Мішель Ідальго У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ідальго значення Міше ль Ідальго фр Michel Hidalgo 2

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ідальго (значення).

Міше́ль Ідальго́ (фр. Michel Hidalgo; 22 березня 1933, Леффренкук — 26 березня 2020, Марсель) — французький футболіст, що грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за «Реймс» та «Монако», з якими став триразовим чемпіоном Франції, а також по два рази вигравав національний Кубок та Суперкубок. Забив один з голів у фіналі першого в історії розіграшу Кубка європейських чемпіонів.

Мішель Ідальго

Мішель Ідальго

Мішель Ідальго у 2009 році

Особисті дані

Народження

22 березня 1933 (90 років)

Леффренкук, Франція

Смерть

26 березня 2020^[…] (87 років)

8th arrondissement of Marseille^d, Марсель

Зріст

168 см

Вага

68 кг

Громадянство

Франція

Позиція

півзахисник

Юнацькі клуби

?-1952

«УС Норманд»

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1952–1954	«Гавр»	47	(13)
1954–1957	«Реймс»	66	(23)
1957–1966	«Монако»	256	(26)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1962	Франція	1	(0)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
?	«Монако»	(дублери)
?	«Ментон»	(граюч.тр.)
?	«Монако»	(дублери)
?	Франція	(помічник)
1976–1984	Франція
1984–1986	Франція	(тех.дир)
1986–1991	«Марсель»	(тех.дир)
2004	Конго

Звання, нагороди

Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Мішель Ідальго у Вікісховищі

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Тренував національну збірну Франції, з якою вперше в історії триколірних став чемпіоном Європи.

Клубна кар'єра ред.

Народився 22 березня 1933 року в місті Леффренкук. Вихованець футбольної школи клубу «УС Норманд».

У дорослому футболі дебютував 1952 року виступами за «Гавр», в якому провів два сезони, взявши участь лише у 47 матчах чемпіонату.

1954 року перейшов до «Реймса», у складі якого вперше став чемпіоном та володарем Суперкубка Франції у 1955 році, а потім у 1956 році разом зі своєю командою в першому розіграші Кубка європейських чемпіонів дійшов до фіналу, де грав у вирішальному матчі з мадридським «Реалом». У тому фіналі на 10-й хвилині рахунок був уже 2:0 на користь французів, але до 30-ї хвилини іспанці відіграли обидва м'ячі. У другому таймі на 62-й хвилині саме Ідальго знову вивів «Реймс» вперед, але в підсумку переміг «Реал», забивши у ворота «Реймса» ще два м'ячі.

У наступному році Ідальго перейшов в клуб «Монако». З «монегасками» він завоював ще два титули чемпіона Франції, двічі виграв Кубок Франції і одного разу національний Суперкубок. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за «Монако» у 1966 році.

Єврокубки ред.

Провів 3 сезони у клубних турнірах під егідою УЄФА, і всі в Кубку чемпіонів. У 10 матчах він забив 1 гол (у першому фіналі першого розіграшу 1955-56) мадридському «Реалу» в складі «Реймса», тогочасного гранда французького клубного футболу. Ще два євросезони Ідальго виступав у формі «Монако».

Статистика виступів у єврокубках ред.

Сезон	Клуб	Турнір	Досягнення	Матчі	Перемоги	Нічиї	Поразки	Голи
1955-56	«Реймс»	Кубок чемпіонів		4	3	0	1	1
1961-62	«Монако»	Кубок чемпіонів	1/16 фіналу	2	0	0	2	0
1963-64	«Монако»	Кубок чемпіонів	1/8 фіналу	4	1	1	2	0
ВСЬОГО	«Реймс»	1 євросезон	4	3	0	1	1
ВСЬОГО	«Монако»	2 євросезони	6	1	1	4	0
ВСЬОГО за кар'єру	3 євросезони	10	4	1	5	1

Усі матчі та голи Мішеля Ідальго у єврокубках ред.

Усі матчі та голи Мішеля Ідальго у єврокубках
№	Сезон	Турнір	Раунд	Господарі	Рахунок	Гості	Голи	Інше
1	1955-56	Кубок чемпіонів	1/8 (1)	«Орхус»	0:2 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Реймс»	—
2			1/2	«Реймс»	2:0 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Гіберніан»	—
3			1/2	«Гіберніан»	0:1 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Реймс»	—
4			Фінал	«Реал»	4:3 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Реймс»	62' (2:3)
5	1961-62	Кубок чемпіонів	1/16	«Монако»	2:3 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Глазго Рейнджерс»	—
6	1961-62	Кубок чемпіонів	1/16	«Глазго Рейнджерс»	3:2 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Монако»	—
7	1963-64	Кубок чемпіонів	1/16	«Монако»	7:2 [ 24 березня 2017 у Wayback Machine.]	«АЕК»	—
8			1/16	«АЕК»	1:1 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Монако»	—
9			1/8	«Інтернаціонале»	1:0 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Монако»	—
10			1/8	«Монако»	1:3 [ 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]	«Інтернаціонале»	—

(1) — перший матч;

Виступи за збірну ред.

