www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мотоніс Микола Миколайович Микола Мотоніс д н 20 лютого 1787 український письменник перекладач вчений філолог викладач о

Мотоніс Микола Миколайович

Микола Мотоніс (*д/н — †20 лютого 1787) — український письменник, перекладач, вчений-філолог, викладач, один з провідників просвітництва в Україні.

Микола Мотоніс
Народився бл. 1723 р.
Ніжин
Помер 20 листопада 1787(1787-11-20)
село Липовий Ріг
Національність українець
Діяльність письменник, перекладач
Конфесія православ'я
Батько Микола Мотоніс

Життєпис Редагувати

Молоді роки Редагувати

Народився у Ніжині у родині середніх статків. Серед далеких предків були грецькі купці. Здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Спочатку студіював під орудою Гедеона Слонімського. Закінчив навчання класом філософії, відзначався «великою охотою, раченієм и прилежанієм». Захоплювався математикою, філософією, історією та мовами. Тут затоваришував з Григорієм Козицьким. У 1747 році вони разом супроводжували молодих графів Гудовичів за кордон. Виїхав до Бреслау (тепер м. Вроцлав, Республіка Польща), де у гімназії св. Єлизавети вивчав мови та філософію. Навесні 1749 році зараховано у Лейпцизького університету. Втім не вистачило грошей на навчання. За браком грошей Микола Мотоніс вимушений був пристати на пропозицію Петербурзької академії наук, яка в обмін на щорічну стипендію у 100 карбованців (з березня 1752 року — 150 карб.) запропонувала довічну службу. Окрім того академія зобов'язала Мотоніса вивчити російську мову. У Лейпцигу слухав лекції з математики, філософії, історії та європейських мов.

На російській службі Редагувати

У 1756 році Микола Мотоніс, після завершення навчання, переїздить до Санкт-Петербурга й успішно складає іспити перед академічним зібранням. З 1757 року викладав грецьку мову та латину у вищих латинських класах гімназій при Петербурзькій академії наук. У проекті штату гімназії, складеному у березні 1758 року, Микола Ломоносов пропонував Мотоніса на посаду ректора «верхнего старшего латинскаго класса». Та за розпорядженням академічної канцелярії Мотонісу доручено було виправляти переклади, що публікувались у журналі «Ежемесячные сочинения» Г.-Ф. Міллера та «Трудолюбивая пчела» О. Сумарокова. У 1759 році Мотоніс отримав звання ад'юнкта академії.

У 1762 році Миколу Мотоніса залучено до роботи в Комісії зі складання проекту Нового Уложення законів Російської імперії. За успішну роботу в Комісії його удостоєно чину колезького асесора. У 1767 році обрано почесним академіком. У травні 1764 року імператорським наказом Мотоніса відкликано з Петербурзької академії наук та призначено секретарем Герольдмейстерської контори Сенату, де він понад 10 років працював разом зі своїми друзями та учнями по Академічному університету: І.Туманським, В.Крамаренковим, Я.Ковельським.

У 1765 році на прохання графа Г.Орлова Мотоніс разом із Г.Козицьким розбирав архів Миколи Ломоносова: інвентаризував рукописи (з детальним їх описом) та відбирав книги, взяті знаменитим ученим із бібліотеки Санкт-Петербурзької АН. Згодом Г.Орлов залучив Мотоніса й до опрацювання пізніше придбаних ним бібліотеки та архіву М. Ломоносова.

Обраний депутатом Комісії зі складання проекту Нового Уложення законів Російської імперії від шляхти Гадяцького, Миргородського та Полтавського полків, Мотоніс вірив у можливість реформувати суспільство, вдосконалюючи його шляхом поширення знань, освіти, виховання на гуманістичних засадах. Тому на засіданнях Комісії він обстоював природне право рівності всіх людей, знатних та чесних лише своєю працею, вихованням і доброчинністю. Закликав перш за все до правової рівності, наголошуючи, що «законы должны под вергать одному и тому же наказанию людей всякого чина и достоинства без лицеприятия».

Останні роки Редагувати

Остаточний розпуск Комісії у 1773 році означав для нього особисто крах усіх ілюзій і сподівань. Незабаром відбулося й звільнення Миколи Мотоніса із Сенату. Формальним приводом послужила сфабрикована й начебто пов'язана з обер-секретарем 3-го департаменту Сенату справа про надані Ніжинському грецькому братству певні послаблення. У зв'язку з цим у 1775 році вийшов іменний наказ, який по збавляв Мотоніса усіх чинів і надалі не дозволяв обіймати жодних державних посад. Однак безпідставність звинувачення була настільки очевидною, що вже за десять днів вийшов інший наказ імператриці Катерини II, яким ці звинувачення повністю знімались. Але повернутись до Сенату він уже не зміг, адже наказ передбачав «возвратить ему прежний чин и определить к делам в другое место».

Мотоніс змушений був піти у відставку й повернутися до свого маєтку на хуторі Липовий Ріг біля Ніжина, де й помер 20 лютого 1787 року.

Творчість Редагувати

Ще перебуваючи за кордоном, у 1752 р. він (разом з Григорієм Козицьким) переклав «Камень соблазна» І.Мінятія. Працю (яку було оформлено у два стовпчики: в одному з них надруковано оригінальний текст, а у другому — переклад) друзі-співавтори присвятили своєму наставнику у Києво-Могилянській академії В.Лящевському. Крім власне перекладу, вони здійснили текстологічну роботу, зробивши деякі виправлення в оригінальному тексті, звіривши його з усіма джерелами й письменниками, на яких Мінятій посилався, а важкозрозумілі місця прокоментували самі. До перекладу додали також іменний покажчик.

Вже після переїзду до Санкт-Петербургу, Мотоніс російською мовою переклав праці французького гуманіста Марка Мюре «Речь о пользе и превосходст ее свободных наук» та Еразма Роттердамського «Разговор об искусстве удобовразумляющем».

Був одним із найактивніших співробітників сумароковської «Трудолюбивой пчелы» та «Ежемесячных сочинений» Г.- Ф. Міллера. Однак у 1760 році з невідомих причин припинив співпрацю з Міллером.

Крім перекладів, залишив оригінальну працю — есе під назвою «Рассуждение о двух главных добродетелях, которые писателю истории иметь необходимо должно…». У ньому Мотоніс виклав думки про моральний обов'язок історика, його завдання та призначення. Він вважав, що історику можна навіть про бачити і деяку обмеженість знань, і огріхи при використанні джерел, хоча це саме по собі варте осуду, але йому не можна вибачити нещирості, перекручування фактів, забобонності та некритичності.

Мотоніс вважається одним із корифеїв демографічної думки в Україні. Готуючи «Наказ про скликання Комісії зі складання проекту Нового Уложення законів Російської імперії», він включив розділ «О розмножении народа в государстве», присвячений питанням збільшення людності у Російській державі. Мотоніс увів також в обіг термін «велелюдство», аналогічний до «народонаселення», який дістав широке розповсюдження в Західній Європі. Будучи депутатом Комісії, запропонував запровадити статистичний облік дворянства у регіональному розрізі.

У 1773 р. у Санкт-Петербурзі вийшов довідник Миколи Мотоніса «Краткие географические, политические и исторические ведомости о Малой России» — про адміністративний поділ, правовий статус міст, історію, становий склад суспільства, «чисельність народу» у Лівобережній Україні за даними ревізії 1763–1764 рр. Книгу було надруковано за підтримки Григорія Козицького.

Навіть перебуваючи в Санкт-Петербурзі, Мотоніс не забував про Києво-Могилянську академію, у різні роки надіслав до її бібліотеки 17 книг. Між іншим, у 1768 році у каталозі книг, пожертвуваних до бібліотеки бурси Києво-Могилянської академії, значаться «Тезауровая философия», «Иоанна Златоустого Беседы из Бытия», «История о римских императорах с Августа по Константина» в 2-х томах, «Собрание разных сочинений в стихах и в прозе» М. Ломоносова, ще 10 видань латинською мовою (серед них — Овідій, Е.Роттердамський та ін.).

