Мори́ски (від ісп. morisco, «мавринята») — у XV–XVII століттях колишнє мусульманське населення Іспанії, що прийняло християнство після Реконкісти (1492, 1502). Становили частину нових християн. Складалися з арабів і берберів. Називалися маврами, або сарацинами. Мешкали переважно в Гранаді, на півдні Іспанії. Зберігали арабську мову, одяг і звичаї. Більшість таємно сповідували іслам, через що переслідувалися іспанською інквізицією. Вважалися нелояльними підданими Кастильської Корони. 1566 року, згідно з указом Філіпа II, зобов'язувались прийняти іспанську мову, одяг, звичаї. Неодноразово піднімали повстання проти іспанської влади, найбільшим з яких було Альпухарське повстання (1568—1571). Остаточно депортовані 1609 року до Північної Африки за наказом короля Філіпа III. Кількість депортованих становило 300–600 тисяч осіб.
Розселення
Королівство Гранада
На території колишнього Гранадського емірату, знищеного в 1492 році, спостерігалася найбільша концентрація мусульман у країні. Напередодні капітуляції в еміраті проживало не менше 350 тисяч мусульман. Після анексії Гранадського емірату мусульмани продовжували ревно ставитися до збереження ісламських традицій, а також арабської мови. Багато Гранадських морисків таємно сповідували іслам, а також підтримували зв'язки з противниками Кастилії — магрибськими арабами, берберами, турками і навіть протестантами інших країн Європи. Південно-східне узбережжя Іспанії часто піддавалося набігам магрибських піратів, які іноді просувалися вглиб півострова на 10–15 км у пошуках наживи і бранців-християн, яких потім продавали в рабство. Часто після таких набігів, групи незаможних морисків, переважно містян які розорилися, перебиралася разом з піратами в Африку. Частка і чисельність морисків в Гранаді швидко скорочувалася в першій половині XVI століття. Тим не менш, перепис населення Гранади 1560 і раніше фіксував переважання морисків (150 тисяч) над споконвічними християнами (125 тисяч), які прибували з інших регіонів Іспанії.
У 1568–1571 роках Гранаду охопило Альпухарське повстання. Після його придушення близько 80 тисяч морисків було розсіяно по дрібних селах Андалусії і Кастилії. Багато хто втік у гори, організувавши злочинні кочові банди, які грабували християнське населення.
Валенсія
Становище валенсійських морисків було неоднозначним. З одного боку, вони зазнавали важчих форм експлуатації та дискримінації з боку менш толерантних каталономовних феодалів і містян християнського віросповідання, які відтіснили морисків у сферу аграрної економіки. З іншого, вигідне прибережне положення і постійні (часто підпільні) зв'язки з арабсько-османським світом дозволили деяким з них здобути славу найкращих знавців ісламського права серед інших морисків Іберії. Більшість із них зберігало арабську мову як рідну, хоча також добре володіло кастильскою і валенсійською мовами, що дозволяло їм краще вписатися в нові реалії Іберії в порівнянні з їхніми гранадськими побратимами. Валенсійські мориски становили близько 33% населення королівства Валенсія. Крім того, з середини XVI століття темпи їхнього природного приросту значно прискорилися. Так, за півстоліття приріст морисків склав 69,7%, а старих християн — 44,7%. Саме ця диспропорція змусила іспанську владу піти на депортацію морисків з країни.
Кастилія
До середини XIII століття мусульмани становили значну частку населення в містах Нової Кастилії (Кордова, Севілья та ін.) Але після кількох невдалих мудехарських повстань, більша їх частина воліла сховатися на території Гранадського емірату. Решта піддалися швидкій іспанізації. Але після придушення Альпухарського повстання близько 80 тисяч морисків було розселено в дрібні поселення Андалусії і Кастилії з метою зменшити їх концентрацію в Гранаді. До початку XVII століття в Кастилії знаходилося не менше 100 тисяч морисків (при всьому населенні близько 6 млн), які знову почали привертати суспільну увагу. У деяких містах Андалусії вони складали переважну більшість населення (наприклад, в Орначос, Аревало і Сінко-Вільяс). В Астурії і Леоні морисків практично не було. Незважаючи на заборони, багато морисків встигли переселитися в американські колонії Іспанії та Португалії через порт Кадіса.
