www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міський сад Кременчук Міськи й сад парк Залізни чників з 1924 по 1997 найстаріший парк міста Кременчук один з найстаріши

Міський сад (Кременчук)

Міськи́й сад (парк Залізни́чників з 1924 по 1997) — найстаріший парк міста Кременчук, один з найстаріших парків України. Заснований у 1787 році за ініціативою Григорія Потьомкіна за проектом англійця Вільяма Гульда (англ. William Gould) та відкрито під час візиту Катерини II до Кременчука. Знаходиться на півночі від заводу «Кредмаш».

Міський сад
англ. Mis'kyy sad
49°04′36″ пн. ш. 33°25′34″ сх. д. / 49.07681900002777553° пн. ш. 33.42621400002777676° сх. д. / 49.07681900002777553; 33.42621400002777676Координати: 49°04′36″ пн. ш. 33°25′34″ сх. д. / 49.07681900002777553° пн. ш. 33.42621400002777676° сх. д. / 49.07681900002777553; 33.42621400002777676
Тип ландшафтний
Статус комплексна пам'ятка природи місцевого значення
Відкрито 1787 рік
Площа 7,8 га
Країна  Україна
Розташування Кременчук, на північному сході від Центра
Міський сад
Міський сад (Україна)
 Міський сад у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Міський сад.

Історія Редагувати

Міський сад. Початок XX століття

У 1765 році місто стає центром Новоросійської губернії. З 1783 року — тимчасово є центром Катеринославського намісництва, поки будується Катеринослав (нині Дніпро). Генерал-губернатором намісництва був Григорій Потьомкін, фаворит імператриці, який проживав у Кременчуці.

У 1770 році за вказівкою Потьомкіна на околиці Кременчука облаштовується фруктовий сад. У 1783 році Вільям Гульд (англ. William Gould) приступає до створення на базі саду і діброви одного з кращих ландшафтних парків Малоросії. Гульд був відомим садовим майстром, запрошеним Потьомкіним до Росії з Великої Британії. Майстер також брав участь у створенні Олександрівського і Таврійського садів у Петербурзі, а також англійського парку в Петергофі. На плані Кременчука 1784 року зображено прямокутний партикулярний регулярно розпланований сад. Центральна алея, що йде із заходу на схід, перетинається у трьох місцях діагональними алеями. З півдня примикає діброва з озером, до якого веде одна з бічних алей. На території діброви також розташована сітка з стежок.

У 1787 році імператриця Катерина II у рамках подорожі до Криму двічі відвідує Кременчук. До її приїзду в місті завершується облаштування саду. Створюється озеро кільцеподібної форми, обкладене білим мармуром, будуються містки та альтанки. Саджанці яблунь, груш та інших плодових дерев привозяться з Криму, Кавказу та з-за кордону. У саду зводять для Катерини дерев'яний шляховий палац за проектом Івана Старова, відомого зодчого з Санкт-Петербурга, творця Таврійського палацу. Покої розписує Володимир Боровиковський, художник родом з Миргорода. Боровиковський створює дві картини: на одній з них зображений Петро I у вигляді землероба Та Катерина II, яка засіває поле, а на іншій — імператриця у вигляді Мінерви в оточенні мудреців Стародавньої Греції. Під час візиту Катерина II відзначає роботу художника і запрошує його до Петербурга, де він з часом набуває славу відомого портретиста.

Один з дубів, висаджений при приїзді до міста Катерини II. Зараз знаходиться поза територією парку на вулиці Черниша.

Після відвідин Кременчука Катерина II написала такі рядки:

Сего 3-го мая на моей галере в 4 верстах от Кременчуга, где я провела три дня в большом красивом и прелестном доме, выстроенным фельдмаршалом князем Потемкиным близ прекрасной дубовой рощи и сада в котором есть грушовые деревья такой вышины и толщины, каких я не видывала отродясь и все в цвету. Я думаю, что бесспорно здесь прекраснейший климат в целом Российской империи. Кременчуг прекраснейшая местность, какую только я видела в своей жизни

Німецький лікар і мандрівник А. Меллер, сопровождавщій імператрицю під час подорожі, був вражений вишневими алеями в саду.

