www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мохаммед Реза Пахлаві перс محمدرضا پهلوی 26 жовтня 1919 Тегеран Іран 27 липня 1980 Каїр Єгипет останній шахиншах Ірану з

Мохаммед Реза Пахлаві

Мохаммед Реза Пахлаві (перс. محمدرضا پهلوی‎; 26 жовтня 1919, Тегеран, Іран — 27 липня 1980, Каїр, Єгипет) — останній шахиншах Ірану з династії Пахлаві. Прозахідний політик, ініціатор глибоких суспільних та господарських реформ у країні. Відсторонений від влади в 1979 внаслідок Ісламської революції в Ірані.

Мохаммед Реза Пахлаві
перс. محمد رضا پهلوی‎‎
35-й шах Ірану
16 вересня 1941 — 11 лютого 1979
Попередник Реза Шах Пахлаві
Наступник титул скасований
Народився 26 жовтня 1919(1919-10-26)
Тегеран, Іран
Помер 27 липня 1980(1980-07-27) (60 років)
Каїр, Єгипет
Похований мечеть ар-Ріфаї
Відомий як політик, монарх
Країна Імперська Держава Іран
Alma mater Institut Le Rosey
Рід Пахлаві
Батько Реза Шах Пахлаві
Мати Тадж ол-Молук
У шлюбі з Фавзія Фуад, Сорая Есфандіярі-Бахтіярі і Фарах Пехлеві
Діти Алі Реза Пехлеві, Лейла Пехлеві, Реза Пахлаві, Фарахназ Пехлеві, Шахназ Пехлеві
Релігія Іслам, шиїтського толку
Нагороди

The honorary doctor of Lebanese Universityd

почесний доктор Гарвардського університетуd
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Освіта Редагувати

Здобув приватну освіту в Ірані, продовжив навчання в коледжі Ле-Росей у Швейцарії, в травні 1937 року повернувся в Тегеран. У Другій світовій війні його батько Реза Шах Пахлаві був союзником Третього Рейху, через що 1941 року під тиском Великої Британії та СРСР змушений був відмовитися від влади на користь сина, тож Мохаммед став шахом. У серпні 1953 року через непорозуміння з прем'єр-міністром Мохаммедом Мосаддиком покинув країну. Після перевороту, що повалив уряд Мосаддика, шах повернувся до Ірану, ставши по суті одноосібним правителем країни. Мосаддик мав величезну популярність серед населення, через що шах не наважився стратити його.

Біла революція Редагувати

Під час білої революції почав процес модернізації економіки та суспільства. Селянам-здольникам було розпродано земельні ділянки, на яких вони працювали і які належали державі. На початку 1960-их крупних поміщиків змусили продати або здати в оренду здольникам більшу частину своїх земель, а на тих, що залишилися, розгорнути капіталістичне сільськогосподарське виробництво. Значні кошти було вкладено в іригацію, енергетику, транспорт та освіту. В 1970-их роках, використовуючи швидке зростання прибутків від експорту нафти, Мохаммед Реза Пахлаві форсував процес індустріалізації та значною мірою зміцнив збройні сили. Шах також встановив контроль над іранською нафтовою промисловістю.

Внутрішня і зовнішня політика Редагувати

Водночас шах мав велику залежність від Заходу, особливо США. Більша частина величезних прибутків від нафти пішла на збільшення військової сили та збагачення еліти. Модернізацію було проведено не досить ефективно (зокрема замість підготовки власних кваліфікованих кадрів, Мохаммед робив ставку на іноземців, що сприяло невдоволенню з боку іранців), а деяких частин країни вона фактично не торкнулася (особливо сільської місцевості). Шах придушував усі спроби обмежити його владу і режим з боку як ісламських фундаменталістів, так і комуністів. В останній 10-15 років його правління особливо зріс вплив САВАКу (міністерства національної безпеки), великого розмаху набули репресії, що відбувалися за найменшої підозри у нелояльності до монархії і без суду.

Революція та еміграція Редагувати

У 1979 внаслідок загальних антишахських протестів Пахлаві був змушений покинути Іран, після чого в країні було скасовано монархію та проголошено ісламську республіку на чолі з аятолою Хомейні. Коли того ж року він приїхав до США на лікування, ісламські активісти взяли в заручники працівників американського посольства в Тегерані і поставили вимогу про видачу Пахлаві. Реза-шах отримав притулок в Єгипті.

Помер 27 липня 1980 року в Каїрі.