Арагон
Арагонські мориски різко відрізнялися від гранадських і валенсійських. Вони вже майже не володіли арабською мовою, втратили багато елементів східної культури. Виділяло їх лише традиційне заняття зрошуваного землеробства в долині річки Ебро та її приток. Частка морисків у королівстві Арагон варіювала в межах 11–19% всього населення.
Португалія
У Португалії мориски проживали на територіях на південь від річки Тежу, особливо в Алгарве, хоча там вони були нечисленні і, перейшовши в християнство, були швидко поглинені місцевим і прийшлим романським населенням.
Депортація
Аналогічно до депортацій християнського населення Піренейського півострова (мосарабів), здійснених ісламською владою в часи мусульманського панування, християнські уряди провели депортації мусульман і морисків після Реконкісти. Морискам дозволялося брати з собою тільки рухоме майно. Нерухомість конфісковував феодал. На кораблі з морисків стягували плату за проїзд. За бажанням, в поселеннях, де мориски становили більшість, 6 з 100 сімей могли залишитися для підтримки інфраструктури. Дітей до 4-х років пропонувалося віддавати на виховання християнам, хоча на практиці до цього практично не вдавалися. Пізніше в Іспанії дозволено було залишитися всім морискам віком до 16 років. В цілому, не менше 10 тис з них вдалося так чи інакше уникнути депортації (в основному в Кастилії). Не менше 150 тис. морисків було відправлено в порт Марселя (Франція). Більшість вигнаних (70-75%) рано чи пізно осіло в країнах Магрибу, де вони знову прийняли іслам. На території сучасного Марокко вони заснували олігархічну республіку Бу-Регрег (1627–1641). Деяка частина морисків, які бажали залишитися християнами, воліла переселитися в Прованс (40 000), в місто Ліворно (Італія) або в завойовану Америку.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 січня 2009. Процитовано 17 вересня 2008.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела
- Baroja, Julio Caro. Los moriscos del Reino de Granada: Ensayo de historia social. Alianza, 2003 (ed. original, Itsmo, 1976), .
- Chejne, Anwar G. (1983). Islam and the West: The Moriscos, a Cultural and Social History. SUNY Press. с. pp. 250. .
{{}}
:|pages=
має зайвий текст () ([1] [ 30 липня 2012 у Wayback Machine.]) - Lea, H. C. Moriscos of Spain: Their Conversion and Expulsion. London, 1901.
- Ortiz, Antonio Domínguez. Historia de los moriscos: Vida y tragedia de una minoría. Madrid: Revista de Occidente, 1978, .
- Perry, M. E. The Handless Maiden: Moriscos and the Politics of Religion in Early Modern Spain. Princeton: Princeton University Press, 2005.
- Варьяш И. И. История мусульманского населения средневековой Испании в исследованиях последних лет // Средние века. Вып. 59. Москва, 1997.
- Ланда Р. Г. Мавры Аль-Андалуса и мориски Испании // Российское востоковедение. Москва, 2001. С. 178—200.