У 1788 році Потьомкін переїжджає до Катеринослава, куди переводиться управління Катеринославського намісництва. Дерев'яний палац, у якому гостювала імператриця, згорає незабаром після її візиту, у 1789 році. За наказом Потьомкіна восени 1789 року плодові рослини (яблуні, вишні, груші, горіхи, виноградні лози) з кременчуцького казенного саду перевозяться у парк, закладений у новій резиденції князя. Роботами керує городничий міста Градизьк Адлерштраль. Дума Кременчука кілька разів звертається до губернатора з проханням передати сад місту, проте прохання задовольняється лише 1798 року.

До приїзду у місто імператора Олександра I у 1819 році Міський сад знову причіпурюється. Питаннями зелених насаджень займається садовий комітет, створений при Міській управі. Сад, проте, розташовується за межами міста, що обумовлює його низьку популярність серед містян і відсутність прибутку. У записках Полтавської губернії за 1846 рік говориться:

Содержание такого огромного парка экономически чрезвычайно невыгодно городской думе. Находясь практически за городской чертой, он плохо посещается, а потому не приносит городу никакого дохода. Стремясь как-то облегчить экономическое бремя, городская дума в 1840-х годах отделяет в восточной части сада 13 участков земли для продажи под застройку загородных домов
Курзал в саду (1900-е годы)
Озеро Гарячка в 2007 году

Згодом від початкової площі саду та діброви залишається лише близько 20 відсотків. Наприкінці XIX століття сад знову активно розвивається. У 1899 році бельгійське товариство запускає Кременчуцький міський трамвай. Одна із зупинок розміщується поруч із входом у Міський сад, який, таким чином, виявляється пов'язаним з іншими частинами міста двома трамвайними коліями. Парк здається містом в оренду: у 1913—1914 роках орендарем виступає Рувим Олькеницький — антрепренер Катерининського театру. У саду відкривається літній театр, курзал, кавовий будиночок, майданчики для гри у кеглі. У вихідні та святкові дні грає духовий оркестр. Проводяться різні заходи, у тому числі приурочені до свят: навесні 1913 року в саду проходить гуляння до Дня повітряного флоту, 25 відсотків від виручки перераховується на посилення флоту. Пізніше у тому ж році одна з газет анонсує в саду «велике гуляння», на якому «буде спалений грандіозний феєрверк». Проходить також «річний урочистий акт народних шкіл». У 1914 році в парку відкривається перший міський фонтан. Працює кінотеатр — газета писала: «Міський сад. Сеанси кінематографа на відкритому повітрі, кожні три дні нова розкішна програма картин. Щоденні гуляння при оркестрі військової музики Брянського полку. Початок гулянь 7,5 години вечора. Ціна за вхід — 10 коп. Пивний бар».

Під час Першої світової війни одна з будівель у парку була віддана під військовий госпіталь.

Парк Залізничників у Радянський період Редагувати

Заброшений клуб залізничників у 2011 році

На початку 1920-х років, після радянсько-української війни, Кременчук знаходиться в занепаді. Близько половини дерев саду було вирубано городянами для опалення.

З 1924 року міський сад відновлюється, отримує назву «Парк Залізничників» і стає улюбленим місцем відпочинку кременчуківців. Активно висаджуються нові дерева. На березі озера будується клуб залізничників за типовим проектом.

Під час Другої світової війни парк істотно постраждав. Під час одного з обстрілів снаряд потрапив у влаштований німцями на території склад паливно-мастильних матеріалів, спалахнула пожежа. Для усунення пожежі використовується праця в'язнів концтаборів, розташованих в місті.

Після війни парк знову активно відновлюється. Проводяться масові гуляння та спортивні свята. Встановлюються скульптури Леніна та Сталіна. У період розвінчання культу особи Сталіна у 1956 році пам'ятник було демонтовано. Пам'ятник Леніну було перенесено до входу в парк і пізніше також демонтовано.

