www.wikidata.uk-ua.nina.az

Наказ 209 від 9 січня 1947 року головнокомандувача Радянської військової адміністрації в Німеччині далі РВАН та головнок

Наказ № 209

Наказ № 209 від 9 січня 1947 року головнокомандувача Радянської військової адміністрації в Німеччині (далі РВАН) та головнокомандувача ГРВН маршала Соколовського Василя Даниловича мав на меті створення «Нових ферм» (в однині нім. Neubauernhof). Також передбачалось знищення та ліквідація маленьких родових маєтків (панських та поміщицьких садиб — відповідно нім. Herrenhaus та нім. Gutshof) в межах Радянської зони окупації Німеччини. Знищені садиби мали використовуватись, як будівельний матеріал для житлових та господарських будівель в межах запланованого створення «нових ферм».

Причини ред.

Наказ радянських окупаційних військ передував експропріації та арешту або висилці власників великих ділянок землі на сході Німеччини в рамках земельної реформи в радянській зоні. «Берлінська декларація» від 5 червня 1945 року була політичним підґрунтям для «Положення про земельну реформу» (нім. Verordnung über die Bodenreform).

Згідно з цим документом експропріацію мала бути проведена як для власників земельних ділянок з площею понад 100 га, так і для військових злочинців та активних членів НСДАП. Експропрійована земля надходила до відповідних локальних земельних фондів.

Колишні власники втрачали не тільки земельні ділянки, але й все інше майно — від житлових будинків та фінансових вкладень до меблів та одягу. Колишні власників висилались з рідних округів та часто переселялись в табори для переміщених осіб в Косвігу та Радебергу або навіть до Рюгену.

Наказ № 209 було видано Радянською військовою адміністрацією у Німеччині через те, що як процес експропріації за земельною реформою та розподіл експропрійованої землі між малоземельними та безземельними фермерами та переселенцями, так і будівництво житлових та господарських будівель новими фермерами не відповідали планам окупаційних сил. Головною причиною була нестача будівельного матеріалу.

Текст наказу ред.

Наказ № 209 голови Радянської військової адміністрації, головнокомандувача Групи радянських військ в Німеччині від 9 вересня 1947 року

Тема: Заходи економічної розбудови нового фермерського господарства.

В результаті проведеної у радянській зоні окупації земельної реформи великі землевласники - юнкери, що були підтримкою реакції та мілітаризму - були ліквідовані.

На основі конфіскованого майна юнкерів було засновано близько 500 000 нових господарств.

Досвід майже дворічного становлення нового господарства показав, що воно майже стало на ноги. Сільськогосподарські роботи у 1946 та у 1947 роках виконувались новими фермерськими господарствами вчасно та добре. Переважна більшість нових фермерів чесно виконує свій обов'язок перед німецьким народом у питаннях повного виконання закладених норм доставки сільськогосподарських продуктів.

Радянська військова адміністрація та німецькі органи самоврядування надали значну допомогу новому господарству у його розбудові. Крім великої рогатої худоби, що ми зберегли за допомогою земельної реформи, додатково нові господарства продали 20300 коней, 98700 великої рогатої худоби та 98200 свиней, овець та кіз. Цим господарствам також було надано значні кількості сім'яних позик, кредити для будівельних цілей, для придбання худоби та інвентарю і надані концесії на постачання сільськогосподарських продуктів. Але цим не були подолані складності у будівництві житлових та господарських будівель і постачання нових господарств робочою та домашньою худобою.

З метою подолання цих складностей та якомога швидшого завершення економічного створення нових фермерських господарств наказую:

I. Прем'єр-міністрам урядів земель та президентам німецьких органів сільського та лісового господарства:

II.Прем'єр-міністрам земель Саксонія-Ангальт, Саксонія та Тюрингія - забезпечити продаж худоби землям Мекленбург і Бранденбург в об'ємах відповідно до Додфтку. Купівлю великої рогатої худоби для земель Мекленбург і Бранденбург закінчити до 1 грудня. Прем'єр-міністрам урядів земель Бранденбург і Мекленбург забезпечити своєчасну доставку худоби із земель Саксонія-Ангальт, Саксонія та Тюрингія і її продаж виключно для нових фермерів.

III. Прем'єр-міністрам земель Саксонія-Ангальт, Саксонія та Тюрингія - організувати в межах земель продаж робочої та домашньої худоби до нових фермерських господарств таким чином, що у найближчі 3-4 місяці ситуація, в якій нові фермери не мають корів, не існувала.

IV. Глави департаментів Радянської військової адміністрації земель мають систематично контролювати організацію і хід будівництва для нових фермерів. Кожен квартал мені повинні бути представлені департаментом сільського та лісового господарства Радянської військової адміністрації доповіді про хід будівництва.

Голова Радянської військової адміністрації головнокомандувач Групи радянських військ в Німеччині

Маршал Радянського союзу В. Соколовський

Заступник голови штабу Радянської військової адміністрації в Німеччині

Генерал-лейтенант Д. Самарський

Виконання наказу у Саксонії ред.

Міністерство сільського та лісового господарства Саксонії відреагувало 4 жовтня 1947 року циркуляром № 11/47. До пункту 6 Наказу № 209 було визначено «Знесення господарських будівель для отримання, що буде використано для будівництва, прийняти до виконання у підсиленому масштабі» (нім. Der Abbruch von Gutsgebäuden zur Gewinnung von Material zur Erstellung von Höfen ist im verstärkten Maße in Anspruch zu nehmen). Господарські будівлі були сільськогосподарськими прибудовами до маєтків, наприклад, стайні або комори, що були необхідні для господарської діяльності. Швидко стало зрозуміло, що власне «непотрібні» панські садиби та замки, що були експропрійовані у землевласників, мають лишитись. Тому Комісія з земельної реформи Саксонії (нім. Landesbodenkommission Sachsen) на засіданні 12 грудня 1947 року прийняла згубне рішення для культурного ландшафту: «Окружні комісії з земельної реформи мають негайно знести щонайменше 25 % панських маєтків та замків» (нім. Die Kreisbodenkommissionen werden angewiesen, sofort mindestens 25 % der Herrenhäuser und Schlösser abzubrechen).. Це стало смертельним вироком для понад 240 замків та панських садиб у Саксонії.

Знищені садиби ред.

В першу чергу військова адміністрація внесла в список маєтки (нім. Rittergut), як «носії свідчень феодального гноблення».

Не зважаючи на нестачу житла та використання панських садиб для цього велика їх кількість була підірвана або знесена, щоб знищити згадки про їх колишніх власників. Перед знесеннями садиб їх дозволяли розграбувати. Лозунгом робіт по знесенню був «Цитаделі мають впасти» (нім. Die Zwingburgen müssen fallen). В основному господарські будівлі та інші прибудови залишали.

У Саксонії-Ангальт ландратам було наказано розділити разом з «Асоціацією взаємодопомоги селян» (нім. Vereinigung der gegenseitigen Bauernhilfe, VdgB) маєтки та будівлі і панські садиби, що не використовувались — знести. Взимку 1947—1948 почались перші роботи зі знесення в Саксонії-Ангальт.

Протести захисників пам'яток та краєзнавців були малоуспішними. Однак для можливості врятувати будівлі, яким загрожувало знесення, у багатьох містах вишукувались можливості для використання. Маєтки використовувались як притулки, квартири для переселенців, школи, як будинки пристарілих та будинки для людей, що потребують особливого догляду, як музеї, архіви чи адміністративні будівлі.

У переліку нижче вказується населений пункт, назва знищеного об'єкту з описом та останні власники.

Тюрингія ред.

  • Адельсборн (частина громади Ляйнефельде-Ворбіс) — маєток Адельсборн (нім. Gutshaus Adelsborn), знесений у 1948 році. Належав Зіттігу Васмуту фрайгерру фон Вінтцингероде-Кнорр
  • Ангельрода — замок Ангельрода (нім. Schloss Angelroda), знесений у 1947 році. Належав генералу Фрідріх-Карлу фон Віцлєбен.
  • Балльгаузен — Зелений замок (нім. Grünes Schloss) після Другої світової війни знесений не зважаючи на відсутність пошкоджень. Належав сім'ї Люциуса фон Балльгаузена
  • Берінген (частина громади Ільмталь) — панська садиба, знесена у 1947 році. Належав Фредебру фон Кетельгодт.
  • Білльмутгаузен (нім. Billmuthausen) — маєток, знесений у 1947 році. Належав Герману Людлоффу.
  • Бланкенберг — фортеця Бланкенберг (нім. Burg Blankenberg), знесена у 1948 році. Належала сім'ї Гетце.
  • Браунсдорф (частина громади Аума-Вайдаталь) — замок. Належав сім'ї фон Зайдевіц.
  • Кріспендорф — замок Кріспендорф (нім. Schloss Crispendorf), підірваний у 1948 році.
  • Дорнгайм — замок Дорнгайм (нім. Schloss Dornheim), знесений у 1948 році. Належав сім'ї Віцлєбен-Вурмб.
  • Дракендорф (частина міста Єна) — маєток садиби знесено у 1949 році. Належав сім'ям фон Цігезар та фон Хелльдорф.
  • Дюррергоф — маєток Дюррергоф (нім. Herrensitz Dürrerhof), на північ від Айзенаху. Експропрійовано після Другої світової, знесення у 1947 році.
  • Фрауенпрісніц — замок Фрауенпрісніц (нім. Schloss Frauenprießnitz). Знесення до кінця 1940-х всіх будіель, крім головної, не зважаючи на їх стан.
  • Ганглоффземмерн — замок Шільфа (нім. Schloss Schilfa). Належав барону фон Гаґке (нім. von Hagke).
  • Гріфштедт — знесено панська садиба та каплиця у 1948—1949 роках. Належав державі.
  • Ґрісгайм (частина громади Ільмталь) — замок Ґрісгайм (нім. Schloss Griesheim). Належав землі Тюрингія.
  • Гросфанер — замок Ґрісгайм (нім. Schloss Großfahner, складався з двох споруд — сланцевого та цегляного замків, нім. Schieferschloss und Ziegelschloss). Належав сім'ї фон Зеєбах (нім. von Seebach).
  • Гроснойгаузен — замок та господарські будівлі, знесений у 1947 році. Належав Елізабет, графині Вертерн (нім. Elisabeth Gräfin Werthern).
  • Гюнтерслебен-Вехмар — замок на воді Гюнтерслебен (нім. Wasserschloss Günthersleben), знесений до 1952 року. Належав сім'ї фон Свайне (нім. von Swaine).
  • Гессберг (частина громади Файльсдорф) — панська садиба, знесена у 1948 році. Належала сім'ї фон Айхель-Штрайбер (нім. von Eichel-Streiber).
  • Гільдебрандсгаузен (село у районі Унструт-Гайніх) — маєток Койдельштайн (нім. Gut Keudelstein, також зустрічається назва «замок»), знесений у 1948 році. Належав сім'ї фон Койдель (нім. von Keudel)
  • Інгерслєбен (частина громади Нессе-Апфельштедт) — «Вілла», подібна за будовою до замку, знесена у 1947—1948 роках. Належала фон Скарзевскі (нім. von Skarzewski).
  • Лауха (частина громади Герзель) — замок Вайер (нім. Weiher-Schloss), знесений у 1947—1948 роках.
  • Краутгаузен — панська садиба (називався «замком»), збудована сім'єю фон Нессельродт (нім. von Nesselrodt), знесена у 1947 році. Належала сім'ї фон Айхель-Штрайбер (нім. von Eichel-Streiber).
  • Мозен (частина громади Вюншендорф/Ельстер) — панська садиба («замок») маєтку (нім. Rittergut), знесена у 1945 року. Належала фермеру Еріху Фріке (нім. Erich Fricke).
  • Нідерроссла (частина громади Ільмталь-Вайнштрассе) — замок Нідерроссла (нім. Schloss Niederroßla) та квартири гуртожиткового типу (нім. Gesindewohnungen) знесені у 1947 році. Від останніх залишилась тільки фортеця Нідерроссла (нім. Burg Niederroßla).
  • Небденіц — дна з двох панських садиб знесена у 1948 році. Належала сім'ї фон Тюммель (нім. von Thümmel).
  • Обертопфштед (частина громади Топфштедт) — маєток, знесений у 1947—1948 роках.
  • Шлоссфіппах — замок Фіппах (нім. Schloss Vippach), знесений у 1948 році. Належав сім'ї Цолленбуш (нім. Collenbusch).
  • Зелька (частина міста Шмелльн) — замок, підірваний у 1948 році. Належав сім'ї Фрайгерр фон Тюммлєр (нім. Freiherr von Thuemmler).
  • Зоннеборн — «шиферний замок» (нім. Schieferschloss, як власна назва так і опис). Належав сім'ї фон Вангенгайм (нім. von Wangenheim).
  • Штедтен-ан-дер-Гера (частина міста Ерфурт) — замок Штедтен (нім. Schloss Stedten), знесений у 1948—1949 роках. Належав графу фон Келлєр (нім. von Keller).
  • Штрауссфурт — замок, знесений у 1948 році. Належав фонду Мюнхгаузен-Вайсенгауз (нім. Münchhausen-Waisenhausstiftung)
  • Венде — панська садиба, підірвана у 1948 році. Належала Фрідріху Вільгельму Фрайгерру фон Вінцігенроде-Кнорр
  • Венігенземмерн (частина міста Земмерда) — маєток, підірваний у 1948 році. Належав сім'ї Байзе (нім. Beise).

