Моріс Густав Гамелен (фр. Maurice Gustave Gamelin; 20 вересня 1872, Париж — 18 квітня 1958, Париж) — французький воєначальник часів Другої світової війни, армійський генерал (1930), начальник Генерального штабу Франції (1935—1940), (1931—1939). Кавалер Великого Хреста ордену Почесного легіону (1932), учасник Першої та Другої світових війн.
Моріс Гамелен | ||
---|---|---|
Maurice Gustave Gamelin | ||
Народження | 20 вересня 1872 Париж | |
Смерть | 18 квітня 1958 (85 років) Париж | |
Поховання | Цвинтар Пассі | |
Країна | Франція | |
Приналежність | Французька армія | |
Рід військ | піхота | |
Освіта | Особлива військова школа Сен-Сір | |
Роки служби | 1893–1940 | |
Звання | Армійський генерал | |
Командування | начальник Генерального штабу | |
Війни / битви | ||
Інше | «Філософські погляди на мистецтво війни» (фр. Étude philosophique sur l’art de la Guerre) | |
Нагороди | | |
Моріс Гамелен у Вікісховищі |
Життєпис
Моріс Густав Гамелен народився 20 вересня 1872 року на бульварі Сен-Жермен в Парижі в родині французького генерала Зефірена Гамелена, активного учасника битви під Сольферіно в часи австро-італо-французької війни. 31 жовтня 1891 року поступив на навчання до військової академії Франції в Сен-Сирі, яку закінчив першим у своєму випуску. Військову службу розпочав у 1893 році суб-лейтенантом у 3-му полку алжирських стрільців з базуванням у Тунісі. З 1894 року — служба в 15-му єгерському батальйоні. У 1906 році М.Гамелен видав свою працю «Філософські погляди на мистецтво війни» (фр. Étude philosophique sur l’art de la Guerre), і незабаром отримав призначення на посаду ад'ютанта генерала Ж.Жоффра, майбутнього маршала Франції.
1911 році М.Гамелен призначений командиром 11-го батальйону в Аннесі. У березні 1914 року його повернули до , де він вдруге став ад'ютантом генерала Ж.Жоффра. З початку Першої світової війни він входив до складу оперативного управління вищого командування, яке виконувало завдання з планування військових операцій. Зокрема, М.Гамелен брав участь у розробці плану битви на Марні, яка стала поворотним моментом у війні на Західному фронті. У квітні 1916 року йому присвоєне звання полковника, а за значні досягнення у справі управління військами він достроково підвищений у бригадні генерали вже за вісім місяців. З квітня 1917 року М.Гамелен очолив 9-ту піхотну дивізію, якою командував до кінця війни.
У післявоєнний час, з 1919 до 1924 року перебував головою французької військової місії в Бразилії. У 1924—1929 роках очолював французький військовий компонент в Леванті (сучасні Сирія та Ліван). Пізніше командував 20-м військовим регіоном у Нансі. 1931 році покликаний на посаду начальника штабу французької армії.
На посаді керівника сухопутних військ Франції генерал М.Гамелен доклав багато зусиль на розвиток та модернізації французької армії. Він усвідомлював загрозу зростання військової моці нацистського Рейху і знав, що план розгортання рейхсверу має за мету збільшити силу німецької армії принаймні втричі. Генерал наполегливо та майстерно готував підпорядковані йому війська Франції до початку Другої світової війни, хоча і був обурений мізерним фінансуванням і політичною інертністю політичного керівництва Франції, яке почивало на лаврах переможців у Великій війні, і не розуміло зростаючу загрозу німецького переозброєння. М.Гамелен чітко усвідомлював, що несе світові деокупація Третім Рейхом Рейнської області та її ремілітаризація. На початку війни у вересні 1939 року Гамелін вважався одним з найкращих командувачів у Європі і поважався навіть серед вищого командування вермахту.
З початком вторгнення німецького вермахту до Польщі та оголошенням Францією війни Німеччині, генерал М.Гамелен став головнокомандувачем Збройних сил Франції. Його штаб розмістився у Венсенському замку на околиці Парижу. Під його командуванням перебувало 3 групи армій — загалом 103 французькі дивізії, а також 22 бельгійські й 10 голландських дивізій.
