Сергій Юрійович Морозов (30 квітня 1950, Свердловськ — 22 жовтня 2021) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — український футбольний тренер.
Сергій Морозов | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Сергій Юрійович Морозов | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 30 квітня 1950 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Свердловськ, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 22 жовтня 2021 (71 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Київ, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 167 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 67 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР і Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Виступав, зокрема, за клуб ЦСКА (Москва). Чемпіон СРСР у складі ворошиловградської «Зорі». Провів один матч за збірну СРСР. Майстер спорту СРСР (1972). Заслужений тренер України, заслужений працівник фізичної культури та спорту України.
Клубна кар'єра ред.
Народився у місті Свердловськ Ворошиловградської області (тепер Довжанськ Луганської області) (за іншими даними — у Києві). Грати у футбол розпочав у команді цивільного флоту. Перший тренер — Аркадій Миколайович Ларіонов. У чотирнадцятирічному віці був запрошений у спортивну школу київського «Динамо». В основну команду киян не потрапив через перелом ноги, отриманий в товариському матчі проти «Арарату».
1968 року перейшов у вінницький «Локомотив», а наступного року був запрошений Олегом Базилевичем в чернігівську «Десну», де провів один сезон. У першій половині сезону 1971 року виступав у кадіївському «Шахтарі».
1971 року перейшов у ворошиловградську «Зорю», разом з якою в сезоні 1972 року став чемпіоном країни.
1973 року отримав повістку в армію і з 1974 по 1977 рік виступав за московський ЦСКА. 1977 року через конфлікт з керівництвом команди, яке не відпускало гравця з команди, вирішив завершити кар'єру футболіста.
Виступи за збірну ред.
1972 року зіграв єдиний у кар'єрі матч за збірну СРСР. У цьому ж році був у числі кандидатів до збірної на чемпіонат Європи 1972, однак, через перелом ключиці до складу так і не потрапив.
Кар'єра тренера ред.
1978 року вступив у Вищу школу тренерів. В 1979–1980 роках працював помічником головного тренера в московському ЦСКА. В 1980—1985 тренував клуби ГРВН. 1986 року очолив смоленську «Іскру», разом з якою, 1987 року став переможцем першої зони, другої ліги СРСР.
В 1991—1992 очолював Динамо-Газовик.
1993 року був запрошений в китайську команду «Шоуган» разом з якою вийшов до першої ліги. 1994 року тренував «Шеньян».
У квітні 1995 року очолив вінницьку «Ниву». У сезоні 1995/96 дійшов з клубом до фіналу Кубка України. Це дало право клубу вперше в історії виступати в єврокубках — Кубку володарів кубків, де команда спочатку перемогла естонський «Садам» (1:2, 1:0), а в 1/16 поступилася швейцарському «Сьйону» (0:2, 0:4)
У першій половині 1997 року (до червня) був головним тренером туркменської Ніси, але в липні повернувся до України, де очолив ЦСКА (Київ), але пропрацював лише півсезону.
З другої половини сезону 1998/99 — головний тренер клубу другої ліги «Борисфен», де пропрацював до кінця 1999 року, після чого покинув Бориспіль.
У листопаді 1999 року очолив «Прикарпаття», але втриматися з клубом у вищій лізі не зумів — команда лише за додатковими показниками поступалася сімферопольській «Таврії». У липні 2000 року здобув з клубом 2 перемоги в першій лізі, проте незабаром залишив команду.
Із серпня 2000 до червня 2001 року був головним тренером «Ворскли». Клуб при ньому зайняв 12-е місце у вищій лізі чемпіонату України, останнє, яке дозволяє зберегти прописку в еліті.
Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Дніпро» (Черкаси), команду якого Сергій Морозов очолював як головний тренер з 2005 до 2007 року.
З вересня 2008 по жовтень 2021 — футбольний аналітик каналів «Україна» та «Футбол»..
Помер 22 жовтня 2021 року внаслідок ускладнень від коронавірусної хвороби.
Статистика виступів ред.
Статистика виступів за збірну ред.
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
29/06/1972 | Сан-Паулу | Уругвай | 0 – 1 | СРСР | Кубок незалежності Бразилії | - | 46' |
Усього | Матчів | 1 | Голів | 0 |
Примітки ред.
- FootballFacts.ru
- . Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- ↑ . Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 13 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 22 жовтня 2021.
Джерела ред.
- Помер Сергій Морозов [ 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 22.10.2021
Посилання ред.
- Статистика футболіста на сайті klisf.ru (рос.)
- Профіль футболіста на сайті «Збірна Росії з футболу» [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль футболіста на сайті football.lg.ua (рос.)
- (англійська). EU-Football.info. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 24 вересня 2020.
- Профіль гравця на сайті «Український футбол в цифрах»