Саксонія ред.

  • Арнсдорф (частина громади Штрігісталь) — замок Арнсдорф (нім. Schloss Arnsdorf), частково знесений у 1945 році.
  • Редерн (частина громади Еберсбах) — замок Редерн (нім. Schloss Rödern), знесений у 1948 році.
  • Лінц (частина громади Шенфельд) — замок Лінц (нім. Schloss Linz), знесений у 1948 році.
  • Каніц (частина міста Різа) — замок Каніц (нім. Schloss Canitz), знесений у 1948 році.
  • Еренберг (частина громади Крібштайн) — замок Еренберг (нім. Schloss Ehrenberg), знесений в основному у 1948 році, лише маленька частина крила-каплиці залишилась
  • Носсен — замок Граупциг (нім. Schloss Graupzig), знесений у 1948 році. Належав сім'ї фон Майєнбург.
  • Гредель (частина громади Нюнхріц) — замок Гредель (нім. Schloss Grödel), знесений у 1945 році
  • Грюнліхтенберг (частина громади Крібштайн) — замок Грюнліхтенберг (нім. Schloss Grünlichtenberg), у 1945 році знесено середню частину з вестибюлем та сиґнатуркою.
  • Лампертсвальде (частина громади Кавертіц) — замок на воді[ru], знесений у 1948 році. Належав сім'ї фон Цешау.
  • Наундорф — замок Наундорф (нім. Schloss Naundorf), знесений у 1945 році.
  • Ріттміц (частина громади Острау) — маєток або замок Ріттміц (нім. Herrenhaus Rittmitz), знесений у 1945 році.
  • Швета (частина міста Дебельн) — замок Швета (нім. Schloss Schweta), знесений у 1948 році.
  • Зеєргаузен (частина громади Штаухіц) — замок Зеєргаузен (нім. Schloss Seerhausen), підірвано у 1949 році. Належав Гуґо фрайгеру фон Фріч
  • Штаухіц — замок Штаухіц (нім. Schloss Stauchitz), знесений у 1949 році.
  • Штезіц (частина громади Штаухіц) — замок Штезіц (нім. Schloss Stösitz), знесений у 1949 році. Належав Францу Коппу.
  • Тіфенау (частина громади Вюлькніц) — замок Тіфенау (нім. Schloss Tiefenau), одна з найвизначніших пам'яток бароко Саксонії, знесена у 1948 році. Належав сім'ї фон Пфлюґк (нім. von Pflugk).
  • Цоттевіц (частина громади Прістевіц) — замок Цоттевіц нім. Schloss Zottewitz, підірваний у 1948 році.

Саксонія-Ангальт ред.