Однак, французька армія не проводила активних бойових дій на Західному фронті. Виключенням стала лише невелика операція на саарському напрямку, коли французи просунулися на глибину 8 км вглиб німецької території, але так і не подолали недобудовані укріплення німецької лінії Зігфрида. За спогадами Зігфріда Вестфаля, німецького офіцера на Західному фронті в той час (у майбутньому генерала кінноти та кавалера Лицарського хреста Залізного хреста), якщо б Франція напала у вересні 1939 року, німецькі війська не могли протриматися більше ніж один-два тижні. М.Гамелен наказав своїм військам зупинитися та незабаром французи відійшли у вихідне положення за лінію Мажино. Французький головнокомандувач дотримувався стратегії очікування, доки Франція повністю не переозброїться, а британські і французькі армії не зосередять повністю свої сили, хоча це означало б затримку в діях аж до 1941 року.
Стратегічне бачення генерала М.Гамелена щодо оборони Франції базувалося на побудові статичної оборони вздовж французько-німецького кордону, який був посилений лінією Мажино. Протягом зими 1939—40, яка стала однією з найхолодніших у XX столітті, роботи над розширенням фортифікаційних споруд по бельгійському кордоні протікали в повільному режимі і не були настільки якісними, як це замислювалося. Французький головнокомандувач разом з багатьма іншими членами французького вищого командування вважав Арденни непрохідними і вирішив захистити його лише десятьма запасними дивізіями та кількома укріпленнями. Значна частина французької армії, виходячи з досвіду Першої світової війни, була зосереджена далі на північний захід уздовж бельгійського кордону. За словами генерала Хассо фон Мантойфеля, командувача німецькими танковими корпусами та арміями, у Франції мала танків більше й набагато кращих, ніж у Німеччині, але за рішенням вищого командування вони були розосереджені по всій лінії протистояння.
Французькі стратеги вважали, що головний удар німецького вермахту буде завданий через північну Бельгію, як це сталося в 1914 році. Тому М.Гамелен планував зосередити якомога більше сил саме тут, і ведучи активні наступальні та контрнаступальні дії завдати максимум поразки німцям, які, він думав, будуть наступати через Бельгію та Нідерланди, не дозволяючи їм прорватися до французьких земель. Ця стратегія, відома як план «Діль», була узгоджена з бельгійськими оборонними планами, а також з британськими цілями у війні. Під таку концепцію воєнних дій М.Гамелен зосередив значну частину моторизованих сил французької армії та усі Британські експедиційні сили до цієї стратегії. Така стратегія також означала, що більшість французької армії залишилася свої підготовлені оборонні позиції на півночі Франції, щоб приєднатися до битви на невідомій їм бельгійській оборонній лінії.
Попри здобуті дані про зосередження німецької армії у визначених районах та, отримавши від розвідки інформацію про ймовірні плани дії противника, французький головнокомандувач ніяк на це не відреагував аж до травня 1940 року, вичікуючи «перебігу подій». А з початком 10 травня 1940 року операції за планом Гельб він віддав наказ висунути свої 40 найкращих дивізій на північ Бельгії у суворій відповідності до плану «Діль». Дуже швидко французькі й британські дивізії виявилися в напівоточенні й керівництво союзних армій почало відхід на захід європейського узбережжя. Врешті-решт танкові клини панцерваффе стрімким ударом прорвалися до берегів Ла-Маншу й у величезному котлі під Дюнкерком вермахт блокував основну частину франко-британсько-бельгійської армії. До моря були притиснуті величезні сили, левова доля бронетанкових і моторизованих сил Франції і Британії, на оборону власної країни у французького вищого командування майже не лишилося сил. 338 226 союзних солдатів було евакуйовано на Британські острови, серед яких близько 120 000 французьких вояків. Решта була знищена та потрапила в німецький полон.
Лише невелику частину французької армії М.Гамелен встигнув відвести на південь, на захист Парижу, яку генерал вважав ключовою ціллю А.Гітлера. Повіривши, що його зрадили, він зняв з посад 20 своїх командувачів та командирів, але так і не зрозумів, що катастрофа сталася в першу чергу завдяки його стратегії.