У радянський період була побудована електростанція, що використала воду паркового озера для охолодження. Через скидання в озеро теплої води воно отримало неофіційну назву «Гарячка».

Ворота саду і частина огорожі збереглися до кінця 1980-х років. Після початку будівництва нової будівлі прокуратури та благоустрою прилеглої до неї території, ворота і огорожа були знесені. Будівля клубу залізничників пустувала. Після зупинки електространції, перестають скидувати теплу воду в озеро. Воно з часом починає заболочуватись.

Незалежність Редагувати

Чистка озера у 2012 році

У 1993 році парк отримує статус пам'ятника міського значення. У 1997 році йому повертається початкова назва. У 1998 році міська влада передає парк на баланс благодійної організації «Християнський світ». Організація розташовується в колишньому приміщенні клубу залізничників, а також здає площі в безоплатну оренду іншим організаціям. За сім років перебування на балансі «Християнського світу» парк прийшов у повне запустіння. Висаджені в 1998 році дерева загинули.

У 2007 році парк було передано на баланс футбольного клубу «Кремінь». У тому ж році на території парку було зведено «Кремінь-арену» — стадіон і спорткомплекс футбольної команди. Будівля клубу залізничників пустувало та багаторазово горіла. Парк залишався в занедбаному стані. До 2011 року від початкового дубового гаю залишився один дуб, на вулиці Черниша.

Під час керування містом мером Олегом Бабаєвим стадіон та спорткомплекс були реконструйовані. Були розроблені плани по відновленню парку, будівництва на місці занедбаного клубу залізничників готельно-ресторанного комплексу, а також з облаштування освітлення, спорудження ковзанки і тенісних кортів.

У 2012 році почалася чистка озера, слідом за якою почалася комплексна реставрація парку. Вхід був оформлений у стилі знесеної у 1980-х роках історичної арки. У 2015 році на озері була побудована альтанка, також виконана в історичному стилі. У 2016 році в озеро була випущена риба. C 2016 года сад находится на балансе КП «Благоустройство Кременчуга». Станом на 2017 рік, планується поява в Міському саду нових клумб, креативної зони відпочинку біля озера, а також понтона для катамаранів.

Опис Редагувати

Міський сад — один з перших ландшафтних парків в Україні. На разі з природних видів збереглися два екземпляри дуба черешчатого віком понад 200 років.

Ростуть такі дерева: робінія, тополя біла та пірамідальна, осика, клен ясенелистий.

Парк насичений транспортними розв'язками, має велике оздоровче, рекреаційне, а також історичне та естетичне значення.

Стадіон Редагувати

Стадіон «Кремінь». За стадіоном видно Міський сад

У листопаді 2010 року на півночі саду відкрито футбольний стадіон «Кремінь».

Озеро Редагувати

Річка Сухий Кагамлик робила там петлю, її відсікли і зробили штучне озеро, де вода була проточною.

Коли у радянські часи збудували теплову електростанцію, воду з озера забирали для охолодження турбін, а потім скидали гарячу — таким був замкнутий цикл. Тому у народі озеро отримало назву Гарячка. На сьогодні стара електростанція не працює — і потреба у ставку-охолоджувачі відпала. З тих пір озеро замулилося і заросло очеретом. Восени 2012 почалась реконструкція.

