www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міхнюк Олег Іванович Оле г Іва нович Міхню к 27 жовтня 1965 Мала Дівиця Прилуцький район Чернігівська область 20 серпня

Міхнюк Олег Іванович

Оле́г Іва́нович Міхню́к (27 жовтня 1965, Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область — 20 серпня 2014, Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область) — український військовик і громадський діяч, ветеран війни в Афганістані, заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних орденів та медалей. Активіст Революції гідності, учасник війни на сході України. Герой України.

Олег Іванович Міхнюк
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження 27 жовтня 1965(1965-10-27)
Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР,  СРСР
Смерть 20 серпня 2014(2014-08-20) (48 років)
Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область,
 Україна
(загиблий у бою)
Військова служба
Приналежність  СРСР →  Україна
Вид ЗС Радянська армія
 Збройні сили
Рід військ Сухопутні війська
Формування
56-а ОГДШБр
 «Айдар»
Війни / битви Війна в Афганістані
Війна на сході України
• Бої за Новосвітлівку
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Пам'ятна медаль «25 років виведення військ з Афганістану»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
 Міхнюк Олег Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Михнюк.

Загинув під час бойових дій за містечко Новосвітлівка, на трасі Краснодон-Луганськ.

Життєпис ред.

Народився 1965 року в селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. 29 жовтня 1983 року призваний до лав Збройних сил СРСР. Закінчив навчальний підрозділ 44-ї навчальної повітряно-десантної дивізії, яка на той час дислокувалася поруч із селом Гайжюнай (Литовська РСР), отримав військове звання «сержант». З 4 березня 1984 року служив в 56-й окремій гвардійській десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Був заступником командира 3-го десантно-штурмового взводу 7-ї роти.

31 травня 1984 року під Гардезом намагаючись витягнути поранених товаришів з-під прицільного вогню снайпера був важко поранений. 21 травня 1985 року отримав друге поранення під час проведення операції в Мараварській ущелині. Багато зробив для ветеранського руху і товаришів по службі. Всі зустрічі ветеранів-«афганців» через 20 років були організовані за його ініціативи.

З 1991 по 1993 рр. начальник медико-соціального відділу Української Спілки ветеранів Афганістану (УСВА). З 1994 по 1995 рр. заступник голови правління Київської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів. З 1995 рр. працював (УСВА) на посаді керівника управління реабілітації та лікування.

Нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» та медаллю «За відвагу».

Перебував у шлюбі з Міхнюк Ніною Петрівною, під час шлюбу народилось двоє синів — Олег та Євген, однак шлюб розпався.

Знайшов другу дружину — Ірину, яка народила доньку, яку згодом назвали Анною. 14 лютого 2018 року Ірина Володимирівна Міхнюк — член правління громадської спілки «Всеукраїнська асоціація ветеранів Афганістану та антитерористичної операції» — нагороджена орденом княгині Ольги III ст.

Євромайдан та російське вторгнення ред.

В період Євромайдану Олег Міхнюк був сотником Восьмої «афганської» сотні Самооборони Майдану, у складі якої були переважно ветерани війни СССР в Афганістані.

В квітні 2014 року опублікував статтю в Українській правді у якій розкритикував стан справ в українській армії за підсумками російського вторгнення в Крим.

Під час війни на сході України пішов добровольцем до 24-й батальйону територіальної оборони «Айдар».

Загинув 20 серпня 2014 року в бою за визволення Луганська біля селища Новосвітлівка.

Вшанування пам'яті ред.

  • 11 лютого 2015 року у військово-історичному музеї — відділі Чернігівського історичного музею імені В. В. Тарновського відбувся захід, присвячений Олегу Івановичу Міхнюку. Чернігівці згадали в цей день війну в Афганістані, Революцію Гідності, війну за Незалежність України (АТО). Все це поєднав у собі Олег Міхнюк.
  • В Чернігові існує вулиця Олега Міхнюка.
  • 19 вересня 2014 року відкрито меморіальну дошку на будівлі Малодівицької ЗОШ І-ІІІ ступенів, де навчався Олег Міхнюк.
  • 29 жовтня 2019 року, в рідному містечку героя Мала Дівиця, відкрито пам'ятний знак.
  • 14 грудня 2015 року вулиця Ватутіна в смт Мала Дівиця, на якій проживав разом з батьками Олег Міхнюк, перейменована на вулицю Героя України О. Міхнюка.
  • Вшановується 20 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 8.

