Набережне́ — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області. До 1946 року називалося Библо.
село Набережне | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Більшівцівська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1950 |
Населення | 71 |
Площа | 0,467 км² |
Густота населення | 152,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77141 |
Телефонний код | +380 03431 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д.Координати: 49°14′56″ пн. ш. 24°51′22″ сх. д. / 49.24889° пн. ш. 24.85611° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77140, с. Дитятин |
Карта | |
Набережне | |
Набережне | |
Мапа | |
Назва ред.
7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР село Библо перейменовано на Набережне.
Історія ред.
Вперше згадується у дарчій грамоті опольського князя Владислава 31 серпня 1375 р.
На думку Ігоря Мицька, від давньої назви села — Библо — походить родове прізвище бояр Бибельських.
Згадується 4 березня 1437 року в книгах галицького суду. Ян Бучацький у 1453 році отримав маєток у селі від свого стрийка Міхала «Мужила» Бучацького, став підписуватись з Литвинова і Библа.
1469 року було укладено угоду між львівському архиєпископу РКЦ Григорієм Сяноцьким та Миколаєм Карнковським з Медухи стосовно розмежування саджавок між Медухою та Библом.
У 1939 році в селі проживало 730 мешканців (290 українців, 420 поляків, 20 євреїв).
Па'мятки ред.
Церква святої Параскеви (1863 року, дерев'яна) належить до дахового (хатнього) типу, є однозрубною дводільною спорудою.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 15 серпня 2014.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Станіславської області»
- . Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
- * Мицько Ігор. Дмитро Дядько: генеалогічний етюд [ 4 листопада 2014 у Wayback Machine.]. — Ч. 5.
- Akta grodzkie i ziemskie… [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] — T. XII. — S. 19. — № 159. (лат.)
- Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 2. — S. 216. (пол.)
- Meducha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 230. (пол.) — S. 230. (пол.)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 66.
Джерела ред.
- Bybło (1), wś, pow. rohatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 487. (пол.) — S. 487. (пол.)
Посилання ред.
- Дерев'яна сакральна архітектура Опілля [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |