Музей мистецтв і ремесел (фр. Musée des arts et métiers) — найстаріший технічний музей Європи, заснований в Парижі в 1794 році абатом Ґреґуаром.
| Музей мистецтв і ремесел | |
|---|---|
| фр. Musée des arts et métiers | |
| | |
| 48°51′58″ пн. ш. 2°21′19″ сх. д. / 48.86611111113877826° пн. ш. 2.3552777778055778° сх. д.Координати: 48°51′58″ пн. ш. 2°21′19″ сх. д. / 48.86611111113877826° пн. ш. 2.3552777778055778° сх. д. | |
| Тип | музей наукиd технічний автомобільнийd і університетськийd |
| Назва на честь | Консерваторія мистецтв і ремесел |
| Країна | Франція |
| Розташування | Париж |
| Адреса | 60, rue Réaumur, 75003 Paris |
| Засновано | 1794 |
| Відкрито | 1794 |
| Фонд | 80 000 |
| Відвідувачі | 220 340 осіб (2019) |
| Сайт | arts-et-metiers.net |
| Музей мистецтв і ремесел (Париж) (Франція) | |
| Нагороди Musée de Franced | |
Музей мистецтв і ремесел у Вікісховищі |
Історія музею Редагувати
Церква Сен-Марте́н-де-Шан (фр. Saint-Martin-des-Champs — «Святий Мартин на Полях») побудована на місці старої церкви епохи Меровінгів. За легендою цю церкву було зруйновано під час норманських навал. Точних свідчень про це не збереглося, але достовірно відомо, що в середині XI століття Генріх I віддає розпорядження відбудувати на цьому місці «другу церкву». Побудована в 1059—1060 роках церква переходить в 1076 році до ордена Клюні.
Абатство Клюні проіснувало до Французької революції. У 1794 році абат Анрі Грегуар пропонує Національному конвенту проект створення Консерваторії мистецтв і ремесел (фр. Conservatoire national des arts et métiers), CNAM), метою якої стане «вивчення і збереження машин та інструментів, креслень, і моделей, книг і різноманітної документації всіх існуючих мистецтв і ремесел». Затверджена Конвентом Консерваторія негайно стає новою власницею великої кількості конфіскованих під час революції приватних технічних колекцій. Після тривалих пошуків приміщення для нового музею, в 1798 році для колекції Консерваторії виділяється приміщення церкви Сен-Мартен-де-Шан.
Будівля церкви, що істотно постраждала під час революції, потребувала значного ремонту, і музей вперше відкриває свої двері для широкої публіки лише в 1802 році. З самого зародження музею одним із його принципів стала інтерактивність — працівники музею не тільки показували, але й пояснювали відвідувачам, як працюють виставлені в музеї механізми. Одночасно відкривається однойменний навчальний заклад, професори якого читають лекції з різних галузей техніки і технології, а слухачі мають можливість практикувати отримані знання на виставлених в музеї машинах. Інститут CNAM існує до тепер і є одним з найпрестижніших навчальних закладів Франції та найпопулярнішим навчальним закладом для студентів, які поєднують навчання з роботою (вечірнє та заочне відділення). Його філії відкриті в багатьох містах Франції.
У 1830 році під впливом технічної революції консерваторія реформується. З музею прибирають колекції сільськогосподарських і ткацьких машин, замінюючи їх на моделі й креслення сучасніших машин: парової, ковальської, машини Рада для виробництва цукру, машини для виготовлення паперу й багатьох інших.
Розвиток техніки в XX столітті породив безліч нових тем: від автомобіля до підкорення космосу. У 1990-х роках сценографія музею була повністю перебудована, що дозволило органічно включити ці теми у вже існуючу багату колекцію музею.
Музей профілактики виробничих травм Редагувати
24 вересня 1904 при CNAM відкривається музей профілактики виробничих травм (фр. Musée de la prévention des accidents du travail et d'hygiène industrielle), що існує й досі.
Музей в літературі Редагувати
У приміщенні музею починається й закінчується оповідь роману Умберто Еко «Маятник Фуко».
Постійна колекція Редагувати
Колекція музею поділяється на 7 частин:
- Наукові та вимірювальні інструменти
- Матеріали
- Будівництво
- Комунікації
- Енергія
- Механіка
- Транспорт
Кожен із розділів музею організований за хронологічним принципом.
Галерея Редагувати
Практична інформація Редагувати
Музей відкритий щодня крім понеділків та святкових днів.
Години роботи: з 10:00 до 18:00, у четвер до 21:30.
Щосереди і щосуботи для охочих відкриті технічні гуртки.
Примітки Редагувати
- Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
Література Редагувати
- Les musées parisiens: histoire, architecture et décor / Action Artistique de la Ville de Paris. Dir. par Béatrice de Andia, 304 с. 2-913246-49-4
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Musée des Arts et Métiers |
- Офіційний сайт музею [ 11 лютого 2011 у Wayback Machine.]