www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моріс Буатель фр Maurice Boitel 1919 Тійєр сюр Авр 2007 Одресель Па де Кале французький художник декоратор кераміст фр M

Моріс Буатель

Моріс Буатель (фр. Maurice Boitel; 1919, Тійєр-сюр-Авр — 2007, Одресель, Па-де-Кале) — французький художник, декоратор, кераміст.

Моріс Буатель
фр. Maurice Boitel

Народження 31 липня 1919(1919-07-31)[…]
Тійєр-сюр-Авр
Смерть 11 серпня 2007(2007-08-11)[…] (88 років)
  Одрессель
Країна  Франція
Жанр портрет
Навчання Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність художник, кераміст
Роки творчості 1948 — 2007–2007
Вчитель André Claudotd
Сайт mauriceboitel.com
 Моріс Буатель у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буатель.

Біографія ред.

Моріс Буатель належав до найбільш молодого покоління Паризької школи, так званого «La Jeune Peinture» «Young Picture», поряд з такими художниками, як Бернар Бюффе, Ів Браєр, Люї Вьюлермоз, П'єр-Енрі, Даніель дю Жанеранд, Гастон Себір, Поль Коломб, Жеан Монре, Жеан Жоє і Гаетан де Росней.

Раннє покликання ред.

Моріс Буатель народився в місті Тійєр-сюр-Авр, в Нормандії, син юриста і парижанки бургундського походження. До 12 років Буатель жив в Бургундії, в Жевре-Шамбертен. Саме в цій мальовничій провінції він відображає в своїх роботах любов до природи, а також почуття «joie de vivre» — радість життя. Писати він починає у віці п'яти років.

Навчання образотворчому мистецтву ред.

Моріс Буатель навчався у Вищій школі образотворчих мистецтв в Булонь-сюр-Мер і Ам'єні, містах, де його батьки жили протягом декількох років. Потім його сім'я повернулася до Бургундії, в Нюї-Сен-Жорж. Він навчався в Академії образотворчих мистецтв у Діжоні перед битвою легкої піхоти в горах на початку Другої світової війни. Він успішно пройшов вступний іспит в Національну Академію Образотворчих Мистецтв в Парижі. У 1942 і 1943 роках, під час самого складного періоду німецької окупації, в його студії, що знаходиться в самому центрі Парижа, він ховав єврейських біженців, серед яких був журналіст Енрі Желінек.

Велика кількість його робіт з 1942 по 1946 рік була придбана британським колекціонером і досі знаходиться в Лондоні.

Виставки, «салони» і нагороди ред.

У 1946 році Моріс Буатель отримав премію Абд Ал-Латіф, яка дозволила йому прожити 2 роки в Алжирі зі своєю дружиною Марі-Люсі і сином. Після повернення з Алжиру в Париж він бере участь у виставці молодих художників (Jeune Peinture), незалежних художників (Société des Artistes Indépendants), в Осінньому салоні, а потім в Салоні ескізів та акварельного живопису (Salon du dessin et de la peinture à l'eau), в Союзі Французьких Художників, в Салоні витончених мистецтв, Салоні зіставлення (Salon «Comparaisons»); аж до 2004 року він був членом двох останніх громадських комітетів.

У 1949 він провадить персональну виставку своїх робіт про Алжир в Галереї Елізе, на вулиці Фобург Сант-Оноре в Парижі, яка в той час була центром торгівлі Європейського мистецтва.

У 1951 році проводилася нова персональна виставка в цій же галереї, крім того Моріс Буатель брав участь в груповій виставці в галереї Сьюлеро і в основній виставці, очолюваній продюсером Жаком Іберто, в складі Асоціації любителів мистецтва.

У 1958 році в Парижі він отримав премію Роберта Льюїса, одночасно провадилась персональна виставка в Музеї сучасного мистецтва і в Галереї Рене Друет, на вулиці Фобург Сант-Оноре в Парижі, де і організовувалися його персональні виставки протягом 20 років.

У 1959 році Моріс Буатель отримав премію Вінсор і Ньютон (Париж-Лондон).

У 1950-ті роки Моріс Буатель був скерований декорувати два державних навчальних заклади в Монтре (Сен-Сант-Дені) і в Монтжероне (Ессон).

