Філі́п II (ісп. Felipe ІІ; 21 травня 1527 — 13 вересня 1598) — король Іспанії (1556—1598) та Португалії (1581—1598), Неаполя і Сицилії (1554—1598). Король Англії та Ірландії за правом дружини Марії I (1554—1558). Герцог Міланський. Господар Нідерландів. Володар однієї з найбільших держав у всесвітній історії, провідної сили ранньомодерного цивілізованого світу. Речник династії Габсбургів.
Філіп II ісп. Felipe II | ||
Тіціан, «Філіп II», 1551, Музей Прадо, Мадрид | ||
| ||
---|---|---|
16 січня 1556 — 13 вересня 1598 | ||
Попередник: | Карл I | |
Наступник: | Філіп III | |
| ||
16 квітня 1581 — 13 вересня 1598 | ||
Попередник: | Енріке / Антоніу | |
Наступник: | Філіп III | |
| ||
25 липня 1554 — 17 листопада 1558 | ||
Попередник: | Марія I | |
Наступник: | Єлизавета I | |
Народження: | 21 травня 1527 Вальядолід, Кастилія | |
Смерть: | 13 вересня 1598 (71 рік) Ескоріал, Кастилія | |
Причина смерті: | злоякісна пухлина | |
Поховання: | Королівська крипта Ескоріальського монастиря | |
Країна: | Іспанія і Португальське королівство | |
Рід: | d і d | |
Батько: | Карл I | |
Мати: | Ізабела Португальська | |
Шлюб: | Марія Португальська[1], Марія I Тюдор[1], Єлизавета Валуа[1] і Анна Австрійська[1] | |
Діти: | Філіп III | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Висловлювання у Вікіцитатах |
За його правління Іспанська держава досягла зеніту величі й слави, увійшовши до так званої золотої доби; землі короля простягалися на всіх континентах, відомих європейцям, що породило популярну приказку: «імперія, над якою ніколи не заходить сонце». Виступав захисником католицької церкви у боротьбі з протестантизмом, ісламом та іншими єресями. Завершив італійські війни (1559). Підтримував католицьку владу Франції у двобої з гугенотами. Допомагав італійським державам, Священній Римській імперії та країнам Східної Європи опиратись натискові Османів. Здобув стратегічну перемогу при Лепанто (1571), захистивши західне Середземномор'я від турецької агресії. За умовами Іберійської унії (1580) став сувереном Португалії та її колоній, завдяки чому об'єднав увесь Піренейський півострів. Вів перманенті війни із повсталими Нідерландами (1581). Намагався скорити Англію, але зазнав поразки на морі (1588).
Сприяв великим географічним відкриттям і розвитку точних наук — математики, географії, космографії, корабельної інженерії, військової справи. Був патроном мистецтв, передусім літератури й музики. Заснував першу в Європі математичну академію (1582).
На честь короля були названі Філіппіни (1565). У традиційній іспанській та католицькій історіографії постає як мудрий правитель, національний герой; у протестантській і антиклерикальній — як деспот.
Родина
Син іспанського короля Карла I та португальської інфанти Ізабелли. Небіж імператора Фердинанда I, кузен імператора Максиміліана II. Батько іспанського короля Філіпа III. Народився в Вальядоліді, Кастилія. Проголошений принцом астурійським, спадкоємцем престолу (1528). Успадкував трон після батька.
Заклав Ескоріальський монастир (1563). Помер в Ескоріалі, Кастилія. Похований у королівській крипті Ескоріальського монастиря.
Імена
- Філіп ІІ, Філіпп ІІ (лат. Philippus II) — офіційне латинське іменування.
- Феліпе ІІ (ісп. Felipe ІІ) — іменування на іспанський лад
- Філі́пе I (порт. Filipe I) — як португальський король.
- Філіп II Іспанський (ісп. Felipe II de España) — за назвою країни.
- Філіп Розсудливий, Філіп Мудрий (ісп. Felipe el Prudente) — за прізвиськом, наданим за вдачу короля.
Внутрішня політика
Філіпу II вдалося значно відсторонити вищу іспанську шляхту від центрів влади, вищих органів врядування і кортесів (парламент в Іспанії). Зрозуміло, король шанував широку судову і суспільно-політичну компетенцію часом майже необмеженої влади шляхти, а також церкви і міст. Все ж таки повсякденне життя переважної більшості майже 8-мільйонного (1590) населення Іспанії значною мірою визначалася місцевими та крайовими чинниками і часто перебувало в фізичній залежності від місцевих панів, насамперед грандів. Втім, до кінця правління Філіпа II ця група вищої аристократії, яку Карл V скоротив до 25 сімей, завдяки королівським привілеям виросла. Так, наприклад, Філіп підви́щив друзів дитинства, князів Еболі, що стали пізніше діловими радниками, до звання грандів, і тим самим розширив королівську клієнтелу у вищій кастильській шляхті. Основна ж маса благородного стану — близько 10 відсотків всього населення (це на порядок більше, ніж в інших європейських країнах) — складалася з середньої шляхти і дрібнопомісних гідальго. Останні за своїм майновим становищем часто нічим не відрізнялися від селян, що карикатурно зобразив Мігель де Сервантес у романі «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» (див.: в укр. перекладі М.Лукаша та А.Перепаді).
Протягом XVI століття населення в іспанській державі без Португалії зросло при значних регіональних коливаннях приблизно на 40 відсотків: з 5,2 мільйона до приблизно 8,1 мільйонів. У переважній більшості це були селяни, ремісники і рибалки. На початок століття в містах, які зростали й перетворювалися на політичні, економічні та культурні центри країни, мешкало 5 відсотків, а до кінця століття — близько 20 відсотків населення. Мадрид і Севілья перетворилися у квітучі метрополії; перший — завдяки перебуванню в ньому двору та центральних органів влади, а друга — завдяки монопольній торгівлі з Америкою. Поза сумнівом, за часів Філіпа II міста являли собою найбільш динамічні елементи суспільного розвитку в іспанському королівстві.