Острів з альтанкою на озері
Чорні лебеді

Примітки Редагувати

  1. ↑ . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 8 квітня 2011. 
  2. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 31 березня 2017. 
  3. (англ.). www.encspb.ru. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  4. ↑ Музыченко Н.В. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  5. ↑ Ивушкин В.Э. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 29 березня 2017. 
  6. Машковцев Н.Г. . art19.info. Архів оригіналу за 14 травня 2017. Процитовано 31 березня 2017. 
  7. ↑ . Наш Кременчуг (ru-RU). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  8. Музыченко Н.В., Соколова И.М. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  9. ↑ Пацовский Р. (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 31 березня 2017. 
  10. . Вестник Кременчуга. Приднепровский голос. 9 травня 1913. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 5 липня 2017. 
  11. . Вестник Кременчуга. Приднепровский голос. 23 травня 1913. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 21 червня 2017. 
  12. . starosti.ru. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 16 липня 2017. 
  13. (рос.). Журнал полимерные трубы - Украина. Архів оригіналу за 15 червня 2017. Процитовано 14 червня 2017. 
  14. Кобзар В.В. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 26 червня 2017. 
  15. (рос.). kremenhistory.org.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 29 березня 2017. 
  16. . Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  17. . Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  18. . Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 30 березня 2017. 
  19. (рос.). gazeta.net.ua. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  20. . Кременчуг Онлайн - городской портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  21. . Все новости Кременчуга на сайте ТелеграфЪ (рос.). Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  22. . Кременчуг Тудей. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 31 березня 2017. 
  23. (рос.). okrain.net.ua. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017. 
  24. . kremenchug.pl.ua. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2017. 
  25. . Архів оригіналу за 23 грудня 2010. Процитовано 8 квітня 2011. 
  26. ↑ Кременчуцький Телеграф: У «Міському саду» почали чистити озеро (ФОТО) [ 1 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання Редагувати