У 1963 премія Пюві де Шаванна, видана Національним товариством образотворчого мистецтва, допомогла йому представити свої роботи в Музеї сучасного мистецтва в Парижі.

У 1966 році він отримав премію Франсіса Стіта, яка дозволила йому залишитися в Португалії (Пеніше, Обідос).

У 1968 році йому вручають Золоту Медаль Французьких Художників, а Академія образотворчих мистецтв вручає йому премію Бастьєна-Лепажа.

У 1980 Інститут Франції вручає йому премію Dumas-Milliers.

Ще кілька премій, які увічнили його кар'єру художника, серед яких Гран-Прі Генерального консула Сени і Марни (Seine-et-Marne) в 1974. Премія Роджера Деверіна за акварель, присуджена Фондом Тайлера.

Особисті виставки в музеях наступних міст: Булонь-сюр-Мер (1976), Сан-Мор-де-Фосе (1977), Монбард (1982), Монтрей-сюр-Мер (1993) дозволили йому виставитися в декількох залах, поряд з пейзажистами Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Голландії, т. д.

У 1990 році Осінній Салон у Парижі в трьох залах в Гранд Пале.

У 1999 році Комітет незалежних художників в Парижі і президент Жан Монре запросили Моріса Буателя представити ретроспективу своїх праць.

У 2003 році члени Комітету Національного образотворчого мистецтва нагородили його золотою медаллю.

У 2007 році Національний Комітет образотворчого мистецтва ввів титул почесного члена, який був присуджений Морісу Буателю як одному з найвідоміших художників Салону.

Моріс Буатель був почесним гостем кількох виставок, таких як: Росні-су-Буа (1980), Блюі (1983), Вімер (1984), Вільньов-ле-Руа (1984), Івето (1986), Альфортвіль (1987), Бурже (1987), Сомюр (1987), Метзен (1991), Лімож (1992), Тур (1992).

Місця творчості ред.

Відомі мистецтвознавці з Великої Британії, США, Німеччини, Швейцарії, Бразилії, Ірану, Японії, Венесуели, Саудівської Аравії, Лівану, Мексики вшанувалися безліччю картин Моріса Буателя, поряд з Францією і Парижем.

Деякі з його праць можна побачити в музеях наступних міст: Діжон, Сант-Мор де Фоссе, З, Валянс, Алжир, Константин, Бежая зокрема, а також в міському консульстві в Парижі і Французьких посольствах по всьому світу.

Кераміка і фрески (1953 і 1955) ред.

• Школа Вольтера в Монтрей-сюр-Буа (Сен-Сант-Дені)

• Школа Мана-Чарльза Гатіноля в Монтгероні (Ессон)

Моріс Буатель сам зробив всі фрески в класних кімнатах цих шкіл. Щоб виготовити кераміку самому, він побудував піч у своїй студії. Ці керамічні панелі досі присутні в цих школах в передмістях Парижа.

Близькі друзі ред.

Серед його близьких друзів був художники Даніель дю Женерард, Габріель Дешампс, Люї Вьюлермоз, П'єр-Анрі, Андре Вінол, П'єр Гольардот, Родольфо Кальє, Жан-П'єр Алє, Бернард Буфе, Андре Хомбург, Еміліо Гро Сала, Жан Коломб і два брата Рамон і Антоніо Пітксот.

Родинні зв'язки: Енрі Корблін (Корблін Буртон), Альберт Бессон (Медична академія), Олівьер Лазаротті (Університет д'Амьенс)

Творчість ред.

Непряма переоцінка своєї творчості тривала все його життя; до 1946 року, коли відбулося його весілля, це була експресивна творчість, потім з 1946 по 1952 рік картини жваві фарбами, особливо написані в Алжирі. З 1952 по 1965 рік у творчості простежується щось дуже особисте, самобутнє; в його пейзажах, дуже структурованих, предмети окреслені чорним розтушовані контуром. У цей період він буде писати ближче до свого дому в Парижі, в Сант-Манді, і на мисі Гріс-Нез, зображуючи шторми, самотні човна на пляжі, розруху війни. Крім того, в цей період він зображує персонажів: клоунів, моряків, він пише портрети. Потім, в 1958—1965 роках, він писав в Кадаці (Іспанія) щоліта. Весь час це один і той самий стиль, ледь окреслений контуром, де присутнє світло і легкий відгук Середземномор'я (пейзажі, морські мотиви, портрети, натовпи людей на пляжі).