Уважно стежив монарх і за розвитком духовенства й церкви в Іспанії, закликаючи або примушуючи їх до реформ. Король мав право висувати кандидатів на єпископство і тим самим міг чинити суттєвий вплив на церкву, нерідко конфліктуючи на цьому ґрунті з Папою. Філіп реформував іспанську структуру єпископства, розділивши Кастилію на 5 архієпископств і 30 єпископств, а Арагон відповідно — на 3 архієпископства і 15 єпископств. У Іспанії, яку не зачепила Реформація, яка закликала поширити християнство в Новому Світі, а також зміцнити католицьку реформу та Контрреформацію в Європі, духовенство, підтримуване королем Філіпом, випромінювало потужні імпульси до створення світової католицької церкви.
Іспанські богослови здебільшого позитивно сприйняли Тридентський собор 1564 року, який став провісником церковного оновлення. Як наслідок, Філіп втілив у життя його рішення у своєму королівстві, спираючись на іспанський клір, що об'єднував у своїх лавах близько 90 000 речників білого й чорного духовенства. Мотивуючи свою імперську політику служінням Богові та церкві, король також зумів використати фінансові ресурси іспанської церкви, вимагаючи від неї дедалі більших пожертв. Принцип «державної церковності» не залишав жодних сумнівів у верховенстві світської влади й держави над церквою в Іспанії, що Філіп відстоював, навіть протидіючи інтересам Папи.
З португальськими сепаратистами він обходився надзвичайно жорстко і, незважаючи на всі наполяганням місцевих кортесів, явно прагнув до повної державної асиміляції всього Піренейского півострова. З цією ж метою він стратив представників декількох дуже знатних арагонських родин, коли в Арагоні спалахнули заворушення з приводу опального вельможі Антоніо Переса, який втік туди з Кастилії. Арагон користувався старовинними привілеями, завдяки яким Філіп не міг вимагати повернення Переса назад. «Хустісія» — головний суддя, охоронець арагонських вільностей — був страчений, в Арагон введені війська; розпочалися репресії проти тих, хто був винен у захисті Переса; арагонські інквізитори діяли в інтересах короля (сам Перес встиг врятуватися). Відтоді сан хустісії втратив колишню прерогативу незмінності та потрапив у повну залежність від короля; арагонським вільностям було завдано нищівного удару. За кастильськими старими установами Філіп не залишав і тіні впливу. Кортеси іноді збиралися, але на всі їхні заяви король звичайно не звертав ані найменшої уваги.
Так, кортеси скаржилися на непомірну ненажерливість церкви у придбанні земельного майна — але Філіп не чув їх; скаржилися, що з населення збирають податки, про яких вони, кортеси, нічого не знають, — король продовжував такі податки збирати. У внутрішній історії Іспанії правління Філіпа було часом найповнішого деспотизму.
Інквізиція. Вигнання маврів
Його царювання було золотим віком для інквізиції, ще з часів Фердинанда і Ізабелли посилено переслідували єретиків (спочатку маврів, євреїв і підозрюваних у сектантстві, потім, крім того, протестантів). На Аутодафе іноді присутній був і король, який докладав усіх зусиль, щоб найбільш нелюдськими способами викорінити єресь. Він заборонив іспанцям поступати в закордонні навчальні заклади, встановив пильний нагляд над теологічною літературою, що потайки проникає в Іспанію, намагався зовсім відрізати «єретичній чумі» доступ у свої володіння. З протестантами інквізиція мала найбільше клопоту на півночі Іспанії, на півдні Філіп звернув особливу увагу на морісків.
З часу падіння Ґранади (1492) маври, щоби позбутися від насильства і вічної загрози вигнання, цілими натовпами приймали католицтво, але, зовнішньо виконуючи всі церковні обряди, багато хто з них насправді залишалися вірними магометанству. Філіп вирішив покласти цьому край. Систематичними утисками і висуваючи моріскам важковиконувані вимоги (на кшталт, наприклад, заборони жінкам закривати обличчя на вулиці, наказ вивчити за три роки іспанську мову, влаштовувати всі домашні свята так, щоб будь-який перехожий міг увійти в будинок, і т. д.) Філіп досяг того, що маври почали відчайдушну збройну боротьбу. Вибухнуло страшне повстання, що тривало більше двох років. Після варварського втихомирення, що супроводжувалося масовими жорстокими стратами, Філіп наказав виселити всіх морісків з країни. Дуже багато з них були продані в рабство, інші переселені в північні провінції Іспанії. «Перемога» над морісками в придворних колах вважалася одним з блискучих справ першої половини царювання Філіпа.
Нідерландська революція
Утихомирення та виселення морисків, жорстоке переслідування мусульман, євреїв, протестантів сприяли зубожінню країни, що помічається вже з перших десятиліть правління Філіпа, її економічного занепаду; але політична могутність, принаймні судячи ззовні, належала Іспанії аж до розпалу повстання в Нідерландах. Це повстання було значною мірою справою рук Філіпа, який неухильно вводив та закріплював у цій країні інквізицію. Самою своєю особистістю Філіп був ненависний нідерландцям; на всі скарги та прохання Філіп від початку свого правління відповідав наказами чавити єретиків без жодної поблажливості. Коли в 1565—1567 роках рух розрісся, Філіп сказав, що «дасть відплату за образу Бога» та його святині (тобто католицьких храмів), і відправив у Нідерланди герцога Альбу, одного зі своїх найкращих бойових генералів. Протягом терору, введеного Альбою, Філіп залишався найдієвішим натхненником усіх жорстокостей свого ставленика. З числа наступників Альби жоден не міг укласти миру; будь-яким спробам цього наполегливо противився Філіп, не виходячи зі свого улюбленого, похмурого, усамітненого палацу Ескоріала і вів звідти щоденне листування зі своїми намісниками і генералами.