Література Редагувати

  • Алла Николаевна Лушакова, «Городской сад», 2004 год.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Miski j sad park Zalizni chnikiv z 1924 po 1997 najstarishij park mista Kremenchuk odin z najstarishih parkiv Ukrayini Zasnovanij u 1787 roci za iniciativoyu Grigoriya Potomkina za proektom anglijcya Vilyama Gulda angl William Gould ta vidkrito pid chas vizitu Katerini II do Kremenchuka Znahoditsya na pivnochi vid zavodu Kredmash Miskij sadangl Mis kyy sad49 04 36 pn sh 33 25 34 sh d 49 07681900002777553 pn sh 33 42621400002777676 sh d 49 07681900002777553 33 42621400002777676 Koordinati 49 04 36 pn sh 33 25 34 sh d 49 07681900002777553 pn sh 33 42621400002777676 sh d 49 07681900002777553 33 42621400002777676Tip landshaftnijStatus kompleksna pam yatka prirodi miscevogo znachennya 1 Vidkrito 1787 rik 1 Plosha 7 8 ga 1 Krayina UkrayinaRoztashuvannya Kremenchuk na pivnichnomu shodi vid CentraMiskij sadMiskij sad Ukrayina Miskij sad u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Miskij sad Zmist 1 Istoriya 1 1 Park Zaliznichnikiv u Radyanskij period 1 2 Nezalezhnist 2 Opis 2 1 Stadion 2 2 Ozero 3 Primitki 4 Posilannya 5 LiteraturaIstoriya Redaguvati nbsp Miskij sad Pochatok XX stolittyaU 1765 roci misto staye centrom Novorosijskoyi guberniyi Z 1783 roku timchasovo ye centrom Katerinoslavskogo namisnictva poki buduyetsya Katerinoslav nini Dnipro 2 General gubernatorom namisnictva buv Grigorij Potomkin favorit imperatrici yakij prozhivav u Kremenchuci U 1770 roci za vkazivkoyu Potomkina na okolici Kremenchuka oblashtovuyetsya fruktovij sad U 1783 roci Vilyam Guld angl William Gould pristupaye do stvorennya na bazi sadu i dibrovi odnogo z krashih landshaftnih parkiv Malorosiyi Guld buv vidomim sadovim majstrom zaproshenim Potomkinim do Rosiyi z Velikoyi Britaniyi Majster takozh brav uchast u stvorenni Oleksandrivskogo i Tavrijskogo sadiv u Peterburzi a takozh anglijskogo parku v Petergofi 3 Na plani Kremenchuka 1784 roku zobrazheno pryamokutnij partikulyarnij regulyarno rozplanovanij sad Centralna aleya sho jde iz zahodu na shid peretinayetsya u troh miscyah diagonalnimi aleyami Z pivdnya primikaye dibrova z ozerom do yakogo vede odna z bichnih alej Na teritoriyi dibrovi takozh roztashovana sitka z stezhok 4 U 1787 roci imperatricya Katerina II u ramkah podorozhi do Krimu dvichi vidviduye Kremenchuk Do yiyi priyizdu v misti zavershuyetsya oblashtuvannya sadu Stvoryuyetsya ozero kilcepodibnoyi formi obkladene bilim marmurom buduyutsya mistki ta altanki Sadzhanci yablun grush ta inshih plodovih derev privozyatsya z Krimu Kavkazu ta z za kordonu U sadu zvodyat dlya Katerini derev yanij shlyahovij palac za proektom Ivana Starova vidomogo zodchogo z Sankt Peterburga 5 tvorcya Tavrijskogo palacu Pokoyi rozpisuye Volodimir Borovikovskij hudozhnik rodom z Mirgoroda Borovikovskij stvoryuye dvi kartini na odnij z nih zobrazhenij Petro I u viglyadi zemleroba Ta Katerina II yaka zasivaye pole a na inshij imperatricya u viglyadi Minervi v otochenni mudreciv Starodavnoyi Greciyi Pid chas vizitu Katerina II vidznachaye robotu hudozhnika i zaproshuye jogo do Peterburga de vin z chasom nabuvaye slavu vidomogo portretista 6 nbsp Odin z dubiv visadzhenij pri priyizdi do mista Katerini II Zaraz znahoditsya poza teritoriyeyu parku na vulici Chernisha Pislya vidvidin Kremenchuka Katerina II napisala taki ryadki 7 nbsp Sego 3 go maya na moej galere v 4 verstah ot Kremenchuga gde ya provela tri dnya v bolshom krasivom i prelestnom dome vystroennym feldmarshalom knyazem Potemkinym bliz prekrasnoj dubovoj roshi i sada v kotorom est grushovye derevya takoj vyshiny i tolshiny kakih ya ne vidyvala otrodyas i vse v cvetu Ya dumayu chto bessporno zdes prekrasnejshij klimat v celom Rossijskoj imperii Kremenchug prekrasnejshaya mestnost kakuyu tolko ya videla v svoej zhizni