- Ланда Р. Г. Мориски Испании: XV-XVI вв. // Вопроси истории. — 1994. — N 2. — С.172-174.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мориски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mori ski vid isp morisco mavrinyata u XV XVII stolittyah kolishnye musulmanske naselennya Ispaniyi sho prijnyalo hristiyanstvo pislya Rekonkisti 1492 1502 Stanovili chastinu novih hristiyan Skladalisya z arabiv i berberiv Nazivalisya mavrami abo saracinami Meshkali perevazhno v Granadi na pivdni Ispaniyi Zberigali arabsku movu odyag i zvichayi Bilshist tayemno spoviduvali islam cherez sho peresliduvalisya ispanskoyu inkviziciyeyu Vvazhalisya neloyalnimi piddanimi Kastilskoyi Koroni 1566 roku zgidno z ukazom Filipa II zobov yazuvalis prijnyati ispansku movu odyag zvichayi Neodnorazovo pidnimali povstannya proti ispanskoyi vladi najbilshim z yakih bulo Alpuharske povstannya 1568 1571 Ostatochno deportovani 1609 roku do Pivnichnoyi Afriki za nakazom korolya Filipa III Kilkist deportovanih stanovilo 300 600 tisyach osib Granadski moriski 1530 ti Moriska v tradicijnomu vbranni 1530 ti RozselennyaKorolivstvo Granada Na teritoriyi kolishnogo Granadskogo emiratu znishenogo v 1492 roci sposterigalasya najbilsha koncentraciya musulman u krayini Naperedodni kapitulyaciyi v emirati prozhivalo ne menshe 350 tisyach musulman Pislya aneksiyi Granadskogo emiratu musulmani prodovzhuvali revno stavitisya do zberezhennya islamskih tradicij a takozh arabskoyi movi Bagato Granadskih moriskiv tayemno spoviduvali islam a takozh pidtrimuvali zv yazki z protivnikami Kastiliyi magribskimi arabami berberami turkami i navit protestantami inshih krayin Yevropi Pivdenno shidne uzberezhzhya Ispaniyi chasto piddavalosya nabigam magribskih pirativ yaki inodi prosuvalisya vglib pivostrova na 10 15 km u poshukah nazhivi i branciv hristiyan yakih potim prodavali v rabstvo Chasto pislya takih nabigiv grupi nezamozhnih moriskiv perevazhno mistyan yaki rozorilisya perebiralasya razom z piratami v Afriku Chastka i chiselnist moriskiv v Granadi shvidko skorochuvalasya v pershij polovini XVI stolittya Tim ne mensh perepis naselennya Granadi 1560 i ranishe fiksuvav perevazhannya moriskiv 150 tisyach nad spokonvichnimi hristiyanami 125 tisyach yaki pribuvali z inshih regioniv Ispaniyi U 1568 1571 rokah Granadu ohopilo Alpuharske povstannya Pislya jogo pridushennya blizko 80 tisyach moriskiv bulo rozsiyano po dribnih selah Andalusiyi i Kastiliyi Bagato hto vtik u gori organizuvavshi zlochinni kochovi bandi yaki grabuvali hristiyanske naselennya Valensiya Stanovishe valensijskih moriskiv bulo neodnoznachnim Z odnogo boku voni zaznavali vazhchih form ekspluataciyi ta diskriminaciyi z boku mensh tolerantnih katalonomovnih feodaliv i mistyan hristiyanskogo virospovidannya yaki vidtisnili moriskiv u sferu agrarnoyi ekonomiki Z inshogo vigidne priberezhne polozhennya i postijni chasto pidpilni zv yazki z arabsko osmanskim svitom dozvolili deyakim z nih zdobuti slavu najkrashih znavciv islamskogo prava sered inshih moriskiv Iberiyi Bilshist iz nih zberigalo arabsku movu yak ridnu hocha takozh dobre volodilo kastilskoyu i valensijskoyu movami sho dozvolyalo yim krashe vpisatisya v novi realiyi Iberiyi v porivnyanni z yihnimi granadskimi pobratimami Valensijski moriski stanovili blizko 33 naselennya korolivstva Valensiya Krim togo z seredini XVI stolittya tempi yihnogo prirodnogo prirostu znachno priskorilisya Tak za pivstolittya pririst moriskiv sklav 69 7 a starih hristiyan 44 7 Same cya disproporciya zmusila ispansku vladu piti na deportaciyu moriskiv z krayini Kastiliya Do seredini XIII stolittya musulmani stanovili znachnu chastku naselennya v mistah Novoyi Kastiliyi Kordova Sevilya ta in Ale pislya kilkoh nevdalih mudeharskih povstan bilsha yih chastina volila shovatisya