У 1581 році генеральні штати в Гаазі оголосили Філіпа позбавленим нідерландських володінь; в цей же час проти нього висунувся новий, ще небезпечніший ворог — Англія.
Зовнішня політика
Приєднання Португалії
Іншим тріумфом цього більш «щасливого» періоду його правління було приєднання Португалії. У 1578 році 24-річний португальський король Себастьян загинув під час північноафриканської експедиції у битві при Ель-Ксар-ель-Кебирі. Філіп, ґрунтуючись на праві успадкування по спорідненості і на багатих подарунках, якими він обдарував португальську аристократію, вирішив захопити португальський престол. Серед португальців виникла — досить, втім, слабка — національна партія, що намагалися зчинити Філіпу збройний опір, але іспанська армія майже без боротьби зайняла всю країну (1580), а через кілька місяців португальські кортеси проголосили Філіпа португальським королем.
Османи. Священна Ліга
1560-ті роки були зайняті жорстокою сухопутною і морською війною (в загальному успішною для Філіпа) проти берберів. Філіп бачив у цій боротьбі не тільки справу державної важливості, але і питання, в якому зацікавлене все християнство. Ще більшою мірою дивився він так на свою війну з турками. У 1571 році з ініціативи Папи Пія V була утворена «Священна ліга» з Венеції, Іспанії, Генуї, Савойї і ще деяких дрібних італійських держав. На чолі коаліції стала Іспанія; Філіп призначив головним адміралом свого брата Дона Хуана, який здобув над османами повну перемогу в битві при Лепанто. Ця перемога не мала для Іспанії безпосередніх матеріальних результатів, але надзвичайно посилила престиж іспанського флоту в очах Європи. З Османською імперією війна йшла з перервами до кінця царювання Філіпа.
Англія. «Непереможна армада»
Ще будучи спадкоємцем престолу, в 1554 році, Філіп одружився з англійською королевою Марією І Кривавою. За шлюбним договором, Філіп не мав права втручатися в керування державою, а діти, народжені в цьому шлюбі, ставали спадкоємцями англійського трону. А у випадку передчасної смерті королеви, Філіпп повинен був повернутися назад в Іспанію. Після смерті Марії він бажав одружитися з її наступницею — Єлизаветою І, але остання майстерно відхилила це сватання. У міру того, як росли успіхи Нідерландів, Єлизавета виявляла все більше і більше співчуття до їхньої справи. Френсіс Дрейк, шукач пригод, за сприяння англійського уряду нападав на береги заатлантичних володінь Іспанії, не жаліючи іноді й узбережжя Піренейського півострова. Нарешті, коли Єлизавета послала нідерландцям допомогу у вигляді великого загону піхоти та артилерії, Філіп зважився завдати рішучий удар «єретичці»; страта Марії Стюарт тільки прискорила його рішення. У 1588 році Філіп послав до берегів Англії під головуванням Медіна-Сидонії величезний флот (130 великих військових кораблів) — «Непереможну Армаду», яка загинула від бурі і вдалих нападів оборонної англійської ескадри. Філіп прийняв звістку про це нещастя з незвичайним зовнішнім спокоєм, але насправді, як це було зрозумілим для його наближених, воно дуже сильно гнітило його.
Миру з Єлизаветою він все ж таки не уклав і до кінця його життя Іспанія зазнавала жорстоких нападів з боку англійського флоту: скарбниця Філіпа була настільки виснаженою, що побудувати більш-менш сильний оборонний флот він абсолютно не міг. Англійцям удавалися відчайдушні висадки: наприклад, незадовго до смерті Філіпа вони спалили Кадіс (місто біля Гібралтару).
Франція
Невдала війна Іспанії з Англією розв'язала руки як повсталим та відокремленим Нідерландам, так і Генріху III Валуа (а потім Генріху IV Бурбону); і Нідерланди, і Франція відчули себе вільнішими: перші — від наполегливого військового єдиноборства з іспанськими десантами, друга — від дипломатичних підступів та інтриг з боку Філіпа, який здавна був у зносинах з Ґізами (французький рід, бічна гілка Лотаринзького дому). Всі плани його поживиться як-небудь за допомоги французької католицької партії за рахунок Франції і навіть посадити свою дочку на французький престол закінчилися повною невдачею. Під час боротьби Католицької Ліги з Генріхом Бурбоном він надавав діяльну, але безплідну підтримку Лізі. Взагалі, багаторічні його дипломатичні таємні і явні зносини з французьким двором (спочатку з Катериною Медичі і Карлом IX, потім з Ґізами) дають багато матеріалів для характеристики двоєдушшя, віроломства і релігійного фанатизму Філіпа. Мир із Францією він уклав лише в 1598 році, за кілька місяців до своєї смерті.
Сім'я
- Батько: Карл I, король Іспанії; імператор Священної Римської імперії.
- Матір: Ізабелла Португальська
- 1-а дружина (з 1544): Марія Португальська (1527—1545) — дочка португальського короля Жуана III, кузена Філіпа.
- Карлос (1545—1568) — принц Астурійський.
- 2-а дружина (з 1546): Марія I Тюдор (1516—1559)
- NN (30.4.1555) — помер немовлям.
- 3-а дружина (з 1559): Єлизавета Валуа (1545—1568) — дочка французького короля Генріха ΙΙ і його дружини Катерини Медічі. Хоча вона і була заручена з іспанським інфантом Доном Карлосом, доля розпорядилася інакше, і по закінченні багаторічної війни між Францією та Іспанією, що завершився в 1559 році підписанням Като-Камбрезького мирного договору, вона вийшла заміж за Філіпа.