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Motonis d n 20 lyutogo 1787 ukrayinskij pismennik perekladach vchenij filolog vikladach odin z providnikiv prosvitnictva v Ukrayini Mikola MotonisNarodivsya bl 1723 r NizhinPomer 20 listopada 1787 1787 11 20 selo Lipovij RigNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik perekladachKonfesiya pravoslav yaBatko Mikola Motonis Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Molodi roki 1 2 Na rosijskij sluzhbi 1 3 Ostanni roki 2 Tvorchist 3 Dzherela ta literaturaZhittyepis RedaguvatiMolodi roki Redaguvati Narodivsya u Nizhini u rodini serednih statkiv Sered dalekih predkiv buli grecki kupci Zdobuv osvitu u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Spochatku studiyuvav pid orudoyu Gedeona Slonimskogo Zakinchiv navchannya klasom filosofiyi vidznachavsya velikoyu ohotoyu racheniyem i prilezhaniyem Zahoplyuvavsya matematikoyu filosofiyeyu istoriyeyu ta movami Tut zatovarishuvav z Grigoriyem Kozickim U 1747 roci voni razom suprovodzhuvali molodih grafiv Gudovichiv za kordon Viyihav do Breslau teper m Vroclav Respublika Polsha de u gimnaziyi sv Yelizaveti vivchav movi ta filosofiyu Navesni 1749 roci zarahovano u Lejpcizkogo universitetu Vtim ne vistachilo groshej na navchannya Za brakom groshej Mikola Motonis vimushenij buv pristati na propoziciyu Peterburzkoyi akademiyi nauk yaka v obmin na shorichnu stipendiyu u 100 karbovanciv z bereznya 1752 roku 150 karb zaproponuvala dovichnu sluzhbu Okrim togo akademiya zobov yazala Motonisa vivchiti rosijsku movu U Lejpcigu sluhav lekciyi z matematiki filosofiyi istoriyi ta yevropejskih mov Na rosijskij sluzhbi Redaguvati U 1756 roci Mikola Motonis pislya zavershennya navchannya pereyizdit do Sankt Peterburga j uspishno skladaye ispiti pered akademichnim zibrannyam Z 1757 roku vikladav grecku movu ta latinu u vishih latinskih klasah gimnazij pri Peterburzkij akademiyi nauk U proekti shtatu gimnaziyi skladenomu u berezni 1758 roku Mikola Lomonosov proponuvav Motonisa na posadu rektora verhnego starshego latinskago klassa Ta za rozporyadzhennyam akademichnoyi kancelyariyi Motonisu dorucheno bulo vipravlyati perekladi sho publikuvalis u zhurnali Ezhemesyachnye sochineniya G F Millera ta Trudolyubivaya pchela O Sumarokova U 1759 roci Motonis otrimav zvannya ad yunkta akademiyi U 1762 roci Mikolu Motonisa zalucheno do roboti v Komisiyi zi skladannya proektu Novogo Ulozhennya zakoniv Rosijskoyi imperiyi Za uspishnu robotu v Komisiyi jogo udostoyeno chinu kolezkogo asesora U 1767 roci obrano pochesnim akademikom U travni 1764 roku imperatorskim nakazom Motonisa vidklikano z Peterburzkoyi akademiyi nauk ta priznacheno sekretarem Geroldmejsterskoyi kontori Senatu de vin ponad 10 rokiv pracyuvav razom zi svoyimi druzyami ta uchnyami po Akademichnomu universitetu I Tumanskim V Kramarenkovim Ya Kovelskim U 1765 roci na prohannya grafa G Orlova Motonis razom iz G Kozickim rozbirav arhiv Mikoli Lomonosova inventarizuvav rukopisi z detalnim yih opisom ta vidbirav knigi vzyati znamenitim uchenim iz biblioteki Sankt Peterburzkoyi AN Zgodom G Orlov zaluchiv Motonisa j do opracyuvannya piznishe pridbanih nim biblioteki ta arhivu M Lomonosova Obranij deputatom Komisiyi zi skladannya proektu Novogo Ulozhennya zakoniv Rosijskoyi imperiyi vid shlyahti Gadyackogo Mirgorodskogo ta Poltavskogo polkiv Motonis viriv u mozhlivist reformuvati suspilstvo vdoskonalyuyuchi jogo shlyahom poshirennya znan osviti vihovannya na gumanistichnih zasadah Tomu na zasidannyah Komisiyi vin obstoyuvav prirodne pravo rivnosti vsih lyudej znatnih ta chesnih lishe svoyeyu praceyu vihovannyam i dobrochinnistyu Zaklikav persh za vse do pravovoyi rivnosti nagoloshuyuchi sho zakony dolzhny pod vergat odnomu i tomu zhe nakazaniyu lyudej vsyakogo china i dostoinstva bez licepriyatiya Ostanni roki Redaguvati Ostatochnij rozpusk Komisiyi u 1773 roci oznachav dlya nogo osobisto krah usih ilyuzij i spodivan Nezabarom vidbulosya j zvilnennya Mikoli Motonisa iz Senatu Formalnim privodom posluzhila sfabrikovana j nachebto pov yazana z ober