14 травня капітулювало Королівство Нідерланди, 28 травня здалася бельгійська армія, вщент розгромлена німцями, від колись могутньої французької армії на обороні власної держави лишилися жалюгідні рештки, практично без танків, бронетранспортерів, артилерії та авіації. 18 травня армійський генерал М.Гамелен був відсторонений від виконання обов'язків головнокомандувача Збройними силами Франції прем'єр-міністром республіки П. Рейно. 68-річного генерала змінив 73-літній М.Вейган, який тривалий час не розпочинав активні дії на фронті, а коли почав контратакувати, було вже занадто пізно.
Після розгрому французької армії у червні 1940 року та капітуляції Франції, відставний генерал М.Гамелен мешкав на неокупованій нацистами території. На початку 1943 року його разом з іншими політичними й військовими лідерами Третьої Французької республіки, зокрема Е.Даладьє, Л.Блюм, Г.Шамбре, французький уряд Філіппа Петена засудив на Ріомському трибуналі за звинуваченнями у розвалі армії та поразки Франції у війні з гітлерівською Німеччиною. М. Гамелен відмовився відповідати на звинувачення, зберігаючи повне мовчання, тому процес проти нього не вдався. Тоді вішістський режим заарештував старого генерала й запроторив до Форту дю Портале у Піренеях, звідкіля його відправили німцям, котрі утримували відставного військовика у у .
5 травня 1945 року М.Гамелен був звільнений з полону в результаті союзними військами.
Армійський генерал М.Гамелен помер 18 квітня 1958 року в Парижі у віці 85 років.
Див. також
Література
- Alexander, Martin S. (1 November 2003). The Republic in Danger: General Maurice Gamelin and the Politics of French Defence, 1933—1940. Cambridge University Press. p. 13. .
- Pertinax (pseudonyme d'André Géraud), Les fossoyeurs: défaite militaire de la France: armistice, contre-révolution. 1, Gamelin. Daladier. Paul Reynaud, Éd. de la Maison française, New York, 1943, 376 p.
- Залесский К. А. Кто был кто во Второй мировой войне. Союзники СССР. — М.: АСТ, 2004. — Т. 1. — 702 с. — (рос.)
Посилання
- Ґамелен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Моріс Гамелен |
- Maurice Gamelin [ 25 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Gamelin, Maurice Gustav [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Морис Гюстав Гамелен [ 11 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Moris Gustav Gamelen fr Maurice Gustave Gamelin 20 veresnya 1872 Parizh 18 kvitnya 1958 Parizh francuzkij voyenachalnik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni armijskij general 1930 nachalnik Generalnogo shtabu Franciyi 1935 1940 1931 1939 Kavaler Velikogo Hresta ordenu Pochesnogo legionu 1932 uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Moris GamelenMaurice Gustave GamelinNarodzhennya 20 veresnya 1872 1872 09 20 ParizhSmert 18 kvitnya 1958 1958 04 18 85 rokiv ParizhPohovannya Cvintar PassiKrayina FranciyaPrinalezhnist Francuzka armiyaRid vijsk pihotaOsvita Osobliva vijskova shkola Sen SirRoki sluzhbi 1893 1940Zvannya Armijskij generalKomanduvannya nachalnik Generalnogo shtabuVijni bitvi Persha svitova vijna Zahidnij front Bitva na Marni Bitva na Sommi Operaciya Mihael Velike sirijske povstannya Druga svitova vijna Zahidnij front Divna vijna Saarska bitva Francuzka kampaniya 1940 Inshe Filosofski poglyadi na mistectvo vijni fr Etude philosophique sur l art de la Guerre Nagorodi Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionu Moris Gamelen u VikishovishiZhittyepisMoris Gustav Gamelen narodivsya 20 veresnya 1872 roku