- NN (1560) — помер немовлям.
- NN (1562) — помер немовлям.
- NN (1564) — померла немовлям.
- NN (1564) — померла немовлям.
- Ізабелла Клара Євгенія (1566—1633) ∞ Альбрехт VII Австрійський, штатгальтер Іспанських Нідерландів
- Каталіна Мікаела (1567—1597) ∞ Карл Еммануїл I, герцог Савойський.
- Хуана (1568) — померла немовлям.
- 4-а дружина (з 1559): Анна Австрійська (1549—1580), донька імператора Максиміліана II. Кузина Філіпа.
- Фердинанд (1571—1578)
- Карл Лоренцо (1573—1575)
- Дієго (1575—1582)
- Філіп ІІІ (1578—1621)
- (1580—1583)
- Бастард: Себастьян (1557—1578)
Генеалогія
Жуан | Ізабела Браганська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Максиміліан I | Марія I | Фернандо II | Ізабела I | Беатриса | Фернанду | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп I Вродливий | Хуана I | Марія Арагонська | Мануел I | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл I | Ізабелла Португальська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп II | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Герб
Герб Філіпа ІІ | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Портрети
1563 року венеціанський посол Паоло Фаголо, що зустрічався із Філіпом, описав його зовнішність: «невисокого зросту і круглолиций, із світло-синіми очима, трохи випуклими губами і рожевою шкірою, але назагал дуже привабливий», «він одягався зі смаком, і все що робив було вишуканим і люб'язним».
- Мор
1549 - Тіціан
1550 - Тіціан
1551 - Тіціан
1554 - Мор
1554 - Тіціан
1556 - Коельо
1556 - Мор
1558 - Коельо
1568 - Коельо
1568 - Тіціан
1573 - Ангвіссола
1573 - Анонім
1580 - Анонім
кін. XVI - Круз
1606 - Рубенс
1628 - Анонім
XVII ст.
Примітки
- Kindred Britain
- Davis, James C. (1970). Pursuit of Power: Venetian Ambassadors' Reports on Spain, Turkey, and France in the Age of Philip II 1560—1600. New York: Harper & Row. pp. 81–82.
Джерела
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Braudel, Fernand. The Mediterranean and the Mediterranean World in the Age of Philip II (2 vol; 1976)
- Israel, Jonathan. «King Philip II of Spain as a symbol of ‘Tyranny’.» Co-herencia 15.28 (2018): 137—154.
- Kamen, Henry. Philip of Spain (Yale UP, 1999)
- Merriman, R. B. The Rise of the Spanish Empire in the Old World and in the New (4 vols, 1918) vol 4.
- Pettegree, Andrew (2002). Europe in the Sixteenth Century. Oxford: Blackwell. .
- Parker, Geoffrey. Imprudent King: A New Life of Philip II (2014), a major scholarly bio
- Parker, Geoffrey. The Grand Strategy of Philip II (New Haven, 1998).
- Parker, Geoffrey. Philip II (1995)
- Petrie, Charles. Philip II of Spain (1963)
- Redworth, Glyn. Philip (1527—1598) // Oxford Dictionary of National Biography, online edition.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіп II
- Листи Філіпа II, короля Іспанії 1592—1597(англ.)
- Життєпис Філіпа II Іспанського (короля Англії)(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Filip Fili p II isp Felipe II 21 travnya 1527 15270521 13 veresnya 1598 korol Ispaniyi 1556 1598 ta Portugaliyi 1581 1598 Neapolya i Siciliyi 1554 1598 Korol Angliyi ta Irlandiyi za pravom druzhini Mariyi I 1554 1558 Gercog Milanskij Gospodar Niderlandiv Volodar odniyeyi z najbilshih derzhav u vsesvitnij istoriyi providnoyi sili rannomodernogo civilizovanogo svitu Rechnik dinastiyi Gabsburgiv Filip II isp Felipe IIFilip IITician Filip II 1551 Muzej Prado Madrid Korol Ispaniyi 16 sichnya 1556 13 veresnya 1598 Poperednik Karl I Nastupnik Filip III Korol Portugaliyi 16 kvitnya 1581 13 veresnya 1598 Poperednik Enrike Antoniu Nastupnik Filip III Korol Angliyi ta Irlandiyi 25 lipnya 1554 17 listopada 1558 Poperednik Mariya I Nastupnik Yelizaveta I Narodzhennya 21 travnya 1527 1527 05 21 Valyadolid KastiliyaSmert 13 veresnya 1598 1598 09 13 71 rik Eskorial KastiliyaPrichina smerti zloyakisna puhlinaPohovannya Korolivska kripta Eskorialskogo monastiryaKrayina Ispaniya i Portugalske korolivstvoRid d i dBatko Karl IMati Izabela PortugalskaShlyub Mariya Portugalska 1 Mariya I Tyudor 1 Yelizaveta Valua 1 i Anna Avstrijska 1 Diti Filip III Avtograf Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Za jogo pravlinnya Ispanska derzhava dosyagla zenitu velichi j slavi uvijshovshi do tak zvanoyi zolotoyi dobi zemli korolya prostyagalisya na vsih kontinentah vidomih yevropejcyam sho porodilo populyarnu prikazku imperiya nad yakoyu nikoli ne zahodit sonce Vistupav zahisnikom katolickoyi cerkvi u borotbi z protestantizmom islamom ta inshimi yeresyami Zavershiv italijski vijni 1559 Pidtrimuvav katolicku