na teritoriyi Granadskogo emiratu Reshta piddalisya shvidkij ispanizaciyi Ale pislya pridushennya Alpuharskogo povstannya blizko 80 tisyach moriskiv bulo rozseleno v dribni poselennya Andalusiyi i Kastiliyi z metoyu zmenshiti yih koncentraciyu v Granadi Do pochatku XVII stolittya v Kastiliyi znahodilosya ne menshe 100 tisyach moriskiv pri vsomu naselenni blizko 6 mln yaki znovu pochali privertati suspilnu uvagu U deyakih mistah Andalusiyi voni skladali perevazhnu bilshist naselennya napriklad v Ornachos Arevalo i Sinko Vilyas V Asturiyi i Leoni moriskiv praktichno ne bulo Nezvazhayuchi na zaboroni bagato moriskiv vstigli pereselitisya v amerikanski koloniyi Ispaniyi ta Portugaliyi cherez port Kadisa Aragon Aragonski moriski rizko vidriznyalisya vid granadskih i valensijskih Voni vzhe majzhe ne volodili arabskoyu movoyu vtratili bagato elementiv shidnoyi kulturi Vidilyalo yih lishe tradicijne zanyattya zroshuvanogo zemlerobstva v dolini richki Ebro ta yiyi pritok Chastka moriskiv u korolivstvi Aragon variyuvala v mezhah 11 19 vsogo naselennya Portugaliya U Portugaliyi moriski prozhivali na teritoriyah na pivden vid richki Tezhu osoblivo v Algarve hocha tam voni buli nechislenni i perejshovshi v hristiyanstvo buli shvidko poglineni miscevim i prijshlim romanskim naselennyam DeportaciyaVignannya moriskiv posadka na korabli u ValensiyiDokladnishe Analogichno do deportacij hristiyanskogo naselennya Pirenejskogo pivostrova mosarabiv zdijsnenih islamskoyu vladoyu v chasi musulmanskogo panuvannya hristiyanski uryadi proveli deportaciyi musulman i moriskiv pislya Rekonkisti Moriskam dozvolyalosya brati z soboyu tilki ruhome majno Neruhomist konfiskovuvav feodal Na korabli z moriskiv styaguvali platu za proyizd Za bazhannyam v poselennyah de moriski stanovili bilshist 6 z 100 simej mogli zalishitisya dlya pidtrimki infrastrukturi Ditej do 4 h rokiv proponuvalosya viddavati na vihovannya hristiyanam hocha na praktici do cogo praktichno ne vdavalisya Piznishe v Ispaniyi dozvoleno bulo zalishitisya vsim moriskam vikom do 16 rokiv V cilomu ne menshe 10 tis z nih vdalosya tak chi inakshe uniknuti deportaciyi v osnovnomu v Kastiliyi Ne menshe 150 tis moriskiv bulo vidpravleno v port Marselya Franciya Bilshist vignanih 70 75 rano chi pizno osilo v krayinah Magribu de voni znovu prijnyali islam Na teritoriyi suchasnogo Marokko voni zasnuvali oligarhichnu respubliku Bu Regreg 1627 1641 Deyaka chastina moriskiv yaki bazhali zalishitisya hristiyanami volila pereselitisya v Provans 40 000 v misto Livorno Italiya abo v zavojovanu Ameriku Div takozhMarani Mudehari Takiya Chistota kroviPrimitki Arhiv originalu za 3 sichnya 2009 Procitovano 17 veresnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya DzherelaBaroja Julio Caro Los moriscos del Reino de Granada Ensayo de historia social Alianza 2003 ed original Itsmo 1976 ISBN 8420678600 Chejne Anwar G 1983 Islam and the West The Moriscos a Cultural and Social History SUNY Press s pp 250 ISBN 0 87395 603 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a pages maye zajvij tekst dovidka 1 30 lipnya 2012 u Wayback Machine Lea H C Moriscos of Spain Their Conversion and Expulsion London 1901 Ortiz Antonio Dominguez Historia de los moriscos Vida y tragedia de una minoria Madrid Revista de Occidente 1978 ISBN 8420624152 Perry M E The Handless Maiden Moriscos and the Politics of Religion in Early Modern Spain Princeton Princeton University Press 2005 Varyash I I Istoriya musulmanskogo naseleniya srednevekovoj Ispanii v issledovaniyah poslednih let Srednie veka Vyp 59 Moskva 1997 Landa R G Mavry Al Andalusa i moriski Ispanii Rossijskoe vostokovedenie Moskva 2001 S 178 200 Landa R G Moriski Ispanii XV XVI vv Voprosi istorii 1994 N 2 S 172 174 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Moriski