www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжнародні інституції різновид соціальних інституцій які діють на рівні міжнародної системи Створення міжнародних інстит

Міжнародні інституції

Міжнародні інституції – різновид соціальних інституцій, які діють на рівні міжнародної системи. Створення міжнародних інституцій є засобом підтримання міжнародного режиму в певній сфері міжнародних відносин. Виступаючи регулятором міжнародних відносин, кожна міжнародна інституція є продуцентом власного міжнародно-політичного режиму у сфері її компетенції .

Природа міжнародних інституцій Редагувати

До міжнародних інституцій належать міжнародні конференції (конгреси), комісії ( комітети) та організації. Їх об’єднує: 1) міжнародна сфера діяльності, 2) міжнародний характер компетенції та 3) багатосторонній (мультилатеральний) механізм здійснення регулювання міжнародних відносин. Окремі різновиди міжнародних інституцій відрізняються своїм місцем та правовим станом у системі міжнародних відносин. Міжнародні конференції та міжнародні комісії, як правило, не є суб’єктами міжнародного права, а міжнародні організації посідають правосуб’єктність.

Міжнародні конференції та конгреси Редагувати

Міжнародні конференції (конгреси) є тимчасовими міжнародними органами, діяльність яких не регулюється міжнародно-правовими нормами через відсутність міжнародної правосуб’єктності. Робота конференцій будується згідно з власними правилами процедури і регулюється тимчасовими організаційними структурами. Міжнародні конференції можна класифікувати за складом учасників, за географічним охопленням, цілями, рівнем і термінами скликання. За складом учасників вони поділяються на міжурядові, неурядові і змішані. За географічним охопленням на глобальні та регіональні. За цілями скликання – на конференції з метою обміну думками; для обговорення проблем та вироблення спільної заяви; для підготовки або прийняття договору. За рівнем скликання – на конференції на найвищому рівні; на рівні міністрів закордонних справ; на рівні офіційних осіб-керівників делегацій. За термінами скликання – на спеціальні (для конкретного випадку, ad hoc); регулярні та періодичні.

Міжнародні комісії та комітети Редагувати

Міжнародні комісії та комітети створюються зазвичай на основі міжнародної угоди, їхня діяльність має постійний характер, вони створюють певні механізми для її забезпечення, а тому більш, ніж конференції, схожі на міжнародні організації.

Міжнародні організації Редагувати

Міжнародні організації є формальними об’єднаннями держав‚ наділеними спеціалізованою або універсальною компетенцією. Одночасно вони виступають як колективні актори, що діють цілеспрямовано та складаються із окремих держав. Головною функцією організацій у міжнародній системі є формулювання спільних цілей держав–членів та визначення засобів для їх досягнення. Крім того‚ вони відіграють роль своєрідних банків інформації з певних проблемних питань та сприяють створенню єдиних стандартів в окремих галузях міжнародного співробітництва. Особливістю міжнародних організацій є те, що вони є одночасно і суб’єктами міжнародних відносин (нарівні з фізичними, юридичними особами та державами) і частиною механізму регулювання цих відносин.

Примітки Редагувати

  1. Кривонос Р.А. Міжнародне співробітництво: теоретичні засади та концепції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Київ: Київський університет‚ 2002. – Випуск 35. – Ч. 2. – С. 62.
  2. Спеціалізовані установи системи ООН: Навч. посібник / В.С. Бруз‚ В.М.Грабажей‚ В.О. Єлфімов та ін; за ред. В.С. Бруза. – К.: Либідь‚ 1995. – С. 6.