vladu Franciyi u dvoboyi z gugenotami Dopomagav italijskim derzhavam Svyashennij Rimskij imperiyi ta krayinam Shidnoyi Yevropi opiratis natiskovi Osmaniv Zdobuv strategichnu peremogu pri Lepanto 1571 zahistivshi zahidne Seredzemnomor ya vid tureckoyi agresiyi Za umovami Iberijskoyi uniyi 1580 stav suverenom Portugaliyi ta yiyi kolonij zavdyaki chomu ob yednav uves Pirenejskij pivostriv Viv permanenti vijni iz povstalimi Niderlandami 1581 Namagavsya skoriti Angliyu ale zaznav porazki na mori 1588 Spriyav velikim geografichnim vidkrittyam i rozvitku tochnih nauk matematiki geografiyi kosmografiyi korabelnoyi inzheneriyi vijskovoyi spravi Buv patronom mistectv peredusim literaturi j muziki Zasnuvav pershu v Yevropi matematichnu akademiyu 1582 Na chest korolya buli nazvani Filippini 1565 U tradicijnij ispanskij ta katolickij istoriografiyi postaye yak mudrij pravitel nacionalnij geroj u protestantskij i antiklerikalnij yak despot RodinaSin ispanskogo korolya Karla I ta portugalskoyi infanti Izabelli Nebizh imperatora Ferdinanda I kuzen imperatora Maksimiliana II Batko ispanskogo korolya Filipa III Narodivsya v Valyadolidi Kastiliya Progoloshenij princom asturijskim spadkoyemcem prestolu 1528 Uspadkuvav tron pislya batka Zaklav Eskorialskij monastir 1563 Pomer v Eskoriali Kastiliya Pohovanij u korolivskij kripti Eskorialskogo monastirya ImenaFilip II Filipp II lat Philippus II oficijne latinske imenuvannya Felipe II isp Felipe II imenuvannya na ispanskij lad Fili pe I port Filipe I yak portugalskij korol Filip II Ispanskij isp Felipe II de Espana za nazvoyu krayini Filip Rozsudlivij Filip Mudrij isp Felipe el Prudente za prizviskom nadanim za vdachu korolya Vnutrishnya politikaFilip i jogo batko Karl Filipu II vdalosya znachno vidstoroniti vishu ispansku shlyahtu vid centriv vladi vishih organiv vryaduvannya i kortesiv parlament v Ispaniyi Zrozumilo korol shanuvav shiroku sudovu i suspilno politichnu kompetenciyu chasom majzhe neobmezhenoyi vladi shlyahti a takozh cerkvi i mist Vse zh taki povsyakdenne zhittya perevazhnoyi bilshosti majzhe 8 miljonnogo 1590 naselennya Ispaniyi znachnoyu miroyu viznachalasya miscevimi ta krajovimi chinnikami i chasto perebuvalo v fizichnij zalezhnosti vid miscevih paniv nasampered grandiv Vtim do kincya pravlinnya Filipa II cya grupa vishoyi aristokratiyi yaku Karl V skorotiv do 25 simej zavdyaki korolivskim privileyam virosla Tak napriklad Filip pidvi shiv druziv ditinstva knyaziv Eboli sho stali piznishe dilovimi radnikami do zvannya grandiv i tim samim rozshiriv korolivsku kliyentelu u vishij kastilskij shlyahti Osnovna zh masa blagorodnogo stanu blizko 10 vidsotkiv vsogo naselennya ce na poryadok bilshe nizh v inshih yevropejskih krayinah skladalasya z serednoyi shlyahti i dribnopomisnih gidalgo Ostanni za svoyim majnovim stanovishem chasto nichim ne vidriznyalisya vid selyan sho karikaturno zobraziv Migel de Servantes u romani Premudrij gidalgo Don Kihot z Lamanchi div v ukr perekladi M Lukasha ta A Perepadi Protyagom XVI stolittya naselennya v ispanskij derzhavi bez Portugaliyi zroslo pri znachnih regionalnih kolivannyah priblizno na 40 vidsotkiv z 5 2 miljona do priblizno 8 1 miljoniv U perevazhnij bilshosti ce buli selyani remisniki i ribalki Na pochatok stolittya v mistah yaki zrostali j peretvoryuvalisya na politichni ekonomichni ta kulturni centri krayini meshkalo 5 vidsotkiv a do kincya stolittya blizko 20 vidsotkiv naselennya Madrid i Sevilya peretvorilisya u kvituchi metropoliyi pershij zavdyaki perebuvannyu v nomu dvoru ta centralnih organiv vladi a druga zavdyaki monopolnij torgivli z Amerikoyu Poza sumnivom za chasiv Filipa II mista yavlyali soboyu najbilsh dinamichni elementi suspilnogo rozvitku v ispanskomu korolivstvi Uvazhno stezhiv monarh i za rozvitkom duhovenstva j cerkvi v Ispaniyi zaklikayuchi abo primushuyuchi yih do reform Korol mav pravo visuvati kandidativ na yepiskopstvo i tim samim mig chiniti suttyevij vpliv na cerkvu neridko konfliktuyuchi na comu grunti z Papoyu Filip reformuvav ispansku strukturu yepiskopstva rozdilivshi Kastiliyu na 5 arhiyepiskopstv i 30 yepiskopstv a Aragon vidpovidno na 3 arhiyepiskopstva i 15 yepiskopstv U Ispaniyi yaku ne zachepila Reformaciya yaka zaklikala poshiriti hristiyanstvo v Novomu Sviti a takozh zmicniti katolicku reformu ta Kontrreformaciyu v Yevropi duhovenstvo pidtrimuvane korolem Filipom viprominyuvalo potuzhni impulsi do stvorennya svitovoyi katolickoyi cerkvi Ispanski bogoslovi zdebilshogo pozitivno sprijnyali Tridentskij sobor 1564 roku