na bulvari Sen Zhermen v Parizhi v rodini francuzkogo generala Zefirena Gamelena aktivnogo uchasnika bitvi pid Solferino v chasi avstro italo francuzkoyi vijni 31 zhovtnya 1891 roku postupiv na navchannya do vijskovoyi akademiyi Franciyi v Sen Siri yaku zakinchiv pershim u svoyemu vipusku Vijskovu sluzhbu rozpochav u 1893 roci sub lejtenantom u 3 mu polku alzhirskih strilciv z bazuvannyam u Tunisi Z 1894 roku sluzhba v 15 mu yegerskomu bataljoni U 1906 roci M Gamelen vidav svoyu pracyu Filosofski poglyadi na mistectvo vijni fr Etude philosophique sur l art de la Guerre i nezabarom otrimav priznachennya na posadu ad yutanta generala Zh Zhoffra majbutnogo marshala Franciyi 1911 roci M Gamelen priznachenij komandirom 11 go bataljonu v Annesi U berezni 1914 roku jogo povernuli do de vin vdruge stav ad yutantom generala Zh Zhoffra Z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vin vhodiv do skladu operativnogo upravlinnya vishogo komanduvannya yake vikonuvalo zavdannya z planuvannya vijskovih operacij Zokrema M Gamelen brav uchast u rozrobci planu bitvi na Marni yaka stala povorotnim momentom u vijni na Zahidnomu fronti U kvitni 1916 roku jomu prisvoyene zvannya polkovnika a za znachni dosyagnennya u spravi upravlinnya vijskami vin dostrokovo pidvishenij u brigadni generali vzhe za visim misyaciv Z kvitnya 1917 roku M Gamelen ocholiv 9 tu pihotnu diviziyu yakoyu komanduvav do kincya vijni U pislyavoyennij chas z 1919 do 1924 roku perebuvav golovoyu francuzkoyi vijskovoyi misiyi v Braziliyi U 1924 1929 rokah ocholyuvav francuzkij vijskovij komponent v Levanti suchasni Siriya ta Livan Piznishe komanduvav 20 m vijskovim regionom u Nansi 1931 roci poklikanij na posadu nachalnika shtabu francuzkoyi armiyi Na posadi kerivnika suhoputnih vijsk Franciyi general M Gamelen doklav bagato zusil na rozvitok ta modernizaciyi francuzkoyi armiyi Vin usvidomlyuvav zagrozu zrostannya vijskovoyi moci nacistskogo Rejhu i znav sho plan rozgortannya rejhsveru maye za metu zbilshiti silu nimeckoyi armiyi prinajmni vtrichi General napoleglivo ta majsterno gotuvav pidporyadkovani jomu vijska Franciyi do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni hocha i buv oburenij mizernim finansuvannyam i politichnoyu inertnistyu politichnogo kerivnictva Franciyi yake pochivalo na lavrah peremozhciv u Velikij vijni i ne rozumilo zrostayuchu zagrozu nimeckogo pereozbroyennya M Gamelen chitko usvidomlyuvav sho nese svitovi deokupaciya Tretim Rejhom Rejnskoyi oblasti ta yiyi remilitarizaciya Na pochatku vijni u veresni 1939 roku Gamelin vvazhavsya odnim z najkrashih komanduvachiv u Yevropi i povazhavsya navit sered vishogo komanduvannya vermahtu General M Gamelen u filmi Frenka Kapri Divide and Conquer Z pochatkom vtorgnennya nimeckogo vermahtu do Polshi ta ogoloshennyam Franciyeyu vijni Nimechchini general M Gamelen stav golovnokomanduvachem Zbrojnih sil Franciyi Jogo shtab rozmistivsya u Vensenskomu zamku na okolici Parizhu Pid jogo komanduvannyam perebuvalo 3 grupi armij zagalom 103 francuzki diviziyi a takozh 22 belgijski j 10 gollandskih divizij Odnak francuzka armiya ne provodila aktivnih bojovih dij na Zahidnomu fronti Viklyuchennyam stala lishe nevelika operaciya na saarskomu napryamku koli francuzi prosunulisya na glibinu 8 km vglib nimeckoyi teritoriyi ale tak i ne podolali nedobudovani ukriplennya nimeckoyi liniyi Zigfrida Za spogadami Zigfrida Vestfalya nimeckogo oficera na Zahidnomu fronti v toj chas u majbutnomu generala kinnoti ta kavalera