www.wikidata.uk-ua.nina.az

Балі море Море Балі Балійське море англ Bali Sea індонез Laut Bali міжострівне море Тихого океану між східним краєм остр

Балі (море)

Море Балі, Балійське море (англ. Bali Sea, індонез. Laut Bali) — міжострівне море Тихого океану між східним краєм острова Ява й островами Балі, Ломбок, Сумбава, Сулавесі й Мадура. Площа — 40 тисяч км², середня глибина — 411 м, найбільша глибина — 1590 м (западина Балі). Температура води 27-28 ° C. Солоність 33,0-34,0 ‰. Дно вистелено опадами, в яких багато вулканічного туфу. Припливи змішані, їх висота — до 1,7 м. На островах, що оточують море з півдня, розташовано декілька великих вулканів: Батура (останнє виверження 1926 р.), Агунг (вивергався 1964 р.), Тамбора та інші.

Балійське море
Балійське море
Розташування моря Балі (виділено синім)
7°39′ пд. ш. 116°04′ сх. д. / 7.650° пд. ш. 116.067° сх. д. / -7.650; 116.067
Середня глибина 411 м
Площа 40 000 км²
Найбільша глибина 1590 м
Балійське море у Вікісховищі
Море Балі
Море Балі на мапі Індонезії

Головний порт — Сурабая (острів Ява).

Географічне розташування Редагувати

Море Балі розташоване на схід від Яванського моря, за розмірами набагато менше останнього. Північна межа його пролягає через острови Кангеан і Патерностер, східна — по умовній лінії між о. Сумбава й вищезазначеними островами. На півдні межа пролягає через острови Ломбок, Нуса, Балі, від мису Бантеан до мису Седано на Яві і до острова Кангеан.

Рельєф дна Редагувати

За типом море Балі належить до материкових міжострівних морів. Рельєф дна слабо розчленований, найглибша частина — південна. Шельф оконтурює всю улоговину, материковий схил виражений лише у південній частині, біля островів. Море пов'язане протоками Ломбок і декількома іншими з Індійським океаном і морем Флорес. Глибина проток невелика, до 20 м, тому водообмін відбувається тільки в поверхневих шарах.

Клімат Редагувати

Розташування в низьких широтах (8-10° пд. ш.) визначає кліматичні умови моря Балі. Акваторія моря лежить цілковито в субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони.

Мусонна циркуляція атмосфери, спекотна й дощова погода. В окремих районах на клімат впливають гористі, прорізані долинами береги островів.

Влітку південної півкулі (взимку північної, грудень-лютий) діє Сибірський антициклон, над Австралією в цей час — баричний мінімум. Взимку південної півкулі (влітку північної, червень-серпень) над Азією встановлюється Південно-Азійський мінімум, над Австралією тиск підвищується.

З грудня по березень триває вологий сезон, у цей час переважає дію південно-східного мусону. Північно-західний мусон діє в січні-лютому. Повторюваність західних і північно-західних вітрів у цей час становить 72—78 %, середня швидкість — 3—4 м/сек, до 10 — 15 м/сек. Шторми рідкісні (до 20—25 м/сек.)

Листопад — перехідний місяць, в цей час вітри нестійкі і часті дощі.

Температура води в поверхневих шарах (0—50 м) — 28—29 °C. солоність — 32—34 проміле. На глибині від 50 до 300 м — 25—26 °C, солоність — 34,5 проміле. На глибині 300 м і більше — відповідно 3—11 °C і 34,6 проміле. Солоність змінюється залежно від сезону.

Течії й припливно-відпливні явища Редагувати

Течії формуються пануючими вітрами, швидкість їх у середньому 0,7 — 1 м/сек. Здебільшого вони спостерігаються на сході.

Припливно-відпливні явища добре помітні в протоках і вузьких бухтах, у вузьких проходах між рифами. У відкритому морі висота припливу досягає 1 м, біля берегів — 1,5—2 м.

Біологія Редагувати

Акваторія моря лежить в екорегіоні Малих Зондських островів центральної індо-пацифічної морської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони.

Примітки Редагувати

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  3. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  4. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Література Редагувати