З 1965 року його роботи стали структуровані, хоча він і прибирає контури: крім того, Моріс все більше пише аквареллю, особливо в Ніцці, в Італії і в Сансероа. Щороку він їздить на мис Гріс-Нез, в Одресель або Амбазак, в Лімузин. А Парижі, де жив Моріс, безліч місць, які надихали його: Монмартр, ліс Вансен, острова Сени, Марна, Гуермант і Конш-сюр-Гондуар.

У 1980-ті роки він прагне пробудити ідеалізовану реальність.

Визнання ред.

Лавреат численних премій: (премія Антраль 1958; премія Пюві де Шеванна, 1963; премія Бастьєна Лепажа, 1968, та ін.)

Примітки ред.

  1. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  5. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517

Література ред.

  • Живопис сучасних французьких художників. Каталог виставки. М.: Радянський художник. 1 975.
  • Dictionnaire des peintres, sculpteurs, dessinateurs et graveurs Emmanuel Bénézit, Gründ, éd. 1976 et suivantes.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Moris Buatel fr Maurice Boitel 1919 Tijyer syur Avr 2007 Odresel Pa de Kale francuzkij hudozhnik dekorator keramist Moris Buatelfr Maurice BoitelNarodzhennya 31 lipnya 1919 1919 07 31 1 2 Tijyer syur AvrSmert 11 serpnya 2007 2007 08 11 2 3 88 rokiv OdresselKrayina Franciya 5 Zhanr portretNavchannya Nacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnist hudozhnik keramistRoki tvorchosti 1948 5 2007 5 2007 5 Vchitel Andre ClaudotdSajt mauriceboitel com Moris Buatel u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buatel Zmist 1 Biografiya 1 1 Rannye poklikannya 1 2 Navchannya obrazotvorchomu mistectvu 1 3 Vistavki saloni i nagorodi 1 4 Miscya tvorchosti 1 5 Keramika i freski 1953 i 1955 1 6 Blizki druzi 2 Tvorchist 3 Viznannya 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaBiografiya red Moris Buatel nalezhav do najbilsh molodogo pokolinnya Parizkoyi shkoli tak zvanogo La Jeune Peinture Young Picture poryad z takimi hudozhnikami yak Bernar Byuffe Iv Brayer Lyuyi Vyulermoz P yer Enri Daniel dyu Zhanerand Gaston Sebir Pol Kolomb Zhean Monre Zhean Zhoye i Gaetan de Rosnej Rannye poklikannya red Moris Buatel narodivsya v misti Tijyer syur Avr v Normandiyi sin yurista i parizhanki burgundskogo pohodzhennya Do 12 rokiv Buatel zhiv v Burgundiyi v Zhevre Shamberten Same v cij malovnichij provinciyi vin vidobrazhaye v svoyih robotah lyubov do prirodi a takozh pochuttya joie de vivre radist zhittya Pisati vin pochinaye u vici p yati rokiv Navchannya obrazotvorchomu mistectvu red Moris Buatel navchavsya u Vishij shkoli obrazotvorchih mistectv v Bulon syur Mer i Am yeni mistah de jogo batki zhili protyagom dekilkoh rokiv Potim jogo sim ya povernulasya do Burgundiyi v Nyuyi Sen Zhorzh Vin navchavsya v Akademiyi obrazotvorchih mistectv u Dizhoni pered bitvoyu legkoyi pihoti v gorah na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Vin uspishno projshov vstupnij ispit v Nacionalnu Akademiyu Obrazotvorchih Mistectv v Parizhi U 1942 i 1943 rokah pid chas samogo skladnogo periodu nimeckoyi okupaciyi v jogo studiyi sho znahoditsya v samomu centri Parizha vin hovav yevrejskih bizhenciv sered yakih buv zhurnalist Enri Zhelinek Velika kilkist jogo robit z 1942 po 1946 rik