yakij stav provisnikom cerkovnogo onovlennya Yak naslidok Filip vtiliv u zhittya jogo rishennya u svoyemu korolivstvi spirayuchis na ispanskij klir sho ob yednuvav u svoyih lavah blizko 90 000 rechnikiv bilogo j chornogo duhovenstva Motivuyuchi svoyu impersku politiku sluzhinnyam Bogovi ta cerkvi korol takozh zumiv vikoristati finansovi resursi ispanskoyi cerkvi vimagayuchi vid neyi dedali bilshih pozhertv Princip derzhavnoyi cerkovnosti ne zalishav zhodnih sumniviv u verhovenstvi svitskoyi vladi j derzhavi nad cerkvoyu v Ispaniyi sho Filip vidstoyuvav navit protidiyuchi interesam Papi Z portugalskimi separatistami vin obhodivsya nadzvichajno zhorstko i nezvazhayuchi na vsi napolyagannyam miscevih kortesiv yavno pragnuv do povnoyi derzhavnoyi asimilyaciyi vsogo Pirenejskogo pivostrova Z ciyeyu zh metoyu vin strativ predstavnikiv dekilkoh duzhe znatnih aragonskih rodin koli v Aragoni spalahnuli zavorushennya z privodu opalnogo velmozhi Antonio Peresa yakij vtik tudi z Kastiliyi Aragon koristuvavsya starovinnimi privileyami zavdyaki yakim Filip ne mig vimagati povernennya Peresa nazad Hustisiya golovnij suddya ohoronec aragonskih vilnostej buv strachenij v Aragon vvedeni vijska rozpochalisya represiyi proti tih hto buv vinen u zahisti Peresa aragonski inkvizitori diyali v interesah korolya sam Peres vstig vryatuvatisya Vidtodi san hustisiyi vtrativ kolishnyu prerogativu nezminnosti ta potrapiv u povnu zalezhnist vid korolya aragonskim vilnostyam bulo zavdano nishivnogo udaru Za kastilskimi starimi ustanovami Filip ne zalishav i tini vplivu Kortesi inodi zbiralisya ale na vsi yihni zayavi korol zvichajno ne zvertav ani najmenshoyi uvagi Tak kortesi skarzhilisya na nepomirnu nenazherlivist cerkvi u pridbanni zemelnogo majna ale Filip ne chuv yih skarzhilisya sho z naselennya zbirayut podatki pro yakih voni kortesi nichogo ne znayut korol prodovzhuvav taki podatki zbirati U vnutrishnij istoriyi Ispaniyi pravlinnya Filipa bulo chasom najpovnishogo despotizmu Inkviziciya Vignannya mavriv Dokladnishe Ispanska inkviziciya Jogo caryuvannya bulo zolotim vikom dlya inkviziciyi she z chasiv Ferdinanda i Izabelli posileno peresliduvali yeretikiv spochatku mavriv yevreyiv i pidozryuvanih u sektantstvi potim krim togo protestantiv Na Autodafe inodi prisutnij buv i korol yakij dokladav usih zusil shob najbilsh nelyudskimi sposobami vikoriniti yeres Vin zaboroniv ispancyam postupati v zakordonni navchalni zakladi vstanoviv pilnij naglyad nad teologichnoyu literaturoyu sho potajki pronikaye v Ispaniyu namagavsya zovsim vidrizati yeretichnij chumi dostup u svoyi volodinnya Z protestantami inkviziciya mala najbilshe klopotu na pivnochi Ispaniyi na pivdni Filip zvernuv osoblivu uvagu na moriskiv Z chasu padinnya Granadi 1492 mavri shobi pozbutisya vid nasilstva i vichnoyi zagrozi vignannya cilimi natovpami prijmali katolictvo ale zovnishno vikonuyuchi vsi cerkovni obryadi bagato hto z nih naspravdi zalishalisya virnimi magometanstvu Filip virishiv poklasti comu kraj Sistematichnimi utiskami i visuvayuchi moriskam vazhkovikonuvani vimogi na kshtalt napriklad zaboroni zhinkam zakrivati oblichchya na vulici nakaz vivchiti za tri roki ispansku movu vlashtovuvati vsi domashni svyata tak shob bud yakij perehozhij mig uvijti v budinok i t d Filip dosyag togo sho mavri pochali vidchajdushnu zbrojnu borotbu Vibuhnulo strashne povstannya sho trivalo bilshe dvoh rokiv Pislya varvarskogo vtihomirennya sho suprovodzhuvalosya masovimi zhorstokimi stratami Filip nakazav viseliti vsih moriskiv z krayini Duzhe bagato z nih buli prodani v rabstvo inshi pereseleni v pivnichni provinciyi Ispaniyi Peremoga nad moriskami v pridvornih kolah vvazhalasya odnim z bliskuchih sprav pershoyi polovini caryuvannya Filipa Niderlandska revolyuciya Dokladnishe Niderlandska revolyuciya Utihomirennya ta viselennya moriskiv zhorstoke peresliduvannya musulman yevreyiv protestantiv spriyali zubozhinnyu krayini sho pomichayetsya vzhe z pershih desyatilit pravlinnya Filipa yiyi ekonomichnogo zanepadu ale politichna mogutnist prinajmni sudyachi zzovni nalezhala Ispaniyi azh do rozpalu povstannya v Niderlandah Ce povstannya bulo znachnoyu miroyu spravoyu ruk Filipa yakij neuhilno vvodiv ta zakriplyuvav u cij krayini inkviziciyu Samoyu svoyeyu osobististyu Filip buv nenavisnij niderlandcyam na vsi skargi ta prohannya Filip vid pochatku svogo pravlinnya vidpovidav nakazami chaviti yeretikiv bez zhodnoyi poblazhlivosti Koli v 1565 1567 rokah ruh rozrissya Filip skazav sho dast vidplatu za obrazu Boga ta jogo