Licarskogo hresta Zaliznogo hresta yaksho b Franciya napala u veresni 1939 roku nimecki vijska ne mogli protrimatisya bilshe nizh odin dva tizhni M Gamelen nakazav svoyim vijskam zupinitisya ta nezabarom francuzi vidijshli u vihidne polozhennya za liniyu Mazhino Francuzkij golovnokomanduvach dotrimuvavsya strategiyi ochikuvannya doki Franciya povnistyu ne pereozbroyitsya a britanski i francuzki armiyi ne zoseredyat povnistyu svoyi sili hocha ce oznachalo b zatrimku v diyah azh do 1941 roku Strategichne bachennya generala M Gamelena shodo oboroni Franciyi bazuvalosya na pobudovi statichnoyi oboroni vzdovzh francuzko nimeckogo kordonu yakij buv posilenij liniyeyu Mazhino Protyagom zimi 1939 40 yaka stala odniyeyu z najholodnishih u XX stolitti roboti nad rozshirennyam fortifikacijnih sporud po belgijskomu kordoni protikali v povilnomu rezhimi i ne buli nastilki yakisnimi yak ce zamislyuvalosya Francuzkij golovnokomanduvach razom z bagatma inshimi chlenami francuzkogo vishogo komanduvannya vvazhav Ardenni neprohidnimi i virishiv zahistiti jogo lishe desyatma zapasnimi diviziyami ta kilkoma ukriplennyami Znachna chastina francuzkoyi armiyi vihodyachi z dosvidu Pershoyi svitovoyi vijni bula zoseredzhena dali na pivnichnij zahid uzdovzh belgijskogo kordonu Za slovami generala Hasso fon Mantojfelya komanduvacha nimeckimi tankovimi korpusami ta armiyami u Franciyi mala tankiv bilshe j nabagato krashih nizh u Nimechchini ale za rishennyam vishogo komanduvannya voni buli rozoseredzheni po vsij liniyi protistoyannya Operativna obstanovka na Zahidnomu fronti na 16 travnya 1940 roku vidileni teritoriyi Belgiyi ta Franciyi okupovani vermahtom na 16 travnya 1940 roku Operativna obstanovka na Zahidnomu fronti na 21 travnya 1940 roku vidileni teritoriyi Belgiyi ta Franciyi okupovani vermahtom do 21 travnya 1940 roku Operativna obstanovka na Zahidnomu fronti na 4 chervnya 1940 roku Vidileni teritoriyi okupovani vermahtom do 4 chervnya 1940 roku Francuzki strategi vvazhali sho golovnij udar nimeckogo vermahtu bude zavdanij cherez pivnichnu Belgiyu yak ce stalosya v 1914 roci Tomu M Gamelen planuvav zoserediti yakomoga bilshe sil same tut i veduchi aktivni nastupalni ta kontrnastupalni diyi zavdati maksimum porazki nimcyam yaki vin dumav budut nastupati cherez Belgiyu ta Niderlandi ne dozvolyayuchi yim prorvatisya do francuzkih zemel Cya strategiya vidoma yak plan Dil bula uzgodzhena z belgijskimi oboronnimi planami a takozh z britanskimi cilyami u vijni Pid taku koncepciyu voyennih dij M Gamelen zoserediv znachnu chastinu motorizovanih sil francuzkoyi armiyi ta usi Britanski ekspedicijni sili do ciyeyi strategiyi Taka strategiya takozh oznachala sho bilshist francuzkoyi armiyi zalishilasya svoyi pidgotovleni oboronni poziciyi na pivnochi Franciyi shob priyednatisya do bitvi na nevidomij yim belgijskij oboronnij liniyi Popri zdobuti dani pro zoseredzhennya nimeckoyi armiyi u viznachenih rajonah ta otrimavshi vid rozvidki informaciyu pro jmovirni plani diyi protivnika francuzkij golovnokomanduvach niyak na ce ne vidreaguvav azh do travnya 1940 roku vichikuyuchi perebigu podij A z pochatkom 10 travnya 1940 roku operaciyi za planom Gelb vin viddav nakaz visunuti svoyi 40 najkrashih divizij na pivnich Belgiyi u suvorij vidpovidnosti do planu Dil Duzhe shvidko francuzki j britanski diviziyi viyavilisya v napivotochenni j kerivnictvo soyuznih armij pochalo vidhid na zahid yevropejskogo uzberezhzhya Vreshti resht tankovi klini pancervaffe strimkim udarom prorvalisya