nbsp Nimeckij likar i mandrivnik A Meller soprovozhdavshij imperatricyu pid chas podorozhi buv vrazhenij vishnevimi aleyami v sadu 4 U 1788 roci Potomkin pereyizhdzhaye do Katerinoslava kudi perevoditsya upravlinnya Katerinoslavskogo namisnictva Derev yanij palac u yakomu gostyuvala imperatricya zgoraye nezabarom pislya yiyi vizitu u 1789 roci Za nakazom Potomkina voseni 1789 roku plodovi roslini yabluni vishni grushi gorihi vinogradni lozi z kremenchuckogo kazennogo sadu perevozyatsya u park zakladenij u novij rezidenciyi knyazya Robotami keruye gorodnichij mista Gradizk Adlershtral 4 Duma Kremenchuka kilka raziv zvertayetsya do gubernatora z prohannyam peredati sad mistu prote prohannya zadovolnyayetsya lishe 1798 roku Do priyizdu u misto imperatora Oleksandra I u 1819 roci Miskij sad znovu prichipuryuyetsya Pitannyami zelenih nasadzhen zajmayetsya sadovij komitet stvorenij pri Miskij upravi 8 Sad prote roztashovuyetsya za mezhami mista sho obumovlyuye jogo nizku populyarnist sered mistyan i vidsutnist pributku U zapiskah Poltavskoyi guberniyi za 1846 rik govoritsya 9 nbsp Soderzhanie takogo ogromnogo parka ekonomicheski chrezvychajno nevygodno gorodskoj dume Nahodyas prakticheski za gorodskoj chertoj on ploho poseshaetsya a potomu ne prinosit gorodu nikakogo dohoda Stremyas kak to oblegchit ekonomicheskoe bremya gorodskaya duma v 1840 h godah otdelyaet v vostochnoj chasti sada 13 uchastkov zemli dlya prodazhi pod zastrojku zagorodnyh domov nbsp nbsp Kurzal v sadu 1900 e gody nbsp Ozero Garyachka v 2007 goduZgodom vid pochatkovoyi ploshi sadu ta dibrovi zalishayetsya lishe blizko 20 vidsotkiv Naprikinci XIX stolittya sad znovu aktivno rozvivayetsya U 1899 roci belgijske tovaristvo zapuskaye Kremenchuckij miskij tramvaj Odna iz zupinok rozmishuyetsya poruch iz vhodom u Miskij sad yakij takim chinom viyavlyayetsya pov yazanim z inshimi chastinami mista dvoma tramvajnimi koliyami Park zdayetsya mistom v orendu u 1913 1914 rokah orendarem vistupaye Ruvim Olkenickij antreprener Katerininskogo teatru U sadu vidkrivayetsya litnij teatr kurzal kavovij budinochok majdanchiki dlya gri u kegli U vihidni ta svyatkovi dni graye duhovij orkestr Provodyatsya rizni zahodi u tomu chisli priurocheni do svyat navesni 1913 roku v sadu prohodit gulyannya do Dnya povitryanogo flotu 25 vidsotkiv vid viruchki pererahovuyetsya na posilennya flotu 10 Piznishe u tomu zh roci odna z gazet anonsuye v sadu velike gulyannya na yakomu bude spalenij grandioznij feyerverk 11 Prohodit takozh richnij urochistij akt narodnih shkil 12 U 1914 roci v parku vidkrivayetsya pershij miskij fontan 13 Pracyuye kinoteatr gazeta pisala Miskij sad Seansi kinematografa na vidkritomu povitri kozhni tri dni nova rozkishna programa kartin Shodenni gulyannya pri orkestri vijskovoyi muziki Bryanskogo polku Pochatok gulyan 7 5 godini vechora Cina za vhid 10 kop Pivnij bar 14 Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni odna z budivel u parku bula viddana pid vijskovij gospital 7 Park Zaliznichnikiv u Radyanskij period Redaguvati nbsp Zabroshenij klub zaliznichnikiv u 2011 rociNa pochatku 1920 h rokiv pislya radyansko ukrayinskoyi vijni Kremenchuk znahoditsya v zanepadi Blizko polovini derev sadu bulo virubano gorodyanami dlya opalennya Z 1924 roku miskij sad vidnovlyuyetsya otrimuye nazvu Park Zaliznichnikiv i staye ulyublenim miscem vidpochinku kremenchukivciv Aktivno visadzhuyutsya novi dereva Na berezi ozera buduyetsya klub zaliznichnikiv za tipovim proektom Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni park istotno postrazhdav Pid chas odnogo z obstriliv snaryad potrapiv u vlashtovanij nimcyami na teritoriyi sklad palivno mastilnih materialiv spalahnula pozhezha 7 Dlya usunennya pozhezhi vikoristovuyetsya pracya v yazniv konctaboriv roztashovanih v misti 9 Pislya vijni park znovu aktivno vidnovlyuyetsya