Міські голови Кропивницького

Міські́ го́лови Кропивницького — посадові особи, що очолювали місцеве самоврядування в місті Кропивницькому (Єлисаветград, Зінов'євськ, Кірово, Кіровограді).

Пам'ятник Олександру Пашутіну в Кропивницькому

Заснований як фортеця в середині XVIII століття Єлисаветград (сучасний Кропивницький) став містом фактично лише наприкінці того століття, відтоді ж відомими є його міські очільники. За царату в місті урядували виборні голови міських дум — дуже часто це були міські багатії-купці.

Найвідомішим і таким, що урядував у місті найтриваліший період (майже 30 років, у 1878—1905 роки) міським головою міста в часи Російської імперії був Олександр Миколайович Пашутін — на цей час припав активний розвиток, як економічний, так і культурний, Єлисаветграда. Вдячні городяни ще за життя Пашутіна назвали одну з центральних вулиць його іменем, згодом встановили меморіальну дошку на його честь, а 2009 року в День міста перед будівлею міськради урочисто відкрили йому пам'ятник (єдиному з міських голів Кропивницького/Єлисаветграда).

У період коловороту подій після Жовтневого перевороту 1917 в місті часто змінювалась влада. Також уже за СРСР у складні політично та економічно 1930-ті місто знало теж багато очільників.

За незалежності України голів Кіровоградської міськради обирають в ході вільних виборів. Однак у 2000-ні вибори міського голови в Кіровограді не були безпроблемними. Так, у 2002 році встановлення результатів виборів міського голови від 9 червня 2002 року відбувалось у судових розбираннях, відтак згідно із рішеннями суду. А ситуація з міським очільником та повторними виборами в 2006 році взагалі виявилась курйозною й навіть трагікомічною. Новообраний мер Кіровограда на чергових виборах міського голови, що відбувалися одночасно з парламентськими 2006 року, Валерій Кальченко пройшов за списком Блоку Юлії Тимошенко до Верховної Ради, й у відведений Законом строк, побувши на посаді міського голови більше місяця, зрештою надав перевагу мандату народного депутата. Відтак, місто опинилося перед необхідністю повторного проведення виборів міського голови. Місто майже півроку жило без міського очільника, доки 26 листопада 2006 року не відбулися повторні вибори міського голови Кіровограда. Але й вони були непростими — у переддень до виборів тервиборчком Кіровограда зняв із перегонів одного з лідерів — бізнесмена Олександра Нікуліна, який пообіцяв оскаржити дії комісії в суді, що він і зробив, відтак встановлення результатів виборів міського голови Кіровограда знову відбувалося в суді.

Міським головою Кіровограда (від 9 листопада 2010 року до 29 травня 2014) був Олександр Саінсус, член Партії регіонів. 29 травня 2014 року Кіровоградська міська рада прийняла відставку міського голови Олександра Саінсуса. Керувати міським господарством до наступних виборів міського голови відповідно до чинного законодавства буде секретар міської ради Іван Марковський.

З 27 листопада 2015 року міським головою є Андрій Павлович Райкович, що був переобраний на місцевих виборах 2020 року.

Перелік міських голів Кропивницького

ім'я	рід діяльності, звання	роки урядування
Олексій Романов	купець	1787—91
Григорій Романов	купець	1791—94
Петро Кленов	купець	1794—97
Іван Пронін	купець	1797–1800
Савин Голиков	іменитий громадянин	1800—03
Іван Титов	купець	1803—06
Іван Диков	купець	1806—15
Яким Рогальов	купець	1815—18
Іван Юрійович Фундуклей	комерційний радник	1818—19
Іван Арешников	купець	1819—21
Яків Степанович Пашутін	купець	1821—29
Дем'ян Якович Самокишин	купець	1829—30
Петро Щедрін	купець	1830—31
Іван Курчанинов	купець	1831—32
Іван Шигарцев	купець	1832—33
Дмитро Шигарцев	купець	1833—36
Сидір Васильович Мистюшин	купець	1836—45
Яків Тимофійович Ковальов	купець	1845—48
Петро Єгорович Сахаров	купець	1848—51
Микола Петрович Пашутін	купець	1851—54
Федір Олексійович Макаров	купець	1854—57
Микола Микитович Макеєв	купець	1857—60
Василь Олексійович Вашакін	купець	1860—63
Микола Петрович Пашутін	купець	1863—64
Іван Микитович Макеєв	особистий почесний громадянин	1864—66
Самуїл Костянтинович Турчанов	купець	1866—78
Олександр Миколайович Пашутін	потомственний почесний громадянин	1878–1905
Микола Іванович Іванов	купець	1906—11
Григорій Йосипович Волохін	купець	1912—17

ім'я	роки урядування
С. П. Крамаренко	1917—18
Б. П. Волотковський	1918
Володимир Михайлович Спренжин	1918
Ульянов	1919
Іван Юхимович Сосна	1919
Францевич	1920
В. М. Стрелков	1920
Салтанов	1921
Мар'янов	1921—23
Радченко	1923—25
А. Мануйленко	1925—26
Тонконогий	1926—28
Трифон Маркович Гуляницький	1928—29
Михайло Іванович Бирюков	1929—31
Іван Гаврилович Біляєв	1931—32
Дмитро Тимофійович Стрижак	1933—35
Д. І. Драчук	1935—37
Михайло Трохимович Степанов	1938—40
Михайло Купріянович Бур'янов	1940—41
С. К. Бойко	1944
Є. О. Бабенко	1944
Никифір Харитонович Луценко	1944—47
Андрій Денисович Чабанний	1947—53
Сергій Захарович Сергієнко	1953—54
Олексій Олексійович Швець	1954—55
Володимир Макарович Герман	1955—61
Юхим Микитович Кучугурний	1961—65
Володимир Макарович Герман	1965—69
Борис Карпович Катеринчук	1969—71
Борис Гаврилович Токовий	1971—77
Кім Михайлович Черевко	1977—86
Микола Іванович Москаленко	1986—89
Микола Петрович Рибальченко	1989—90
Валерій Олександрович Ткаченко	1990—91
Василь Георгійович Мухін	1991—98
Олександр Васильович Нікулін	1998–2002
Микола Станіславович Чигрін	2002—06
Валерій Михайлович Кальченко	2006
Володимир Тихонович Пузаков	2007—10
Олександр Дмитрович Саінсус	2010—14
в.о. Іван Іванович Марковський	2014–2015
Андрій Павлович Райкович	2015–

Примітки

1. Текст РІШЕННЯ року Смілянський міський суд Черкаської області про встановлення результатів виборів міського голови від 9 червня 2002 року [ 15 січня 2010 у Wayback Machine.] // «Вкчірня газета»
2. У Кіровограді будуть нові вибори, бо мер передумав і поїхав до Києва // інф. Deutsche Welle за 2 червня 2006 року
3. В очікуванні офіційних результатів спостерігачі підбиваютьпідсумки міських голів Чернігова, Полтави та Кіровограда. [ 12 січня 2011 у Wayback Machine.] // інф. за 27 листопада 2006 року від Радіо «Свобода»
4. Екс-кандидат у мери Кіровограда Олександр Нікулін вимагає визнати позачергові вибори мера недійсними [ 27 серпня 2014 у Wayback Machine.] // інф. за 28 листопада 2006 року від Радіо «Свобода»
5. . Архів оригіналу за 30 травня 2014. Процитовано 29 травня 2014. 

Посилання