do beregiv La Manshu j u velicheznomu kotli pid Dyunkerkom vermaht blokuvav osnovnu chastinu franko britansko belgijskoyi armiyi Do morya buli pritisnuti velichezni sili levova dolya bronetankovih i motorizovanih sil Franciyi i Britaniyi na oboronu vlasnoyi krayini u francuzkogo vishogo komanduvannya majzhe ne lishilosya sil 338 226 soyuznih soldativ bulo evakujovano na Britanski ostrovi sered yakih blizko 120 000 francuzkih voyakiv Reshta bula znishena ta potrapila v nimeckij polon Lishe neveliku chastinu francuzkoyi armiyi M Gamelen vstignuv vidvesti na pivden na zahist Parizhu yaku general vvazhav klyuchovoyu cillyu A Gitlera Povirivshi sho jogo zradili vin znyav z posad 20 svoyih komanduvachiv ta komandiriv ale tak i ne zrozumiv sho katastrofa stalasya v pershu chergu zavdyaki jogo strategiyi 14 travnya kapitulyuvalo Korolivstvo Niderlandi 28 travnya zdalasya belgijska armiya vshent rozgromlena nimcyami vid kolis mogutnoyi francuzkoyi armiyi na oboroni vlasnoyi derzhavi lishilisya zhalyugidni reshtki praktichno bez tankiv bronetransporteriv artileriyi ta aviaciyi 18 travnya armijskij general M Gamelen buv vidstoronenij vid vikonannya obov yazkiv golovnokomanduvacha Zbrojnimi silami Franciyi prem yer ministrom respubliki P Rejno 68 richnogo generala zminiv 73 litnij M Vejgan yakij trivalij chas ne rozpochinav aktivni diyi na fronti a koli pochav kontratakuvati bulo vzhe zanadto pizno Pislya rozgromu francuzkoyi armiyi u chervni 1940 roku ta kapitulyaciyi Franciyi vidstavnij general M Gamelen meshkav na neokupovanij nacistami teritoriyi Na pochatku 1943 roku jogo razom z inshimi politichnimi j vijskovimi liderami Tretoyi Francuzkoyi respubliki zokrema E Daladye L Blyum G Shambre francuzkij uryad Filippa Petena zasudiv na Riomskomu tribunali za zvinuvachennyami u rozvali armiyi ta porazki Franciyi u vijni z gitlerivskoyu Nimechchinoyu M Gamelen vidmovivsya vidpovidati na zvinuvachennya zberigayuchi povne movchannya tomu proces proti nogo ne vdavsya Todi vishistskij rezhim zaareshtuvav starogo generala j zaprotoriv do Fortu dyu Portale u Pireneyah zvidkilya jogo vidpravili nimcyam kotri utrimuvali vidstavnogo vijskovika u u 5 travnya 1945 roku M Gamelen buv zvilnenij z polonu v rezultati soyuznimi vijskami Armijskij general M Gamelen pomer 18 kvitnya 1958 roku v Parizhi u vici 85 rokiv Div takozhAlfons Zhuen Mari Ezhen Debeni Zhan Mari de Latr de Tassinyi Filipp PetenLiteraturaAlexander Martin S 1 November 2003 The Republic in Danger General Maurice Gamelin and the Politics of French Defence 1933 1940 Cambridge University Press p 13 ISBN 978 0 521 52429 2 Pertinax pseudonyme d Andre Geraud Les fossoyeurs defaite militaire de la France armistice contre revolution 1 Gamelin Daladier Paul Reynaud Ed de la Maison francaise New York 1943 376 p Zalesskij K A Kto byl kto vo Vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M AST 2004 T 1 702 s ISBN 5 17 025106 8 ros PosilannyaGamelen Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moris Gamelen Maurice Gamelin 25 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Gamelin Maurice Gustav 2 lipnya 2020 u Wayback Machine angl Moris Gyustav Gamelen 11 travnya 2019 u Wayback Machine ros Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Franciyi Poperednik armijskij general Maksim Vejgan 9 lyutogo 1931 2 veresnya 1939 Nastupnik timchasovo skasovana Poperednik armijskij general Maksim Vejgan Nachalnik Generalnogo shtabu 21 sichnya 1935 18 travnya 1940 Nastupnik timchasovo skasovana