  • Б. С. Залогін, А. Н. Косарєв. Моря. М., «Думка», 1999 р.
  • Океанологічна енциклопедія, Ленінград, Гидрометеоиздат, 1974 р.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
More Bali Balijske more angl Bali Sea indonez Laut Bali mizhostrivne more Tihogo okeanu mizh shidnim krayem ostrova Yava j ostrovami Bali Lombok Sumbava Sulavesi j Madura Plosha 40 tisyach km serednya glibina 411 m najbilsha glibina 1590 m zapadina Bali Temperatura vodi 27 28 C Solonist 33 0 34 0 Dno visteleno opadami v yakih bagato vulkanichnogo tufu Priplivi zmishani yih visota do 1 7 m Na ostrovah sho otochuyut more z pivdnya roztashovano dekilka velikih vulkaniv Batura ostannye viverzhennya 1926 r Agung vivergavsya 1964 r Tambora ta inshi Balijske moreBalijske moreRoztashuvannya morya Bali vidileno sinim 7 39 pd sh 116 04 sh d 7 650 pd sh 116 067 sh d 7 650 116 067Serednya glibina 411 mPlosha 40 000 km Najbilsha glibina 1590 mBalijske more u VikishovishiMore BaliMore Bali na mapi Indoneziyi Golovnij port Surabaya ostriv Yava Zmist 1 Geografichne roztashuvannya 2 Relyef dna 3 Klimat 4 Techiyi j priplivno vidplivni yavisha 5 Biologiya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaGeografichne roztashuvannya RedaguvatiMore Bali roztashovane na shid vid Yavanskogo morya za rozmirami nabagato menshe ostannogo Pivnichna mezha jogo prolyagaye cherez ostrovi Kangean i Paternoster shidna po umovnij liniyi mizh o Sumbava j vishezaznachenimi ostrovami Na pivdni mezha prolyagaye cherez ostrovi Lombok Nusa Bali vid misu Bantean do misu Sedano na Yavi i do ostrova Kangean Relyef dna RedaguvatiZa tipom more Bali nalezhit do materikovih mizhostrivnih moriv Relyef dna slabo rozchlenovanij najglibsha chastina pivdenna Shelf okonturyuye vsyu ulogovinu materikovij shil virazhenij lishe u pivdennij chastini bilya ostroviv More pov yazane protokami Lombok i dekilkoma inshimi z Indijskim okeanom i morem Flores Glibina protok nevelika do 20 m tomu vodoobmin vidbuvayetsya tilki v poverhnevih sharah Klimat RedaguvatiRoztashuvannya v nizkih shirotah 8 10 pd sh viznachaye klimatichni umovi morya Bali Akvatoriya morya lezhit cilkovito v subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi 1 Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni U litno osinnij period chasto formuyutsya tropichni cikloni 2 Musonna cirkulyaciya atmosferi spekotna j doshova pogoda V okremih rajonah na klimat vplivayut goristi prorizani dolinami beregi ostroviv Vlitku pivdennoyi pivkuli vzimku pivnichnoyi gruden lyutij diye Sibirskij anticiklon nad Avstraliyeyu v cej chas barichnij minimum Vzimku pivdennoyi pivkuli vlitku pivnichnoyi cherven serpen nad Aziyeyu vstanovlyuyetsya Pivdenno Azijskij minimum nad Avstraliyeyu tisk pidvishuyetsya Z grudnya po berezen trivaye vologij sezon u cej chas perevazhaye diyu pivdenno shidnogo musonu Pivnichno zahidnij muson diye v sichni lyutomu Povtoryuvanist zahidnih i pivnichno zahidnih vitriv u cej chas stanovit 72 78 serednya shvidkist 3 4 m sek do 10 15 m sek Shtormi ridkisni do 20 25 m sek Listopad perehidnij misyac v cej chas vitri nestijki i chasti doshi Temperatura vodi v poverhnevih sharah 0 50 m 28 29 C solonist 32 34 promile Na glibini vid 50 do 300 m 25 26 C solonist 34 5 promile Na glibini 300 m i bilshe vidpovidno 3 11 C i 34 6 promile Solonist zminyuyetsya zalezhno vid sezonu Techiyi j priplivno vidplivni yavisha RedaguvatiTechiyi formuyutsya panuyuchimi vitrami shvidkist yih u serednomu 0 7 1 m sek Zdebilshogo voni sposterigayutsya na shodi Priplivno vidplivni yavisha dobre pomitni v protokah i vuzkih buhtah u vuzkih prohodah mizh rifami U vidkritomu mori visota priplivu dosyagaye 1 m bilya beregiv 1 5 2 m Biologiya RedaguvatiAkvatoriya morya lezhit v ekoregioni Malih Zondskih ostroviv centralnoyi indo pacifichnoyi morskoyi zoogeografichnoyi provinciyi 3 U zoogeografichnomu vidnoshenni donna fauna kontinentalnogo shelfu j ostrivnih milin do glibini 200 m vidnositsya do indo zahidnopacifichnoyi oblasti tropichnoyi zoni 4 Primitki Redaguvati Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladach Skuratovich O Ya K DNVP Kartografiya 2008 ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GGK SSSR 1964 298 s angl Mark D Spalding et al Marine Ecoregions of the World A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas BioScience Vol 57 No 7 July August 2007 pp 573 583 doi 10 1641 B570707 ros Zhizn zhivotnyh Tom 1 Bespozvonochnye Pod red chlena korrespondenta AN SSSR professora L A Zenkevicha M Prosveshenie 1968 s 576 Literatura RedaguvatiB S Zalogin A N Kosaryev Morya M Dumka 1999 r Okeanologichna enciklopediya Leningrad Gidrometeoizdat 1974 r Posilannya RedaguvatiTemperatura vodi v Mori Bali Arhivovano 1 sichnya 2012 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bali more amp oldid 35944534