sekretarem 3 go departamentu Senatu sprava pro nadani Nizhinskomu greckomu bratstvu pevni poslablennya U zv yazku z cim u 1775 roci vijshov imennij nakaz yakij po zbavlyav Motonisa usih chiniv i nadali ne dozvolyav obijmati zhodnih derzhavnih posad Odnak bezpidstavnist zvinuvachennya bula nastilki ochevidnoyu sho vzhe za desyat dniv vijshov inshij nakaz imperatrici Katerini II yakim ci zvinuvachennya povnistyu znimalis Ale povernutis do Senatu vin uzhe ne zmig adzhe nakaz peredbachav vozvratit emu prezhnij chin i opredelit k delam v drugoe mesto Motonis zmushenij buv piti u vidstavku j povernutisya do svogo mayetku na hutori Lipovij Rig bilya Nizhina de j pomer 20 lyutogo 1787 roku Tvorchist RedaguvatiShe perebuvayuchi za kordonom u 1752 r vin razom z Grigoriyem Kozickim pereklav Kamen soblazna I Minyatiya Pracyu yaku bulo oformleno u dva stovpchiki v odnomu z nih nadrukovano originalnij tekst a u drugomu pereklad druzi spivavtori prisvyatili svoyemu nastavniku u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi V Lyashevskomu Krim vlasne perekladu voni zdijsnili tekstologichnu robotu zrobivshi deyaki vipravlennya v originalnomu teksti zvirivshi jogo z usima dzherelami j pismennikami na yakih Minyatij posilavsya a vazhkozrozumili miscya prokomentuvali sami Do perekladu dodali takozh imennij pokazhchik Vzhe pislya pereyizdu do Sankt Peterburgu Motonis rosijskoyu movoyu pereklav praci francuzkogo gumanista Marka Myure Rech o polze i prevoshodst ee svobodnyh nauk ta Erazma Rotterdamskogo Razgovor ob iskusstve udobovrazumlyayushem Buv odnim iz najaktivnishih spivrobitnikiv sumarokovskoyi Trudolyubivoj pchely ta Ezhemesyachnyh sochinenij G F Millera Odnak u 1760 roci z nevidomih prichin pripiniv spivpracyu z Millerom Krim perekladiv zalishiv originalnu pracyu ese pid nazvoyu Rassuzhdenie o dvuh glavnyh dobrodetelyah kotorye pisatelyu istorii imet neobhodimo dolzhno U nomu Motonis viklav dumki pro moralnij obov yazok istorika jogo zavdannya ta priznachennya Vin vvazhav sho istoriku mozhna navit pro bachiti i deyaku obmezhenist znan i ogrihi pri vikoristanni dzherel hocha ce same po sobi varte osudu ale jomu ne mozhna vibachiti neshirosti perekruchuvannya faktiv zabobonnosti ta nekritichnosti Motonis vvazhayetsya odnim iz korifeyiv demografichnoyi dumki v Ukrayini Gotuyuchi Nakaz pro sklikannya Komisiyi zi skladannya proektu Novogo Ulozhennya zakoniv Rosijskoyi imperiyi vin vklyuchiv rozdil O rozmnozhenii naroda v gosudarstve prisvyachenij pitannyam zbilshennya lyudnosti u Rosijskij derzhavi Motonis uviv takozh v obig termin velelyudstvo analogichnij do narodonaselennya yakij distav shiroke rozpovsyudzhennya v Zahidnij Yevropi Buduchi deputatom Komisiyi zaproponuvav zaprovaditi statistichnij oblik dvoryanstva u regionalnomu rozrizi U 1773 r u Sankt Peterburzi vijshov dovidnik Mikoli Motonisa Kratkie geograficheskie politicheskie i istoricheskie vedomosti o Maloj Rossii pro administrativnij podil pravovij status mist istoriyu stanovij sklad suspilstva chiselnist narodu u Livoberezhnij Ukrayini za danimi reviziyi 1763 1764 rr Knigu bulo nadrukovano za pidtrimki Grigoriya Kozickogo Navit perebuvayuchi v Sankt Peterburzi Motonis ne zabuvav pro Kiyevo Mogilyansku akademiyu u rizni roki nadislav do yiyi biblioteki 17 knig Mizh inshim u 1768 roci u katalozi knig pozhertvuvanih do biblioteki bursi Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi znachatsya Tezaurovaya filosofiya Ioanna Zlatoustogo Besedy iz Bytiya Istoriya o rimskih imperatorah s Avgusta po Konstantina v 2 h tomah Sobranie raznyh sochinenij v stihah i v proze M Lomonosova she 10 vidan latinskoyu movoyu sered nih Ovidij E Rotterdamskij ta in Dzherela ta literatura RedaguvatiO M Dzyuba Motonis Mikola Mikolajovich Arhivovano 27 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 93 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Kiyevo Mogilyanska akademiya v imenah Enciklopedichne vidannya K Vidavnichij dim KM Akademiya 2001 S 378 380 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Motonis Mikola Mikolajovich amp oldid 40436199