Мозаїка Стародавнього Риму — галузь образотворчого мистецтва і декору доби Стародавнього Риму.
Витоки ред.
Мозаїку добре знали вже за часів Стародавньої Греції. Примітивна первісно, вона створювалась з використанням контрастних природних камінців або морської гальки, чорних і білих, тобто була доволі монохромною. Тим не менше використання геометричних орнаментів і спрощених композицій збагачувало декор, котрий використовували для окраси суспільно значимих споруд і храмів. У Стародавній Греції, де панували республіканські форми політичного управління, розкоші в приватних будинках були заборонені. Розкішні на той час багатоколірні мозаїки та фрески могли дозволити собі царі в Македонії (Пела, «Полювання на лева», кінець 4 ст. до н. е.).
Через мистецтво греків зі створенням мозаїк познайомилися і римляни. Відомі й ранні давньоримські мозаїки у чорно-білій гаммі. Декор, стриманий у роки республіканського правління в Римі, замінявся на декор розкішний у роки затвердження імператорського правління і досяг невдовзі розквіту. Ознакою розкошів стане і використання майстерно створених мозаїк, декоративних або сюжетних. На зламі 2-1 століть до н. е. припало використання для мозаїк і кольорової смальти. Ручна скловарна технологія дозволяла отримувати як прозорі, так і непрозорі смальти з уніфікованими розмірами. Широка колористична гамма і стійкість до атмосферних впливів зробила смальту доволі поширеною незважаючи на трудомісткість. Римська жага до розкошів долала всі перепони і смальта стала використовуватись для створення мозаїк як у багатих садибах і палацах, так і для декорування підлог, стін і склепінь декотрих храмів, підлог улюблених у Римі терм і лазень. Здешевленню мозаїк слугувало використання поряд із коштовними смальтами природних камінців.
Розповсюдження мозаїк ред.
Давньоримська колонізація навколишніх земель сприяла і розповсюдженню мозаїк. Їх знайшли практично в усіх колоніях Стародавнього Риму, в Іберії-Іспанії, на острові Кіпр, на Балканах і в Греції, у Передній Азії і Північній Африці, у сучасних Марокко, Алжирі, Тунісі, Туреччині, Лівані, Ізраїлі. Помешкання з мозаїками будували навіть для місцевих вождів у віддаленій від Риму Британії (мозаїки на заміських віллах, мозаїка вілли Хінтон Сент Мері, нині Британський музей, Лондон.)
Стандарти і сюжети ред.
Мозаїчне мистецтво неупинно удосконалювалось і пройшло шлях від простих візерунків до складних композицій з різними орнаментами, бордюрами і сюжетами. Серед зображень переважали боги античного пантеона (Нептун, нереїди, Діоніс, Орфей,), сцени з міфів (викрадення Європи, Парис і три богині) тощо. Мали місце і побутові сцени, сцени полювання та сцени боїв гладіаторів. Було чимало зображень птахів і тварин, особливо диких, морських і свійських, доволі реалістичних. При відсутності орнаменту у центрі мозаїчного елемента часто розміщали птаха або тварину, ніяк не пов'язану із сюжетом, розташованим у центрі композиції. зображення птахів і тварин можна розглядати як ранні етапи зародження анімалістичного жанру. Якщо над сюжетними композиціями працювали і варіювали зображення у зв'язку в різними розмірами, в ораментах часто використовували певний стандарт і ці елементи однакові, що в мозаїках, знайдених у Алжирі, що у Франції. В орнаментах і смугах переважали геометричні фігури і майже математична вивіреність. Давньоримські мозаїки іноді нагадували килими, покладені на підлоги, але їх характери і орнаментика помітно відрізнялись від східних килимів.
Самі мозаїсти ще не дуже відчували специфіку мозаїчних технологій. Тому були випадки копіювання і перенесення у мозаїки оригіналів тогочасного живопису або портретів. Тому портретні зображення часто виглядали невдалими чи незграбними.
Коштовні мозаїки, навіть незважаючи на недоліки створення, викликали захоплення і мали власних прихильників і поціновувачів. Один з письменників Риму порівнював створення мозаїк з окремих камінців з підбиранням слів для урочистої промови.
Мозаїки у Помпеях ред.
Справжнім музеєм давньоримських мозаїк стануть відкопані будинки у Помпеях.
- Мозаїка могла утримувати лише напис «Have» (Привіт), викладений з морської гальки (так званий будинок Хірурга).
- Гарчав на візитерів пес на вході в будинок Трагічного поета з написом «Cave canem». Другий сюжет цього ж будинку — мозаїка репетиції нової вистави акторами у масках в присутності поета-драматурга.
- Будинок Лабіринту у Помпеях подарував археологам знахідку мозаїки «Двобій Тезея з Мінотавром».
- Шедевром мозаїчного мистецтва античності стала композиція в будинку Фавна «Баталія при Іссі», де подано перемогу Александра Македонського над перським царем Дарієм ІІІ. ЇЇ вважають копією з картини художника 4 ст. до н. е. Філосксена з Еритреї.
- Фрагменти мозаїки Александра і її реконструкція
Регламентація цін за мозаїки ред.
Мозаїки згодом набули такого поширення і статусу, що майстри-мозаїсти отримувати певну кваліфікацію. На мистецтво мозаїки звернули увагу навіть римські імператори. Так, у третьому столітті імператор Діоклетіан (бл. 245–бл. 312 рр.) видав наказ, згідно з котрим майстри-мозаїсти могли запросити певну ціну за власну роботу згідно рівня їх кваліфікації.
- Фотогалерея
Див. також ред.
Примітки ред.
- Ривкин Б. И. «Малая история искусств. Античное искусство», М., «Искусство», 1972, с.
- ↑ Кривченко В. И. «Помпеи. Геркуланум. Стабии», М. «Искусство», 1985, с. 118
- Кривченко В. И. «Помпеи. Геркуланум. Стабии», М. «Искусство», 1985, с. 116
- Кривченко В. И. «Помпеи. Геркуланум. Стабии», М. «Искусство», 1985, с. 115
- Кривченко В. И. «Помпеи. Геркуланум. Стабии», М. «Искусство», 1985, с. 110
Література ред.
- Ривкин Б. И. «Малая история искусств. Античное искусство», М., «Искусство», 1972
- Кривченко В. И. «Помпеи. Геркуланум. Стабии», М. «Искусство», 1985
- Mosaïque, trésor de la latinité : des origines à nos jours, sous la dir. de Henri Lavagne, Élisabeth de Balanda, Armando Uribe Echeverría, [Paris], Ars latina, 2000, 627 p., ill. (ISBN 2-910260-07-0)
- Umberto Pappalardo et Rosaria Ciardello, Mosaïques grecques et romaines, Paris, Citadelles & Mazenod, 2010, 320 p. (ISBN 9782850883262)
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мозаїка Стародавнього Риму |