5 травня 1962 року Мішель провів свій єдиний матч у складі національної збірної Франції — товариську гру проти збірної Італії (1:2)

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру відразу після завершення ігрової кар'єри, очоливши дублюючу команду «Монако». Також молодий фахівець працював у нижчоліговій «Ментоні» граючим тренером. Пізніше Ідальго став президентом UNFP, французького союзу гравців.

В березні 1976 року був призначений головним тренером збірної Франції. На той момент найвищими досягненнями французького футболу були третє місце на чемпіонаті світі 1958 року і четверте місце на Євро-1960. Відтоді французька команда брала участь лише в одному чемпіонаті світу — в 1966 році, — але посіла останнє місце у групі і жодного разу не пробивалася на чемпіонат Європи. Першим досягненням Ідальго стала перемога у відбірковому турнірі чемпіонату світу 1978 року; однак, приїхавши в Аргентину, французи знову не зуміли вийти з групи.

Мішель Ідальго у березні 1981 року.

Далі Мішеля Ідальго чекала невдача: команда знову не пройшла відбірковий турнір чемпіонату Європи 1980 року, проте таки вийшла на чемпіонат світу 1982 року, що проходив в Іспанії. Чемпіонат французи почали з поразки від збірної Англії — 1:3, пропустивши перший м'яч вже на 1й хвилині гри, але все-таки вийшли з групи в наступний етап. Далі збірна Франції грала набагато впевненіше і дійшла до знаменитого півфінального матчу зі збірною ФРН, в якому була дуже близька до перемоги. Рахунок відкрили німецькі футболісти, але Мішель Платіні забив гол з пенальті. До кінця другого тайму зберігся рахунок 1:1. Зате в додатковий час, на 92-й хвилині, захисник Франції Маріус Трезор забив другий гол. Після пропущеного м'яча постійні атаки вела збірна ФРН, але на 98-й хвилині збірної Франції вдалася контратака, в якій Ален Жиресс забив третій м'яч. Проте в час, що залишився, німцям вдалося зрівняти рахунок і фінальний свисток зафіксував знову нічию 3:3. Цей півфінал увійшов в історію футболу ще й тому, що в ньому вперше на чемпіонатах світу доля переможця вирішувалася в серії пенальті, і перемогу з рахунком 5:4 здобули німецькі футболісти. А команді Франції довелося грати матч за третє місце зі збірною Польщі. Але навіть склад французів на цей матч показав, що третє місце їх вже не цікавить — не грав ані Мішель Платіні, ані деякі інші провідні французькі футболісти і збірна Польщі перемогла 3:2, ставши третім призером.

Зате вже два роки французи приймали в себе Євро-1984. Груповий турнір збірна Франції пройшла легко, здобувши три перемоги. Потім французи зіграли півфінальний матч зі збірною Португалії. Тут, як і в півфіналі попереднього чемпіонату світу, після другого тайму рахунок був 1:1. На початку додаткового часу португальці вийшли вперед. Зрівняти рахунок французам вдалося лише на 115-й хвилині, це зробив захисник Жан-Франсуа Домерг. А за хвилину до кінця додаткового часу іні забив переможний гол. Здобувши перемогу з рахунком 3:2, збірна Франції вперше вийшла у фінал чемпіонату Європи. Там, 27 червня 1984 на паризькому стадіоні «Парк де Пренс» збірна Франції перемогла збірну Іспанії з рахунком 2:0. Перший м'яч на 57-ій хвилині забив Мішель Платіні, а на останній хвилині гри Брюно Беллон поставив переможну крапку.

Після перемоги в чемпіонаті Європи Мішель Ідальго вирішив покинути пост головного тренера збірної Франції. Наступні два роки він працював технічним директором збірної, а у 1986 році продовжив працювати з марсельським «Олімпіком», де провів 5 років.

Потім Ідальго знову залишив тренерську роботу і став вести футбольну передачу на телебаченні Монако. Але в 2004 році прийняв пропозицію очолити збірну Конго, проте пропрацював у команді менше року.

Статистика виступів ред.

Сезон	Клуб	Чемпіонат	Кубок	Єврокубки
Сезон	Клуб	Дивізіон	Ігор	Голів	Ігор	Голів	Турнір	Ігор	Голів
1952—1953	«Гавр»	Дивізіон 1	19	4	-	-	-	-	-
1953—1954	«Гавр»	Дивізіон 1	28	9	4	1	-	-	-
1954—1955	«Реймс»	Дивізіон 1	23	11	3	1	ЛК	2	0
1955—1956		Дивізіон 1	16	8	2	0	КЄЧ	4	1
1956—1957		Дивізіон 1	27	4	3	4	-	-	-
1957—1958	«Монако»	Дивізіон 1	30	5	4	2	-	-	-
1958—1959		Дивізіон 1	28	4	2	0	-	-	-
1959—1960		Дивізіон 1	34	10	6	1	-	-	-
1960—1961		Дивізіон 1	33	5	7	2	-	-	-
1961—1962		Дивізіон 1	28	1	6	0	КЄЧ	2	0
1962—1963		Дивізіон 1	38	1	8	0	-	-	-
1963—1964		Дивізіон 1	20	0	3	0	КЄЧ	4	0
1964—1965		Дивізіон 1	31	0	4	0	-	-	-
1965—1966		Дивізіон 1	14	0	1	0	-	-	-
Всього	369	62	53	11	-	12	1