Руїни «Нового замку Тільзену»
  • Кірхшайдунген — «Маєток Кірхшайдунген» (нім. Rittergut), верхня садиба та панська садиба. Належав графам фон дер Шулєнбург з Бургшайдунгу (нім. von der Schulenburg).
  • Тільзен — «Новий замок Тільзену» (нім. Neues Schloss Tylsen) знесений у 1948—1949 роках.

Бранденбург ред.

  • Брізен (частина міста Фрізак) — «Замок Брізен» (нім. Schloss Briesen) знесено у 1947 році.
  • Брюкендорф (частина громади Гросс Панков) — знесено замок.
  • Ельденбург (частина міста Ленцен) — фортеця та замок зруйновані у 1946 та 1949 відповідно (залишилась лише башта Квітцов нім. Quitzowturm)
  • Ферхезар (частина громади Штехов-Ферхезар) — «Замок Ферхезар» (нім. Schloss Ferchesar) знесено у 1947 році.
  • Коцен — знесено замок у 1947 році. Особливий приклад безглуздості наказу, оскільки будівельний матеріал не використовувався після знесення (будівля 1787 року в основному була глиняною фахверковою будівлею[de] нім. Lehmfachwerk). Тільки садиба у Пессіні, фахверкова будівля 15 сторіччя, пережила через це заплановане знесення у 1948 році.
  • Мюкенберг (сьогодні Лаухгаммер-Вест) — «Замок Мюкенберг» (нім. Schloss Mückenberg), знесений у 1945 році.
  • Цолльхов (частина громади Міловер-Ланд) — панська садиба, знесена у 1948 році.

Мекленбург-Передня Померанія ред.

Галерея знищених замків та маєтків ред.

Примітки ред.

  1. A. Andreae, U. Geiseler: Панські садиби у Гафельланді нім. Die Herrenhäuser des Havellandes Lukas-Verlag, Berlin 2001, ISBN 3-931836-59-2. (нім.)
  2. Abschrift im Sächsischen Staatsarchiv Leipzig, Kreisverwaltung Oschatz, Band 692, S. 83. (нім.)
  3. Sächsischen Staatsarchiv Leipzig, Kreisverwaltungs Oschatz, Band 692, S. 82. (нім.)
  4. Rundverfügung Nr. 7 des Ministeriums für Land- und Forstwirtschaft in der Landesregierung Sachsen vom 29. Dezember 1947, Abschrift im Sächsischen Staatsarchiv Leipzig, Kreisverwaltungs Oschatz, Band 684, S. 152. (нім.)
  5. Norbert Klaus Fuchs: Billmuthausen — Das verurteilte Dorf. Greifenverlag zu Rudolstadt & Berlin, 2009, ISBN 978-3-86939-004-8 (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nakaz 209 vid 9 sichnya 1947 roku golovnokomanduvacha Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi v Nimechchini dali RVAN ta golovnokomanduvacha GRVN marshala Sokolovskogo Vasilya Danilovicha mav na meti stvorennya Novih ferm v odnini nim Neubauernhof Takozh peredbachalos znishennya ta likvidaciya malenkih rodovih mayetkiv panskih ta pomishickih sadib vidpovidno nim Herrenhaus ta nim Gutshof v mezhah Radyanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini Znisheni sadibi mali vikoristovuvatis yak budivelnij material dlya zhitlovih ta gospodarskih budivel v mezhah zaplanovanogo stvorennya novih ferm 1 Zmist 1 Prichini 2 Tekst nakazu 3 Vikonannya nakazu u Saksoniyi 4 Znisheni sadibi 4 1 Tyuringiya 4 2 Saksoniya 4 3 Saksoniya Angalt 4 4 Brandenburg 4 5 Meklenburg Perednya Pomeraniya 4 6 Galereya znishenih zamkiv ta mayetkiv 5 PrimitkiPrichini red Nakaz radyanskih okupacijnih vijsk pereduvav ekspropriaciyi ta areshtu abo visilci vlasnikiv velikih dilyanok zemli na shodi Nimechchini v ramkah zemelnoyi reformi v radyanskij zoni Berlinska deklaraciya vid 5 chervnya 1945 roku bula politichnim pidgruntyam dlya Polozhennya pro zemelnu reformu nim Verordnung uber die Bodenreform Zgidno z cim dokumentom ekspropriaciyu mala buti provedena yak dlya vlasnikiv zemelnih dilyanok z plosheyu ponad 100 ga tak i dlya vijskovih zlochinciv ta aktivnih chleniv NSDAP Eksproprijovana zemlya nadhodila do vidpovidnih lokalnih zemelnih fondiv Kolishni vlasniki vtrachali ne tilki zemelni dilyanki ale j vse inshe majno vid zhitlovih budinkiv ta finansovih vkladen do mebliv ta odyagu Kolishni vlasnikiv visilalis z ridnih okrugiv ta chasto pereselyalis v tabori dlya peremishenih osib v Kosvigu ta Radebergu abo navit do Ryugenu Nakaz 209 bulo vidano Radyanskoyu vijskovoyu administraciyeyu u Nimechchini cherez te sho yak proces ekspropriaciyi za zemelnoyu reformoyu ta rozpodil eksproprijovanoyi zemli mizh malozemelnimi ta bezzemelnimi fermerami ta pereselencyami tak i budivnictvo zhitlovih ta gospodarskih budivel novimi fermerami ne vidpovidali planam okupacijnih sil Golovnoyu prichinoyu bula nestacha budivelnogo materialu Tekst nakazu red Nakaz 209 golovi Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi golovnokomanduvacha Grupi radyanskih vijsk v Nimechchini vid 9 veresnya 1947 rokuTema Zahodi ekonomichnoyi rozbudovi novogo fermerskogo gospodarstva V rezultati provedenoyi u radyanskij zoni okupaciyi zemelnoyi reformi veliki zemlevlasniki yunkeri sho buli pidtrimkoyu reakciyi ta militarizmu buli likvidovani Na osnovi konfiskovanogo majna yunkeriv bulo zasnovano blizko 500 000 novih gospodarstv Dosvid majzhe dvorichnogo stanovlennya novogo gospodarstva pokazav sho vono majzhe stalo na nogi Silskogospodarski roboti u 1946 ta u 1947 rokah vikonuvalis novimi fermerskimi gospodarstvami vchasno ta dobre Perevazhna bilshist novih fermeriv chesno vikonuye svij obov yazok pered nimeckim narodom u pitannyah povnogo vikonannya zakladenih norm dostavki silskogospodarskih produktiv Radyanska vijskova administraciya ta nimecki organi samovryaduvannya nadali znachnu dopomogu novomu gospodarstvu u jogo rozbudovi Krim velikoyi rogatoyi hudobi sho mi zberegli za dopomogoyu zemelnoyi reformi dodatkovo novi gospodarstva prodali 20300 konej 98700 velikoyi rogatoyi hudobi ta 98200 svinej ovec ta kiz Cim gospodarstvam takozh bulo nadano znachni kilkosti sim yanih pozik krediti dlya budivelnih cilej dlya pridbannya hudobi ta inventaryu i nadani koncesiyi na postachannya silskogospodarskih produktiv Ale cim ne buli podolani skladnosti u budivnictvi zhitlovih ta gospodarskih budivel i postachannya novih gospodarstv robochoyu ta domashnoyu hudoboyu Z metoyu podolannya cih skladnostej ta yakomoga shvidshogo zavershennya ekonomichnogo stvorennya novih fermerskih gospodarstv nakazuyu I Prem yer ministram uryadiv zemel ta prezidentam nimeckih organiv silskogo ta lisovogo gospodarstva 1 Za chas 1947 48 rokiv zabezpechiti budivnictvo ne menshe yak 37000 budinkiv u gospodarstvah novih fermeriv z nih u zemli Brandenburg 10000 budinkiv dd u zemli Saksoniya Angalt 7000 budinkiv dd u zemli Meklenburg 12000 budinkiv dd u zemli