Література Редагувати

  • А. Субботін. Режим міжнародний // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Гідденс Е. Соціологія / Пер. з англ. В.Шовкун, А.Олійник; наук. ред. О.Іващенко. — К.: Основи, 1999.
  • Кривонос Р. А. Міжнародне співробітництво: теоретичні засади та концепції // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — Київ: Київський університет‚ 2002. — Випуск 35. — Ч. 2. — С. 60 — 63.
  • Спеціалізовані установи системи ООН: Навч. посібник / В. С. Бруз‚ В. М. Грабажей‚ В. О. Єлфімов та ін; за ред. В. С. Бруза. — К.: Либідь‚ 1995. — 116 с.
  • Циганкова Т. Міжнародні організації: Навч. посібник / Т.Циганкова, Т. Ф. Гордєєва.– 2-е вид., перероб. і доп.– К.:КНЕУ, 2001.– 340 с.
Це незавершена стаття про міжнародні відносини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhnarodni instituciyi riznovid socialnih institucij yaki diyut na rivni mizhnarodnoyi sistemi Stvorennya mizhnarodnih institucij ye zasobom pidtrimannya mizhnarodnogo rezhimu v pevnij sferi mizhnarodnih vidnosin Vistupayuchi regulyatorom mizhnarodnih vidnosin kozhna mizhnarodna instituciya ye producentom vlasnogo mizhnarodno politichnogo rezhimu u sferi yiyi kompetenciyi 1 Zmist 1 Priroda mizhnarodnih institucij 2 Mizhnarodni konferenciyi ta kongresi 3 Mizhnarodni komisiyi ta komiteti 4 Mizhnarodni organizaciyi 5 Primitki 6 LiteraturaPriroda mizhnarodnih institucij RedaguvatiDo mizhnarodnih institucij nalezhat mizhnarodni konferenciyi kongresi komisiyi komiteti ta organizaciyi Yih ob yednuye 1 mizhnarodna sfera diyalnosti 2 mizhnarodnij harakter kompetenciyi ta 3 bagatostoronnij multilateralnij mehanizm zdijsnennya regulyuvannya mizhnarodnih vidnosin Okremi riznovidi mizhnarodnih institucij vidriznyayutsya svoyim miscem ta pravovim stanom u sistemi mizhnarodnih vidnosin Mizhnarodni konferenciyi ta mizhnarodni komisiyi yak pravilo ne ye sub yektami mizhnarodnogo prava a mizhnarodni organizaciyi posidayut pravosub yektnist Mizhnarodni konferenciyi ta kongresi RedaguvatiMizhnarodni konferenciyi kongresi ye timchasovimi mizhnarodnimi organami diyalnist yakih ne regulyuyetsya mizhnarodno pravovimi normami cherez vidsutnist mizhnarodnoyi pravosub yektnosti Robota konferencij buduyetsya zgidno z vlasnimi pravilami proceduri i regulyuyetsya timchasovimi organizacijnimi strukturami Mizhnarodni konferenciyi mozhna klasifikuvati za skladom uchasnikiv za geografichnim ohoplennyam cilyami rivnem i terminami sklikannya Za skladom uchasnikiv voni podilyayutsya na mizhuryadovi neuryadovi i zmishani Za geografichnim ohoplennyam na globalni ta regionalni Za cilyami sklikannya na konferenciyi z metoyu obminu dumkami dlya obgovorennya problem ta viroblennya spilnoyi zayavi dlya pidgotovki abo prijnyattya dogovoru Za rivnem sklikannya na konferenciyi na najvishomu rivni na rivni ministriv zakordonnih sprav na rivni oficijnih osib kerivnikiv delegacij Za terminami sklikannya na specialni dlya konkretnogo vipadku ad hoc regulyarni ta periodichni Mizhnarodni komisiyi ta komiteti RedaguvatiMizhnarodni komisiyi ta komiteti stvoryuyutsya zazvichaj na osnovi mizhnarodnoyi ugodi yihnya diyalnist maye postijnij harakter voni stvoryuyut pevni mehanizmi dlya yiyi zabezpechennya a tomu bilsh nizh konferenciyi shozhi na mizhnarodni organizaciyi Mizhnarodni organizaciyi RedaguvatiMizhnarodni organizaciyi ye formalnimi ob yednannyami derzhav nadilenimi specializovanoyu abo universalnoyu kompetenciyeyu Odnochasno voni vistupayut yak kolektivni aktori sho diyut cilespryamovano ta skladayutsya iz okremih derzhav Golovnoyu funkciyeyu organizacij u mizhnarodnij sistemi ye formulyuvannya spilnih cilej derzhav chleniv ta viznachennya zasobiv dlya yih dosyagnennya Krim togo voni vidigrayut rol svoyeridnih bankiv informaciyi z pevnih problemnih pitan ta spriyayut stvorennyu yedinih standartiv v okremih galuzyah mizhnarodnogo spivrobitnictva 2 Osoblivistyu mizhnarodnih organizacij ye te sho voni ye odnochasno i sub yektami mizhnarodnih vidnosin narivni z fizichnimi yuridichnimi osobami ta derzhavami i chastinoyu mehanizmu regulyuvannya cih vidnosin Primitki Redaguvati Krivonos R A Mizhnarodne spivrobitnictvo teoretichni zasadi ta koncepciyi Aktualni problemi mizhnarodnih vidnosin Kiyiv Kiyivskij universitet 2002 Vipusk 35 Ch 2 S 62 Specializovani ustanovi sistemi OON Navch posibnik V S Bruz V M Grabazhej V O Yelfimov ta in za red V S Bruza K Libid 1995 S 6 Literatura RedaguvatiA Subbotin Rezhim mizhnarodnij Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Giddens E Sociologiya Per z angl V Shovkun A Olijnik nauk red O Ivashenko K Osnovi 1999 Krivonos R A Mizhnarodne spivrobitnictvo teoretichni zasadi ta koncepciyi Aktualni problemi mizhnarodnih vidnosin Kiyiv Kiyivskij universitet 2002 Vipusk 35 Ch 2 S 60 63 Specializovani ustanovi sistemi OON Navch posibnik V S Bruz V M Grabazhej V O Yelfimov ta in za red V S Bruza K Libid 1995 116 s Cigankova T Mizhnarodni organizaciyi Navch posibnik T Cigankova T F Gordyeyeva 2 e vid pererob i dop K KNEU 2001 340 s nbsp Ce nezavershena stattya pro mizhnarodni vidnosini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhnarodni instituciyi amp oldid 20886236