svyatini tobto katolickih hramiv i vidpraviv u Niderlandi gercoga Albu odnogo zi svoyih najkrashih bojovih generaliv Protyagom teroru vvedenogo Alboyu Filip zalishavsya najdiyevishim nathnennikom usih zhorstokostej svogo stavlenika Z chisla nastupnikiv Albi zhoden ne mig uklasti miru bud yakim sprobam cogo napoleglivo protivivsya Filip ne vihodyachi zi svogo ulyublenogo pohmurogo usamitnenogo palacu Eskoriala i viv zvidti shodenne listuvannya zi svoyimi namisnikami i generalami U 1581 roci generalni shtati v Gaazi ogolosili Filipa pozbavlenim niderlandskih volodin v cej zhe chas proti nogo visunuvsya novij she nebezpechnishij vorog Angliya Zovnishnya politikaTereni Ispaniyi za Filipa Priyednannya Portugaliyi Dokladnishe Iberijska uniya Inshim triumfom cogo bilsh shaslivogo periodu jogo pravlinnya bulo priyednannya Portugaliyi U 1578 roci 24 richnij portugalskij korol Sebastyan zaginuv pid chas pivnichnoafrikanskoyi ekspediciyi u bitvi pri El Ksar el Kebiri Filip gruntuyuchis na pravi uspadkuvannya po sporidnenosti i na bagatih podarunkah yakimi vin obdaruvav portugalsku aristokratiyu virishiv zahopiti portugalskij prestol Sered portugalciv vinikla dosit vtim slabka nacionalna partiya sho namagalisya zchiniti Filipu zbrojnij opir ale ispanska armiya majzhe bez borotbi zajnyala vsyu krayinu 1580 a cherez kilka misyaciv portugalski kortesi progolosili Filipa portugalskim korolem Osmani Svyashenna Liga Dokladnishe Bitva pri Lepanto Peremoga hristiyan pid Lepanto 1571 1560 ti roki buli zajnyati zhorstokoyu suhoputnoyu i morskoyu vijnoyu v zagalnomu uspishnoyu dlya Filipa proti berberiv Filip bachiv u cij borotbi ne tilki spravu derzhavnoyi vazhlivosti ale i pitannya v yakomu zacikavlene vse hristiyanstvo She bilshoyu miroyu divivsya vin tak na svoyu vijnu z turkami U 1571 roci z iniciativi Papi Piya V bula utvorena Svyashenna liga z Veneciyi Ispaniyi Genuyi Savojyi i she deyakih dribnih italijskih derzhav Na choli koaliciyi stala Ispaniya Filip priznachiv golovnim admiralom svogo brata Dona Huana yakij zdobuv nad osmanami povnu peremogu v bitvi pri Lepanto Cya peremoga ne mala dlya Ispaniyi bezposerednih materialnih rezultativ ale nadzvichajno posilila prestizh ispanskogo flotu v ochah Yevropi Z Osmanskoyu imperiyeyu vijna jshla z perervami do kincya caryuvannya Filipa Angliya Neperemozhna armada Dokladnishe Ispanska Armada Neperemozhna armada She buduchi spadkoyemcem prestolu v 1554 roci Filip odruzhivsya z anglijskoyu korolevoyu Mariyeyu I Krivavoyu Za shlyubnim dogovorom Filip ne mav prava vtruchatisya v keruvannya derzhavoyu a diti narodzheni v comu shlyubi stavali spadkoyemcyami anglijskogo tronu A u vipadku peredchasnoyi smerti korolevi Filipp povinen buv povernutisya nazad v Ispaniyu Pislya smerti Mariyi vin bazhav odruzhitisya z yiyi nastupniceyu Yelizavetoyu I ale ostannya majsterno vidhilila ce svatannya U miru togo yak rosli uspihi Niderlandiv Yelizaveta viyavlyala vse bilshe i bilshe spivchuttya do yihnoyi spravi Frensis Drejk shukach prigod za spriyannya anglijskogo uryadu napadav na beregi zaatlantichnih volodin Ispaniyi ne zhaliyuchi inodi j uzberezhzhya Pirenejskogo pivostrova Nareshti koli Yelizaveta poslala niderlandcyam dopomogu u viglyadi velikogo zagonu pihoti ta artileriyi Filip zvazhivsya zavdati rishuchij udar yeretichci strata Mariyi Styuart tilki priskorila jogo rishennya U 1588 roci Filip poslav do beregiv Angliyi pid golovuvannyam Medina Sidoniyi velicheznij flot 130 velikih vijskovih korabliv Neperemozhnu Armadu yaka zaginula vid buri i vdalih napadiv oboronnoyi anglijskoyi eskadri Filip prijnyav zvistku pro ce neshastya z nezvichajnim zovnishnim spokoyem ale naspravdi yak ce bulo zrozumilim dlya jogo nablizhenih vono duzhe silno gnitilo jogo Miru z Yelizavetoyu vin vse zh taki ne uklav i do kincya jogo zhittya Ispaniya zaznavala zhorstokih napadiv z boku anglijskogo flotu skarbnicya Filipa bula nastilki visnazhenoyu sho pobuduvati bilsh mensh silnij oboronnij flot vin absolyutno ne mig Anglijcyam udavalisya vidchajdushni visadki napriklad nezadovgo do smerti Filipa voni spalili Kadis misto bilya Gibraltaru Franciya Dokladnishe Religijni vijni u Franciyi Nevdala vijna Ispaniyi z Angliyeyu rozv yazala ruki yak povstalim ta vidokremlenim Niderlandam tak i Genrihu III Valua a potim Genrihu IV Burbonu i Niderlandi i Franciya vidchuli sebe vilnishimi pershi vid napoleglivogo vijskovogo yedinoborstva z ispanskimi desantami druga vid diplomatichnih pidstupiv ta intrig z boku Filipa yakij zdavna buv u znosinah z Gizami