Saksoniya 5000 budinkiv dd u zemli Tyuringiya 3000 budinkiv dd 2 Do 1 sichnya 1948 roku prikripiti do novih fermeriv fermi ta zemelni dilyanki dlya budivnictva zhitlovih ta gospodarskih budivel Rozmiri dilyanok dlya budivel ta ferm viznachiti uryadam zemel ale ne bilshe 0 75 gektar 3 Zayavi shodo prava na budivnictvo prikriplennya dilyanok zabezpechennya kreditiv prorobiti u misyachnij termin ta uregulyuvati Osib sho vinni u zatrimkah prityagnuti do vidpovidalnosti 4 Vzhiti zahodi neobhidni dlya rozshirennya virobnictva miscevih budivelnih materialiv dlya budivnictva budinkiv v novih fermerskih gospodarstvah cegli cherepici vapna gipsu derevini ta inshih budivelnih materialiv 5 Na lisopilnih pidpriyemstvah mayut buti organizovani novi dodatkovi robochi zmini ale ne pereshkodzhayuchi osnovnomu planu Virobleni na dodatkovih robochih zminah tovari napravlyayutsya viklyuchno na potrebi novih fermerskih gospodarstv U kozhnomu rajoni mayut buti organizovani transportni zasobi dlya lisopilnih materialiv Yaksho fermeri ne mayut budivelnoyi derevini maye buti zabezpechena neobhidna kilkist derevini z lisiv municipalnih utvoren i organiv miscevogo samovryaduvannya za dogovirnimi cinami 6 Asociaciyi vzayemodopomogi selyan ta okremim fermeram dozvoliti bezpereshkodno vikoristovuvati zrujnovani budivli ta zavodi z virobnictva ozbroyen budivli kolishnih pomishickih gospodarstv ta ruyini bezhazyajnih budivel 7 Nadati fermeram povnu svobodu viboru tipu bazhanih budivel Vidmovitis vid nepravilnoyi praktiki obov yazkovogo zvedennya selyanskih budinkiv za dorogimi standartnimi tipami 8 Organizuvati dopomogu dlya novih fermeriv u perevezenni budivelnih materialiv dlya yih gospodarstv Rekomenduvati Asociaciyi vzayemodopomogi selyan dlya ciyeyi meti skoristatisya traktorami centriv orendi mashin u toj chas koli voni ne zajnyati polovimi robotami 9 Zapasi materialiv sho viroblyayutsya cvyahi ruberojd sklo pilomateriali ta inshi yaki vidilyayutsya dlya silskogo gospodarstva vikoristovuvati v osnovnomu dlya budivelnih potreb v gospodarstvah novih fermeriv II Prem yer ministram zemel Saksoniya Angalt Saksoniya ta Tyuringiya zabezpechiti prodazh hudobi zemlyam Meklenburg i Brandenburg v ob yemah vidpovidno do Dodftku Kupivlyu velikoyi rogatoyi hudobi dlya zemel Meklenburg i Brandenburg zakinchiti do 1 grudnya Prem yer ministram uryadiv zemel Brandenburg i Meklenburg zabezpechiti svoyechasnu dostavku hudobi iz zemel Saksoniya Angalt Saksoniya ta Tyuringiya i yiyi prodazh viklyuchno dlya novih fermeriv III Prem yer ministram zemel Saksoniya Angalt Saksoniya ta Tyuringiya organizuvati v mezhah zemel prodazh robochoyi ta domashnoyi hudobi do novih fermerskih gospodarstv takim chinom sho u najblizhchi 3 4 misyaci situaciya v yakij novi fermeri ne mayut koriv ne isnuvala IV Glavi departamentiv Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi zemel mayut sistematichno kontrolyuvati organizaciyu i hid budivnictva dlya novih fermeriv Kozhen kvartal meni povinni buti predstavleni departamentom silskogo ta lisovogo gospodarstva Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi dopovidi pro hid budivnictva Golova Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi golovnokomanduvach Grupi radyanskih vijsk v NimechchiniMarshal Radyanskogo soyuzu V SokolovskijZastupnik golovi shtabu Radyanskoyi vijskovoyi administraciyi v NimechchiniGeneral lejtenant D Samarskij 2 Vikonannya nakazu u Saksoniyi red Ministerstvo silskogo ta lisovogo gospodarstva Saksoniyi vidreaguvalo 4 zhovtnya 1947 roku cirkulyarom 11 47 3 Do punktu 6 Nakazu 209 bulo viznacheno Znesennya gospodarskih budivel dlya otrimannya sho bude vikoristano dlya budivnictva prijnyati do vikonannya u pidsilenomu masshtabi nim Der Abbruch von Gutsgebauden zur Gewinnung von Material zur Erstellung von Hofen ist im verstarkten Masse in Anspruch zu nehmen Gospodarski budivli buli silskogospodarskimi pribudovami do mayetkiv napriklad stajni abo komori sho buli neobhidni dlya gospodarskoyi diyalnosti Shvidko stalo zrozumilo sho vlasne nepotribni panski sadibi ta zamki sho buli eksproprijovani u zemlevlasnikiv mayut lishitis Tomu Komisiya z zemelnoyi reformi Saksoniyi nim Landesbodenkommission Sachsen na zasidanni 12 grudnya 1947 roku prijnyala zgubne rishennya dlya kulturnogo landshaftu Okruzhni komisiyi z zemelnoyi reformi mayut negajno znesti shonajmenshe 25 panskih mayetkiv ta zamkiv nim Die Kreisbodenkommissionen werden angewiesen sofort mindestens 25 der Herrenhauser und Schlosser abzubrechen 4 Ce stalo smertelnim virokom dlya ponad 240 zamkiv ta panskih sadib u Saksoniyi Znisheni sadibi red V pershu chergu vijskova administraciya vnesla v spisok mayetki nim Rittergut yak nosiyi svidchen feodalnogo gnoblennya Ne zvazhayuchi na nestachu zhitla ta vikoristannya panskih sadib dlya cogo velika yih kilkist bula pidirvana abo znesena shob znishiti zgadki pro yih kolishnih vlasnikiv Pered znesennyami