zaginuv u vijni 2 3 mln osib bulo vivezeno dlya primusovoyi praci do Nimechchini S Kulchickij vvazhaye sho pro masshtab vtrat svidchit znizhennya chiselnosti naselennya URSR na 14 275 tis osib Znachna chastina z nih bezpovorotni vtrati Frontovi vtrati ponad 3 mln vijskovosluzhbovciv vtrati radyanskih ta antiradyanskih partizaniv u borotbi mizh soboyu j z okupantami vtrati civilnogo naselennya pid chas bojovih dij cherez visnazhennya ta hvorobi vid teroru okupantiv U shidni regioni SRSR bulo evakujovano 3 5 mln osib vivezeno do Nimechchini 2 4 mln osib z yakih tilki chastina povernulasya na Batkivshinu Za absolyutnoyu j vidnosnoyu kilkistyu vtrat u cij vijni Ukrayina perebuvaye na drugomu misci 8 mln osib 19 1 do vsogo peredvoyennogo naselennya abo kozhnij p yatij zhitel respubliki Ukrayina postupayetsya za absolyutnoyu kilkistyu vtrat Rosiyi a za vidnosnoyu Polshi 19 6 Tretye misce za absolyutnoyu kilkistyu vtrat posidaye Nimechchina 6 5 mln osib 9 1 U 1945 r v krayini narahovuvalosya 125 tis sirit z yakih 21 tis buli bezpritulnimi Bilshist z nih meshkala v pidvalah budinkiv na vokzalah abo mandruvala z mista u misto Za roki vijni na vizvolenij teritoriyi zalishilosya lishe 17 robitnikiv porivnyano z dovoyennoyu chiselnistyu Napriklad koksohimichni i metalurgijni zavodi Narkomatu chornoyi metalurgiyi v lyutomu 1944 r buli zabezpecheni robochoyu siloyu lishe na 38 3 i 24 5 vidpovidno Podibna situaciya sposterigalasya na vsih promislovih ob yektah Primitki Redaguvati Plohij Sergij 2016 Brama Yevropi ukr per z angl R Klochka Harkiv Knizhkovij klub Klub Simejnogo Dozvillya s 496 ISBN 978 617 12 1056 1 Dzherela RedaguvatiAlforov M A Urbanizacijni procesi v Ukrayini v 1945 1991 rr Monografiya M A Alforov m Doneck Donecke viddilennya NTSh vid TOV Shidnij vidavnichij dim 2012 r 552 s Dzerkalo tizhnya 2004 r 39 514 2 8 zhovtnya Narodnoe hozyajstvo Ukrainy za 70 Yubilejnyj statisticheskij sbornik Kiev izd Tehnika 1987 g s 9 ros Posilannya RedaguvatiLisenko O Yakimi buli lyudski vtrati Ukrayini v roki Drugoyi svitovoyi vijni Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2022 Kn 2 S 898 904 ISBN 978 966 02 9983 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Naslidki Drugoyi svitovoyi vijni dlya Ukrayini amp oldid 40116426