francuzkij rid bichna gilka Lotarinzkogo domu Vsi plani jogo pozhivitsya yak nebud za dopomogi francuzkoyi katolickoyi partiyi za rahunok Franciyi i navit posaditi svoyu dochku na francuzkij prestol zakinchilisya povnoyu nevdacheyu Pid chas borotbi Katolickoyi Ligi z Genrihom Burbonom vin nadavav diyalnu ale bezplidnu pidtrimku Lizi Vzagali bagatorichni jogo diplomatichni tayemni i yavni znosini z francuzkim dvorom spochatku z Katerinoyu Medichi i Karlom IX potim z Gizami dayut bagato materialiv dlya harakteristiki dvoyedushshya virolomstva i religijnogo fanatizmu Filipa Mir iz Franciyeyu vin uklav lishe v 1598 roci za kilka misyaciv do svoyeyi smerti Sim yaDokladnishe Gabsburgi Batko Karl I korol Ispaniyi imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Matir Izabella Portugalska 1 a druzhina z 1544 Mariya Portugalska 1527 1545 dochka portugalskogo korolya Zhuana III kuzena Filipa Karlos 1545 1568 princ Asturijskij 2 a druzhina z 1546 Mariya I Tyudor 1516 1559 NN 30 4 1555 pomer nemovlyam 3 a druzhina z 1559 Yelizaveta Valua 1545 1568 dochka francuzkogo korolya Genriha II i jogo druzhini Katerini Medichi Hocha vona i bula zaruchena z ispanskim infantom Donom Karlosom dolya rozporyadilasya inakshe i po zakinchenni bagatorichnoyi vijni mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu sho zavershivsya v 1559 roci pidpisannyam Kato Kambrezkogo mirnogo dogovoru vona vijshla zamizh za Filipa NN 1560 pomer nemovlyam NN 1562 pomer nemovlyam NN 1564 pomerla nemovlyam NN 1564 pomerla nemovlyam Izabella Klara Yevgeniya 1566 1633 Albreht VII Avstrijskij shtatgalter Ispanskih Niderlandiv Katalina Mikaela 1567 1597 Karl Emmanuyil I gercog Savojskij Huana 1568 pomerla nemovlyam 4 a druzhina z 1559 Anna Avstrijska 1549 1580 donka imperatora Maksimiliana II Kuzina Filipa Ferdinand 1571 1578 Karl Lorenco 1573 1575 Diyego 1575 1582 Filip III 1578 1621 1580 1583 Bastard Sebastyan 1557 1578 Genealogiya Zhuan Izabela Braganska Maksimilian I Mariya I Fernando II Izabela I Beatrisa Fernandu Filip I Vrodlivij Huana I Mariya Aragonska Manuel I Karl I Izabella Portugalska Filip IIGerbDokladnishe Gerb Ispaniyi Gerb Filipa II Zvichajni 1556 1558 yak korolya Ispaniyi j Angliyi 1558 1580 yak korolya Kastiliyi i Aragonu 1580 1598 yak korolya Ispaniyi j Portugaliyi Ispanski volodinnya Navarrske korolivstvo Galisijske korolivstvo 1558 1580 1580 1598 1580 1598 1558 1580 1580 1598 Burgundiya Burgundske grafstvo Fransh Komte 1556 1580 1580 1898 Italijski volodnnya Milanske gercogstvo Sardinske korolivstvo Neapolitanske korolivstvo 1554 1558 1558 1580 1580 1598 1580 1598 1554 1598 Ornamentovani varianti Z Ordenom pidv yazki in 1554 Z orlom svyatogo Ivana 1558 1580 Z orlom svyatogo Ivana 1580 1598 yak korolya Ispaniyi i Angliyi 1556 1558 yak korolya Kastiliyi i Aragonu 1558 1580 yak korolya Ispaniyi j Portugaliyi 1580 1598PortretiDokladnishe Paradnij portret 1563 roku venecianskij posol Paolo Fagolo sho zustrichavsya iz Filipom opisav jogo zovnishnist nevisokogo zrostu i kruglolicij iz svitlo sinimi ochima trohi vipuklimi gubami i rozhevoyu shkiroyu ale nazagal duzhe privablivij vin odyagavsya zi smakom i vse sho robiv bulo vishukanim i lyub yaznim Mor 1549 Tician 1550 Tician 1551 Tician 1554 Mor 1554 Tician 1556 Koelo 1556 Mor 1558 Koelo 1568 Koelo 1568 Tician 1573 Angvissola 1573 Anonim 1580 Anonim kin XVI Kruz 1606 Rubens 1628 Anonim XVII st PrimitkiKindred Britain d Track Q75653886 Davis James C 1970 Pursuit of Power Venetian Ambassadors Reports on Spain Turkey and France in the Age of Philip II 1560 1600 New York Harper amp Row pp 81 82 DzherelaLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Braudel Fernand The Mediterranean and the Mediterranean World in the Age of Philip II 2 vol 1976 Israel Jonathan King Philip II of Spain as a symbol of Tyranny Co herencia 15 28 2018 137 154 Kamen Henry Philip of Spain Yale UP 1999 Merriman R B The Rise of the Spanish Empire in the Old World and in the New 4 vols 1918 vol 4 Pettegree Andrew 2002 Europe in the Sixteenth Century Oxford Blackwell ISBN 0 631 20704 X Parker Geoffrey Imprudent King A New Life of Philip II 2014 a major scholarly bio Parker Geoffrey The Grand Strategy of Philip II New Haven 1998 Parker Geoffrey Philip II 1995 Petrie Charles Philip II of Spain 1963 Redworth Glyn Philip 1527 1598 Oxford Dictionary of National Biography online edition PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Filip II Listi Filipa II korolya Ispaniyi 1592 1597 angl Zhittyepis Filipa II Ispanskogo korolya Angliyi angl