Музе́й фю́рера, Фюрер-музей (нім. Führermuseum) — нереалізований проєкт Гітлера зі створення в місті фюрера Лінце художнього музею на його честь на основі конфіскованих і придбаних Третім рейхом творів мистецтва.
| Музей фюрера | |
|---|---|
|
| |
| 48°17′24″ пн. ш. 14°17′31″ сх. д. / 48.29010000002777758° пн. ш. 14.29200000002777671° сх. д.Координати: 48°17′24″ пн. ш. 14°17′31″ сх. д. / 48.29010000002777758° пн. ш. 14.29200000002777671° сх. д. | |
| Країна | Німецька імперія і Австрія |
| Розташування | Лінц |
| Тип | художня галерея колекція[d] і будівельний проєктd |
| Стиль | Архітектура нацистської Німеччини |
| Архітектор | Родеріх Фікd |
| | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Першим керівником проєкту на посаді спеціального уповноваженого Гітлера став у 1939 директор Дрезденської картинної галереї Ганс Поссе. Після його смерті у 1942 роботу над проєктом створення Музею фюрера продовжив експерт з живопису Герман Фосс. До роботи над проєктом залучалися також мистецтвознавці Готфрід Реймер, Роберт Ертель та Ерхард Гепель. Більшість творів мистецтва майбутнього музею відібрали в їхніх власників після аншлюсу Австрії 1938 року. За офіційним розпорядженням, витвори мистецтва викуповували в євреїв за ціною, що не перевищує 1000 марок, і часто примусово.
На першій стадії проєкту за розпорядженням Гітлера передбачалося вибрати з його особистої колекції експонати для музею в Лінці, на другій стадії розширити музейний фонд, додавши конфісковані твори мистецтва, а потім систематично поповнювати колекцію шляхом придбання предметів мистецтва в Європі. Основну практичну роботу від імені Ганса Поссе вів антиквар Карл Габершток. На момент смерті першого керівника проєкту Ганса Поссе у 1942 для Музею фюрера вже підібрали близько 1200 творів живопису, що перебували в різних сховищах. Для Гітлера підготовлено відповідний чотиритомний фотокаталог. Основу колекції майбутньої картинної галереї в Лінці на вимогу Гітлера становили полотна німецьких художників ХІХ століття. З посиленням бомбардувань Німеччини союзницькою авіацією підібрані для Лінца твори живопису вирішено сховати зрештою в соляній шахті в Альтаусзі. У травні 1945 колекція конфіскована американцями та перевезена до Мюнхена для подальшого повернення власникам.
Проєкт архітектурного комплексу для розміщення музейної колекції в Лінці підготовлений під керівництвом Альберта Шпеєра. Передбачалося, що, крім Музею фюрера, до нього увійдуть театр, плац для проведення парадів, бібліотека та готель.
Література ред.
- Ernst Kubin: Sonderauftrag Linz. Die Kunstsammlung Adolf Hitler. Aufbau, Vernichtungsplan, Rettung. Ein Thriller der Kulturgeschichte. ORAC Buch-und Zeitschriftenverlag, Wien 1989, ISBN 3-7015-0168-8
- Birgit Schwarz: Hitlers Museum. Die Fotoalben Gemäldegalerie Linz — Dokumente zum «Führermuseum». Böhlau, Wien / Köln / Weimar 2004, ISBN 3-205-77054-4
- Hanns Christian Löhr: Das Braune Haus der Kunst, Hitler und der «Sonderauftrag Linz» . 2. Auflg. Dietrich Reimer Verlag, Berlin 2016, ISBN 978-3-7861-2736-9
- Birgit Schwarz: Sonderauftrag Linz und «Führermuseum». In: Inka Bertz; Michael Dorrmann (Hrsg.): Raub und Restitution. Kulturgut aus jüdischem Besitz von 1933 bis heute. Wallstein, Göttingen 2008, ISBN 978-3-8353-0361-4
- Birgit Kirchmayr: «Kulturhauptstadt des Führers»? Anmerkungen zu Kunst, Kultur und Nationalsozialismus в Oberösterreich und Linz. In: Birgit Kirchmayr (Hrsg.): «Культурхауптштадт де Фюхерс» Кюнст і Національний соціалізм в Лінц і Оберестеррей. Verlag für Literatur, Kunst und Musikalien, Linz 2008, S. 33-58, ISBN 978-3-85252-967-7
- Birgit Schwarz: Geniewahn: Hitler und die Kunst, Böhlau, Wien 2009 ISBN 978-3-205-78307-7
- Kathrin Iselt: «Sonderbeauftragter des Führers»: Der Kunsthistoriker und Museumsmann Hermann Voss (1884—1969 )
- Hanns Christian Löhr: Hitlers Linz, Der «Heimatgau des Führers», Links, Berlin 2013, ISBN 978-3-86153-736-6
- Birgit Schwarz: Auf Befehl des Führers. Hitler und der NS-Kunstraub, Theiss, Stuttgart / Darmstadt 2014 року. ISBN 978-3-8062-2958-5