Provodyatsya masovi gulyannya ta sportivni svyata 15 Vstanovlyuyutsya skulpturi Lenina ta Stalina U period rozvinchannya kultu osobi Stalina u 1956 roci pam yatnik bulo demontovano Pam yatnik Leninu bulo pereneseno do vhodu v park i piznishe takozh demontovano 7 U radyanskij period bula pobudovana elektrostanciya sho vikoristala vodu parkovogo ozera dlya oholodzhennya Cherez skidannya v ozero teployi vodi vono otrimalo neoficijnu nazvu Garyachka 5 Vorota sadu i chastina ogorozhi zbereglisya do kincya 1980 h rokiv Pislya pochatku budivnictva novoyi budivli prokuraturi ta blagoustroyu prilegloyi do neyi teritoriyi vorota i ogorozha buli zneseni Budivlya klubu zaliznichnikiv pustuvala Pislya zupinki elektrostranciyi perestayut skiduvati teplu vodu v ozero Vono z chasom pochinaye zabolochuvatis Nezalezhnist Redaguvati nbsp Chistka ozera u 2012 rociU 1993 roci park otrimuye status pam yatnika miskogo znachennya U 1997 roci jomu povertayetsya pochatkova nazva U 1998 roci miska vlada peredaye park na balans blagodijnoyi organizaciyi Hristiyanskij svit Organizaciya roztashovuyetsya v kolishnomu primishenni klubu zaliznichnikiv a takozh zdaye ploshi v bezoplatnu orendu inshim organizaciyam Za sim rokiv perebuvannya na balansi Hristiyanskogo svitu park prijshov u povne zapustinnya Visadzheni v 1998 roci dereva zaginuli 16 U 2007 roci park bulo peredano na balans futbolnogo klubu Kremin U tomu zh roci na teritoriyi parku bulo zvedeno Kremin arenu stadion i sportkompleks futbolnoyi komandi Budivlya klubu zaliznichnikiv pustuvalo ta bagatorazovo gorila 17 Park zalishavsya v zanedbanomu stani Do 2011 roku vid pochatkovogo dubovogo gayu zalishivsya odin dub na vulici Chernisha 18 Pid chas keruvannya mistom merom Olegom Babayevim stadion ta sportkompleks buli rekonstrujovani 19 Buli rozrobleni plani po vidnovlennyu parku budivnictva na misci zanedbanogo klubu zaliznichnikiv gotelno restorannogo kompleksu a takozh z oblashtuvannya osvitlennya sporudzhennya kovzanki i tenisnih kortiv 20 U 2012 roci pochalasya chistka ozera slidom za yakoyu pochalasya kompleksna restavraciya parku Vhid buv oformlenij u stili znesenoyi u 1980 h rokah istorichnoyi arki 21 U 2015 roci na ozeri bula pobudovana altanka takozh vikonana v istorichnomu stili U 2016 roci v ozero bula vipushena riba 22 C 2016 goda sad nahoditsya na balanse KP Blagoustrojstvo Kremenchuga 23 Stanom na 2017 rik planuyetsya poyava v Miskomu sadu novih klumb kreativnoyi zoni vidpochinku bilya ozera a takozh pontona dlya katamaraniv 24 nbsp Mist ta altanka na ozeri nbsp Arka oformlena u stili znesenoyi u 1980 h rokah istorichnoyi arki nbsp Parkan vzdovzh vulici Chkalova nbsp Ostriv z altankoyuOpis RedaguvatiMiskij sad odin z pershih landshaftnih parkiv v Ukrayini Na razi z prirodnih vidiv zbereglisya dva ekzemplyari duba chereshchatogo vikom ponad 200 rokiv Rostut taki dereva robiniya topolya bila ta piramidalna osika klen yasenelistij Park nasichenij transportnimi rozv yazkami maye velike ozdorovche rekreacijne a takozh istorichne ta estetichne znachennya Stadion Redaguvati nbsp Stadion Kremin Za stadionom vidno Miskij sad U listopadi 2010 roku na pivnochi sadu vidkrito futbolnij stadion Kremin 25 Ozero Redaguvati Richka Suhij Kagamlik robila tam petlyu yiyi vidsikli i zrobili shtuchne ozero de voda bula protochnoyu 26 Koli u radyanski chasi zbuduvali teplovu elektrostanciyu vodu z ozera zabirali dlya oholodzhennya turbin a potim skidali garyachu takim buv zamknutij cikl Tomu u narodi ozero otrimalo nazvu Garyachka Na sogodni stara elektrostanciya ne pracyuye i potreba u stavku oholodzhuvachi vidpala Z tih pir ozero zamulilosya i zaroslo ocheretom Voseni 2012 pochalas rekonstrukciya 26 nbsp nbsp Ostriv z altankoyu na ozeri Chorni lebediPrimitki Redaguvati a b v Miskij sad Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 8 kvitnya 