Галерея Редагувати

З Президентами США Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mohammed Reza Pahlavi pers محمدرضا پهلوی 26 zhovtnya 1919 Tegeran Iran 27 lipnya 1980 Kayir Yegipet ostannij shahinshah Iranu z dinastiyi Pahlavi Prozahidnij politik iniciator glibokih suspilnih ta gospodarskih reform u krayini Vidstoronenij vid vladi v 1979 vnaslidok Islamskoyi revolyuciyi v Irani Mohammed Reza Pahlavipers محمد رضا پهلوی 35 j shah Iranu16 veresnya 1941 11 lyutogo 1979Poperednik Reza Shah PahlaviNastupnik titul skasovanijNarodivsya 26 zhovtnya 1919 1919 10 26 Tegeran IranPomer 27 lipnya 1980 1980 07 27 60 rokiv Kayir YegipetPohovanij mechet ar RifayiVidomij yak politik monarhKrayina Imperska Derzhava IranAlma mater Institut Le RoseyRid PahlaviBatko Reza Shah PahlaviMati Tadzh ol MolukU shlyubi z Favziya Fuad Soraya Esfandiyari Bahtiyari i Farah PehleviDiti Ali Reza Pehlevi Lejla Pehlevi Reza Pahlavi Farahnaz Pehlevi Shahnaz PehleviReligiya Islam shiyitskogo tolkuNagorodi The honorary doctor of Lebanese Universityd pochesnij doktor Garvardskogo universitetudPidpisMediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Osvita 1 2 Bila revolyuciya 1 3 Vnutrishnya i zovnishnya politika 1 4 Revolyuciya ta emigraciya 2 Galereya 3 Z Prezidentami SShA 4 Literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiOsvita Redaguvati Zdobuv privatnu osvitu v Irani prodovzhiv navchannya v koledzhi Le Rosej u Shvejcariyi v travni 1937 roku povernuvsya v Tegeran U Drugij svitovij vijni jogo batko Reza Shah Pahlavi buv soyuznikom Tretogo Rejhu cherez sho 1941 roku pid tiskom Velikoyi Britaniyi ta SRSR zmushenij buv vidmovitisya vid vladi na korist sina tozh Mohammed stav shahom U serpni 1953 roku cherez neporozuminnya z prem yer ministrom Mohammedom Mosaddikom pokinuv krayinu Pislya perevorotu sho povaliv uryad Mosaddika shah povernuvsya do Iranu stavshi po suti odnoosibnim pravitelem krayini Mosaddik mav velicheznu populyarnist sered naselennya cherez sho shah ne navazhivsya stratiti jogo Bila revolyuciya Redaguvati Pid chas biloyi revolyuciyi pochav proces modernizaciyi ekonomiki ta suspilstva Selyanam zdolnikam bulo rozprodano zemelni dilyanki na yakih voni pracyuvali i yaki nalezhali derzhavi Na pochatku 1960 ih krupnih pomishikiv zmusili prodati abo zdati v orendu zdolnikam bilshu chastinu svoyih zemel a na tih sho zalishilisya rozgornuti kapitalistichne silskogospodarske virobnictvo Znachni koshti bulo vkladeno v irigaciyu energetiku transport ta osvitu V 1970 ih rokah vikoristovuyuchi shvidke zrostannya pributkiv vid eksportu nafti Mohammed Reza Pahlavi forsuvav proces industrializaciyi ta znachnoyu miroyu zmicniv zbrojni sili Shah takozh vstanoviv kontrol nad iranskoyu naftovoyu promislovistyu Vnutrishnya i zovnishnya politika Redaguvati Vodnochas shah mav veliku zalezhnist vid Zahodu osoblivo SShA Bilsha chastina velicheznih pributkiv vid nafti pishla na zbilshennya vijskovoyi sili ta zbagachennya eliti Modernizaciyu bulo provedeno ne dosit efektivno zokrema zamist pidgotovki vlasnih kvalifikovanih kadriv Mohammed robiv stavku na inozemciv sho spriyalo nevdovolennyu z boku iranciv a deyakih chastin krayini vona faktichno ne torknulasya osoblivo silskoyi miscevosti Shah pridushuvav usi sprobi obmezhiti jogo vladu i rezhim z boku yak islamskih fundamentalistiv tak i komunistiv V ostannij 10 15 rokiv jogo pravlinnya osoblivo zris vpliv SAVAKu ministerstva nacionalnoyi bezpeki velikogo rozmahu nabuli represiyi sho vidbuvalisya za najmenshoyi pidozri u neloyalnosti do monarhiyi i bez sudu Revolyuciya ta emigraciya Redaguvati U 1979 vnaslidok zagalnih antishahskih protestiv Pahlavi buv zmushenij pokinuti Iran pislya chogo v krayini bulo skasovano monarhiyu ta progolosheno islamsku respubliku na choli z ayatoloyu Homejni Koli togo zh roku vin priyihav do SShA na likuvannya islamski aktivisti vzyali v zaruchniki pracivnikiv amerikanskogo posolstva v Tegerani i postavili vimogu pro vidachu Pahlavi Reza shah otrimav pritulok v Yegipti Pomer 27 lipnya 1980 roku v Kayiri Galereya Redaguvati nbsp Stalin shah Molotov Tegeran 1943 nbsp Persha druzhina Princesa Favziya i kronprinc Mohammed z dochkoyu Shahnaz nbsp Shah koronuye shahbanu Iranu Farah na ceremoniyi u 1967 na golovi Mohammeda Rezi Korona Pahlavi nbsp Shah rozpodilyaye zemelni nadili nbsp Shah vitaye narod pochatok Biloyi revolyuciyi nbsp Z vijskovimi pilotami nbsp Alzhir zustrich z Huari Bumedyenom ta Saddamom Husejnom nbsp Rodina nbsp Shah iz tretoyu druzhinoyu Farah nbsp Pered vtecheyu z Iranu nbsp Povalennya statuyi shaha pid chas Revolyuciyi nbsp Misce pohovannya Shaha u kayirskij mecheti ar RifayiZ Prezidentami SShA Redaguvati nbsp Shah i Franklin Ruzvelt Tegeranska konferenciya 1943 cherez 2 roki pislya primusovogo zrechennya batka pid chas anglo radyanskogo vtorgnennya v Iran nbsp Shah i prezident SShA Garri Trumen nbsp Shah i Garri Trumen 1949 nbsp Shah i Duajt Ejzenhauer 1959 nbsp Shah Dzhon Ficdzherald Kennedi ta Robert MakNamara 1962 nbsp Shah i Richard Nikson 1969 nbsp Shah i prezident SShA Richard Nikson z Patrisiyeyu NiksonLiteratura RedaguvatiV I Golovchenko Pehlevi Mohammed Reza shah Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4Posilannya RedaguvatiBiografichna dovidka Arhivovano 6 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Ryszard Kapuscinski Szachinszach 1982 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mohammed Reza Pahlavi amp oldid 38878414