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. . declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2019. Процитовано 29 грудня 2019. 
  2. Указ Президента України від 14 лютого 2018 року № 31/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав»
  3. . Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 24 серпня 2014. 
  4. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 лютого 2015. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 27 березня 2016. Процитовано 26 березня 2016. 
  7. . Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  8. . Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020. 
  9. 16 разів пролунав Дзвін Пам'яті 20 серпня 2020 року
  10. Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 494/2015 «Про присвоєння О.Міхнюку звання Герой України»
  11. Президент вручив «Золоту Зірку» Героя України дружині загиблого воїна-«афганця» Олега Міхнюка [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 серпня 2015
  12. Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  13. Указ Президента України від 11 лютого 2004 року № 187/2004 «Про відзначення державними нагородами України активістів Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)»
  14. Указ Президента України від 15 лютого 1999 року № 172/99 «Про відзначення нагородами України активістів Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)»
  15. . Архів оригіналу за 24.02.2015. Процитовано 23.02.2015. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Міхнюк Олег Іванович


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ole g Iva novich Mihnyu k 27 zhovtnya 1965 Mala Divicya Priluckij rajon Chernigivska oblast 20 serpnya 2014 Novosvitlivka Krasnodonskij rajon Luganska oblast ukrayinskij vijskovik i gromadskij diyach veteran vijni v Afganistani zastupnik golovi Ukrayinskoyi Spilki veteraniv Afganistanu kavaler chislennih ordeniv ta medalej Aktivist Revolyuciyi gidnosti uchasnik vijni na shodi Ukrayini Geroj Ukrayini Oleg Ivanovich Mihnyuk Starshij serzhantZagalna informaciyaNarodzhennya 27 zhovtnya 1965 1965 10 27 Mala Divicya Priluckij rajon Chernigivska oblast Ukrayinska RSR SRSRSmert 20 serpnya 2014 2014 08 20 48 rokiv Novosvitlivka Krasnodonskij rajon Luganska oblast Ukrayina zagiblij u boyu Vijskova sluzhbaPrinalezhnist SRSR UkrayinaVid ZS Radyanska armiya Zbrojni siliRid vijsk Suhoputni vijskaFormuvannya 56 a OGDShBr Ajdar Vijni bitvi Vijna v AfganistaniVijna na shodi Ukrayini Boyi za NovosvitlivkuNagorodi ta vidznakiOrden Za muzhnist I stupenya Orden Za muzhnist II stupenya Orden Za muzhnist III stupenyaPam yatna medal 25 rokiv vivedennya vijsk z Afganistanu Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Nagrudnij znak Za oboronu Doneckogo aeroportu Mihnyuk Oleg Ivanovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mihnyuk Zaginuv pid chas bojovih dij za mistechko Novosvitlivka na trasi Krasnodon Lugansk Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Yevromajdan ta rosijske vtorgnennya 2 Vshanuvannya pam yati 3 Nagorodi 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya 1965 roku v seli Mala Divicya Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 29 zhovtnya 1983 roku prizvanij do lav Zbrojnih sil SRSR Zakinchiv navchalnij pidrozdil 44 yi navchalnoyi povitryano desantnoyi diviziyi yaka na toj chas dislokuvalasya poruch iz selom Gajzhyunaj Litovska RSR otrimav vijskove zvannya serzhant Z 4 bereznya 1984 roku sluzhiv v 56 j okremij gvardijskij desantno shturmovij brigadi v Afganistani Buv zastupnikom