2011 Imperatrica Ekaterina II s vizitom v Kremenchuge ros okrain net ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 31 bereznya 2017 Enciklopediya Sankt Peterburga angl www encspb ru Arhiv originalu za 31 sichnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 a b v Muzychenko N V Sadovodstvo v Kremenchuge ros okrain net ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 a b Ivushkin V E Istoriya landshaftnogo parka Gorodskoj sad ros okrain net ua Arhiv originalu za 6 grudnya 2018 Procitovano 29 bereznya 2017 Mashkovcev N G Russkaya zhivopis Vladimir Lukich Borovikovskij Muzhskie i zhenskie portrety art19 info Arhiv originalu za 14 travnya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 a b v g Gorodskoj sad Nash Kremenchug Nash Kremenchug ru RU Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 Muzychenko N V Sokolova I M Pervye skvery Kremenchuga ros okrain net ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 a b Pacovskij R Gorodskoj sad starejshij park Kremenchuga ros kremenhistory org ua Arhiv originalu za 30 sichnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2017 Den vozdushnogo flota Vestnik Kremenchuga Pridneprovskij golos 9 travnya 1913 Arhiv originalu za 30 sichnya 2018 Procitovano 5 lipnya 2017 Gorodskoj sad Vestnik Kremenchuga Pridneprovskij golos 23 travnya 1913 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 21 chervnya 2017 iyun 1913 Gazetnye starosti Arhiv starosti ru Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Procitovano 16 lipnya 2017 Nevidomi fakti z istoriyi Kremenchuckogo vodogonu ta kanalizaciyi ros Zhurnal polimernye truby Ukraina Arhiv originalu za 15 chervnya 2017 Procitovano 14 chervnya 2017 Kobzar V V Kulturne zhittya provincijnogo mista Kremenchuk kinec 19 pochatok 20 st ros Okrainy Kremenchuga Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 26 chervnya 2017 Vosstanavlivaya gorod 1943 1954 Istoriya Kremenchuga Kryukova na Dnepre i ego okrain ros kremenhistory org ua Arhiv originalu za 5 bereznya 2017 Procitovano 29 bereznya 2017 Gde zaryty dengi Kremenchug Onlajn gorodskoj portal Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 V Gorodskom sadu gorit pomeshenie Kluba zheleznodorozhnikov Kremenchug Onlajn gorodskoj portal Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 Samoe staroe derevo v Kremenchuge nahoditsya na ulice Chernysha Vse novosti Kremenchuga na sajte Telegraf ros Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 30 bereznya 2017 Kremenchugskie tajny Gorodskogo sada ros gazeta net ua Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 Oleg Babaev Ya hochu vlozhit v Gorodskoj sad dushu Kremenchug Onlajn gorodskoj portal Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 V Kremenchuge dodelali centralnyj vhod v Gorodskoj sad Vse novosti Kremenchuga na sajte Telegraf ros Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 Gorodskoj sad popolnilsya novymi obitatelyami Kremenchug Tudej Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 31 bereznya 2017 Gorodskoj sad peredali na balans KP Blagoustrojstvo Kremenchuga ros okrain net ua Arhiv originalu za 31 bereznya 2017 Procitovano 31 bereznya 2017 Kremenchuzhane smogut katatsya na katamarane v Gorodskom sadu 5 Marta 2017 kremenchug pl ua Arhiv originalu za 25 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2017 Dlya Kremenya zveli stadion Arhiv originalu za 23 grudnya 2010 Procitovano 8 kvitnya 2011 a b Kremenchuckij Telegraf U Miskomu sadu pochali chistiti ozero FOTO Arhivovano 1 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiMiskij sad u Ekologichnomu atlasi Kremenchuka Foto Miskij sad Kremenchuka Foto ros Arhivovano 6 grudnya 2018 u Wayback Machine Literatura RedaguvatiAlla Nikolaevna Lushakova Gorodskoj sad 2004 god Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Miskij sad Kremenchuk amp oldid 40353632