Музиче́нко Іва́н Микола́йович (28 серпня (10 вересня) 1901 — 8 грудня 1970) — радянський військовик початкового періоду німецько-радянської війни, генерал-лейтенант (1940). Один з радянських генералів, що потрапив у німецький полон.
| Музиченко Іван Миколайович | |
|---|---|
| Народження | 28 серпня (10 вересня) 1901 Ростов-на-Дону |
| Смерть | 8 грудня 1970 (69 років) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Країна | СРСР |
| Приналежність | Радянська армія |
| Вид збройних сил | сухопутні війська |
| Рід військ | піхота |
| Роки служби | 1918—1947 |
| Звання | Генерал-лейтенант |
| Командування | 6-а армія |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Польський похід РСЧА Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна битва під Уманню |
| Нагороди |
Біографія Редагувати
Народився 28 серпня (10 вересня) 1901 року в місті Ростов-на-Дону.
У 1917 році призваний до Російської імператорської армії, рядовий. У 1918 році вступив до лав РСЧА.
Громадянська війна в Росії Редагувати
Учасник Громадянської війни в Росії на боці більшовиків. Брав участь у придушенні селянських повстань, у встановленні Радянської влади в Україні, Білорусі.
Міжвоєнний період Редагувати
По закінченні громадянської війни продовжив військову службу. З 1926 року — командир кавалерійського ескадрону, помічник командира полку з господарської частини.
З 1932 року — командир і комісар кавалерійського полку.
У 1937—1938 роках — командир 4-ї кавалерійської дивізії Білоруського військового округу. Брав участь у вторгненні радянських військ до Польщі у 1939 році.
З 25 січня 1940 року — командир 4-ї стрілецької дивізії. Учасник радянсько-фінської війни.
Постановою РНК СРСР від 4 червня 1940 року № 945 комбригові Музиченку І. М. присвоєне військове звання «генерал-лейтенант».
У червні 1940 року призначений командиром 6-го стрілецького корпусу, у липні 1940 — командуючим 6-ю армією Київського особливого військового округу (КОВО).
Німецько-радянська війна Редагувати
З початком німецько-радянської війни — командувач 6-ю армією Південно-Західного (з 25 липня 1941 року — Південного) фронту. Після низки важких поразок у прикордонних боях, 6-а і 12-а армії потрапили в оточення південніше Умані (Уманський котел). Більша частина армій була знищена чи потрапила у полон.
Полон Редагувати
7 серпня 1941 року при спробі прориву з оточення генерал-лейтенант І. М. Музиченко потрапив у полон.
Протягом 1941—1945 років утримувався у різних таборах для військовополонених. Відмовився від співпраці з німцями.
29 квітня 1945 року визволений американськими військами з табору в Мосбурзі.
Повоєнні роки Редагувати
Протягом травня-грудня 1945 року проходив перевірку в органах НКВС СРСР.
У жовтні 1947 року відправлений у відставку.
Освіта Редагувати
Закінчив два курси учительської семінарії.
У 1927 році закінчив кавалерійські курси командного складу РСЧА.
У 1947 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу.
Нагороди Редагувати
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора та медалями.
Примітки Редагувати
- [. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 22 червня 2013. Постанова РНК СРСР від 4 червня 1940 року № 945 «О присвоении воинских званий высшему начальствующему составу Красной Армии»(рос.)]
Посилання Редагувати
- Біографія І. М. Музиченка на «Az-libr.ru» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Зимова війна. Незворотні втрати РСЧА в період радянсько-фінської війни [ 25 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Пленный генерал-лейтенант И. Н. Музыченко [ 27 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)