Мургаш — гора в західних Балканських горах, розташована у Софійській області, між Ботевградською і Софійською котловиною.
| Мургаш Мургаш | |
| 42°49′58″ пн. ш. 23°40′08″ сх. д. / 42.83300000002777352° пн. ш. 23.669000000027779151° сх. д.Координати: 42°49′58″ пн. ш. 23°40′08″ сх. д. / 42.83300000002777352° пн. ш. 23.669000000027779151° сх. д. | |
| Країна | Болгарія |
|---|---|
| Регіон | Софійська область |
| Тип | гора |
| Мургаш Мургаш (Болгарія) | |
Географічне положення, межі, розміри ред.
Гора Мургаш є частиною західних Балканських гіра Мургашської ділянки. На півночі схили досягають Ботевградської котловини, а на півдні круто опускаються до Софійської, Саранської і Камарської котловини. На північному заході сідловиною Снігова бара (1030 м) єднається з горою Голема, а на заході з долина річки Єлешниця і сідловина висотою 1091 м розділяє і відповідно з'єднує з Софійською горою. На сході долина річки Бебреш (ліва притока Малого Іскиру) відокремлює її від гори Біло, а Ботевградський перевал (Арабаконак, 970 м) з'єднує її з Єтрополською горою.
З північного заходу на південний схід її довжина становить близько 25 км, а ширина - 15-17 км. Її хребет плоский, поступово знижується на схід, над ним виступають окремі вершини.
Вершини ред.
Найвища точка - гора Мургаш (1687 м), розташована в західній частині гори.
Геологічна будова ред.
Гора створена на залишках Свогенського антикліналя і побудована з палеозойських кристалічних порід, її південний схил та підніжжя - з тріасових конгломератів і пісковиків, верхньокрейдових вапняків і вулканогенних порід. Південне підніжжя з великих наносних конусів.
Клімат і води ред.
Гора Мургаш дає початок річкам Єлешниця (притока річки Лесновська) і Батулійська (ліва притока Єлешниці), всі вони належать з басейну ріки Іскир.
Ґрунти ред.
На північних схилах ґрунти бурі лісові та сірі лісові, а на півдні — коричневі лісові .
Флора ред.
Вище 700 - 800 м гора заросла прекрасними буковими лісами, а в нижніх частинах - переважно дубом скельним, змішаними з грабом.
Поселення ред.
На її північному підніжжі знаходиться село Врачеш, а на південному - Горішні Камарці, Єлешниця, Негушево, Осоїця, Потоп і Саранці. У середій частині гори знаходиться село Чурек.
Туризм ред.
- На вершині Мургаш побудована станція метеорологічного спостереження.
- Маршрут "Ком - Єміне" - болгарська ділянка європейського туристичного маршруту Е-3, що проходить через Мургаш.
- Єлешницький монастир розташований на південному підніжжі гори.
- Врачанський монастир розташований у північній частині гори.
Гірські притулки ред.
Наступні притулки розташовані на Мургаші:
| Назва | Висота над рівнем моря( м ) | Функц. | Місця | Струм | Вода |
|---|---|---|---|---|---|
| " Мургаш " | 1490 | Ні | 60 | Ні | Так |
Притулок "Мургаш" покинутий після продажу "Креміковців". Є вода, немає електрики. Є можливість для ночівлі для у екстрених випадках.
Дороги ред.
У східній частині гори перед перевалом Вітиня (965 м) проходить ділянка автомагістралі "Хемус" (18 км) і Республіканського шосе I-1 (25,8 км) Видин - Софія - КПП Кулата.
Топографічна карта ред.
- Аркуш карти K-34-48. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.Замініть картку на рядок {{Карта|K-34-48}} Адреса карти вже є в базі даних шаблону.
Джерела ред.
- Енциклопедія Болгарія, Том 4, Видавництво Болгарської академії наук, Софія, 1984
- Николай Мичев (1980). Географски речник на България. София: Наука и изкуство. с. 327. (болг.)
- Гірський путівник Старих Планин [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.