bula pridbana britanskim kolekcionerom i dosi znahoditsya v Londoni Vistavki saloni i nagorodi red U 1946 roci Moris Buatel otrimav premiyu Abd Al Latif yaka dozvolila jomu prozhiti 2 roki v Alzhiri zi svoyeyu druzhinoyu Mari Lyusi i sinom Pislya povernennya z Alzhiru v Parizh vin bere uchast u vistavci molodih hudozhnikiv Jeune Peinture nezalezhnih hudozhnikiv Societe des Artistes Independants v Osinnomu saloni a potim v Saloni eskiziv ta akvarelnogo zhivopisu Salon du dessin et de la peinture a l eau v Soyuzi Francuzkih Hudozhnikiv v Saloni vitonchenih mistectv Saloni zistavlennya Salon Comparaisons azh do 2004 roku vin buv chlenom dvoh ostannih gromadskih komitetiv U 1949 vin provadit personalnu vistavku svoyih robit pro Alzhir v Galereyi Elize na vulici Foburg Sant Onore v Parizhi yaka v toj chas bula centrom torgivli Yevropejskogo mistectva U 1951 roci provodilasya nova personalna vistavka v cij zhe galereyi krim togo Moris Buatel brav uchast v grupovij vistavci v galereyi Syulero i v osnovnij vistavci ocholyuvanij prodyuserom Zhakom Iberto v skladi Asociaciyi lyubiteliv mistectva U 1958 roci v Parizhi vin otrimav premiyu Roberta Lyuyisa odnochasno provadilas personalna vistavka v Muzeyi suchasnogo mistectva i v Galereyi Rene Druet na vulici Foburg Sant Onore v Parizhi de i organizovuvalisya jogo personalni vistavki protyagom 20 rokiv U 1959 roci Moris Buatel otrimav premiyu Vinsor i Nyuton Parizh London U 1950 ti roki Moris Buatel buv skerovanij dekoruvati dva derzhavnih navchalnih zakladi v Montre Sen Sant Deni i v Montzherone Esson U 1963 premiya Pyuvi de Shavanna vidana Nacionalnim tovaristvom obrazotvorchogo mistectva dopomogla jomu predstaviti svoyi roboti v Muzeyi suchasnogo mistectva v Parizhi U 1966 roci vin otrimav premiyu Fransisa Stita yaka dozvolila jomu zalishitisya v Portugaliyi Penishe Obidos U 1968 roci jomu vruchayut Zolotu Medal Francuzkih Hudozhnikiv a Akademiya obrazotvorchih mistectv vruchaye jomu premiyu Bastyena Lepazha U 1980 Institut Franciyi vruchaye jomu premiyu Dumas Milliers She kilka premij yaki uvichnili jogo kar yeru hudozhnika sered yakih Gran Pri Generalnogo konsula Seni i Marni Seine et Marne v 1974 Premiya Rodzhera Deverina za akvarel prisudzhena Fondom Tajlera Osobisti vistavki v muzeyah nastupnih mist Bulon syur Mer 1976 San Mor de Fose 1977 Monbard 1982 Montrej syur Mer 1993 dozvolili jomu vistavitisya v dekilkoh zalah poryad z pejzazhistami Franciyi Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Gollandiyi t d U 1990 roci Osinnij Salon u Parizhi v troh zalah v Grand Pale U 1999 roci Komitet nezalezhnih hudozhnikiv v Parizhi i prezident Zhan Monre zaprosili Morisa Buatelya predstaviti retrospektivu svoyih prac U 2003 roci chleni Komitetu Nacionalnogo obrazotvorchogo mistectva nagorodili jogo zolotoyu medallyu U 2007 roci Nacionalnij Komitet obrazotvorchogo mistectva vviv titul pochesnogo chlena yakij buv prisudzhenij Morisu Buatelyu yak odnomu z najvidomishih hudozhnikiv Salonu Moris Buatel buv pochesnim gostem kilkoh vistavok takih yak Rosni su Bua 1980 Blyui 1983 Vimer 1984 Vilnov le Rua 1984 Iveto 1986 Alfortvil 1987 Burzhe 1987 Somyur 1987 Metzen 1991 Limozh 1992 Tur 