komandira 3 go desantno shturmovogo vzvodu 7 yi roti 31 travnya 1984 roku pid Gardezom namagayuchis vityagnuti poranenih tovarishiv z pid pricilnogo vognyu snajpera buv vazhko poranenij 21 travnya 1985 roku otrimav druge poranennya pid chas provedennya operaciyi v Maravarskij ushelini Bagato zrobiv dlya veteranskogo ruhu i tovarishiv po sluzhbi Vsi zustrichi veteraniv afganciv cherez 20 rokiv buli organizovani za jogo iniciativi Z 1991 po 1993 rr nachalnik mediko socialnogo viddilu Ukrayinskoyi Spilki veteraniv Afganistanu USVA Z 1994 po 1995 rr zastupnik golovi pravlinnya Kiyivskoyi oblasnoyi Spilki voyiniv internacionalistiv Z 1995 rr pracyuvav USVA na posadi kerivnika upravlinnya reabilitaciyi ta likuvannya Nagorodzhenij dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ta medallyu Za vidvagu Perebuvav u shlyubi z Mihnyuk Ninoyu Petrivnoyu pid chas shlyubu narodilos dvoye siniv Oleg ta Yevgen odnak shlyub rozpavsya 1 Znajshov drugu druzhinu Irinu yaka narodila donku yaku zgodom nazvali Annoyu 14 lyutogo 2018 roku Irina Volodimirivna Mihnyuk chlen pravlinnya gromadskoyi spilki Vseukrayinska asociaciya veteraniv Afganistanu ta antiteroristichnoyi operaciyi nagorodzhena ordenom knyagini Olgi III st 2 Yevromajdan ta rosijske vtorgnennya red V period Yevromajdanu Oleg Mihnyuk buv sotnikom Vosmoyi afganskoyi sotni Samooboroni Majdanu u skladi yakoyi buli perevazhno veterani vijni SSSR v Afganistani 3 V kvitni 2014 roku opublikuvav stattyu v Ukrayinskij pravdi u yakij rozkritikuvav stan sprav v ukrayinskij armiyi za pidsumkami rosijskogo vtorgnennya v Krim 4 Pid chas vijni na shodi Ukrayini pishov dobrovolcem do 24 j bataljonu teritorialnoyi oboroni Ajdar Zaginuv 20 serpnya 2014 roku v boyu za vizvolennya Luganska bilya selisha Novosvitlivka Vshanuvannya pam yati red 11 lyutogo 2015 roku u vijskovo istorichnomu muzeyi viddili Chernigivskogo istorichnogo muzeyu imeni V V Tarnovskogo vidbuvsya zahid prisvyachenij Olegu Ivanovichu Mihnyuku Chernigivci zgadali v cej den vijnu v Afganistani Revolyuciyu Gidnosti vijnu za Nezalezhnist Ukrayini ATO Vse ce poyednav u sobi Oleg Mihnyuk 5 V Chernigovi isnuye vulicya Olega Mihnyuka 6 19 veresnya 2014 roku vidkrito memorialnu doshku na budivli Malodivickoyi ZOSh I III stupeniv de navchavsya Oleg Mihnyuk 7 29 zhovtnya 2019 roku v ridnomu mistechku geroya Mala Divicya vidkrito pam yatnij znak 8 14 grudnya 2015 roku vulicya Vatutina v smt Mala Divicya na yakij prozhivav razom z batkami Oleg Mihnyuk perejmenovana na vulicyu Geroya Ukrayini O Mihnyuka Vshanovuyetsya 20 serpnya na shodennomu rankovomu ceremoniali vshanuvannya ukrayinskih zahisnikiv yaki zaginuli cogo dnya u rizni roki vnaslidok rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi 9 Jogo portret rozmishenij na memoriali Stina pam yati poleglih za Ukrayinu u Kiyevi sekciya 3 ryad 3 misce 8 Nagorodi red Zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Zolota Zirka 21 serpnya 2015 posmertno za vinyatkovu muzhnist geroyizm i samopozhertvu viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi 10 11 Povnij kavaler ordena Za muzhnist Orden Za muzhnist I st 21 serpnya 2014 za osobistu muzhnist i geroyizm viyavleni u zahisti derzhavnogo suverenitetu ta teritorialnoyi cilisnosti Ukrayini virnist vijskovij prisyazi visokoprofesijne vikonannya sluzhbovogo obov yazku posmertno 12 Orden Za muzhnist II st 11 lyutogo 2004 za plidnu trudovu diyalnist aktivnu zhittyevu poziciyu patriotichne vihovannya molodi osobistij vnesok u virishennya problem