sadib yih dozvolyali rozgrabuvati Lozungom robit po znesennyu buv Citadeli mayut vpasti nim Die Zwingburgen mussen fallen V osnovnomu gospodarski budivli ta inshi pribudovi zalishali U Saksoniyi Angalt landratam bulo nakazano rozdiliti razom z Asociaciyeyu vzayemodopomogi selyan nim Vereinigung der gegenseitigen Bauernhilfe VdgB mayetki ta budivli i panski sadibi sho ne vikoristovuvalis znesti Vzimku 1947 1948 pochalis pershi roboti zi znesennya v Saksoniyi Angalt Protesti zahisnikiv pam yatok ta krayeznavciv buli malouspishnimi Odnak dlya mozhlivosti vryatuvati budivli yakim zagrozhuvalo znesennya u bagatoh mistah vishukuvalis mozhlivosti dlya vikoristannya Mayetki vikoristovuvalis yak pritulki kvartiri dlya pereselenciv shkoli yak budinki pristarilih ta budinki dlya lyudej sho potrebuyut osoblivogo doglyadu yak muzeyi arhivi chi administrativni budivli U pereliku nizhche vkazuyetsya naselenij punkt nazva znishenogo ob yektu z opisom ta ostanni vlasniki Tyuringiya red Adelsborn chastina gromadi Lyajnefelde Vorbis mayetok Adelsborn nim Gutshaus Adelsborn znesenij u 1948 roci Nalezhav Zittigu Vasmutu frajgerru fon Vintcingerode Knorr Angelroda zamok Angelroda nim Schloss Angelroda znesenij u 1947 roci Nalezhav generalu Fridrih Karlu fon Viclyeben Ballgauzen Zelenij zamok nim Grunes Schloss pislya Drugoyi svitovoyi vijni znesenij ne zvazhayuchi na vidsutnist poshkodzhen Nalezhav sim yi Lyuciusa fon Ballgauzena Beringen chastina gromadi Ilmtal panska sadiba znesena u 1947 roci Nalezhav Fredebru fon Ketelgodt Billmutgauzen nim Billmuthausen mayetok znesenij u 1947 roci Nalezhav Germanu Lyudloffu 5 Blankenberg fortecya Blankenberg nim Burg Blankenberg znesena u 1948 roci Nalezhala sim yi Getce Braunsdorf chastina gromadi Auma Vajdatal zamok Nalezhav sim yi fon Zajdevic Krispendorf zamok Krispendorf nim Schloss Crispendorf pidirvanij u 1948 roci Dorngajm zamok Dorngajm nim Schloss Dornheim znesenij u 1948 roci Nalezhav sim yi Viclyeben Vurmb Drakendorf chastina mista Yena mayetok sadibi zneseno u 1949 roci Nalezhav sim yam fon Cigezar ta fon Helldorf Dyurrergof mayetok Dyurrergof nim Herrensitz Durrerhof na pivnich vid Ajzenahu Eksproprijovano pislya Drugoyi svitovoyi znesennya u 1947 roci Frauenprisnic zamok Frauenprisnic nim Schloss Frauenpriessnitz Znesennya do kincya 1940 h vsih budiel krim golovnoyi ne zvazhayuchi na yih stan Gangloffzemmern zamok Shilfa nim Schloss Schilfa Nalezhav baronu fon Gagke nim von Hagke Grifshtedt zneseno panska sadiba ta kaplicya u 1948 1949 rokah Nalezhav derzhavi Grisgajm chastina gromadi Ilmtal zamok Grisgajm nim Schloss Griesheim Nalezhav zemli Tyuringiya Grosfaner zamok Grisgajm nim Schloss Grossfahner skladavsya z dvoh sporud slancevogo ta ceglyanogo zamkiv nim Schieferschloss und Ziegelschloss Nalezhav sim yi fon Zeyebah nim von Seebach Grosnojgauzen zamok ta gospodarski budivli znesenij u 1947 roci Nalezhav Elizabet grafini Vertern nim Elisabeth Grafin Werthern Gyuntersleben Vehmar zamok na vodi Gyuntersleben nim Wasserschloss Gunthersleben znesenij do 1952 roku Nalezhav sim yi fon Svajne nim von Swaine Gessberg chastina gromadi Fajlsdorf panska sadiba znesena u 1948 roci Nalezhala sim yi fon Ajhel Shtrajber nim von Eichel Streiber Gildebrandsgauzen selo u rajoni Unstrut Gajnih mayetok Kojdelshtajn nim Gut Keudelstein takozh zustrichayetsya nazva zamok znesenij u 1948 roci Nalezhav sim yi fon Kojdel nim von Keudel Ingerslyeben chastina gromadi Nesse Apfelshtedt Villa podibna za budovoyu do zamku znesena u 1947 1948 rokah Nalezhala fon Skarzevski nim von Skarzewski Lauha chastina gromadi Gerzel zamok Vajer nim Weiher Schloss znesenij u 1947 1948 rokah Krautgauzen panska sadiba nazivavsya zamkom zbudovana sim yeyu fon Nesselrodt nim von Nesselrodt znesena u 1947 roci Nalezhala sim yi fon Ajhel Shtrajber nim von Eichel Streiber Mozen chastina gromadi Vyunshendorf Elster panska sadiba zamok mayetku nim Rittergut znesena u 1945 roku Nalezhala fermeru Erihu Frike nim Erich Fricke Niderrossla chastina gromadi Ilmtal Vajnshtrasse zamok Niderrossla nim Schloss Niederrossla ta kvartiri gurtozhitkovogo tipu nim Gesindewohnungen zneseni u 1947 roci Vid ostannih zalishilas tilki fortecya Niderrossla nim Burg Niederrossla Nebdenic dna z dvoh panskih sadib znesena u 1948 roci Nalezhala sim yi fon Tyummel nim von Thummel Obertopfshted chastina gromadi Topfshtedt mayetok znesenij u 1947 1948 rokah Shlossfippah zamok Fippah nim Schloss Vippach znesenij u 1948 roci Nalezhav sim yi Collenbush nim Collenbusch Zelka chastina mista Shmelln zamok pidirvanij u 1948 roci Nalezhav sim yi Frajgerr fon Tyummlyer nim Freiherr von Thuemmler Zonneborn shifernij zamok nim Schieferschloss yak vlasna nazva tak i opis Nalezhav sim yi fon Vangengajm nim von Wangenheim Shtedten an der Gera chastina mista Erfurt zamok Shtedten nim Schloss Stedten znesenij u 1948 1949 rokah Nalezhav grafu fon Kellyer nim von Keller Shtraussfurt