1992 Miscya tvorchosti red Vidomi mistectvoznavci z Velikoyi Britaniyi SShA Nimechchini Shvejcariyi Braziliyi Iranu Yaponiyi Venesueli Saudivskoyi Araviyi Livanu Meksiki vshanuvalisya bezlichchyu kartin Morisa Buatelya poryad z Franciyeyu i Parizhem Deyaki z jogo prac mozhna pobachiti v muzeyah nastupnih mist Dizhon Sant Mor de Fosse Z Valyans Alzhir Konstantin Bezhaya zokrema a takozh v miskomu konsulstvi v Parizhi i Francuzkih posolstvah po vsomu svitu Keramika i freski 1953 i 1955 red Shkola Voltera v Montrej syur Bua Sen Sant Deni Shkola Mana Charlza Gatinolya v Montgeroni Esson Moris Buatel sam zrobiv vsi freski v klasnih kimnatah cih shkil Shob vigotoviti keramiku samomu vin pobuduvav pich u svoyij studiyi Ci keramichni paneli dosi prisutni v cih shkolah v peredmistyah Parizha Blizki druzi red Sered jogo blizkih druziv buv hudozhniki Daniel dyu Zhenerard Gabriel Deshamps Lyuyi Vyulermoz P yer Anri Andre Vinol P yer Golardot Rodolfo Kalye Zhan P yer Alye Bernard Bufe Andre Homburg Emilio Gro Sala Zhan Kolomb i dva brata Ramon i Antonio Pitksot Rodinni zv yazki Enri Korblin Korblin Burton Albert Besson Medichna akademiya Oliver Lazarotti Universitet d Amens Tvorchist red Nepryama pereocinka svoyeyi tvorchosti trivala vse jogo zhittya do 1946 roku koli vidbulosya jogo vesillya ce bula ekspresivna tvorchist potim z 1946 po 1952 rik kartini zhvavi farbami osoblivo napisani v Alzhiri Z 1952 po 1965 rik u tvorchosti prostezhuyetsya shos duzhe osobiste samobutnye v jogo pejzazhah duzhe strukturovanih predmeti okresleni chornim roztushovani konturom U cej period vin bude pisati blizhche do svogo domu v Parizhi v Sant Mandi i na misi Gris Nez zobrazhuyuchi shtormi samotni chovna na plyazhi rozruhu vijni Krim togo v cej period vin zobrazhuye personazhiv klouniv moryakiv vin pishe portreti Potim v 1958 1965 rokah vin pisav v Kadaci Ispaniya sholita Ves chas ce odin i toj samij stil led okreslenij konturom de prisutnye svitlo i legkij vidguk Seredzemnomor ya pejzazhi morski motivi portreti natovpi lyudej na plyazhi Z 1965 roku jogo roboti stali strukturovani hocha vin i pribiraye konturi krim togo Moris vse bilshe pishe akvarellyu osoblivo v Nicci v Italiyi i v Sanseroa Shoroku vin yizdit na mis Gris Nez v Odresel abo Ambazak v Limuzin A Parizhi de zhiv Moris bezlich misc yaki nadihali jogo Monmartr lis Vansen ostrova Seni Marna Guermant i Konsh syur Gonduar U 1980 ti roki vin pragne probuditi idealizovanu realnist Viznannya red Lavreat chislennih premij premiya Antral 1958 premiya Pyuvi de Shevanna 1963 premiya Bastyena Lepazha 1968 ta in Primitki red Benezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 a b v g RKDartists d Track Q17299517Literatura red Zhivopis suchasnih francuzkih hudozhnikiv Katalog vistavki M Radyanskij hudozhnik 1 975 Dictionnaire des peintres sculpteurs dessinateurs et graveurs Emmanuel Benezit Grund ed 1976 et suivantes Posilannya red Personalnij sajt Arhivovano 28 lyutogo 2021 u Wayback Machine fr Biographie de Maurice BOITEL Arhivovano 21 chervnya 2017 u Wayback Machine fr Maurice Boitel Arhivovano 13 kvitnya 2020 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Moris Buatel amp oldid 39610718