veteraniv vijni 13 Orden Za muzhnist III st 15 lyutogo 1999 za plidnu trudovu diyalnist aktivnu zhittyevu poziciyu i gromadyansku muzhnist patriotichne vihovannya molodi 14 Medal Zahisniku Vitchizni Pam yatna medal 25 rokiv vivedennya vijsk z Afganistanu posmertno 15 Orden Chervonoyi Zirki Orden Chervonoyi Zirki Medal Za vidvagu Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal V pam yat 10 richchya vivedennya radyanskih vijsk z Afganistanu Bilorus nagrudnij znak Za oboronu Luganskogo aeroportu Primitki red Deklaraciyi Mihnyuk Nina Petrivna vid NAZK declarations com ua ukr Arhiv originalu za 29 grudnya 2019 Procitovano 29 grudnya 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 14 lyutogo 2018 roku 31 2018 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini z nagodi Dnya vshanuvannya uchasnikiv bojovih dij na teritoriyi inshih derzhav Vistup Olega Mihnyuka na Majdani VIDEO Arhiv originalu za 17 kvitnya 2015 Procitovano 24 serpnya 2014 Oleg Mihnyuk Distavaj n z Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 24 serpnya 2014 V istorichnomu muzeyi vidbuvsya zahid pam yati Olega Mihnyuka PiK 13 lyutogo 2015 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2015 Procitovano 13 lyutogo 2015 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 bereznya 2016 Procitovano 26 bereznya 2016 Memorialna doshka na chest Olega Mihnyuka Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2020 Afganec yakij stav Geroyem Ukrayini Arhiv originalu za 27 sichnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2020 16 raziv prolunav Dzvin Pam yati 20 serpnya 2020 roku Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2015 roku 494 2015 Pro prisvoyennya O Mihnyuku zvannya Geroj Ukrayini Prezident vruchiv Zolotu Zirku Geroya Ukrayini druzhini zagiblogo voyina afgancya Olega Mihnyuka Arhivovano 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini 23 serpnya 2015 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 21 serpnya 2014 roku 660 2014 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 11 lyutogo 2004 roku 187 2004 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini aktivistiv Ukrayinskoyi Spilki veteraniv Afganistanu voyiniv internacionalistiv Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 15 lyutogo 1999 roku 172 99 Pro vidznachennya nagorodami Ukrayini aktivistiv Ukrayinskoyi spilki veteraniv Afganistanu voyiniv internacionalistiv Komandir legendarnoyi Afganskoyi sotni Volodimir Chikalin Narodna armiya 13 02 2015 Arhiv originalu za 24 02 2015 Procitovano 23 02 2015 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mihnyuk Oleg IvanovichZaginuv Oleg Mihnyuk Sajt Ukrayinskoyi Spilki veteraniv Afganistanu Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 23 serpnya 2014 ros Proshanie s komandirom afganskoj sotni Olegom Mihnyukom ros Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 22 serpnya 2014 Procitovano 23 serpnya 2014 Mihnyuk Oleg Ivanovich ros OLEG MIHNYuK U TEH KTO PROShEL AFGANISTAN OBOSTRENNOE ChUVSTVO SPRAVEDLIVOSTI Arhivovano 21 serpnya 2014 u Wayback Machine U boyu za Lugansk zaginuv odin z najavtoritetnishih sotnikiv Majdanu Biografiya Mihnyuka Olega Ivanovicha Arhivovano 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Kniga pam yati zagiblih za Ukrayinu Ukrayinskij memorialPoperednik Geroj Ukrayini kavaler ordena Zolota Zirka 154 21 serpnya 2015 Nastupnik Zubkov Ivan Ivanovich Zinich Igor Viktorovich Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihnyuk Oleg Ivanovich amp oldid 40076921