zamok znesenij u 1948 roci Nalezhav fondu Myunhgauzen Vajsengauz nim Munchhausen Waisenhausstiftung Vende panska sadiba pidirvana u 1948 roci Nalezhala Fridrihu Vilgelmu Frajgerru fon Vincigenrode Knorr Venigenzemmern chastina mista Zemmerda mayetok pidirvanij u 1948 roci Nalezhav sim yi Bajze nim Beise Saksoniya red Arnsdorf chastina gromadi Shtrigistal zamok Arnsdorf nim Schloss Arnsdorf chastkovo znesenij u 1945 roci Redern chastina gromadi Ebersbah zamok Redern nim Schloss Rodern znesenij u 1948 roci Linc chastina gromadi Shenfeld zamok Linc nim Schloss Linz znesenij u 1948 roci Kanic chastina mista Riza zamok Kanic nim Schloss Canitz znesenij u 1948 roci Erenberg chastina gromadi Kribshtajn zamok Erenberg nim Schloss Ehrenberg znesenij v osnovnomu u 1948 roci lishe malenka chastina krila kaplici zalishilas Nossen zamok Graupcig nim Schloss Graupzig znesenij u 1948 roci Nalezhav sim yi fon Majyenburg Gredel chastina gromadi Nyunhric zamok Gredel nim Schloss Grodel znesenij u 1945 roci Gryunlihtenberg chastina gromadi Kribshtajn zamok Gryunlihtenberg nim Schloss Grunlichtenberg u 1945 roci zneseno serednyu chastinu z vestibyulem ta signaturkoyu Lampertsvalde chastina gromadi Kavertic zamok na vodi ru znesenij u 1948 roci Nalezhav sim yi fon Ceshau Naundorf zamok Naundorf nim Schloss Naundorf znesenij u 1945 roci Rittmic chastina gromadi Ostrau mayetok abo zamok Rittmic nim Herrenhaus Rittmitz znesenij u 1945 roci Shveta chastina mista Debeln zamok Shveta nim Schloss Schweta znesenij u 1948 roci Zeyergauzen chastina gromadi Shtauhic zamok Zeyergauzen nim Schloss Seerhausen pidirvano u 1949 roci Nalezhav Gugo frajgeru fon Frich Shtauhic zamok Shtauhic nim Schloss Stauchitz znesenij u 1949 roci Shtezic chastina gromadi Shtauhic zamok Shtezic nim Schloss Stositz znesenij u 1949 roci Nalezhav Francu Koppu Tifenau chastina gromadi Vyulknic zamok Tifenau nim Schloss Tiefenau odna z najviznachnishih pam yatok baroko Saksoniyi znesena u 1948 roci Nalezhav sim yi fon Pflyugk nim von Pflugk Cottevic chastina gromadi Pristevic zamok Cottevic nim Schloss Zottewitz pidirvanij u 1948 roci Saksoniya Angalt red nbsp Ruyini Novogo zamku Tilzenu Kirhshajdungen Mayetok Kirhshajdungen nim Rittergut verhnya sadiba ta panska sadiba Nalezhav grafam fon der Shulyenburg z Burgshajdungu nim von der Schulenburg Tilzen Novij zamok Tilzenu nim Neues Schloss Tylsen znesenij u 1948 1949 rokah Brandenburg red Brizen chastina mista Frizak Zamok Brizen nim Schloss Briesen zneseno u 1947 roci Bryukendorf chastina gromadi Gross Pankov zneseno zamok Eldenburg chastina mista Lencen fortecya ta zamok zrujnovani u 1946 ta 1949 vidpovidno zalishilas lishe bashta Kvitcov nim Quitzowturm Ferhezar chastina gromadi Shtehov Ferhezar Zamok Ferhezar nim Schloss Ferchesar zneseno u 1947 roci Kocen zneseno zamok u 1947 roci Osoblivij priklad bezgluzdosti nakazu oskilki budivelnij material ne vikoristovuvavsya pislya znesennya budivlya 1787 roku v osnovnomu bula glinyanoyu fahverkovoyu budivleyu de nim Lehmfachwerk Tilki sadiba u Pessini fahverkova budivlya 15 storichchya perezhila cherez ce zaplanovane znesennya u 1948 roci Myukenberg sogodni Lauhgammer Vest Zamok Myukenberg nim Schloss Muckenberg znesenij u 1945 roci Collhov chastina gromadi Milover Land panska sadiba znesena u 1948 roci Meklenburg Perednya Pomeraniya red Dobbin Linstov Zamok Dobbin nim Schloss Dobbin znesenij pislya pidpalu u 1945 roci Nalezhav seru Genri Deterdingu nid Henri Deterding togochasnij golova Royal Dutch Shell do togo korolivskij sim yi Niderlandiv Zassnic Zamok Dvaziden nim Schloss Dwasieden znesenij u 1948 roci Buv artilerijskoyu shkoloyu ta nalezhav VMS Tretogo Rejhu Galereya znishenih zamkiv ta mayetkiv red nbsp Mayetok Adelsborn z kolekciyi Aleksandra Dunkera de nbsp Mayetok Dyurrergof nbsp Mayetok Kojdelshtajn nbsp Shifernij zamok Zonnenborn nbsp Zamok Shtedten pered znesennyam nbsp Zamok Redern nbsp Zamok Erenberg u 1850 roci nbsp Zamok Gredel nbsp Zamok Shveta nbsp Zamok Zeyergauzen nbsp Zamok Cottevic nbsp Zamok Dobbin nbsp Zamok Dvaziden z poshtovoyi listivki 1900 roku nbsp Zamok Myukenberg litografiya z kolekciyi Aleksandra Dunkera de nbsp Novij zamok TilzenPrimitki red A Andreae U Geiseler Panski sadibi u Gafellandi nim Die Herrenhauser des Havellandes Lukas Verlag Berlin 2001 ISBN 3 931836 59 2 nim Abschrift im Sachsischen Staatsarchiv Leipzig Kreisverwaltung Oschatz Band 692 S 83 nim Sachsischen Staatsarchiv Leipzig Kreisverwaltungs Oschatz Band 692 S 82 nim Rundverfugung Nr 7 des Ministeriums fur Land und Forstwirtschaft in der Landesregierung Sachsen vom 29 Dezember 1947 Abschrift im Sachsischen Staatsarchiv Leipzig Kreisverwaltungs Oschatz Band 684 S 152 nim Norbert Klaus Fuchs Billmuthausen Das verurteilte Dorf Greifenverlag zu Rudolstadt amp Berlin 2009 ISBN 978 3 86939 004 8 nim Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nakaz 209 amp oldid 40821460